- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Lawyer : Avraimova A.A.
Справа № 991/1553/21
Провадження № 1-кс/991/1584/21
УХВАЛА
10 березня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В., за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
захисника Авраімова А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Авраімова А.А., подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 42020000000002071 від 29.10.2020.
(1) Зміст поданої скарги
04.03.2021 Вищим антикорупційним судом отримано вказану скаргу.
У ній захисник вказує, що у провадженні Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) перебуває кримінальне провадження № 42020000000002071 від 29.10.2020 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 369 КК України.
Незважаючи на те, що справу розслідує ДБР, захисник вказує, що вона на підставі ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є підсудною Вищому антикорупційному суду.
Адвокат зазначає, що до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.11.2020 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зобов`язано, зокрема, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Захисник пояснює, що 23.12.2021 ОСОБА_1 передав свій паспорт серії НОМЕР_1 слідчому Кокоші М.М. під розписку щодо його отримання.
В подальшому, цей запобіжний захід було змінено на домашній арешт на певний період доби з продовженням дії вказаного обов`язку до 18.02.2021 включно. Однак, після цієї дати запобіжний захід щодо підозрюваного не продовжувався.
Зважаючи на це, як вказує захисник, 25.02.2021 він звернувся із клопотанням до слідчого Кокоші М.М. з проханням повернути паспорт для виїзду за кордон його володільцю.
Однак, жодної відповіді щодо розгляду цього клопотання стороною захисту не отримано.
У зв`язку з цим, адвокат Авраімов А.А. звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК, у які просить зобов`язати слідчого Кокошу М.М. розглянути по суті його клопотання (1), а також повернути паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 його володільцю - ОСОБА_1 (2).
(2) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат Авраімов А.А. підтримав доводи, зазначені у скарзі, просив їх задовольнити. Він також надав копію відповіді Державної міграційної служби України, в якій вказано, що цей державний орган не має повноважень приймати на зберігання паспортів для виїзду закордон, які здаються на виконання судових рішень. Тобто паспорт більше всього утримується ДБР.
Слідчий Кокоша М.М. у засідання не з`явився, однак направив письмові пояснення щодо скарги. У них він зазначив, що ДБР розслідує вказане кримінальне провадження за ч. З ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 369 КК України. Однак, подана скарга Вищому антикорупційному суду не підсудна, адже підозру у провадженні повідомлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (не є спеціальними суб`єктами) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. Будь-яких документів до пояснень не додав.
Крім того, слідчий просив проводити розгляд скарги без його участі. Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК відсутність слідчого, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги.
(3) Мотиви слідчого судді щодо розгляду скарги
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
За змістом пункту 18 частини першої статті 3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль лише у порядку, що регламентований чинним КПК.
Процесуальний закон визначає, що скарги на бездіяльність слідчого, що визначені у ст. 303 КПК, розглядає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду лише у тих провадженнях, які підсудні цьому суду (ч. 1 ст. 306 КПК).
Тому, окрім оцінки скарги на предмет її обґрунтованості, слідчому судді насамперед слід перевірити чи таке провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду.
(3.1) Кримінальне провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Вона, в свою чергу, встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Примітка до статті 45 КК України до корупційних кримінальних правопорушень відносить, серед інших, злочини, передбачені статтями 368, 369 КК України.
Пункти 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачають, зокрема, умови, за яких провадження є підсудними Вищому антикорупційному суду. Одна з них - розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди повинен в п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено, серед інших, службовою особою правоохоронного органу).
Із наданого адвокатом витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження під № 42020000000002071 здійснюється, серед іншого, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. Із цього ж витягу слідує, що розслідується можливе вчинення вказаних злочинів працівниками прокуратури, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є правоохоронним органом. Крім того, у рапорті про виявлення кримінального правопорушення від 27.10.2020 та повідомленні про кримінальне правопорушення від 27.10.2020 йдеться про вимагання неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США.
Слідчим не надано жодних доказів, що кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України передано за підслідністю до іншого органу або ж закрито.
Вищевказаними нормами щодо підсудності не передбачено, що особі обов`язково має бути повідомлено про підозру за відповідними статтями Кримінального кодексу України, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду міг здійснювати судовий контроль у такому провадженні.
На противагу, з копії клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчого, наданого захисником до скарги, вбачається, що необхідність його продовження зокрема мотивована тим, що слідчий має намір встановити осіб із числа працівників Офісу Генерального прокурора, які можливо причетні до вчинення кримінальних правопорушень.
Тобто розслідування здійснюється, в тому числі, за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, а також наявні умови, визначені п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Варто також зазначити, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження, що перераховані у ст.33-1 КПК та примітці до ст.45 КК України. І вони є підсудними цьому суду за умов, що визначені в пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. При цьому не варто плутати зазначені умови для підсудності, з підслідністю кримінальних проваджень детективам НАБУ. Не усі справи підслідні НАБУ є підсудними Вищому антикорупційному суду. А слідчі судді цього суду здійснюють судовий контроль за розслідуванням злочинів підсудних йому, що здійснюється будь-яким органом досудового слідства.
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати подану захисником скаргу, оскільки слідчим ДБР здійснюється досудове розслідування за ст.ст.368 та 369 КК України і з поданих до скарги документів вбачається, що розмір предмета кримінального правопорушення більше ніж в п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і на даний час встановлюється можлива причетність до вчиненого службових осіб прокуратури.
(3.2) Слідчим ДБР допущено бездіяльність, що полягає у нерозгляді у порядку ст. 220 КПК клопотання адвоката Авраімова А.А.
Бездіяльність, визначена у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК та яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: слідчий наділений обов`язком вчинити певну процесуальну дію (1), така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк (2), відповідна процесуальна дія слідчим у встановлений строк не вчинена (3).
Слідчим суддею встановлено, що слідчі ДБР здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002071. До групи слідчих у провадженні входить, зокрема, Кокоша М.М .
Також із ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.01.2021 вбачається, що підозрюваному ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби строком до 18.02.2021 та покладено на нього, серед іншого, обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
25.02.2021 адвокат Авраімова А.А. звернувся до слідчого Кокоші М.М. із клопотанням. Його слідчий отримав 01.03.2021 згідно з відомостями щодо відстеження рекомендованих відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти.
У вказаному клопотанні адвокат просив повідомити йому ким та коли було передано на зберігання закордонний паспорт, що належить підозрюваному ОСОБА_1 , до підрозділів Державної міграційної служби України на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва. Крім того, у випадку, якщо закордонний паспорт слідчими у кримінальному провадженні до підрозділів Державної міграційної служби України не передавався, то захисник просив повернути йому закордонний паспорт власнику.
При цьому як вбачається із наданих скаржником матеріалів, він звернувся до слідчого із клопотаннями у порядку ст. 220 КПК.
Ця стаття визначає порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Відповідно до змісту частини першої вказаної статті клопотання, подане, серед іншого, стороною захисту, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту його подання і задовольнити за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка його заявила. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
При цьому, слідчим ДБР не надано відомостей, що таке клопотання захисту розглядалось, а також заявнику надсилалась відповідь.
З огляду на положення статті 220 КПК слідчий, що здійснює розслідування у такому провадженні, був зобов`язаний розглянути таке клопотання впродовж трьох днів, а за результатами - або його задовольнити, або ж вмотивованою постановою відмовити у задоволенні, про що слідчий був зобов`язаний повідомити адвоката Авраімова А.А., чого не зробив.
Таким чином, слідчим ДБР Кокошою М.М. було допущено бездіяльність щодо розгляду клопотання адвоката Авраімова А.А.
(3.3) Щодо правових механізмів реакції слідчого судді на бездіяльність
Відповідно до частини другої статті 307 КПК за результатами розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування може бути, серед іншого, прийнято рішення про зобов`язання суб`єкта вчинити певну дію.
За приписами ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. В свою чергу, стаття 220 КПК наділяє слідчого (детектива) повноваженнями як задовольнити клопотання сторони захисту, так і відмовити (повністю або частково) з винесенням постанови, в якій мають бути викладені мотиви такої відмови.
Оскарження бездіяльності щодо розгляду клопотання відповідно до вимог ст. 220 КПК передбачає необхідність зобов`язати уповноважену особу розглянути це клопотання.
Вимога ж щодо зобов`язання слідчого повернути паспорт виходить за межі повноважень слідчого судді під час вирішення скарг в порядку ст. 303 КПК.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- скаргу захисника Авраімова А.А., подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , задовольнити частково;
- зобов`язати слідчого Державного бюро розслідувань Кокошу М.М. розглянути в порядку, визначеному ст. 220 КПК, клопотання Авраімова А.А., поданого в інтересах ОСОБА_1 , від 25.02.2021 про повернення паспорту для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 його володільцю у кримінальному провадженні № 42020000000002071 від 29.10.2020;
- в іншій частині у задоволенні скарги відмовити.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський