- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
- Judge (HACC): Kryklyva T.H., Tanasevych O.V.
- Secretary : Tarana A.V.
- Lawyer : Levchenka I.I.
- Prosecutor : Vysotska N.V.
Справа № 991/9494/20
Номер провадження 1-кп/991/84/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого,
цивільного позивача -
Національного банку України ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
його захисника адвоката ОСОБА_8,
розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_2, після зміни запобіжного заходу проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1. У Вищому антикорупційному суді перебуває зазначене кримінальне провадження.
2. 12 березня 2020 року електронною поштою до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів.
В обґрунтування свого клопотання прокурор ОСОБА_10 посилається на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, які кваліфікуються як нетяжкий та особливо тяжкі злочини, а також на існування ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме можливість переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду та здійснення впливу на свідків.
Прокурор ОСОБА_10 у клопотанні зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ним ризикам, а судовий розгляд справи не може бути завершений до спливу строку дії попередньої ухвали від 03 лютого 2021 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у Миколаївській області, тобто за місцем проживання батьків ОСОБА_7, строком до 04 квітня 2021 року, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
Крім того, прокурор просив продовжити дію обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою суду від 04 грудня 2020 року.
3. 12 березня 2021 року електронною поштою до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, в якому він просив:
- змінити адресу перебування під цілодобовим домашнім арештом, визначену ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2020 року, а саме заборону залишати житло за адресою: АДРЕСА_3, змінити на заборону залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ;
- дозволити бути присутнім на недільних службах в ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Станіславського щонеділі з 06 год 30 хв до 11 год 00 хв;
- здійснювати судові засідання у режимі відеоконференції за його участі між Вищим антикорупційним судом та Лозівським міськрайонним судом Харківської області, розташованим за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Ярослава Мудрого, 9.
В обґрунтування свого клопотання обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що ухвалою суду від 04 грудня 2020 року йому встановлено заборону залишати житло за адресою: АДРЕСА_3, що є помешканням його батьків. Вказане житло є квартирою у багатоквартирному будинку, тому він позбавлений можливості виходити на відкрите повітря, в той же час, житло за адресою: АДРЕСА_1, є приватним будинком з прибудинковою територією під відкритим небом, що дасть йому змогу безперешкодно виходити на свіже повітря.
Також обвинувачений наголосив на необхідності його спілкування зі своїми дітьми, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що ФОП ОСОБА_11 повідомив про можливість укладання цивільно-правового договору, за умов виконання зобов`язань у місті Лозова.
Поряд з цим, у разі зміни адреси перебування під цілодобовим домашнім арештом обвинувачений ОСОБА_7 просив надати йому дозвіл бути присутнім на недільних службах в Архангело-Михайлівському монастирі за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Станіславського щонеділі з 06 год 30 хв до 11 год 00 хв.
Обвинувачений наголосив на відсутності ризиків переховування його від органів досудового розслідування та/або суду та впливу на свідків, оскільки на наявність першого ризику прокурор посилається тільки у зв`язку з тяжкістю злочинів, які йому інкримінуються, а вплив на свідків неможливий, оскільки місто Лозова знаходиться на відстані 150 км від міста Харкова.
ІІ. Позиції учасників судового засідання
Позиції учасників судового засідання щодо клопотання прокурора
4. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане прокурором ОСОБА_10 клопотання підтримала, просила задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з підстав зазначених у клопотанні.
Також прокурор ОСОБА_5 уточнила клопотання прокурора ОСОБА_10 про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не на 60 днів, а на два місяці, як це передбачено вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 в цілому не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, але просив змінити адресу перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом.
Також захисник заначив, що прокурор посилається на існування двох ризиків: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, а також впливу на свідків. Захисник звернув увагу, що і в обвинувальному акті, і в клопотанні, і в доказах, долучених до раніше поданого клопотання, прокурор посилався на те, що обвинувачений тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, проте з матеріалів провадження вбачається, що це був формальний розшук, оскільки за адресою, яку ОСОБА_7 вказав під час допиту його в якості свідка, процесуальні документи чи виклики не надсилали, та за номером телефону, який був відомий органу досудового розслідування та яким ОСОБА_7 користується з 2015 року по теперішній час, його не викликали. Обвинувачений вів звичайний спосіб життя, працював, розлучився, платив аліменти та не від кого не переховувався, а тому ризик переховування від органів досудового розслідування є надуманим та нічим не підтвердженим.
Що стосується ризику впливу на свідків, захисник звернув увагу, що прокурор не зазначає, в чому полягає цей ризик та на кого саме може бути здійснено вплив, оскільки обвинувачений у місті Лозова перебуватиме під таким же контролем як і у місті Вознесенськ.
Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що не заперечує проти задоволення клопотання прокурора, однак просив змінити йому спосіб виконання запобіжного заходу в частині адреси житла, яке заборонено залишати, на адресу: АДРЕСА_1 .
Позиції учасників судового засідання щодо клопотання обвинуваченого
5. Обвинувачений просив його клопотання задовольнити та зазначив, що обов`язки, покладені на нього ухвалою суду від 04 грудня 2021 року, він виконує належним чином.
Також обвинувачений звернув увагу, що він працював у ФОП ОСОБА_11 до його затримання і наразі цей роботодавець надає йому можливість знову працевлаштуватися.
Крім того, обвинувачений зазначив, що він є одним з офіційних представників (дилером) розробника програмного комплексу «M.E.DOC», яке він встановлює на підприємствах та яким також користується ФОП ОСОБА_11 . Обвинувачений вказав, що дистанційно він наразі працює з 5-6 клієнтами.
Прокурор у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу просила відмовити та зазначила, що судом ухвалою від 04 грудня 2021 року вірно визначено місце перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_3, де мешкають його батьки, що свідчить про міцні соціальні зв`язки.
Крім того, прокурор вказала, що свої трудові обов`язки у разі працевлаштування обвинувачений може виконувати відділено, тому необхідності у зміні адреси немає.
Представник потерпілого ОСОБА_6 просив у задоволенні клопотання обвинуваченого відмовити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просив клопотання обвинуваченого задовольнити та зазначив, що обвинувачений вже 4 місяці перебуває під цілодобовим домашнім арештом та покладені на нього обов`язки не порушує.
Окрім цього, захисник повідомив, що документи, які підтверджують законність перебування обвинуваченого у місті Лозова, вони суду вже надавали.
ІІІ. Мотиви Суду щодо заявлених прокурором та обвинувачених клопотань
6. Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотань, суд приходить до наступного.
Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб змінено на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 .
Окрім цього, вказаною ухвалою суду на обвинуваченого ОСОБА_7 покладено такі обов`язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю;
6) утримуватися від спілкування з особами, за попередньою змовою з якими за версією сторони обвинувачення було вчинено кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7, а також зі свідками у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року і №12013220540000400 від 31 січня 2013 року.
Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та дію вищевказаних обов`язків продовжено до 04 квітня 2021 року.
7. Відповідно до частини другої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 181Кримінального процесуальногокодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною шостою статті 181 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на положення частини четвертої статті 199 Кримінального процесуального кодексу України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Поряд із цим, відповідно до частини першої статті 201 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до цього суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
8. Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, конструкція якої передбачає дослідження судом таких обставин (фактів):
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також слід зазначити, що колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність якої відповідно до вимог статті 194 Кримінального процесуального кодексу України має бути перевірено, оскільки в силу положень частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_7 наразі перебуває у статусі обвинуваченого і оцінку обґрунтованості підозри щодо нього раніше надавали слідчі судді Печерського районного суду міста Києва, Шевченківського районного суду міста Києва, Вищого антикорупційного суду.
Разом зтим,враховуючи вимогичастини третьоїстатті 199 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про продовження запобіжного заходу, крім загальних відомостей, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
9. У своєму клопотанні прокурор зазначає про те, що на теперішній час, на його думку, продовжують існувати ризики, визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
- ризик впливу на свідків.
У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості того, що особа перешкоджатиме досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду чи створить загрозу суспільству.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду
10. Оцінивши доводи, наведені у клопотанні прокурора, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні як і на час застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так і зараз не довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_7 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на таке.
В обґрунтування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від досудового слідства та /або суду прокурор посилається на наступне:
(1) інші учасники злочинної організації, знайомі ОСОБА_7, переховуються за межами України, тому ОСОБА_7, перебуваючи на волі, матиме можливість узгоджувати з ними свої та їх дії, показання, чим перешкоджатиме встановленню обставин кримінального провадження та приховає вчинені злочинною організацією кримінальні правопорушення, у тому числі шляхом вчинення нових злочинів;
(2) ОСОБА_7, у тому числі за допомогою інших учасників злочинної організації, матиме можливість незаконно перетнути кордон України, так як контроль за державним кордоном на сході країни частково відсутній;
(3) інші члени злочинної організації, які на даний час переховуються від слідства та суду, займають вищі ланки у їх структурі, аніж ОСОБА_7, і потенційне бажання ОСОБА_7 співпрацювати зі слідством, а також ймовірність доведення в суді висунутого йому обвинувачення може спонукати інших учасників у сприянні йому переховування від слідства та суду.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7, є особливо тяжкими (передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років), особливо тяжким корупційним (передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років) та нетяжким злочином (передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років), відповідно. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення корупційного злочину Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Поряд із цим, підстави, на які посилається прокурор для обґрунтування наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, всупереч положенням частини п`ятої статті 132, частини третьої статті 199 Кримінального процесуального кодексу України нічим не підтверджені та носять абстрактний характер.
Водночас, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, місцем проживання, родом занять, майновим станом і сімейними зв`язками.
При обранні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту судом встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий та має дітей ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також батьків похилого віку ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Захисником надано у матеріали справи банківські квитанції, що підтверджують сплату ОСОБА_7 аліментів у грудні 2019 року та у січні 2020 року, а також довідку за підписом ОСОБА_14, батька обвинуваченого ОСОБА_7, про те, що він є власником об`єкта нерухомості та надає свою згоду на проживання ОСОБА_7 у ньому строком на 2 роки (том № 2 а.с. 73, 76, 77-79, 80-82, 83). З копії паспорта ОСОБА_14, батька обвинуваченого ОСОБА_7, а також свідоцтва про право власності на житло, вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, а цей об`єкт нерухомості на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Отже з огляду на міцні соціальні зв`язки, колегія суддів приходить до висновку, що ризик того, що ОСОБА_7 буде переховуватись від слідства та суду є незначним.
Ризик незаконного впливу на свідків
11. Стороною обвинувачення обґрунтовується продовження існування цього ризику тим, що:
(1) на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено причетність низки осіб до участі в злочинній організації та вчинюваних нею злочинах, ці особи знайомі обвинуваченому ОСОБА_7 ;
(2) ОСОБА_7, перебуваючи на волі, матиме можливість сприяти цим особам в ухиленні від кримінальної відповідальності, узгоджувати з ними свої та їх дії, показання, чим перешкоджати встановленню обставин кримінального провадження та приховати вчинені злочинною організацією кримінальні правопорушення, у тому числі шляхом вчинення нових злочинів;
(3) на наявність цього ризику вказує і характер вчинених ОСОБА_7 злочинів, а саме вчинення злочинів у складі структурованої злочинної організації із залученням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, тривалість їх вчинення протягом майже п`яти років, схеми вчинення злочинів із чітким розподілом ролей та функцій кожного співучасника, відкритий характер злочинних дій, стійкість сформованих злочинних намірів.
Суд звертає увагу, що доводи, наведені прокурором у клопотанні, стосуються взаємовідносин обвинуваченого ОСОБА_7 не зі свідками, а з іншими членами злочинної організації.
Водночас, суд вважає обґрунтованою ймовірність існування ризику незаконного впливу на свідків як у цьому кримінальному провадженні, так і у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220540000400 від 31 січня 2013 року.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, колегія суддів виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша та друга статті 23, статті 224, 352 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Разом із цим, вже ознайомившись з матеріалами кримінального провадження в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_7 знає як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.
Оскільки допит свідків на стадії судового розгляду ще не здійснено, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого та зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Крім того, при вирішенні клопотання про продовження щодо обвинуваченого дії запобіжного заходу суд враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання встановленого ризику.
Наявність ризику впливу на свідків свідчить, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду і руху кримінального провадження в цілому, а тому колегія суддів приходить до висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним та достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючому ризику, є пропорційним, співмірним та таким, що не становить надмірний тягар, а також не суперечитиме вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо строку тримання обвинуваченого під домашнім арештом
12. Як зазначалося вище, відповідно до частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
З огляду на вищевказані положення строк дії ухвали про продовження перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом може бути встановлено не довше, ніж до 16 травня 2021 року.
Вказаний строк дії ухвали не перевищує встановлений частиною шостою статті 181 Кримінального процесуального кодексу України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом, який становить шість місяців.
Щодо вирішення питання зміни адреси перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом
13. Під час розгляду клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в частині зміни адреси перебування під цілодобовим домашнім арештом суд враховує, що зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків у кримінальному провадженні та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Тобто, на підставі наданих сторонами відомостей суд встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний запобіжний захід чи спосіб його виконання.
Так, питання визначення адреси, за якою обвинувачений ОСОБА_7 має перебувати відповідно до правил застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, було вирішено ухвалою суду від 04 грудня 2020 року та переглядалося ухвалами від 19 січня 2021 року та 03 лютого 2021 року.
До висновку про перебування обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_3, суд дійшов виключно з урахуванням документів, наданих учасниками кримінального провадження, оскільки:
- саме за цією адресою зареєстрований ОСОБА_7, батько обвинуваченого, а також фактично проживають обоє батьків обвинуваченого;
- об`єкт нерухомості за вказаною адресою належить на праві спільної часткової власності батькам обвинуваченого ОСОБА_7 ;
- міцність соціального зв`язку обвинуваченого ОСОБА_7 з батьками підтверджена документально.
В той же час, обвинуваченим не доведено міцності соціального зв`язку з колишньою дружиною, оскільки шлюб з нею розірваний, а соціальний зв`язок з особою, яку обвинувачений ОСОБА_7 ідентифікує як цивільну дружину, також не підтверджений. Поряд із цим, щодо необхідності спілкування з дітьми, суд зазначає, що обвинувачений не позбавлений можливості здійснювати таке спілкування дистанційно.
Щодо необхідності обвинуваченого виходити на свіже повітря, суд зазначає таке.
В контексті кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи полягають у процесуальному примусі, які обмежують особисту свободу та свободу пересування обвинуваченого. Водночас, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Тобто, застосування запобіжного заходу супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод особи, яка, зокрема, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, з метою забезпечення швидкого, повного, неупередженого судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що визначення адреси його перебування під цілодобовим домашнім арештом у квартирі багатоквартирного будинку позбавляє його можливості перебувати на свіжому повітрі.
Однак, на думку суду, така необхідність обмеження свободи пересування випливає з ризику, який існує у цьому кримінальному провадженні, і є пропорційною.
Окрім того, суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про надання йому дозволу бути присутнім на недільних службах у ІНФОРМАЦІЯ_5, яке у судовому засіданні 15 лютого 2021 року було задоволено та відповідно до частини четвертої статті 371 Кримінального процесуального кодексу України без виходу до нарадчоїкімнати судом постановлено відповідну ухвалу, занесену до журналу судового засідання.
Поряд із цим, обвинувачений бере участь у судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції між Вищим антикорупційним судом та Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області, що свідчить про те, що він з дозволу суду періодично залишає житло.
Разом з тим, суд зауважує, що саме лише бажання обвинуваченого безперешкодного виходу на свіже повітря не є вагомою підставою для зміни адреси застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суттю якого є саме обмеження свободи пересування.
Також обвинувачений повідомив, що ФОП ОСОБА_11 наразі надає йому можливість офіційного працевлаштування у місті Лозова, де він буде працювати дистанційно.
Водночас обвинувачений повідомив, що наразі він вже працює дистанційно. Більшість наведених обвинуваченим обов`язків, які він буде виконувати у разі працевлаштування у ФОП ОСОБА_11, свідчать про те, що їх виконання може відбуватись віддалено, а тому нагальної потреби у зміні адреси проживання у зв`язку з працевлаштуванням обвинуваченим не доведено.
Таким чином, судом вкотре встановлено, що адреса перебування під цілодобовим арештом за адресою, визначеною ухвалою суду від 04 грудня 2020 року, буде більш сприятливою для належного виконання встановлених обвинуваченому при обранні запобіжного заходу обов`язків. Протилежного обвинуваченим не доведено.
При цьому, суд наголошує, що подання до суду з системною періодичністю ідентичних клопотань з посиланням на одні і ті ж обставини для зміни запобіжного заходу не може бути предметом неодноразового розгляду судом.
Реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу має бути обумовлена не тим, що обвинувачений не погоджується із застосованим запобіжним заходом, а виникненням нових обставин, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишити без змін обов`язок перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під час застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 .
14. З урахуванням відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого в частині зміни адреси перебування під цілодобовим домашнім арештом, у задоволенні клопотання в частині надання дозволу бути присутнім на недільних службах в Архангело-Михайлівському монастирі та здійснення судових засідань у режимі відеоконференції за його участі між Вищим антикорупційним судом та Лозівським міськрайонним судом Харківської області також слід відмовити.
Щодо продовження дії обов`язків, визначених ухвалою суду від 04 грудня 2020 року
15. Частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік обов`язків, які можуть бути покладені судом на обвинуваченого за умови доведення прокурором необхідності їх покладення.
Покладення таких обов`язків необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу та запобігання існуючим ризикам.
Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання прокурора та доданих до нього документів, а також думку обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження до 16 травня 2021 року виключно строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2020 року.
Покладення на обвинуваченого наведених вище обов`язків, на думку суду, є релевантним встановленому під час судового засідання ризику кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 181, 193, 194, 201, 350, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1.У задоволенніклопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про змінузапобіжного заходу відмовити.
2. Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.
3. Продовжити строк тримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, під цілодобовим домашнім арештом на два місяці, тобто до 16 травня 2021 року включно із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 .
4. Продовжити до 16 травня 2021 року включно обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2020 року, а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю;
6) утримуватися від спілкування з особами, за попередньою змовою з якими за версією сторони обвинувачення було вчинено кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7, а також зі свідками у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року і № 12013220540000400 від 31 січня 2013 року.
5. Копію ухвали про продовження запобіжного заходу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ).
6. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7, що відповідно до частини п`ятої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
7. Направити обвинуваченому ОСОБА_7 копію ухвали негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3