Document No. 95333422

Справа № 991/579/21

Провадження 1-кп/991/1/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 березня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.

прокурора Шкрума В.М.

захисників Пироженка О.С., Подосінова А.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

провівши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2021 року до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою від 29 січня 2021 року у цьому кримінальному провадженні було призначене підготовче судове засідання.

Суд заслухав думки учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, а також і щодо інших питань, які підлягають розгляду та вирішенню судом відповідно до вимог ст. ст. 314 та 315 КПК України.

Прокурор Шкрум В.М. зазначив, що це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не укладено, підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. п. 4 - 8, 10 ч. 1 і ч. 2 ст. 284 КПК України, а також для повернення обвинувального акта прокурору і складання досудової доповіді - відсутні. Просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, який здійснювати у відкритому судовому засіданні, у яке викликати прокурора, захисників, обвинувачену, інших учасників судового провадження, а також свідків, питання про виклик яких вирішити під час визначення судом обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження.

Захисники Подосінов А.О. та Пироженко О.С. і обвинувачена ОСОБА_1 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду та зазначили, що клопотання щодо підсудності, закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору у сторони захисту відсутні, а також погодилися з думкою прокурора про відсутність підстав для складання досудової доповіді.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, дійшов до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Підстави для його закриття, передбачені п. п. 4-8 ч.1 та ч. 2 ст. 284 КПК України, а також і для його зупинення, відсутні. Угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою не укладено. Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, з дотриманням прокурором при його затвердженні вимог процесуального закону, підстави для його повернення прокурору відсутні. Підстав для прийняття рішень, передбачених вимогами п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підстав для складання досудової доповіді у цьому кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України суд не вбачає.

Судовий розгляд кримінального провадження належить здійснювати колегіальним складом суду у складі трьох суддів у відповідності до вимог п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду за участю прокурора, захисників, обвинуваченої. Питання щодо виклику свідків сторони обвинувачення вирішити під час визначення судом обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження.

Під час підготовчого судового засідання захисник Пироженко О.С. звернувся до суду з клопотанням про витребування документів, за яким просив суд: витребувати у прокурора документ - рішення, прийняте у порядку передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_2 , було направлено до Національного антикорупційного бюро України (1) та витребувати у Центральному управлінні Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33) документ - рішення, прийняте у порядку, передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_2 було направлено до Національного антикорупційного бюро України (2). На обґрунтування свого клопотання захисник послався на те, що свідок ОСОБА_2 20.01.2020 року звернувся із заявою про вчинення злочину до заступника начальника ГУ «К» Служби безпеки України Лисюка А.А. , але його заяву супровідним листом від 20.01.2020 року було спрямовано до Національного антикорупційного бюро України, а стороні захисту не було надано для ознайомлення жодного процесуального рішення прийнятого уповноваженими службовими особами СБ України в порядку ст. ст. 214 і 216 КПК України, що свідчить про незаконність дій службових осіб СБ України та передачу заяви від 20.01.2020 року у непроцесуальний спосіб.

Захисник Пироженко О.С. своє клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник Подосінов А.О. та обвинувачена ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника Пироженка О.С.

Прокурор Шкрум В.М. проти задоволення зазначеного клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні, оскільки у нього у наявності є тільки супровідний лист з доадатками (рапорт і заява), яким до НАБ України була направлена заява ОСОБА_2 . Крім того, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, тільки слідчий, дізнавач або прокурор можуть внести заяву про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, а тому ГУ «К» СБ України правомірно було направлено вказану заяву до НАБ України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали захисника Пироженка О.С., дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Принцип змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них, згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових концепції справедливого суду, кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 96 КПК України, для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

З доданих до клопотання захисника Пироженка О.С. матеріалів вбачається, що ним направлявся запит Голові СБ України для отримання інформації щодо звернення ОСОБА_2 , але у наданні вказаної інформації йому було відмовлено на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про захист персональних даних». Наведене вище свідчить про те, що стороною захисту були здійснені необхідні дії для отримання інформації про витребування якої вона просить суд, але вона не була отримана, а тому клопотання захисника Пироженка О.С. про витребування документів підлягає задоволенню у частині витребування у Центральному управлінні Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33) документу - рішення, прийнятого у порядку, передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_2 було направлено до Національного антикорупційного бюро України.

Клопотання захисника Пироженка О.С. у частині витребування у прокурора документу - рішення, прийнятого у порядку передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_2 , було направлено до Національного антикорупційного бюро України задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З доданої до клопотання захисника Пироженека О.С. копії супровідного листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України за № 14/В-43/14/5/2-159 від 20.01.2020 року вбачається, що Керівнику головного підрозділу детективів НАБУ Калужинському А.В. були направлені лише рапорт за № 14/5/2-158 від 20.01.2020 року (1) і заява № В-43 від 20.01.2020 року (2), що узгоджується з поясненнями прокурора, який пояснив, що у нього наявний тільки супровідний лист ГУ «К» СБ України з додатками (рапортом і заявою).

Захисником Пироженком О.С. також було заявлено клопотання про виклик та допит свідків, за яким він просив суд: викликати до суду та допитати у якості свідків: співробітників Дзержинського районного суду м. Харків (суддів, працівників апарату суду), а також адвокатів, прокурорів та інших громадян України (повний перелік указаних осіб міститься в реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до обвинувального акта) (1); оперуповноваженого 1 сектору 2 відділу ГВ «К» Управління СБУ в Харківській області Стороженка Д.В. (2); співробітників ДОД СБ України та ВОД УСБУ в Харківській області, які були залучені до проведення чи самостійно проводили НСРД відносно ОСОБА_1 (3).

Захисник Пироженко О.С. своє клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор Шкрум В.М. проти задоволення зазначеного клопотання заперечував і просив відмовити у його задоволенні, оскільки клопотання не містить обґрунтування необхідності виклику, тобто не містить даних для підтвердження або спростування яких обставин необхідний допит вказаних свідків, а також конкретного переліку осіб, адрес їх місць реєстрації або проживання, відсутність яких унеможливлює їх виклик до суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідив клопотання захисника Пироженка О.С., дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, яка викликана для давання показань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 93 КПК України, з бирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 КПК України, п оказання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що сторона захисту, враховуючи принцип змагальності кримінального провадження, повинна вказати обставини, у яких свідок повинен свідчити, та продемонструвати, що виклик цього свідка є необхідним для пошуку істини (Справа «Краксі проти Італії»). Вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи. Національний суд може вільно, за умови дотримання умов Конвенції, відмовитися викликати свідків, запропонованих захистом (Справи «Хусейн та інші проти Азербайджану», «Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії», «Poletan і Azirovik проти колишньої Югославської Республіки Македонія»).

Разом з тим, стороною захисту не обґрунтовано необхідність виклику свідків, які містяться в клопотанні, з посиланням на обставини, які ними можуть бути підтвердженні або спростованні, та, крім того, клопотання не містить переліку осіб, яких необхідно бути викликати до суду, із зазначенням їх прізвищ імен та по батькові, місць реєстрації або проживання, що унеможливлює виклик таких осіб до суду для допиту у якості свідків.

Суд приходить до висновку, що за таких обставин клопотання захисника Пироженка О.С. про виклик для допиту свідків задоволенню не підлягає. Разом з тим, відмова у задоволенні цього клопотання не позбавляє права сторону захисту звернутися до суду з таким клопотанням у порядку, передбаченому вимогами ст. 349 КПК України, тобто під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження у цьому кримінальному провадженні.

Під час підготовчого судового засідання захисник Пироженко О.С. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та просив повернути внесені у якості застави грошові кошти ОСОБА_5 . Захисник зазначив, що існують підстави для зміни застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 19.06.2020 року запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який враховуючи таке. ОСОБА_1 протягом усієї тривалості стадії досудового розслідування та судового провадження належним чином виконує покладені на неї ч. 7 ст. 42 КПК України зобов`язання. Крім того, прокурором не доведено доказами, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися чи з`явилися нові. Стосовно даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 захисник зазначив, що вона розлучена, має постійне місце проживання, на утриманні має малолітню дитину, з лютого 2020 року з нею разом також проживає її донька. Крім того, ОСОБА_6 допомагає та підтримує батьків похилого віку. Протягом усього часу з початку кримінального переслідування ОСОБА_1 проявляє належну процесуальну поведінку та виконує усі покладені на неї обов`язки. Щодо ризику знищення речей або документів вказував, що єдиний важливий з точки зору доказування документ - ухвала від 27.05.2020, якою прийнято рішення про повернення коштів ОСОБА_7 , внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому фізичне зникнення, пошкодження (або знищення) вказаного документа за будь-яких обставин не позбавить сторону обвинувачення його доказового значення. До того ж, доступ обвинуваченої ОСОБА_1 до матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 виключається у зв`язку з тим, що 30.06.2020 року на підставі повторного автоматизованого розподілу указану судову справу передано на розгляд іншому судді, а твердження прокурора про можливість останньої незаконно впливати на свідків не відповідає дійсності та грунтується виключно на припущеннях. Прохання про повернення ОСОБА_5 грошових коштів, які були внесені нею у якості застави, захисник обгрунтував значною тривалість кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 клопотання захисника підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризики передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, тобто: обвинувачена може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; знищити , документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор також зазначив, що документи, які характеризують особу обвинуваченої, вже досліджувались слідчими суддями та приймались до уваги під час постановлення ними ухвал з питань застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідив клопотання з доданими матеріалами захисника Пироженка О.С., дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор (2); недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 19.06.2020 року часткового задоволено клопотання детектива НАБ України та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що становило 168 160 гривень на день прийняття рішення), з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 28.07.2020 року включно.

23.06.2020 року ОСОБА_5 , яка є дочкою підозрюваної ОСОБА_1 (станом на тепер - обвинувачена), була внесена застава за останню у розмірі, визначеному наведеною вище ухвалою слідчого судді - 168.160,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2020 року № ТR. 15406.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. від 27.07.2020 року частково задоволено клопотання прокурора та продовжено строком до 27.09.2020 року (включно) дію покладених на підозрювану ОСОБА_8 обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 23.09.2020 року часткового задоволено клопотання прокурора та продовжено строком до 23.11.2020 року (включно) дію покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 30.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків, у зв`язку з чим станом на теперішній час спив строк дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на підозрювану ОСОБА_1 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2020 року.

Суд зазначає, що виходячи із системного аналізу положень КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на підозрювану (обвинувачену) ухвалою слідчого судді про обрання цього запобіжного заходу, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчать вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану (обвинувачену) були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, у тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання вимог ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до яких якщо підозрювана (обвинувачена) будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, слід враховувати і те, що відповідно до вимог цієї норми процесуального права заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваною (обвинуваченою), а також і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваної (обвинуваченої) та її явки за викликом.

Відповідно до вимог ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що дія запобіжного заходу у вигляді застави застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 (станом на тепер - обвинуваченої), не припинилася.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ч. 3 ст. 201 КПК України вказує лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд, також враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи у конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. На думку суду, такими підставами є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Дослідивши клопотання (з додатками) захисника Пироженка О.С. суд дійшов висновку, що ризик незаконного впливу обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані, а суд має право обґрунтовувати свої висновки свідченнями, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому вимогами ст. 225 КПК України. Суд не має права обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу обвинуваченої на свідків на стадії судового провадження продовжує існувати до закінчення їх допиту у суді на стадії судового розгляду.

Суд дійшов висновку, що ризики переховування обвинуваченої від суду, знищення або спотворення нею документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання нею кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження під час розгляду цього клопотання у підготовчому судовому засіданні з огляду на процесуальну поведінку обвинуваченої під час досудового розслідування та у суді під час підготовчого судового провадження, а також і на те, що на станом на теперішній час досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено, а усі докази сторони обвинувачення перебувають у матеріалах кримінального провадження, які знаходяться у розпорядженні прокурора.

Захисник Пироженко О.С. на обґрунтування клопотання посилався також на те, що: обвинувачена ОСОБА_1 розлучена і має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ); має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з лютого 2020 р. з нею разом проживає донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; обвинувачена допомагає батькам похилого віку ( ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) і підтримує їх; виконує всі покладенні на неї процесуальні обов`язки та не порушує їх. Разом з тим, з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ці обставини, на які посилається сторона захисту, існували і станом на час обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу та враховувалися слідчими суддями при постановленні відповідних ухвал.

Суд зазначає, що належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку підозрюваної ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків під час досудового розслідування не свідчить про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадженні, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання останньою покладених на неї обов`язків та забезпечує її належну процесуальну поведінку.

При вирішенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу суд також враховує, що станом на теперішній час спив строк дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на підозрювану ОСОБА_1 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2020 року.

За таких обставин, судом не встановлено, а стороною захисту не доведено наявності підстав для зміни запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної (обвинуваченої) ОСОБА_1 , а тому клопотання захисника Пироженка О.С. про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 314-316 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, призначити до судового розгляду на 09 березня 2021 року о 16 годині 30 хвилин у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 41.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіальним складом суду у складі трьох суддів.

Для участі в судове засідання викликати прокурора, захисників, та обвинувачену.

Клопотання захисника Пироженка О.С. про витребування документів - задовольнити частково.

Витребувати з Центрального управління Служби безпеки України (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 33) документ - рішення, прийняте у порядку, передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_2 було направлено до Національного антикорупційного бюро України (у разі наявності).

У витребуванні у прокурора документу - рішення, прийнятого у порядку, передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_2 було направлено до Національного антикорупційного бюро України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Пироженка О.С. про виклик для допиту свідків - відмовити. Роз`яснити захиснику Пироженку О.С., що відмова у задоволенні цього клопотання не позбавляє права його, а також обвинувачену та/або інших захисників, звернутися до суду з таким клопотанням у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, тобто під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у цьому кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання захисника Пироженка О.С. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та проголошений 04 березня 2021 року.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Судді - Коліуш О.Л.

Дубас В.М.