Document No. 95633042

Справа № 991/1693/21

Провадження1-кс/991/1729/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретарів судового засідання Севрюк К.А., Волощенко С.В., прокурора Скибенка О.І., захисника Надіч Н.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому прокурор просить продовжити на 60 днів покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 обов`язки та продовжені ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020, 14.05.2020, від 09.07.2020, від 23.07.2020, від 23.09.2020, від 18.11.2020, від 15.01.2021, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, стосовно обставин кримінального провадження №52017000000000785;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного при застосуванні щодо нього запобіжного заходу, прокурор послається на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Крім того, зазначив, що враховуючи відомості про особу підозрюваного та його матеріальний стан, характер вчиненого кримінального правопорушення можна прийти до вмотивованого висновку про те, що в разі не продовження терміну дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , підозрюваний, завдяки своєму становищу, негативно впливатиме на хід кримінального провадження, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від сторони обвинувачення та суду, іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Хоча 20.07.2020 здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 та наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, однак, враховуючи факт продовження існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 на даний час має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом скасування або зменшення обсягу обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою слідчого судді та яких зобов`язаний дотримуватися підозрюваний ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, вони здатні забезпечувати його належну процесуальну поведінку. Крім того, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшилися, триває процедура ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, при цьому, обсяг матеріалів кримінального провадження є досить значним, а тому ознайомлення з матеріалами провадження 8 підозрюваних та їх захисників займе тривалий час, чим і обумовлюється необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , ще на 60 днів.

Захисник Надіч Н.Д. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, зазначила, що у його задоволенні слід відмовити. Надала письмові заперечення, в яких вказала, що:

1) повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованим, без жодного долученого належного доказу, який би прямо підтверджував версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а протиправність дій ОСОБА_1 є лише припущенням органу досудового розслідування;

2) наявні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України під час складання повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 . Крім того, повідомлення про підозру вручено останньому внаслідок порушення норм Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку та строку вручення, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 відповідного процесуального статусу підозрюваного та призводить до незаконного та недопустимого застосування щодо нього запобіжних заходів та обов`язків. Вказане підтверджується висновком науково-правової експертизи за № 126/204-е від 30.10.2020, яка встановила, що правові підстави для набуття громадянином ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52017000000000785 - відсутні;

3) ОСОБА_1 не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки у нього в управлінні та розпорядженні ніколи не було об`єкту злочину - речових доказів (тютюнових виробів), біль того, слідчий Жданюк О.В., якому, відповідно до вимог чинного законодавства, було ввірено матеріали кримінального провадження № 42017000000004293, у тому числі і речові докази;

4) існування ризиків, що передбачені п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених стороною обвинувачення, не підтверджено належними доказами;

5) має бути враховано наявність стійких соціальних зав`язків у ОСОБА_1 , стан його здоров`я, належну процесуальну поведінку та сприяння у розкритті злочину.

Підозрюваний ОСОБА_1 позицію захисника підтримав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ризики, заявлені стороно обвинувачення у клопотанні, - відсутні, просить врахувати, що він має трьох малолітніх дітей, , у вихованні яких підозрюваний приймає активну участь, ОСОБА_1 має літніх батьків, які потребують лікування та підтримки сина, крім того, на утриманні підозрюваного ще двоє пенсіонерів, у яких проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_1 зазначив, що його процесуальна поведінка була належною на протязі всього досудового розслідування та навіть після скасування обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Однак, якщо слідчим суддею все ж таки буде визнано необхідність продовження строків обов`язків, просив продовжити покладені на нього обов`язки прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою та повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України.

25.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, а також покладено на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки. Строк дії ухвали судом визначено до 28.09.2019 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год. Решту обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та визначених слідчим судде при застосуванні щодо підрзрюваного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 26.11.2019 та продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 25.01.2020 та продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн. та у разі внесення застави покладено наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, визначено до 22.03.2020 включно.

11 березня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 25.07.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 18.05.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 12.07.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 25.07.2020 включно.

20.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

20.07.2020 року прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні 52017000000000785 від 10.11.2017 та про достатність зібраних доказів для складання обвинувального акту, повідомлено підозрюваного ОСОБА_1 про відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту згідно ст. 290 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.07.2020 продовжено обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , до 23.09.2020 включно.

23.09.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , до 23.11.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.11.2020 продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , до 17.01.2021 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2021 продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , до 16.03.2021 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 змінено застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави , шляхом зменшення розміру застави до 159 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315 300 грн. та покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком до 16.03.2021 включно, а саме: 1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні стосовно обставин кримінального провадження № 52017000000000785; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України,/ продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків.

У клопотанні прокурор посилається на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, при цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Що стосується доводів сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного, то вони відхиляються слідчим суддею, виходячи з наступного.

Клопотання про застосування, продовження, зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , а також про продовження строку дії обов`язків покладених на вказану особу розглядалось судом неодноразово.

Позиція сторони захисту кожного разу при розгляді клопотань про продовження запобіжного заходу, продовження строку дії покладених обов`язків, крім іншого, зводилась до того, що ОСОБА_1 не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні.

Дана обставина досліджувалась і з`ясовувалась кожного разу, коли розглядалось відповідне клопотання і кожного разу слідчими суддями і судом апеляційної інстанції робився висновок про наявність у ОСОБА_1 статусу підозрюваного, про що мотивовано зазначалось у відповідних ухвалах.

Таким чином, наявності статусу підозрюваного у ОСОБА_1 дано відповідну оцінку, про що зазначено, зокрема в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2020 (Том 2 а.с. 234-239). Висновок про наявність статусу підозрюваного у ОСОБА_1 в кримінальному проваджені зроблений на підставі сукупності доказів наданих стороною обвинувачення.

Крім того, 20.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, яке вручене ОСОБА_1 .

Разом з тим, висновок науково-правової експертизи за № 126/204-е від 30.10.2020, яка встановила, що правові підстави для набуття громадянином ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52017000000000785 - відсутні та на яку посилається захисник, слідчим суддею до уваги не приймається, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Крім того, твердження сторони захисту про те, що має місце порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України під час складання повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , зокрема, сам по собі документ «Повідомлення про підозру» від 25.07.2019, що вручено ОСОБА_1 , було складено та підписано детективом НАБУ та погоджено прокурором САП не в день його складання - 25.07.2019, а раніше, а вже потім була проставлена дата за відсутності зазначених осіб, що свідчить про незаконність таких дій, не приймається слідчим суддею до уваги, оскільки суд не є експертом та позбавлений можливості встановлювати дійсність відповідного документа.

В свою чергу, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

Отже, у випадку, коли необхідні спеціальні знання, зокрема, для визначення дійсності відповідного документу, давності виконання записів та підписів на такому документі, виявлення підробки, ґрунтуючись на розбіжності між датою, зазначеною на документі та періодом, коли насправді був створений документ тощо, сторона захисту має можливість звернутися до експертної установи з метою отримання та в подальшому надання суду висновку експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знання у відповідності до ч. 2 ст. 101 КПК України, з метою реалізації права на збирання та подання до суду доказів, що в даному випадку відповідно до визначення в Кримінальному процесуальному кодексі України (ст. 85) буде відповідати критерію належності доказів на підтвердження позиції сторони захисту.

Так, ч. 5 ст. 191 КК України охоплюється, серед іншого, поняття заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

В свою чергу, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим, становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. При цьому, в даному випадку особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні, та в такий спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб, тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Так, суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, з урахуванням таких кваліфікуючих обставин як за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191) може бути лише службова особа, поняття якої закріплено у Примітці 1 і 2 до ст. 364 КК України

Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Як встановлено судовим розглядом та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, на час вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника Головного управляння Національної поліції в Одеській області.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону, систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Як вбачається із Постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», Головне управління Національної поліції в Одеській області є територіальним органом Національної поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи заступником начальника Головного управляння Національної поліції в Одеській області, на момент вчинення кримінального правопорушення, у розумінні Примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою, оскільки на постійній основі здійснював функції представника влади.

Що стосується доводів сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри та відсутності достатніх доказів, які б прямо підтверджували версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, то відповідні доводи також не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При цьому, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному, клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу, клопотань про зміну запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

В свою чергу, стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри (зміненої підозри), а за такого, на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру (про зміну раніше повідомленої підозри) є вочевидь необґрунтованим.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, що наведено в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 та існування якого стало підставою для покладення на підозрюваного ОСОБА_1 зазначених в даній ухвалі обов`язків, на даний час продовжує існувати та не зменшився.

В свою чергу, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений, зокрема, тяжкістю ймовірного покарання та оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При цьому, наявність відповідного ризику є актуальною безвідносно до стадії кримінального провадження.

За такого, метою продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього переховуватися від слідства та суду у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.

Твердження прокурора про наявність інших ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування мав можливість допитати свідків, отримати відповідні покази, зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі завершено, 20.07.2020 здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, наразі триває процедура ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а отже всі необхідні речі та документи, що мають доказове значення для даного кримінального провадження, отримані органом досудового розслідування та перебувають у його володінні.

Таким чином, наявність інших ризиків, заявлених прокурором, не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, якою змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн., було встановлено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, - наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до зазначеної ухвали та ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021, якою було зменшено розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_1 , існування інших ризиків слідчим суддею встановлено не було. В свою чергу, на даний час прокурором не надано належних доказів на підтвердження виникнення нових ризиків, що зазначені ним у клопотанні.

Так, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, слідчий суддя не вважає за необхідне в подальшому обмежувати в подальшшому право особи на вільне пересування, в тому числі виїзд за кордон, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 здатний до самокерованої правослухняної поведінки і буде виконувати покладений на нього обов`язок з`являтись до суду за кожною вимогою, з урахуванням внесеної застави, яка є, в тому числі, достатнім запобіжником протиправної поведінки. Тому відсутні підстави продовжувати строк дії обов`язку здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки такий ступінь втручання у права особи є надмірним.

Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання), специфіку вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що на даний момент такий ризик як переховування від органів досудового розслідування та суду хоча і є невеликим з урахуванням внесеної застави, однак продовжує існувати, саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цим ризикам.

При цьому, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків на 60 днів, оскільки досудове розслідування кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування та наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, а враховуючи значний обсяг матеріалів кримінального провадження, є достатні підстави вважати, що стороні захисту необхідний значний час для ознайомлення з відповідними матеріалами, що свідчить про доцільність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків саме на 60 днів, що відповідає передбаченому законом строку.

З огляду на вищевикладене, враховуючи продовження існування мінімального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказує на неможливість запобігання вказаному ризику у разі, якщо покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки не будуть продовжені, слідчий суддя вбачає підстави для часткового задоволення клопотання.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 176-179, 194, 199, 309, 376 КПК України слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, стосовно обставин кримінального провадження №52017000000000785;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І.

Строк дії ухвали - 60 днів, до 11 травня 2021 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК