- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
- Judge (HACC) : Maslov V.V., Fedorak L.M.
- Secretary : Svidunova L.V.
- Lawyer : Sinichenka I.S.
- Prosecutor : Shkrum V.M.
Справа № 991/10566/20
Провадження 1-кп/991/91/20
УХВАЛА
12 березня 2021 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючий - Строгий І.Л.,
судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,
секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - Шкрум В.М.,
сторона захисту:
обвинувачений - ОСОБА_1 ,
захисник - Сініченко І.С.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у с т а н о в и в:
1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000450 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК.
2.1 березня 2021 року через канцелярію суду від прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального Шкрума В.М. (далі - прокурор) надійшло клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
3.В обґрунтування клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор зазначав, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
4.Захисник Сініченко І.С., думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , вважають клопотання прокурора необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам КПК та не підлягає задоволенню. Свою позицію обґрунтовували тим, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, рішення у справі «Харченко проти України», ризики з плином часу значно зменшуються, тому, оскільки з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу минув значний проміжок часу, очевидно, що ризики, які враховувались судом зменшились або ж взагалі перестали існувати. Стосовно ризику впливу на потерпілого, який мешкає в одному місті з обвинуваченим, захисник зазначив, що якби ОСОБА_1 хотів здійснити на нього вплив, то зробив би це, незважаючи на покладені на нього обов`язки. Також захисник просив суд врахувати, що його підзахисний ОСОБА_1 жодного разу не порушував своїх процесуальних обов`язків, а тому, якщо суд продовжуватиме обвинуваченому строк дії обов`язків, то принаймні не зобов`язувати його носити електронний засіб контролю (браслет).
5.Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього документи, вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.
6.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
7.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджатикримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
8.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК обов`язки, передбачені частинами 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.
9.Згідно з частинами 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
10.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 2 жовтня 2020 року такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.
11.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2020 року зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.
12.10 серпня 2020 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 630 600 гривень ОСОБА_1 звільнено з-під варти.
13.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2020 року та від 27 листопада 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків продовжено відповідно до 30 листопада 2020 року та до 27 січня 2021 року.
14.Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2021 року частково задоволено клопотання прокурора та продовжено на два місяці, тобто до 16 березня 2021 року строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.
15.Обґрунтовуючи клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого, прокурор посилається на те, що наразі продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
16.Отже, суду належить перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні.
17.Так, на думку суду, ймовірна можливість переховування ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
18.Окрім того, згідно з даними, зазначеними ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої 29 травня 2020 року, у його власності є кошти в готівці в сумі 30 000 доларів США, 18 000 Євро, 385 000 грн, також він володіє 15 біткоїнами, вартість яких оцінена у 3 307 985 грн. Тобто в обвинуваченого є майно та готівкові кошти, які він може використати для переховування від суду та на які не було накладено арешт.
19.Також ОСОБА_1 має два паспорти громадянина України та протягом 2016-2020 років він неодноразово виїжджав за кордон, що свідчить про можливість обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності, покинути територію України.
20.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків та потерпілого,суд враховує встановлену КПК процедуруотримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
21.Суд вважає, що ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого, та дослідження їх судом.
22.За таких обставин, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а свідки сторони обвинувачення та потерпілийсудом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_1 такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.
23.Суд переконаний, що саме внесена сума застави та покладені на ОСОБА_1 обов`язки застерігають обвинуваченого від впливу на потерпілого, відтак твердження захисника, що якби обвинувачений хотів, то вплинув би на потерпілого, незважаючи на покладені на нього обов`язки, суд вважає не обґрунтованими.
24.Отже, на переконання суду, запобіжний захід разом з покладеними обов`язками наразі є достатнім запобіжником ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
25.Суд погоджується з твердженням захисника, що згідно з практикою ЄСПЛ ризики, які враховувались судомпри застосуванні запобіжного заходу з плином часу можуть значно зменшитися, або взагалі перестати існувати. Проте, беручи до уваги обставини, зазначені у пунктах 17 - 24 цієї ухвали, суд дійшов висновку, що на теперішній час ризики переховування обвинуваченого від суду та його можливий вплив на потерпілого і свідків продовжують існувати, а отже, відсутні підстави для скасування або ж зменшення обсягу покладених на ОСОБА_1 додаткових процесуальних обов`язків.
26.До того ж, суд зауважує, що в ухвалі від 16 січня 2021 року суд врахував зменшення ризиків, а саме те, що на час розгляду клопотання прокурора про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого, один із ризиків, які раніше враховував слідчий суддя - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не підтвердився. І це, поряд з іншими обставинами слугувало зміні судом додаткових обов`язків, покладених на ОСОБА_1 у бік їх послаблення.
27.На думку суду, оскільки іншим чином запобігти встановленим ризикам неможливо, то обмеження, застосовані до ОСОБА_1 є виправданими та забезпечують цілі кримінального провадження.
28.Суд також вважає, що звільнення обвинуваченого від обов`язку носити електронний браслет, про що просив захисник, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, описаних вище, не сприятиме його дієвості, адже сторона захисту не навела суттєвих аргументів для скасування цього обов`язку.
29.Згідно з ч. 1 ст. 195 КПК, застосування електронного засобу контролю полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.
30.Отже, обов`язок обвинуваченого ОСОБА_1 носити електронний браслет залишатиметься і надалі, позаяк цей пристрій дає змогу контролювати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, відслідковуючи та фіксуючи його місцезнаходження.
31.З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.
Ураховуючи усе вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.
2. Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, продовжених ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2020 року, 27 листопада 2020 року, 16 січня 2021 року на два місяці до 12 травня 2021 року, а саме:
1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Харківської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
4. Обвинуваченому ОСОБА_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак