Document No. 95339502

Справа № 991/1119/21

Провадження 1-кс/991/1149/21

УХВАЛА

Іменем України

01 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Захарченка Ю.О., прокурора Степаняна С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката Захарченка Юрія Олександровича, який діє в інтересах ТОВ «Юнісон Груп», про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.06.2014,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» - адвоката Захарченка Юрія Олександровича, в якому представник прохає скасувати арешт 1000 напіввагонів, які на праві власності належать Товариству та на які, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 накладено арешт.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокатом зазначається, що під час неодноразового об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань, які на теперішній час об`єднані у кримінальному провадженні № 42014000000000521, стороною обвинувачення допущено перевищення граничних строків досудового розслідування, у зв`язку з чим прокурор, при зверненні до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на 1000 напіввагонів, діяв поза межами процесуальних строків, а отже слідчим суддею, при постановленні оскаржуваної ухвали, не було дотримано приписів КПК України з огляду на її постановлення поза строками досудового розслідування. З огляду на вказане, адвокат стверджує, що ухвала про накладення арешту є необґрунтованою, незаконною та безпідставною, а тому підлягає скасуванню в частині заборони власникові майна розпоряджатися та користуватися належним йому майном. Разом з тим адвокат також зазначає, що оскільки накладення арешту було незаконним, то скасуванню підлягає передача арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оскільки така передача є похідною від самого арешту (надалі Національне агентство або АРМА).

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат Захарченко Ю.О. клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив постановити ухвалу, якою скасувати арешт майна в частині заборони його власникові користуватися та розпоряджатися 1000 напіввагонами, а також скасувати передачу арештованих 1000 напіввагонів до АРМА.

Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - прокурор Степанян С.Л., у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що позиція заявника жодним чином не аргументована та не доводиться у поданому клопотанні, а отже суперечить приписам кримінального процесуального законодавства в частині змагальності сторін. Строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях були продовженні, разом з тим досудове розслідування здебільшого було зупинено у зв`язку з переховуванням підозрюваного або виконанням дій в межах міжнародного співробітництва, а отже строки досудового розслідування не закінчилися. На теперішній час досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів провадження та останні з ними знайомляться. Водночас, скасування арешту з 1000 напіввагонів може призвести до їх втрати, оскільки сторона обвинувачення не здатна забезпечити використання вагонів їх власником виключно на території України. Втрата напіввагонів зашкодить меті кримінального провадження. На підставі зазначеного просив відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.07.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000521, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209КК України.

03.12.2018 досудове розслідування зазначеного кримінального провадження завершено слідчим управлінням Головної військової прокуратури та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

В подальшому у кримінальному провадженні змінено підслідність та проведення досудового розслідування доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, процесуальне керівництво якими здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

27.11.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України повідомлено сторону захисту про зміну органу досудового розслідування та надано останнім право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Дотепер сторона захисту продовжує знайомитися з матеріалами провадження.

Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20, накладено арешт на 1000 залізничних напіввагонів, які є власністю ТОВ «Юнісон Груп» та арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів щодо управління ними.

Скасування арешту майна, накладеного рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду і є предметом розгляду поданого клопотання про скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частина 1 ст. 170 КПК України зазначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно приписів абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з цим з поданого захисником клопотання вбачається, що єдиним аргументом останнього для скасування арешту майна є закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Із системного аналізу абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що слідчий суддя при вирішенні питання про доцільність скасування арешту має вирішити виключно два питання: 1) чи є підстави для подальшого застосування заходу забезпечення; 2) або обґрунтованість накладення арешту.

З огляду на викладе, аргумент представника власника майна щодо закінчення строку досудового розслідування, як підстава для скасування арешту майна, не є релевантним відносно підстави для скасування арешту майна.

Питання щодо можливості закриття кримінального провадження, в якому особі повідомлено про підозру, у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування або наявністю відповідних строків для направлення обвинувального акту до суду, як форми закінчення досудового розслідування, вирішується виключно прокурором, відповідно до вимог ст. 283 КПК України.

Разом з цим вважаю за необхідне також зазначити, що здійснення досудового розслідування поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК України та докази, здобуті у такий спосіб, їх допустимість, має вирішувати суд у випадку розгляду справи по суті у нарадчій кімнаті, а не слідчий суддя під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Захарченка Ю.О., і як наслідок відмови у задоволенні клопотання щодо скасування арешту майна. Разом з цим, питання щодо скасування передачі арештованого майна в управління Національному агентству, слідчим суддею не вирішується з огляду на відсутність відповідних доводів у клопотанні адвоката. Доводи останнього зводяться лише до похідної необхідності скасування передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у разі скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Захарченка Юрія Олександровича, який діє в інтересах ТОВ «Юнісон Груп», про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.06.2014, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак