Search

Document No. 95348759

  • Date of the hearing: 05/03/2021
  • Date of the decision: 05/03/2021
  • Case №: 991/1400/21
  • Proceeding №: 42014000000000537
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
  • Lawyer : Levkovets A.Yu.

Справа № 991/1400/21

Провадження 1-кс/991/1430/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., особи, яка подала скаргу адвоката Левковця А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу адвоката Левковця Андрія Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И ЛА :

26.02.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Левковця А.Ю., подана в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви від 18.02.2021 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, про зобов`язання вчинити дії.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 26.02.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.

Ухвалою від 26.02.2021 відкрито провадження з розгляду даної скарги та призначено судове засідання.

Скарга мотивована тим, що 18.02.2021 адвокат Левковець А.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв`язку надіслав до НАБ України заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яка отримана адресатом 22.02.2021.

Адвокат Левковець А.Ю. стверджує, що у заяві до НАБУ вказано у чому саме полягало кримінальне правопорушення, якою статтею КК України воно передбачено, а також зазначено усі елементи складу відповідного кримінального правопорушення.

Проте, уповноваженими особами НАБУ, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, допущено бездіяльність, оскільки відомості, викладені заяві не було внесено до ЄРДР, протягом 24 год, оскільки витяг Левковець А.Ю. не отримував.

У зв`язку з цим, адвокат Левковець А.Ю. просив зобов`язати уповноважених осіб НАБУ невідкладно внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні адвокат Левковець А.Ю. підтримав доводи, викладені у скарзі поданій в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви від 18.02.2021 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Просив задовольнити скаргу та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ невідкладно внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України за його заявою від 18.02.2021. Просив не брати до уваги письмові заперечення представника НАБ України, як неуповноваженої особи, оскільки оскаржується бездіяльність осіб, які мають право вносити відомості до ЄРДР, якою не є особа, яка подала письмові заперечення. Вказав, що у заяві про кримінальне правопорушення у повній мірі викладено обставини, якихдостатньо для внесення відомостей до ЄРДР. Вважає, що колегія суддів щодо яких він звернувся із заявою діяла в інтересах потерпілого та за змовою із останнім, про що очевидно свідчать прийняті рішення, нерозгляд відводів, невідкладення засідання для оскарження ухвали про відкриття провадження, що може мати корупційну складову - отримання неправомірної вигоди. Оскільки наразі досудове розслідування триває, сторона захисту є активною, подає клопотання та скарги, то НАБУ матиме реальну змогу перевірити чи існує спілкування між суддями та потерпілим. Лише у разі непідтвердження корупційної складової, можливо буде вважати, що існуть підстави для звернення до дисциплінарного органу.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги (а.с. 29-30) у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідча суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла такого висновку.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Під час розгляду скарги встановлено, що 18.02.2021 адвокат Левковець А.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв`язку надіслав до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка зареєстрована в НАБУ 23.02.2021 за вх. № Ф-2369.

У заяві до НАБУ від 18.02.2021 (а.с. 6-12), адвокат Левковець А.Ю. повідомив про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, що виразилось у прийнятті до розгляду апеляційної скарги суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розгляд якої не передбачено законом.

Серед іншого, адвокат Левковець А.Ю. також зазначає у заяві про те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення № 42014000000000537 від 19.06.2014 за фактами причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 371, ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 372, ч. 1ст. 14, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України.

Також у заяві зазначено, що 06.07.2020 до Печерського районного суду м. Києва стороною захисту, в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу на постанову про зупинення досудового розслідування, про оголошення громадянина Канади ОСОБА_1 у розшук та у міжнародний розшук, постанову про відмову у задоволенні клопотання у вказаному кримінальному провадженні та з проханням зобов`язати уповноваженого слідчого провести слідчі (розшукові) дії, які викладені у клопотанні, зобов`язати уповноваженого слідчого повідомити Інтерпол про зняття з міжнародного розшуку ОСОБА_1 , а також зобов`язати уповноваженого прокурора виконати у найкоротший строк вимоги ч. 2 ст. 283 КПК України, щодо закриття кримінального провадження № 42014000000000537 від 19.06.2014 стосовно ОСОБА_1 або звернення до суду із клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності чи обвинувальним актом.

Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/27966/020-к постановлено ухвалу про скасування постанови про зупинення досудового розслідування.

26.11.2020 старшим групи прокурорів Офісу Генерального прокурора Довгошеем О.А. у кримінальному провадженні № 42014000000000537 від 19.06.2014 подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Колегією суддів Київського апеляційного суду у складі ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 за результатами розгляду апеляційної скарги постановлено ухвалу 12.01.2021, якою скасовано постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000537 від 19.06.2014.

Вказані у заяві протиправні дії, на думку Левковця А.Ю. , полягають в тому, що колегією суддів Київського апеляційного суду у складі ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, на думку Левковця А.Ю. , зловживаючи наданою їм владою щодо відкриття апеляційного провадження, прийнято до розгляду апеляційну скаргу. Також, Левковець А.Ю. зазначає, що дії суддів вказують на очевидне зловживання ними своїм службовим становищем і є підстави вважати, що метою здійснення такого зловживання було отримання неправомірної вигоди, ймовірно, від потерпілого або його представника.

Такі дії та бездіяльність, на думку адвоката Левковця А.Ю. призвели до нанесення шкоди, зазначеним у КПК України правоохоронним правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 як учасника кримінального провадження. Також адвокат Левковець А.Ю. вказав, що враховуючи прийняття до розгляду апеляційної скарги прокурора та потерпілого на рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, можна стверджувати про застосування неналежної правововї процедури, стосовно ОСОБА_1 .

Листом НАБУ від 26.02.2021 № 111-252/6315 адвоката Левковця А.Ю. повідомлено, що за результатами розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.02.2021, Головним підрозділом детективів НАБУ не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки в заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ.

Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. До підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з частиною першою зазначеної статті віднесені кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 364 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Слідча суддя вважає, що вказана скарга підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки у заяві (повідомленні) Левковця А.Ю. від 18.02.2021 повідомляється про вчинення суддями Київського апеляційного суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, який згідно зі статтею 33-1 КПК України належить до переліку підсудних Вищому антикорупційному суду, і щодо якого наявна обов`язкова умова, вказана в пункті 1 частини п`ятої статті 216 КПК України (та на яку посилається особа, яка подала скаргу), - кримінальне правопорушення вчинене суддями Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України. Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 38 КПК України визначено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро»). Частина 5 ст. 216 КПК України визначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі, ст. 364 КК України.

Відповідно до змісту заяви (повідомлення) адвоката Левковця А.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , про вчинення кримінального правопорушення вабчається, що у ній викладені факти про вчинення суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке особою, яка звернулась із скаргою попередньо кваліфіковано за ч. 1 ст. 364 КК України.

Разом з тим, заява адвоката Левковця А.Ю., подана в інтересах ОСОБА_1 , від 18.02.2021до НАБУ про вчинення кримінального не містить обставин, які б вказували на вчинення суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , умисних дій з використанням влади чи свого службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що в свою чергу є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Зокрема, у поданій заяві адвоката Левковця А.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , заяві (повідомленні) про вчинення кримінального правопорушення не зазначено відомостей, які б свідчили про наявність істотної шкоди, що передбачено пунктом 3 примітки до статті 364 КК України, що мала б бути завдана ОСОБА_1 неправомірними діями суддів під час апеляційного провадження.

Відповідно до п.3 примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364- 1, 365, 365-2, 367 цього Кодексу вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Фізична шкода та шкода організаційного характеру, порушення прав громадян та законних інтересів юридичних осіб тощо, як наслідки зловживання владою чи службовим становищем можуть визнаватися істотною шкодою як ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, лише у разі, коли вони піддаються грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягли встановленого законом мінімуму.

Заява адвоката Левковця А.Ю., подана в інтересах ОСОБА_1 від 18.02.2021 про вчинення кримінального правопорушення суддями Київського апеляційного суду містить дані про нанесення шкоди, зазначеним у КПК України охоронюваним правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 як учасника кримінального провадження, що не є тотожним завданню істотної шкоди в розумінні положень ст. 364, що є обов`язковою фактичною обставиною, що підтверджує конкретну подію кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Ураховуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку, що зі змісту заяви (повідомлення) адвоката Левковця А.Ю., поданої в інтересах ОСОБА_1 від 18.02.2021 про вчинення кримінального правопорушення, не можливо встановити наявність фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення відомостей про вчинення кримінального корупційного правопорушення, про яке йдеться у скарзі, а тому відсутні підстави вважати наявною бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи вищевикладене, у слідчої судді відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні скарги адвоката Левковця Андрія Юрійовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя О.Я. Саландяк