- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/1574/21
Провадження № 1-кс/991/1605/21
УХВАЛА
9 березня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В., за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
його захисника Трофімова С.С.,
прокурора Перова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перовим А.В., про продовження строків тримання під вартою щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (на час постановлення ухвали утримається у ДУ «Київський слідчий ізолятор»), з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52021000000000013, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2021.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
04.03.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання. У ньому детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000013 від 12.01.2021. Воно здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Як зазначає детектив, досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 був учасником злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА_2 . У складі злочинної організації він вчинив кримінальні правопорушення проти власності, проти громадської безпеки та у сфері господарської діяльності.
Метою діяльності створеної ОСОБА_2 злочинної організації, відповідно до змісту клопотання, було незаконне заволодіння грошовими коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого підконтрольним підприємством оператором спільної діяльності із ПАТ «Укргазвидобування» - ТОВ «Надра Геоцентр», а в подальшому також і незаконне заволодіння грошовими коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого підконтрольними учасникам злочинної організації підприємствами операторами спільної діяльності із ПАТ «Укргазвидобування» - ТОВ «Фірма «ХАС» та ТОВ «Карпатнадраінвест» за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, укладеними із ПАТ «Укргазвидобування».
У клопотанні вказано, що ОСОБА_2 визначив конкретні завдання цієї організації та її учасників, об`єднав їхні зусилля і детально розподілив між її членами функції, ролі, завдання й обов`язки.
ОСОБА_1 був виконавцем у складі злочинної організації, якому ОСОБА_2 доручав виконувати наступне:
-підпорядковуватися при виконанні своєї ролі організатору злочинної організації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
-при вирішенні юридичних питань, а також при спілкуванні з представниками правоохоронних та контролюючих органів підпорядковуватись ОСОБА_4 ;
-виконувати роль фактичного керівника ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», які були операторами спільної діяльності за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, укладеними із ПАТ «Укргазвидобування», та здійснювати керівництво працівниками товариства, координувати їх дії, та здійснювати загальний контроль за виконанням покладених на них обов`язків із ведення спільної діяльності;
-виконувати роль виконавчого директора спільної діяльності за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, укладеними ПАТ «Укргазвидобування» із ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр», а також бути постійним уповноваженим від ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр», учасником (членом) комітетів управління спільною діяльністю за відповідними укладеними договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність;
-спільно з ОСОБА_5 залучити до участі в злочинах, вчинюваних злочинною організацією, начальника управління корпоративних прав та майнових відносин Департаменту зовнішньоекономічної, інвестиційної діяльності та корпоративних прав ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_6 та у разі необхідності координувати її діяльність;
-забезпечувати передачу ОСОБА_6 завідомо неправдивих аукціонних свідоцтв щодо продажу природного газу за істотно заниженими цінами операторами спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «ХАС» та ТОВ «Карпатнадраінвест» за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, укладеними із ПАТ «Укргазвидобування»;
-надавати обов`язкові для виконання накази та вказівки головному бухгалтеру спільної діяльності за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність ПАТ «Укргазвидобування» з ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» та учаснику (члену) Комітетів управління спільною діяльністю за вказаними договорами ОСОБА_5 , в тому числі щодо складання та підписання протоколів засідань Комітетів управління спільною діяльністю, які фактично не відбувалися;
-подавати заявки на проведення аукціонів до підконтрольних злочинному об`єднанню товарних бірж із зазначенням початкової заниженої ціни природного газу, видобутого в межах договорів про спільну інвестиційну та виробничу діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», яка не перевищувала розміру рентної плати за користування надрами, яка підлягала сплаті до бюджету за видобутий природний газ та по якій в подальшому природний газ продавався підконтрольним злочинній організації фіктивним підприємствам;
-за результатами проведення фіктивних аукціонів (складення завідомо неправдивих аукціонних свідоцтв) підписувати договори купівлі-продажу природного газу, акти приймання-передачі, видаткові, податкові накладні із підконтрольними злочинній організації фіктивними підприємствами - переможцями аукціонів з продажу природного газу;
-маскувати діяльність злочинної організації, що полягало в частковому перерахуванні на банківські рахунки ПАТ «Укргазвидобування» коштів під виглядом прибутків від здійснення спільної діяльності за рахунок несплати до державного бюджету рентної плати за користування надрами, яка була розстрочена за рішенням Державної фіскальної служби України;
-забезпечувати підготовку та подання до територіальних органів Державної фіскальної служби України за місцем обліку податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за місцезнаходженням ділянок надр), відповідних документів та заяв про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу;
-забезпечити підписання номінальними директорами ТОВ «Ленстер Компані» та ТОВ «Морісель Груп» завідомо неправдивих аукціонних свідоцтв та відомостей щодо участі в аукціоні в журналі участі в аукціонах з продажу природного газу в приміщенні підконтрольної учасникам злочинної організації Товарної біржі «Центр»;
-дотримуватись встановлених неформальних правил поведінки і дисципліни з метою забезпечення конспірації та нерозголошення інформації про існування злочинної організації та її організаторів;
-здійснювати спільно з іншими учасниками злочинної організації приховування злочинної діяльності, що полягало в укритті документів фінансово-господарської діяльності підконтрольних підприємств - Операторів спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «ХАС» та ТОВ «Карпатнадраінвест», а також підприємств створених (придбаних) з метою прикриття незаконної діяльності;
-брати участь у зборах учасників злочинної організації з метою визначення єдиної моделі поведінки при спілкуванні з представниками правоохоронних органів та розроблення подальших планів і умов діяльності злочинної організації.
Загалом, згідно зі змістом клопотання, у період 2014-2015 років внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_2 та інших членів підконтрольної йому злочинної організації, в тому числі із участю та за активного сприяння службових осіб з числа керівників ПАТ «Укргазвидобування», заволоділи чужим, належним ПАТ «Укргазвидобування» майном, а саме грошовими коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого в рамках укладених ПАТ «Укргазвидобування» договорів про спільну інвестиційну та виробничу діяльність із ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «ХАС» загальною сумою 740 065 924,96 грн., що є особливо великим розміром. Цими діями завдано шкоду державним інтересам.
28.06.2016 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.
29.06.2016 о 07 год. 43 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. 16.02.2017 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01.07.2016 відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03.08.2016 запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 змінено на цілодобовий домашній арешт.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.08.2016 ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2016 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 31.08.2016.
Пізніше строк цього запобіжного заходу неодноразово продовжувався, востаннє - до 03.02.2017.
Також у матеріалах справи міститься ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 09.02.2017 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави розміром 20 000 000 грн, а також покладено ряд процесуальних обов`язків.
16.02.2017 на виклик до детектива для повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 не з`явився, про причини не повідомив.
18.02.2017 було допитано дружину підозрюваного- ОСОБА_7 , яка повідомила, що ОСОБА_1 10.02.2017 пішов після чого не повертався додому. Про місце свого перебування ОСОБА_1 не повідомляв ні дружину, ні близьких.
20.02.2017 постановою детектива оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1
18.12.2017 відносно, в тому числі, ОСОБА_1 слідчим суддею постановлено ухвалу про надання дозволу про здійснення спеціального досудового розслідування.
06.02.2018 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
12.01.2021 о 6 год. 50 хв., під час спроби перетину державного кордону України в пункті пропуску «Бачівськ», ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, 12.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
13.01.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.03.2021 включно. В ухвалі вказано про можливість внесення застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі 1 747 900 грн.
03.03.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання захисника підозрюваного Трофімова С.С. та зменшено розмір застави до 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн.
Оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 12.03.2021, детектив за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотання про продовження такого строку ще на 60 діб.
Необхідність продовження дії тримання під вартою обґрунтовується продовженням існування ризиків, визначених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме можливостями підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду (1), знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2), впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні (3).
У клопотанні зазначається, що наразі є обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у провадженні до закінчення дії попередньої ухвали.
Зокрема, 22.01.2021 прокурором надано доручення письмово повідомити підозрюваного та його захисника, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК.
Загальний обсяг зібраних у ході досудового розслідування матеріалів 175 томів. Станом на 02.03.2021 підозрюваний ОСОБА_1 ознайомився загалом із 133 томами.
Крім того, як вказано у клопотанні, за результатами досудового розслідування необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також слід вручити підозрюваному та його захисникам.
У клопотанні також детектив просить визначити ОСОБА_1 розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 851 250 грн та покласти зазначені у клопотанні додаткові обов`язки, які визначені у ч. 5 ст. 194 КПК.
(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. Щодо ризиків вказав, що у зв`язку з переходом до етапу відкриття матеріалів ризик переховування підозрюваного об`єктивізується, набуває більш реального значення. Ризик спотворення документів передбачає знищення чи спотворення не лише документів, що вже зібрані, а оскільки злочин, що інкримінується підозрюваному є економічним за своєю суттю, пов`язаний з реалізацією природного газу, цей ризик становить собою також створення нових документів з метою викривлення мотивів, підстав вчинення певних дій. Крім того, частину документів, що мають значення для провадження, не вдалося віднайти. Цей ризик також може бути реалізований і іншими особами, а не лише ОСОБА_1 .
Також прокурор вказав про ризик впливу на свідків та експертів у провадженні. Під час відкриття матеріалів підозрюваному стають відомі анкетні дані свідків, їхні показання, яким чином вони можуть викрити його, довести винуватість. На цій стадії ризик набуває окремого значення. Крім цього, підозрюваний може чинити вплив на експертів, адже їх висновки у провадженні є ключовим джерелом доказів.
Розмір застави 851 250,00 грн, на думку прокурора, є помірним, відповідає матеріальному стану підозрюваного.
Захисник Трофімов С.С. просив долучити низку документів (копії повідомлення про завершення досудового розслідування у провадженні, медичних документів щодо наявності хвороб у підозрюваного та його дружини, копію рішення Оболонського районного суду міста Києва про розірвання шлюбу доньки підозрюваного, копії електронної переписки доньки ОСОБА_1 та детектива НАБУ) та допитати свідків.
Захисник також вказав, що зі спливом часу ризики зменшуються, а не збільшуються, як вказує прокурор. Є три кримінальні провадження, які розглядаються по суті у Вищому антикорупційному суді, які є дотичними до цього. У матеріалах цього провадження перебувають копії документів, а не їх оригінали, тому ризик знищення, спотворення документів підозрюваним є необґрунтованим. Крім того, ризику переховування немає (в крайньому випадку він зменшився), адже ОСОБА_1 самостійно повернувся до України. Також ризик впливу на свідків та експертів відсутній. Не можна й стверджувати про наявність інших ризиків.
Щодо матеріального стану ОСОБА_1 захисник вказав, що він та його родина не в змозі внести навіть зменшений розмір застави у розмірі 851 250,00 грн. Із його сім`ї єдиний дохід має донька, пенсійна картка підозрюваного заблокована. Грошей від, як зазначає прокурор, «злочинної діяльності» він не отримував. Крім того, підозрюваний надав викривальні показання. Захисник просив розглянути можливість застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - зокрема домашнього арешту.
Підозрюваний вказав, що лише одного разу переховувався від слідства з початку 2017 року, що зробив з об`єктивних причин, адже йому було обрано заставу у розмірі 20 млн грн. Таких грошей у нього і його сім`ї не було. Перед цим впродовж 5 днів ОСОБА_1 взагалі був без запобіжного заходу, однак не здійснював спроб втечі. У 2016 році, коли намагався виїхати за кордон, він не здійснював спробу втечі, таке твердження не відповідає дійсності.
Підозрюваний сказав, що жодних свідчень проти нього, які надали свідки у ході досудового розслідування, матеріали провадження, з якими він ознайомився, не містять. Тому такий ризик відсутній. Копії документів ніколи підозрюваним не приховувались. В плані звітності діяльність підприємств, якими керував підозрюваний, була прозорою.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК).
Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Також відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1), виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК).
Під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК). При цьому, строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК).
З аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що при вирішенні клопотання, в якому ставиться питання про продовження строку тримання під вартою, слідчому судді необхідно встановити:
1)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
2)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК;
3)чи виправдовують зазначенні у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи можливим є застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням наведених характеризуючих відомостей щодо підозрюваного;
4)на який строк необхідно продовжити тримання під вартою;
5)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірною для підозрюваного та чи підлягає зменшенню її розмір.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(3.1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Частина перша статті 255 КК України визначає відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами.
Серед іншого, частина п`ята статті 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення, розтрату та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання особою своїм службовим становищем. Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України у ст. 191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп.
У свою чергу, частина друга статті 366 КК України передбачає відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки.
Слідчим суддею враховується те, що у судовому засіданні захисник підозрюваного повідомив, що останній надав визнавальні показання детективам НАБУ у ході його допиту.
Відповідно до протоколу допиту підозрюваного від 12.01.2021 на запитання детектива, чи ОСОБА_1 визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, він відповів ствердно, підтвердив його причетність до певних незаконних схем, які були організовані іншими.
Також, серед іншого, він вказав, що з березня 2013 по січень 2016 року був директором ТОВ «Надра Геоцентр», з вересня 2014 по липень 2015 року - за сумісництвом директором ТОВ «Карпатнадраінвест». Запропонував йому роботу в ТОВ «Надра Геоцентр» ОСОБА_3 на початку 2010 року, а в липні 2014 року запропонував очолити ТОВ «Карпатнадраінвест». Підозрюваний також пояснив питання організації роботи, розповів про виконувані ним функції.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:
-копію договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007, укладеного між Філією дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - Газопромислове управління «Харківгазвидобування» та ТОВ «Надра Геоцентр», які зобов`язуються шляхом об`єднання внесків спільно діяти в сфері видобутку та реалізації вуглеводневої сировини з метою отримання прибутку; ТОВ «Надра Геоцентр» за цим договором є оператором спільної діяльності;
-копію протоколу засідання комітету управління договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007, який був складений 15.05.2014, представником ТОВ «Надра Геоцентр» виступає ОСОБА_1 , засідання відбувалось щодо питань розподілу прибутку між учасниками спільної діяльності;
-копію протоколу засідання комітету управління договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007, який був складений 25.03.2015, представником ТОВ «Надра Геоцентр» виступає ОСОБА_1 , засідання відбувалось щодо питань розподілу прибутку між учасниками спільної діяльності;
-копію довіреностей від 23.04.2014 та 20.01.2015, якими ПАТ «Укргазвидобування» уповноважує, зокрема, ОСОБА_1 діяти від імені товариства під час ведення спільних справ за договором про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007;
-копію аукціонного свідоцтва № 7НГС-Ц-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні, від імені продавця ТОВ «Надра Геоцентр» підписано ОСОБА_1 ;
-копію договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004, укладеного між ТОВ «Карпатнадраінвест» та дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; копія додаткової угоди до цього договору № 2 від 18.12.2014 від імені ТОВ «Карпатнадраінвест» підписано ОСОБА_1 ;
-копію довіреності до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004, якою ПАТ «Укргазвидобування» уповноважує, зокрема, ОСОБА_1 діяти від імені товариства;
-копію аукціонного свідоцтва № 4 від 30.09.2014 (Товарна біржа «Львівська Універсальна», продавець ТОВ «Карпатнадраінвест» в особі директора ОСОБА_1 ;
-копію аукціонного свідоцтва № 3КН-Ц-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні, від імені продавця ТОВ «Карпатнадраінвест» підписано ОСОБА_1 ;
-копію акта прийому-передачі від 31.01.2014, ТОВ «Надрагеоцентр», в особі ОСОБА_1 , передало ТОВ «Газ Транс Груп» фактичні обсяги природного газу українського походження на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України в обсязі 8 090,112 тис.куб.м.;
-копію акта прийому-передачі від 28.02.2015, ТОВ «Надрагеоцентр», в особі ОСОБА_1 , передало ТОВ «Ленстер Компані» фактичні обсяги природного газу українського походження на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України в обсязі 4 984,771 тис.куб.м.;
-копію акта прийому-передачі від 30.09.2014, ТОВ «Карпатнадраінвест», в особі ОСОБА_1 , передало ТОВ «Екселент-Лтд» фактичні обсяги природного газу українського походження на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України в обсязі 3 072,053 тис.куб.м.;
-копію акта прийому-передачі від 31.01.2015, ТОВ «Карпатнадраінвест», в особі ОСОБА_1 , передало ТОВ «Газтранспроект» фактичні обсяги природного газу українського походження на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України в обсязі 2 679,156 тис.куб.м.;
-копію протоколу огляду документів та речей від 19.05.2016 щодо податкових накладних, відповідно до яких ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго», ТОВ «Газ Транс Груп», ТОВ «Київпромзбут», ТОВ «Екселент-ЛТД», ТОВ «Газтранспроект», ТОВ «Нафтагаз Трейд», ТОВ «Морісель Груп» та ТОВ «Ленстер Компані» здійснило придбання природного газу ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» як операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування» у період з 01.01.2014 по 31.12.2015;
-копію довідки спеціаліста від 22.01.2021, відповідно до якої під час зайняття посади виконавчого директора спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007 та договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004 ОСОБА_1 внаслідок реалізації природного газу в обсязі 452 872,560 тис.м3, видобутого в межах вказаних договорів, за цінами нижче ринкових на користь ТОВ «Газ Транс Груп», ТОВ «Екселент-ЛТД», ТОВ «Київпромзбут», ТОВ «Газтранспроект», ТОВ «Нафтогаз Трейд», ТОВ «Морісель Груп» та ТОВ «Ленстер Компані» ПАТ «Укргазвидобування» недоотримало доходів в розмірі 543 753 163,36 грн;
-копію договору поруки № П-Ю/14/001 від 04.04.2014 між ПАТ «Авант-Банк», ТОВ «Надра Геоцентр» (в особі ОСОБА_1 ) та ТОВ «Нафтогаз Трейд»;
-протоколи допиту свідків, які пояснили, що участі в аукціонах з продажу газу вони не брали, у тому числі щодо продажу газу від ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на користь очолюваних ними підприємств, виконавчим директором спільної діяльності яких з ПАТ «Укргазвидобування» був ОСОБА_1 ; для отримання інструкцій з приводу вчинення дій, пов`язаних зі створенням суб`єктів господарювання, відкриття банківських рахунків, підписання договорів купівлі-продажу природного газу, вони прибували до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б , за яким знаходилось, у тому числі, робоче місце ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Надра Геоцентр»;
-копію довідки перевірки реалізації природного газу від 13.06.2016, якою встановлено різницю в ціні при реалізації природного газу ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Фірма ХАС» в загальній сумі 1 613 224 251,69 грн;
-копію висновку судово-економічної експертизи за № 10620/10621/16-45 від 10.08.2016, згідно якого встановлено, що внаслідок реалізації природного газу, видобутого в межах договорів про спільну діяльність укладених з ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Фірма «Хас», в період 2014-2015 років, в адресу ТОВ «Газтранспроект», ТОВ «Нафтогаз Трейд», ТОВ «Київпромзбут», ТОВ «ТД Київгазенерго», ТОВ «Екселент ЛТД», ТОВ «Морісель Груп», ТОВ «Ленстер Компані», ТОВ «Газ Транс Груп»: - сума втрачених активів ПАТ «Укргазвидобування» складає 2 474 852,30 грн., - сума недоотриманих доходів ПАТ «Укргазвидобування» складає 737 591 072,66 грн. У разі встановлення порушення норм законодавства, вищезазначені втрачені активи та недоотриманні доходи в загальній сумі 740 065 924,96 грн. визнаються збитками;
-копії протоколів допиту ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 - директорів товарних бірж «Львівська Універсальна» та «Центр», які показали, що аукціони з продажу природного газу вони не проводили, а просто виготовлялися аукціонні свідоцтва, в яких зазначали підприємство-переможця та остаточну ціну природного газу. В подальшому аукціонні свідоцтва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 привозили за адресою: АДРЕСА_3 ;
-інформацію ДФС України та провайдера телекомунікацій, а також документами, вилученими у банківських установах, згідно яких суб`єкти господарювання - ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Газтранспроект», ТОВ «Ленстер Компані», ТОВ «Нафтогаз Трейд», подавали електронну податкову звітність та здійснювали керування банківськими рахунками з єдиної ІР-адреси, закріпленої за приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б, де знаходиться також ТОВ «Надра Геоцентр» та робоче місце його керівника ОСОБА_1 ;
-копії протоколу огляду інформації про рух коштів по рахунках товариств, згідно з яким частина коштів, була переведена в готівку, а інша частина - перерахована на особистий рахунок ОСОБА_2 , а також на рахунок Ostexpert Limited.
Отже, з урахуванням досліджених документів та пояснень ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, вказаних кримінальних правопорушень.
(3.2) Детективом, прокурором доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду (1) та знищення чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (2). В клопотанні детектива зазначається, що існує вірогідність, окрім вказаних в ухвалі слідчого судді ризиків, що ОСОБА_1 може чинити вплив на свідків у кримінальному провадженні (3).
Обґрунтованість тверджень про існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.
1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. Зокрема, дії, визначені у частині п`ятій статті 191 КК України, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України такий злочин є особливо тяжким.
Крім цього, 16.02.2017 він не прибув до слідчого з метою повідомлення йому про зміну раніше повідомленої підозри.
18.02.2017 було допитано дружину підозрюваного - ОСОБА_7 , яка повідомила, що ОСОБА_1 09.02.2017 чи 10.02.2017 пішов у невідомому напрямку, після чого не повертався додому. Тому постановою детектива від 20.02.2017 підозрюваного оголошено в розшук.
За результатами проведення комплексу заходів, направлених на встановлення місця його знаходження отримано інформацію, що він після 16.02.2017 покинув територію України поза межами пунктів пропуску через Державний кордон України та виїхав до Російської Федерації (м. Москва).
У судовому засіданні під час розгляду клопотання підозрюваний теж підтвердив свою втечу до Російської Федерації, де перебував більше трьох років.
Крім того, слідчий суддя на підставі ч. 4 ст. 193 КПК заслухав пояснення двох свідків, заявлених захисником Трофімовим С.С . Зокрема, ОСОБА_11 , яка є рідною дочкою ОСОБА_1 , вказала, що підозрюваний повернувся в Україну добровільно. Вони домовились про час та місце перетину кордону із правоохоронними органами. Свідок вказала, що у підозрюваного є родичі у м. Москва, які йому в період його перебування у Російській Федерації допомагали.
Інший свідок ОСОБА_12 повідомив, що з минулого року ще велись перемовини з правоохоронними органами щодо повернення підозрюваного до України. Таке рішення ОСОБА_1 прийняв самостійно.
Факт, на який посилається захист, щодо добровільного повернення підозрюваного на територію України враховується слідчим суддею, однак в цілому він не впливає на вірогідність реалізації ризику втечі у майбутньому.
Крім цього, у судовому засіданні сторонами підтверджено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні наразі перебуває на етапі виконання вимог ст. 290 КПК (відкриття матеріалів сторонами).
Ця обставина свідчить про те, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для, серед іншого, складання обвинувального акта та направлення його для розгляду до суду. У зв`язку з цим ризик переховування, на думку слідчого судді набуває більш реального значення.
Таким чином, описані у попередніх абзацах обставини, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його можливого засудження до покарання у виді позбавлення волі, а також факт попередньої реалізації ним наміру переховування доводять, що цей ризик є достатньо високим.
2. З урахуванням того, що досудове розслідування у провадженні завершено (наразі виконуються вимоги ст. 290 КПК), слідчий суддя вважає, що ризик знищення чи спотворення доказів з боку підозрюваного зник.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання (ч. 2 ст. 290 КПК).
Таким чином, завершення досудового розслідування означає, що у розпорядженні сторони обвинувачення опиняються всі необхідні для подальших етапів кримінального провадження докази. Відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту свідчить про вичерпання ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Крім того, твердження прокурора про можливість підозрюваного, чи інших осіб за його дорученням створити певні документи задля створення видимості законності певних операції, чи спотворення наявних речей чи документів слідчий суддя за зазначених вище обставин вважає необґрунтованими.
3. Також слідчий суддя вважає доведеним можливість ОСОБА_1 здійснювати вплив на свідків та експертів у провадженні.
Із зміною стадії досудового розслідування (відкриття матеріалів стороні захисту) актуалізується ризик незаконного впливу на свідків у провадженні, зокрема, можливим впливом на інших учасників цього кримінального провадження. Так із ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про повний обсяг і зміст матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, всіх осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні та встановлені обставини.
При цьому ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізуються з огляду на встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Також чинний КПК України передбачає як джерело отримання доказів судом - допит експерта у кримінальному провадженні. У даній справі експертні дослідження є одним із ключових доказів, що можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта у кримінальному провадженні та надання ним заздалегідь узгоджених свідчень на користь підозрюваного та з метою виправдання дій останнього.
За таких умов ОСОБА_1 не будучи обмеженим існуючим заходом забезпечення, маючи вільну можливість контакту, спілкування та впливу на інших осіб (зокрема свідків та експертів) з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
(3.3) Зазначені у клопотанні детектива обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановленого ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, а також впливу на свідків та експертів у провадженні.
Раніше до підозрюваного уже застосовувалися більш м`які запобіжні заходи, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту та застави. Однак, ОСОБА_1 вдався до втечі за межі території України під ризиком застосування до нього більш тяжкого запобіжного заходу. Він понад три роки перебував за межами території України.
Слідчий суддя враховує подані захистом матеріали та зазначені характеризуючі відомості, зокрема, щодо віку підозрюваного (60 років), його стану здоров`я, хвороби члена сім`ї, належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, визначених КПК.
Однак слідчий суддя вважає, що зазначені характеризуючі відомості не усувають встановлених ризиків та не є достатнім стримуючим фактором для запобігання його реалізації.
Таким чином, зважаючи на доволі високий ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, ймовірність впливу на свідків чи експерта, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідною для запобігання їх реалізації у майбутньому.
(3.4) На думку слідчого судді, запобіжний захід слід продовжити на строк 45 днів.
Із наданих у судовому засіданні пояснень вбачається, що досудове розслідування на цей час завершено та сторонами відкрито у порядку статті 290 КПК матеріали для ознайомлення.
Варто вказати, що факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
Так, слідчому судді надані доручення прокурора Перова А.В., повідомлення про завершення досудового розслідування у провадження підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Трофімову С.С. Також у наданих матеріалах клопотання міститься протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 25.01.2021, у якому містяться підписи підозрюваного та його захисника. Надано також копію заяви ОСОБА_1 від 05.02.2021, у якій він просить доставляти його із слідчого ізолятора до НАБУ двічі на тиждень: у вівторок та четвер. Станом на 02.03.2021 підозрюваний ознайомився із 133 томами матеріалів у провадженні. Загалом усіх томів - 178.
У зв`язку з чим, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що закінчити досудове розслідування (в даному випадку шляхом направлення до суду обвинувального акта) до 12.03.2021 (до часу закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу) не вбачається можливим з об`єктивних причин.
Згідно з ч. 3 ст. 219 КПК не включається у строки досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Відтак, момент закінчення досудового розслідування у даному випадку залежить від часу ознайомлення сторонами з матеріалами в порядку ст. 290 КПК.
Із поданих суду матеріалів не вбачається ознак затягування цього процесу з боку сторони захисту, тому з метою мінімізації негативних наслідків, пов`язаних з утриманням особи у слідчому ізоляторі, зважаючи, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 становить майже два місяці, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 45 днів.
(3.5) На думку слідчого судді, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно залишити без змін.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Під час застосування запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено, що застава у розмірі 1 747 900 грн є сумою, що відповідає матеріальному стану підозрюваного, тяжкості та специфіці вчиненого злочину, значному розміру шкоди, що була спричинена злочинними діями (740 065 924,96 грн), високій вірогідності реалізації встановлених ризиків у майбутньому тощо. Оцінивши вказані обставини, слідчий суддя вважав за потрібне вийти за вийти за межі розміру застави, визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК.
Слідчий суддя, беззаперечно, зважає на документи та пояснення учасників судового провадження щодо хвороби дружини підозрюваного. Ця обставина, без сумнівів, впливає на визначення можливості внесення вказаного розміру застави. Однак, у судовому засіданні слідчому судді не було надано документів, які могли б підтвердити, які витрати необхідні для лікування дружини підозрюваного у майбутньому та яке співвідношення цих витрат із розміром застави.
Також слідчий суддя бере до уваги пояснення ОСОБА_11 , яка вказала, що єдиний дохід у їхній родини має вона, отримує заробітну плату, також є пенсія її матері, яка за розмірами є невеликою. У січні її матір було прооперовано. У ОСОБА_1 відсутній на цей час дохід, йому необхідно провести оперативне втручання. Площа їхнього будинку є меншою ніж та, що зазначена у відповідній документації.
Однак, 03.03.2021 (тобто за день до часу звернення детектива із клопотанням про продовження строку тримання під вартою) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду вищевказаний розмір застави за клопотанням захисника Трофімова С.С. було уже зменшено більш ніж удвічі до 851 250,00 грн.
Слідчим суддею також враховується надана прокурором копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021. Нею було повернено ОСОБА_13 грошові кошти, внесені за ОСОБА_1 у якості застави на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва, у розмірі 730 000 гривень.
З урахуванням зазначених вище обставин, на переконання слідчого судді, розмір застави - 851 250,00 грн відповідає матеріальному стану підозрюваного, не є для нього непомірним. Про співрозмірність майновому стану підозрюваного такої суми грошових коштів свідчить наявність нерухомого майна у сім`ї підозрюваного (у власності його дружини перебуває садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 392 кв.м, а також у дочки 2/3 квартири у місті Києві, загальною площею 82.4 кв.м.), суми заробітку підозрюваного (за п`ять років в Україні ОСОБА_1 отримав офіційні доходи на суму близько двох мільйонів гривень), розмір шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням (740 065 924,96 грн), а також обставина повернення заставодавцю (хоча й не самому підозрюваному) раніше внесеної суми застави у розмірі 730 000 гривень.
У випадку внесення застави обов`язки, покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2021, слід залишити без змін.
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1)клопотання детектива задовольнити частково;
2)продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 45 (сорок п`ять) днів до 22.04.2021 включно.
3)визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250,00 (вісімсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн;
4)застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
5)у разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави;
6)підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до 22.04.2021 включно;
7)у випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю;
8)термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави;
9)роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави;
10)в іншій частині у задоволенні клопотання відмовити;
11)ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 12.03.2021 о 15:00 год.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський