- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/1467/21
Провадження № 1-кс/991/1497/21
УХВАЛА
3 березня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В. за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
його захисника Трофімова С.С.,
прокурора Перова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Трофімова С.С. про зміну запобіжного заходу, поданого щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (на час постановлення ухвали утримається у ДП «Київський слідчий ізолятор»), з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у кримінальному провадженні № 52021000000000013, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 12.01.2021.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
01.03.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання. У ньому захисником вказується, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) перебувають матеріали кримінального провадження № 52021000000000013 від 12.01.2021. Воно здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.03.2021, з можливістю внесення застави у розмірі 1 747 900 грн.
Захисник у клопотанні просить суд врахувати те, що наразі досудове розслідування у провадженні перебуває на стадії відкриття матеріалів у порядку ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Крім того, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 добровільно повернувся до України, заздалегідь попередивши про це детективів НАБУ та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Така поведінка ОСОБА_1 , на думку захисника, свідчить про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 є особою похилого віку і страждає на велику кількість захворювань, серед яких онкологічне захворювання. Він визнав свою вину та надав стороні обвинувачення визнавальні показання. У родини ОСОБА_1 немає можливості зібрати грошові кошти на внесення застави. Зокрема, дружина підозрюваного також страждає на онкологічне захворювання і на даний час проходить лікування. Крім того, вік ОСОБА_1 майже 61 рік.
У зв`язку з зазначеним, адвокат Трофімов С.С. просить змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який (1), а у разі відмови, зменшити йому визначений розмір застави до мінімального, встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК (2).
(2)Позиції учасників, висловлені в судовому засіданні
У судовому засіданні захисник Трофімов С.С. підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. Просив долучити додаткові документи, що підтверджують хворобу дружини підозрюваного - ОСОБА_2 .
Підозрюваний підтримав свого захисника. Вказав, що добровільно повернувся до України. Крім того, він пояснив причину, у зв`язку з чим виїхав за кордон. Вказав, що до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 млн грн. Таких коштів він не мав, тому й прийняв рішення про втечу. Зазначив, що наразі триває етап ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, із 175 томів справи ознайомився з 134. Не затримує цей процес.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що ризики, визначені в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу, залишились незмінними. Переважна частина обставин, наведених у клопотанні, слідчим суддею, після цього також і апеляційною інстанцією, оцінювалась. Із нових обставин захист зазначає про скрутне матеріальне становище сім`ї та хвороби дружини підозрюваного. Прокурору невідомо, на якому лікуванні перебуває дружина підозрюваного, яких витрат це потребує. Із наданих документів теж це не випливає. Стадія відкриття матеріалів за ст. 290 КПК свідчить про те, що стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів для, зокрема, звернення до суду з обвинувальним актом, де ОСОБА_1 може бути визначено покарання. Тобто в певній частині ризики зменшуються, в іншій - навпаки об`єктивізуються, збільшуються (зокрема щодо ризику втечі).
Крім іншого, прокурор надав копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою було повернуто заставодавцю 730 тис. грн застави, яка раніше вносилась за ОСОБА_1 на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Частиною 1 статті 201 КПК передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Його копія та матеріали, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду (ч. 2 ст. 201 КПК).
Закон забороняє звернення із таким клопотанням раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 5 ст. 201 КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
З аналізу вказаних норм процесуального закону можна встановити, що сторона захисту наділена правом звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу у випадку, якщо виникли нові обставини, які не були враховані слідчим суддею під час його застосування. Крім цього, таке звернення може ґрунтуватися на тривалій дії певного запобіжного заходу, в тому числі пов`язаного з обмеженням свободи на вільне пересування.
При вирішенні такого клопотання слідчий суддя повинен зважати на норми закону, що визначають процедуру застосування запобіжного заходу. Однак окреслення питань у цьому випадку відбувається із врахуванням принципів диспозитивності (ст. 26 КПК), а також обов`язковості судових рішень (ст. 21 КПК).
Таким чином, для вирішення питань, що поставлені у клопотанні захисника, слідчому судді необхідно встановити:
1)чи виконано захисником загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу;
2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
3)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК;
4)чи можливим є застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням наведених захистом характеризуючих обставин щодо підозрюваного;
5)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірним для підозрюваного та чи підлягає її розмір зменшенню.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(3.1) Захисником виконано загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що 13.01.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано раніше обраний щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 12.03.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 747 900,00 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.
Крім того, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.01.2021 ухвалу про застосування запобіжного заходу було залишено без змін.
Із клопотанням про зміну запобіжного заходу захисник звернувся 01.03.2021, тобто через 30 днів з часу постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу. Також у клопотанні наведені нові обставини, що виникли після застосування запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтвердив, що отримав копію клопотання про зміну запобіжного заходу завчасно.
(3.2) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Оцінку обґрунтованості підозри надано у рішенні слідчого судді, яким застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід. Таке рішення було предметом апеляційного оскарження, після чого набрало законної сили.
У слідчого судді під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу немає підстав відходити від таких висновків. Зокрема, ні прокурором, ні підозрюваним чи його захисником певних нових обставин, неврахованих слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, не наведено. Більше того, підозрюваний вказав у судовому засіданні, що надав органу досудового розслідування визнавальні показання.
Тому з урахуванням принципів диспозитивності та обов`язковості судових рішень (res judicata), слідчий суддя робить висновок, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
(3.3) Наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. При цьому, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду та знищення чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Отже, слідчому судді необхідно встановити чи залишаються реальними такі ризики з урахуванням нових обставин, зазначених у клопотанні захисника.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. Зокрема, дії, визначені у частині п`ятій статті 191 КК України, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України такий злочин є особливо тяжким.
Про ризик втечі підозрюваного свідчить і те, що 28.06.2016, після початку досудового слідства у провадженні та здійснення слідчих дій, ОСОБА_1 затримано при спробі перетину державного кордону України із Російською Федерацією (пропускний пункт «Бачівськ», Глухівський район, Сумська область).
Після цього стосовно нього було застосовано запобіжний захід.
ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся за викликами до НАБУ. Зокрема, 16.02.2017 він не прибув до слідчого з метою повідомлення йому про зміну раніше повідомленої підозри.
18.02.2017 було допитано дружину підозрюваного - ОСОБА_2 , яка повідомила, що ОСОБА_1 10.02.2017 пішов у невідомому напрямку, після чого не повертався додому. Тому постановою детектива від 20.02.2017 підозрюваного оголошено в розшук.
За результатами проведення комплексу заходів, направлених на встановлення місця його знаходження отримано інформацію, що він після 16.02.2017 покинув територію України поза межами пунктів пропуску через Державний кордон України та виїхав до Російської Федерації (м. Москва).
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваний теж підтвердив свою втечу до Російської Федерації, де перебував більше трьох років.
Факт, на який посилається захист, щодо добровільного повернення підозрюваного на територію України враховується слідчим суддею, однак в цілому він не впливає на вірогідність реалізації ризику втечі у майбутньому.
Крім цього, у судовому засіданні сторонами підтверджено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні наразі перебуває на етапі виконання вимог ст. 290 КПК (відкриття матеріалів сторонами).
Ця обставина свідчить про те, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для, серед іншого, складання обвинувального акта та направлення його для розгляду до суду. У зв`язку з цим ризик переховування, на думку слідчого судді, об`єктивізується, набуває більш реального значення.
Таким чином, описані у попередніх абзацах обставини, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його можливого засудження до покарання у виді позбавлення волі, а також факт попередньої реалізації ним наміру переховування доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Тому задля попередження можливих негативних наслідків ймовірної реалізації ризику переховування необхідним є дія запобіжного заходу.
Однак, з урахуванням того, що досудове розслідування у провадженні завершено (наразі виконуються вимоги ст. 290 КПК), слідчий суддя вважає, що ризик знищення чи спотворення доказів з боку підозрюваного зник.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання (ч. 2 ст. 290 КПК).
Таким чином, завершення досудового розслідування означає, що у розпорядженні сторони обвинувачення опиняються всі необхідні для подальших етапів кримінального провадження докази. Відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту свідчить про вичерпання ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
(3.4) Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін з огляду на таке.
Застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановленого ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Раніше до підозрюваного уже застосовувався більш м`які запобіжні заходи, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту та застави. Однак, ОСОБА_1 вдався до втечі за межі території України під ризиком застосування до нього більш тяжкого запобіжного заходу. Він понад три роки перебував за межами території України.
Слідчий суддя враховує подані захистом матеріали та зазначені характеризуючі відомості, зокрема, щодо віку підозрюваного (60 років), його стану здоров`я, хвороби члена сім`ї, належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, визначених КПК.
Однак слідчий суддя вважає, що зазначені характеризуючі відомості не усувають встановленого ризику переховування, та не є достатнім стримуючим фактором для запобігання його реалізації.
Таким чином, зважаючи на доволі високий ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідною для запобігання його реалізації у майбутньому.
(3.5) На думку слідчого судді, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно зменшити.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Під час застосування запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено, що застава у розмірі 1 747 900 грн є сумою, що відповідає матеріальному стану підозрюваного, тяжкості та специфіці вчиненого злочину, значному розміру шкоди, що була спричинена злочинними діями (740 065 924,96 грн), високій вірогідності реалізації встановлених ризиків у майбутньому тощо.
Однак, з часу застосування запобіжного заходу до моменту звернення із клопотанням про його зміну підозрюваний чи інша особа (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не внесли.
З урахуванням того, що питання, яке вирішується, пов`язане з обмеженням свободи особи на вільне пересування, визначення розміру застави набуває особливого значення. Розмір грошових коштів, з одного боку, повинен слугувати належною гарантією виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним процесуальним законодавством. З іншого боку, такий розмір не повинен бути непомірним для особи. Про непомірність розміру застави може, серед іншого, вказувати той факт, що особа зазнаючи обмежень, пов`язаних із реалізацією права на вільне пересування, не внесла заставу впродовж досить тривалого часу.
Крім цього, слідчому судді надано документи, які підтверджують проходження лікування дружиною підозрюваного ОСОБА_2 впродовж останніх місяців. Ця обставина, на думку слідчого судді, має, беззаперечне, значення при визначенні майнового стану підозрюваного та, відповідно, оцінки помірності розміру застави. Водночас, варто зазначити, що захистом не надано документів, які могли б підтвердити, які витрати необхідні для лікування дружини підозрюваного у майбутньому та яке співвідношення цих витрат із розміром застави.
Слідчим суддею також враховується надана прокурором копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021. Нею було повернено ОСОБА_3 грошові кошти, внесені за ОСОБА_1 у якості застави на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва, у розмірі 730 000 гривень.
Беручи до уваги усе раніше зазначене, слідчий суддя робить висновок, що розмір застави необхідно зменшити. Належною сумою застави, яка, на думку слідчого судді, буде пропорційною встановленому ризику та майновому стану підозрюваного, є 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250,00 грн.
Про співрозмірність майновому стану підозрюваного такого розміру застави свідчить наявність нерухомого майна у сім`ї підозрюваного, суми його заробітку за останній час, розмір шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, а також обставина повернення заставодавцю (хоча й не самому підозрюваному) раніше внесеної суми застави у розмірі 730 000 гривень.
У випадку внесення застави обов`язки, покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2021, слід залишити без змін.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1)клопотання захисника Трофімова С.С. про зміну запобіжного заходу задовольнити частково;
2)запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 13.01.2021, залишити без змін.
3)зменшити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави з 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 747 900,00 (один мільйон сімсот сорок сім тисяч дев`ятсот) грн до 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 (вісімсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн;
4)застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
5)у разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави;
6)підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до 12.03.2021 включно;
7)у випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю;
8)термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави;
9)роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави;
10)в іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 09.03.2021 о 15:00 год.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський