Document No. 95657401

Справа № 991/1034/21

Провадження1-кс/991/1060/21

У Х В А Л А

іменем України

16 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретарів Слакви О.О., Будкової В.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Харченка І.Є.,

прокурора Мусіяки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурорами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 25.01.2021 про відмову у задоволенні його скарги від 19.01.2021 на недотримання прокурорами САП розумних строків щодо прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 42016161010000308 від 03.10.2016.

1.1.В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що виконуючим обов`язки керівника САП Грищуком М.О. за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.01.2021 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування прийняте рішення про відмову в її задоволенні, про що винесена постанова від 25.01.2021. ОСОБА_1 стверджує про неправомірність постанови, оскільки вважає, що 14 липня 2020 року закінчився строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, а постанова Генерального прокурора від 13.07.2020, якою продовжений строк досудового розслідування прийнята поза межами повноважень, встановлених КПК України. Такі висновки обґрунтовує тим, що нова редакція ст. 294 КПК України, яка набрала чинності 01.07.2020, змінила компетенцію Генерального прокурора, позбавивши його будь-яких повноважень щодо продовження строку досудового розслідування. За таких умов скаржник стверджує, що відповідний прокурор САП, який здійснював нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні зобов`язаний був у найкоротший строк, тобто до 15.07.2020, винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до п. 3 або п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

1.2. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить слідчого суддю скасувати постанову виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 25.01.2021, зобов`язати його надати відповідному прокурору САП вказівку у найкоротші строки винести постанову про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 3 або п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

2.В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, просив її задовольнити. Захисник Харченко І.Є. підтримав позицію підозрюваного. Прокурор Мусіяка В.В. заперечував проти задоволення скарги, вважаючи постанову в.о. керівника САП законною та обґрунтованою.

3.Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 9-1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником.

3.2.Виходячи із засади розумних строків, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції). Ч. 3 ст. 28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими є:

-складність кримінального провадження (визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо);

-поведінка учасників кримінального провадження;

-спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

3.3.Відповідний порядок оскарження недотримання розумних строків визначений ст. 308 КПК України, згідно з якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

3.4.Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

3.5.Слідчим суддею встановлено, що 19.01.2021 підозрюваним ОСОБА_1 була подана виконуючому обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищуку М.О. скарга на недотримання прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розумних строків щодо прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 42016161010000308 від 03.10.2016. В цій скарзі, як і в поданій слідчому судді скарзі у цій справі, ОСОБА_1 посилається на такі обставини:

3.5.1.Зазначене кримінальне провадження було зареєстроване в ЄРДР 03.10.2016, 14.05.2020 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а ОСОБА_1 повідомлено про підозру 10.06.2020.

3.5.2.Надалі 13.07.2020 Генеральний прокурор Венедіктова І.В. винесла постанову, якою продовжила строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п`яти місяців, тобто до 14 жовтня 2020 року.

3.5.3. ОСОБА_1 зазначає про те, що 01.07.2020 згідно із Законом України № 2617 набрали чинності нові редакції частини третьої ст. 219 (яка встановила, що досудове розслідування має бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру) та частини третьої ст. 294 КПК України (яка встановила, що Генеральний прокурор має право продовжувати строк досудового розслідування виключно на період до трьох місяців, а на більший строк - виключно слідчий суддя).

3.5.4.У зв`язку з цим вважає, що оскільки у Законі № 2617 відсутнє положення про обмеження його дії лише на певні кримінальні провадження, як це було раніше обумовлено Законом України № 2147, то до кримінального провадження № 42016161010000308 від 03.10.2016, починаючи з 01.07.2020 мають застосовуватися норми вказаних статей КПК України в новій редакції.

3.5.5.На цій підставі робить висновок про те, що Генеральний прокурор мала право продовжити строк досудового розслідування лише до трьох місяців, тобто до 14.08.2020. За таких умов стверджує, що за його переконанням, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадження з 15.08.2020 закінчився, що зумовлювало обов`язок прокурора винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до п. 3 або п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.5.6.Оскільки таке рішення прийняте не було, ОСОБА_1 робить висновок про порушення уповноваженими прокурорами САП розумних строків щодо закриття кримінального провадження.

3.6.За наслідками розгляду вказаної скарги 25 січня 2021 року в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищук М.О. виніс постанову про відмову у задоволенні скарги. У постанові зазначено, що під час прийняття уповноваженим прокурором рішення про продовження строку досудового розслідування надана оцінка доводам детектива про те, що у зазначеному провадженні уповноваженим суб`єктом на продовження строку досудового розслідування до п`яти місяців є саме Генеральний прокурор, а не слідчий суддя, оскільки положення Закону України № 2147-VIII щодо іншого порядку продовження строку досудового розслідування (саме слідчим суддею) не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР до набрання ним чинності 16.03.2018. Щодо положень Закону України № 2617-VIII, які набули чинності з 01.07.2020, прокурор зазначив, що їхня дія не нівелює вже запровадженого на той час Законом України № 2147-VIII нормативного припису щодо застосування двох порядків продовження строку досудового розслідування понад три місяці залежно від часу внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

3.7.Із позицій сторін вбачається, що основним спірним питанням є порядок застосування у часі норм ст. 219 та ст. 294 КПК України з огляду на внесення в них змін Законами України № 2147-VIII та № 2617-VIII станом на час винесення Генеральним прокурором постанови про продовження строку досудового розслідування до п`яти місяців (13 липня 2020 року).

3.7.1. Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце. Регулювання дії норм кримінального процесуального закону України здійснюється через ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Говорячи про напрям темпоральної дії нормативно-правового акту в цьому випадку, законодавець однозначно закріпив його перспективну дію (поширення нормативно-правового акту на юридичні факти, права і обов`язки учасників кримінально-процесуальних відносин, самі правовідносини, які виникають після моменту набуття ним чинності).

3.7.2.На відміну від матеріального закону, процесуальний закон не має зворотної дії в часі, навіть в тому випадку, якщо його застосування створює більш сприятливе становище учасників кримінального провадження; поворот процесу не можливий. Отже, слідчий суддя не розглядає питання про зворотну дію норм ст. 219 та 294 КПК України в часі, оскільки це загальне правило, що притаманне для процесуального закону, і з цього приводу у сторін відсутні будь-які суперечності.

3.7.3.У зв`язку з цим слідчий суддя досліджує зміст норм ч. 3 ст. 219 і ч. 3 ст. 294 КПК України у відповідні проміжки часу з огляду на початок та тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308. Як підтверджується матеріалами скарги і не заперечується учасниками, відомості про кримінальне правопорушення у зазначеному кримінальному провадженні були внесені 03 жовтня 2016 року. Перше повідомлення особі про підозру у цьому провадженні здійснено 14 травня 2020 року і саме з цією датою пов`язується загальне обчислення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Однак, порядок обчислення цього строку та його тривалість залежить від редакції ч. 3 ст. 219 КПК України.

3.7.4.Для зручності розуміння різниці між редакціями вказаних норм у різні проміжки часу, її зміст надається у вигляді таблиці:

Норма КПКРедакція до внесення змін Законом № 2147- VIIІ (до 16.03.2018)Редакція згідно із законом № 2147-VIIІ (набрав чинності 16.03.2018)Редакція згідно із законом № 2617-VIIІ (набрав чинності 01.07.2020)

ст. 219 1. Досудове розслідування повинно бути закінчено: … 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу…1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. … Абзац 3 ч. 1: Досудове розслідування повинно бути закінчено: … 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. … 3. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: … 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 4. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Ст. 2942. Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; 2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступникамиСтаття викладена в іншій редакції, в якій порядок продовження строку досудового розслідування встановлений в ч. 3: 3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

3.7.5.Отже, до 15.03.2018 стаття 219 щодо строків досудового розслідування мала таку редакцію - досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру (п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України). Стосовно продовження строку досудового розслідування ч. 2 ст. 294 КПК України передбачала, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу: … 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

3.7.6.Законом № 2147-VII, який набув чинності 16.03.2018, внесені зміни до статей 219, 294 Кримінального процесуального кодексу України. Цим законом, в тому числі, змінено процесуальний порядок продовження строку досудового розслідування. Встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Також визначено коло суб`єктів, які мають прийняти рішення про продовження досудового розслідування в залежності від строку. Однак для вирішення цієї скарги особливу увагу пригортає нова редакція ч. 3 ст. 294 КПК України. Вона змінила суб`єктів звернення щодо продовження строку досудового розслідування у зміненому раніше порядку продовження строків досудового розслідування виключно в частині продовження строків до трьох місяців.

3.7.7.Разом з цим, відповідно до Закону № 2147-VII (п. 4 § 2 Прикінцевих положень) був визначений і момент та умови набуття чинності відповідними змінами у ст. 294 КПК України - вони:

1) вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом,

2) не мають зворотної дії в часі

3) застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

3.7.8.Особливим критерієм, якому слід приділити увагу у зв`язку з поставленими у скарзі питаннями, є застосування з 06.03.2018 нової редакції закону до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Адже п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону № 2147-VII встановлює не лише момент набуття чинності відповідним положеннями, а й також умову її застосування. Тому з урахуванням часу набрання чинності цим законом, з 16.03.2018 ч. 3 ст. 294 КПК України в новій редакції мала застосуватися у справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

3.7.9.Як було встановлено, та не заперечується сторонами, відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42016161010000308 внесені до ЄРДР 03 жовтня 2016 року (тобто до набрання чинності Законом № 2147-VIIІ). Отже, до нього не застосовувалися норми ст. 294 КПК України в редакції вказаного Закону. Зокрема, в частині порядку продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підлягають застосуванню норми КПК України в редакції до 16.03.2018, згідно із п 3 ч 2 ст. 294 якого строк досудового розслідування може бути продовжений до дванадцяти місяців Генеральним прокурором чи його заступниками.

3.7.10.Таке правило щодо порядку продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих до і після 15.03.2018, було запроваджене Законом № 2147-VIIІ. Тому після цієї дати процесуальні правовідносини щодо порядку здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 склалися таким чином, що в частині визначення строку досудового розслідування у ньому та порядку його продовження застосовуються норми КПК України в редакції до 15.03.2018.

3.7.11.Надалі 01.07.2020 набули чинності зміни до ст. 294 КПК України, які внесені Законом України № 2617-VIII. У відповідності до цього закону ч. ст. 294 КПК України, порівняно із редакцією Закону № 2147-VIIІ, не зазнала суттєвих змін, крім складу суб`єктів продовження строку до трьох місяців. Отже, внесені зміни є аналогічними запровадженому Законом № 2147-VIIІ порядку продовження строку досудового розслідування, за якого на строк більше трьох місяців таке продовження здійснюється слідчим суддею за відповідним клопотанням. Зазначене спростовує твердження скаржника про те, що у зв`язку набранням з 01.07.2020 чинності Законом України № 2617-VIII (яким внесені зміни до ст. 294 КПК України) був запроваджений новий порядок продовження строку досудового розслідування, в тому числі до тих проваджень, відомості по яким внесені до ЄРДР до набрання чинності відповідними змінами.

3.7.12.Слідчий суддя відхиляє твердження скаржника про те, що у зв`язку із набранням чинності Законом України № 2617-VIII (який не містить застереження щодо розповсюдження його дії на певні види кримінальних проваджень, як це було в Законі № 2147-VIIІ), до кримінального провадження №42016161010000308 з 01.07.2020 має застосовуватися ст. 294 КПК України у запровадженій цим Законом редакції. Як вже зазначалося, з 16.03.2018 в кримінально-процесуальній сфері склалися правовідносини, за яких порядок досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 15.03.2018, здійснюється за правилами, встановленими КПК України до вказаної дати. Це стосується і порядку продовження строку досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях. Внесення ж у відповідні норми змін (згідно із Законом України № 2617-VIII) не змінює цього правила, оскільки, по-перше, встановлений ним порядок продовження строку досудового розслідування є аналогічним запровадженому Законом № 2147-VIIІ порядку, по-друге, цей Закон може змінювати лише ті правовідносини, які склалися на момент набрання ним чинності, а до кримінального провадження №42016161010000308 встановлений раніше Законом № 2147-VIIІ порядок не застосовувався. Отже, порядок продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих до 16.03.2018, може бути змінений лише шляхом спеціального поширення на нього чинності нових законодавчих змін. Інакше всі подальші зміни та доповнення у ст. 294 КПК України будуть стосуватися того порядку, який діє щодо кримінальних проваджень, розпочатих після 16.03.2018.

3.7.13.Це узгоджується з позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка в ухвалі від 04.03.2021 у справі № 991/1023/21 (провадження № 11-сс/991/187/21) зазначила: питання про те, хто саме (який суб`єкт) має прийняти рішення про продовження відповідного строку залежить від: (1) відрізку часу, на який приймається рішення продовжити строк досудового розслідування; (2) часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, виходячи з якого визначається яка саме редакція ст. 294 КПК України підлягає застосуванню (в редакції станом до введення в дію змін до КПК, внесених законом України №2147-VIII, чи після їх введення).

3.7.14.В питанні застосування положень різних редакцій звертає на себе увагу також назва і мета Закону України № 2617-VIIІ, на необхідності застосування якої наполягає скаржник. Так, Закон має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». А виходячи із пояснювальної записки, розроблення законопроекту викликано необхідністю законодавчого врегулювання застосування положень нового КПК України стосовно особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду. В даному випадку мова йде про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які кваліфіковані як особливо тяжкі, що з урахуванням непоширення на це кримінальне провадження порядку продовження строку досудового розслідування до шести місяців слідчим суддею, додатково свідчить про неможливість застосування вказаного Закону до цих відносин.

3.7.15.Крім того, слід зважати на дотримання принципів правової передбачуваності та правової визначеності, які є складовими елементами верховенства права і необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях щодо регулювання тих чи інших правовідносин. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. Отже, правова процедура в питанні продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих до 16.03.2018, має бути стабільною, передбачуваною та не може залежати від змін окремих норм, які спрямовані на врегулювання інших видів кримінально-процесуальних відносин.

3.8.За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 згідно з постановою від 13.07.2020 було здійснено Генеральним прокурором у порядку та у межах повноважень, визначених кримінально-процесуальним законодавством, яке застосовується до вказаного кримінального провадження. Тому твердження скаржника про порушення такого порядку та закінчення строків досудового розслідування не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

3.9.Виходячи із викладеного вище, вбачаються безпідставними також вимоги скарги про зобов`язання прокурора надати обов`язкові для виконання вказівки щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження. Зважаючи на приписи ст. 308, 281- 283 КПК України встановлення наявності чи відсутності підстав для надання відповідних вказівок прокурору є дискреційними повноваженнями прокурора вищого рівня і за змістом ст. 308 КПК України слідчий суддя не вповноважений вказувати, яке рішення прийняти прокурору. У відповідності до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. В разі подання скарги на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, слідчий суддя перевіряє лише викладені факти порушення розумних строків для вчинення певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень, отже наявність підстав і умов для задоволення скарги. Як встановлено вище, недотримання розумних строків щодо прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження не вбачається.

3.10.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

4.У зв`язку із вищевикладеним, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 303-307, 308, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 25.01.2021 у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 19.03.2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко