- Presiding judge (HACC AC) : Semennykov O.Yu.
- Judge (HACC AC) : Kaluhina I.O., Mykhailenko D.H.
- Secretary : Taran L.V.
справа № 991/781/21
провадження №11-сс/991/158/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2021 року про повернення скарги,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2021 року скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки через непідсудність скарги Вищому антикорупційному суду остання на думку слідчого судді не підлягає розгляду в цьому суді.
Висновок щодо непідсудності скарги Вищому антикорупційному суду мотивований тим, що детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2020 року та звернення ОСОБА_1 № М-12454 від 05 серпня 2020 року відповідні відомості 03 вересня 2020 року внесені до ЄРДР за №52020000000000565, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора визначено підслідність у цьому кримінальному провадженні за Центральним апаратом Державного бюро розслідувань, а заявницею у скарзі фактично висловлюється незгода із кримінально-правовою кваліфікацією, що надана детективами НАБУ.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження ОСОБА_1 15 лютого 2020 року звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов`язати НАБУ внести викладені в заяві від 22 січня 2021 року відомості до ЄРДР.
Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею не досліджено письмові докази обставин бездіяльності службових осіб НАБУ стосовно розгляду поданої нею заяви від 22 січня 2021 року про вчинення членами Кабінету Міністрів України та посадовими особами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.211 КК.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, при цьому вказала, що подані нею до НАБУ повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 05 серпня 2020 року та 22 січня 2021 року є аналогічними за змістом та вимогами.
Прокурор в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, проте згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора.
Мотиви суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вимогами ст.304 КПК передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК).
За ч.1 ст.33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст.45 КК зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до НАБУ із повідомленням про вчинення членами Кабінету Міністрів України та посадовими особами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства кримінального правопорушення, передбаченого ст.211 КК.
Детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2020 року та звернення ОСОБА_1 № М-12454 від 05 серпня 2020 року відповідні відомості 03 вересня 2020 року внесені до ЄРДР за №52020000000000565 за ст.367 КК, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора визначено підслідність у цьому кримінальному провадженні за Центральним апаратом Державного бюро розслідувань.
22 січня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась до НАБУ з повідомленням про вчинення членами Кабінету Міністрів України та посадовими особами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства кримінального правопорушення, передбаченого ст.211 КК.
У той же час, слідчий суддя за результатами розгляду скарги на бездіяльність детективів НАБУ дійшов висновку, що з урахуванням приписів положень КПК матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб НАБУ не містять обставин щодо вчинення кримінальних правопорушень, які згідно з положеннями ст.33-1 КПК належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування визнання поданої ОСОБА_1 скарги такою, що не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді, та, як наслідок, прийняття рішення про повернення скарги на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК.
При перегляді оскаржуваної ухвали слідчого судді від 05 лютого 2021 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши надані матеріали судового провадження, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 05 лютого 2021 року щодо непідсудності скарги ОСОБА_1 . Вищому антикорупційному суду.
Так, слідчим суддею при вирішенні питання щодо відповідності поданої скарги та можливості призначення її до розгляду правомірно встановлена та належним чином обґрунтовано відсутність умов за ст.33-1 та п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК, що визначають підсудність розгляду даної скарги саме Вищому антикорупційному суду.
Як зазначено слідчим суддею, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює повноваження з судового контролю у тих кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється НАБУ. В той же час, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР №52020000000000565 за заявою ОСОБА_1 від 05 серпня 2020 року, здійснюється Центральним апаратом Державного бюро розслідувань, а поданою скаргою до Вищого антикорупційного суду 04 лютого 2021 року, ОСОБА_1 фактично висловлює незгоду із кримінально-правовою кваліфікацією, що надана детективами НАБУ при здійсненні досудового розслідування у провадженні, зареєстрованому за її повідомленням.
Таким чином, враховуючи внесення 03 вересня 2020 року відповідних відомостей до ЄРДР за № 52020000000000565 за заявою ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року та здійснення Центральним апаратом Державного бюро розслідуваньдосудового розслідування у цьому провадженні,а також надані пояснення ОСОБА_1 під час розгляду апеляційної скарги з приводу аналогічності обставин та фактичних даних, викладених у повідомленнях про кримінальні правопорушення від 05 серпня 2020 року та 22 січня 2021 року, вбачається відсутність умов, передбачених ст.33-1, п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК, у зв`язку з чим скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ не відповідає процесуальним вимогам щодо її підсудності Вищому антикорупційному суду, а тому не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, про що правомірно зазначено та належним чином обґрунтовано слідчим суддею в оскаржуваному рішенні.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на положення ст.214 КПК щодо обов`язку внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування не спростовують вищевказаної обставини щодо непідсудності поданої скарги Вищому антикорупційному суду.
Суд не вбачає в постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд. Положення практики Європейського суду з прав людини стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.
При цьому суд зауважує, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 407, 422 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2021 року про повернення скарги залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ______________
Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.