- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/1978/21
Провадження1-кс/991/2020/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
детектива НАБУ ОСОБА_3
власника майна ОСОБА_4
представника власника майна адвоката ОСОБА_5
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюроП`ятого відділудетективів Третьогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюроУкраїни ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000208 від 24 березня 2020 рокуза ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду 22.03.2021 надійшло клопотання про арешт майна детектива Національного бюроП`ятого відділудетективів Третьогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюроУкраїни ОСОБА_6 у кримінальному провадженні
Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .
Клопотання поданестосовно : довідкивід 01.12.2019АФЗ 00000004;довідки від04.12.2019№ АФЗ00000004; заяви ОСОБА_4 до Варшавського університету менеджменту від 03.10.2020; договору № 838319001390100 від 26.05.2016; попереднього договору (російською мовою) від 12.03.2021; акту № 141019 від 02.06.2020; договору повірки засобів обліку від 02.06.2020.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Клопотання обґрунтоване тим, що Третім підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000208 за ч. 5 ст. 191 КК України щодо розтрати службовими особами ПАТ «Аграрний фонд», утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 №364, грошових коштів ПАТ «Аграрний фонд» в особливо великих розмірах.
Детектив у клопотанні посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що голова правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_9 у змові із службовими особами вказаного товариства та службовими особами юридичних осіб приватного права упродовж 2017-2019 років розтратили кошти підприємства на цілі, що не були передбачені у фінансових планах підприємства на 2017-2019 роки.
Детектив зазначає, що дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» було створено на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.01.2014 № 44 зі статутним капіталом 1000грн. В подальшому (у період з 17.12.2015 по 09.08.2018) ПАТ «Аграрний фонд» поступово збільшив статутний капітал дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» до 294755000грн.
Дочірнє підприємство «Агрофінфонд» було створено на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2014 № 73 зі статутним капіталом 1000грн. В подальшому (у період з 17.12.2015 по 27.12.2018) ПАТ «Аграрний фонд» поступово збільшив статутний капітал дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» до 184645000грн.
25.12.2015 ДП «Агрофонд-Зерно» викупило 9,5% частки у статутному капіталі ТОВ «ФК «Фінцентр». 24.05.2016 ДП «Агрофінфонд» викупило 90,5% частки у статутному капіталі ТОВ «ФК «Фінцентр», таким чином, ДП «Агрофонд-Зерно» та ДП «Агрофінфонд» набули 100% власності ТОВ «ФК «Фінцентр».
Дочірні підприємства «Агрофінфонд» та «Агрофонд-Зерно» 01.06.2016 за погодженням з Головою правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_9 пропорційно до своїх часток у статутному капіталі збільшили статутний капітал ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр» з 5000000грн до 95000000грн.
У протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Фінцентр» № 4 від 01.06.2016 зазначено, що з пропозицією збільшення статутного капіталу ТОВ «ФК «Фінцентр» виступив директор ТОВ «ФК «Фінцентр» ОСОБА_10 . Головою зборів був ОСОБА_4 . При цьому накази Голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_9 про погодження збільшення статутного капіталу ТОВ «ФК «Фінцентр» були видані 25.05.2016, тобто раніше проведення загальних зборів. З цього може слідувати, що проведення загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Фінцентр» було формальністю, а рішення про збільшення статутного капіталу було прийнято ОСОБА_9 та пов`язаними з ним особами.
26.11.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр» набула корпоративні права у ТОВ «ДІО Трейдер».
В подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр» у період з 27.11.2019 по 04.12.2019 сплатило ТОВ «ДІО Трейдер» 34730000 грн. для збільшення його статутного капіталу, який до цього становив 29000 грн.
Як зазначає детектив, після придбання ТОВ «ФК «Фінцентр» корпоративних прав на ТОВ «ДІО Трейдер», ТОВ «ФК Фінцентр» в особі ОСОБА_11, який діяв за довіреністю директора ТОВ «ФК «Фінцентр» ОСОБА_12, прийняв рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «ДІО Трейдер» на 35000000грн. При цьому рішення про збільшення статутного капіталу було прийнято 30.11.2019, а перерахування грошових коштів для поповнення статутного капіталу здійснювалося у період між 27.11.2019 по 04.12.2019, тобто почалося раніше ніж було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу. Зазначене рішення було підписано ОСОБА_4 як головою зборів та ОСОБА_10 як секретарем зборів. При цьому директором ТОВ «ДІО Трейдер» зазначений ОСОБА_13, відомостей про призначення якого немає в реєстраційній справі.
Обґрунтування клопотання
Детектив НАБУзазначає,що 18.03.2021на підставіухвали слідчогосудді від01.03.2021за місцемпроживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведенообшук тавилучені,зокрема: довідкавід 01.12.2019АФЗ 00000004;довідка від04.12.2019№ АФЗ00000004; заява ОСОБА_4 до Варшавського університету менеджменту від 03.10.2020; договір № 838319001390100 від 26.05.2016; попередній договір (російською мовою) від 12.03.2021; акт № 141019 від 02.06.2020; договір повірки засобів обліку від 02.06.2020.
Постановою детектива від 19 березня 2021 вищевказані та вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 документи визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Детектив зазначає, що вилучені довідка від01.12.2019АФЗ 00000004;довідка від04.12.2019№ АФЗ00000004; заява ОСОБА_4 до Варшавського університету менеджменту від 03.10.2020; договір № 838319001390100 від 26.05.2016; попередній договір (російською мовою) від 12.03.2021; акт № 141019 від 02.06.2020; договір повірки засобів обліку від 02.06.2020 не зазначені в ухвалі слідчої судді про надання дозволу на обшук, тобто на них прямо не надано дозвіл, тому є тимчасово вилученим майном. В ході огляду вказаних документів, було встановлено, що вони містять підписи ОСОБА_4 які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, а саме можуть бути використані під час проведення судово-почеркознавчої експертизи. Відсутність цих речей і документів у розпорядженні органу досудового розслідування може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому просить накласти арешт на це майно з метою його збереження.
Доводи сторін.
У судовому засіданні детектив (який є таким, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000208від 24березня 2020 тазазначений уВитягу зЄРДР ) попросив задовольнити клопотання та накласти арешт на майно вилучене під час обшуку з метою збереження речових доказів.
Володілець зазначених документів ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_14 в судовому засіданні заперечували про задоволення клопотання. Адвокат ОСОБА_14 зазначив, що у даному кримінальному провадження ОСОБА_4 є третьою особою, права якої обмежуються під час досудового розслідування. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна Клопотання подано детективом, тому представник власника майна вважає його небгрунтованим і тому заперечував проти його задоволення. Крім того, на думку представника володільця майна, вилученого під час обшуку, воно не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Мотивація суду
Слідча суддя розглянула матеріали клопотання, заслухала думку детектива. Слідча суддя звертає увагу на те, що у клопотанні детектив не просить про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні.
Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України (стаття 27 КПК України). Серед них є, зокрема, підстава для розгляду у закритому судовому засіданні у випадку, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. З клопотання детектива не вбачається, що він просить про закритий судовий розгляд з інших підстав, визначених цією статтею.
Публічність провадження захищає особу від таємного правосуддя, на яке не поширюється суспільний контроль, вона також є одним із способів збереження довіри до судів. Прозорість та відкритість судового розгляду дозволяють втілювати право кожної особи на справедливий судовий розгляд. (серед інших, Рішення у справі Riepanпроти Австрії від 14 лютого 2001 року, заява № 35115/97, параграф 27) Обов`язок відкритості судового розгляду має винятки, які, в цілому, зводяться до випадків захисту інтересів неповнолітніх, захисту приватного життя сторін, а також у особливих обставинах, коли публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Такі винятки мають бути належно виправданими та залежати від обставин справи (Рішення у справі Welke та Biaіekпроти Польщі від 15 вересня 2011 року, заява № 15924/05, параграф 74).
Оскільки у цьому провадженні нікому не вручено підозру, а особи, які допитувалися по справі як свідки, обізнані про суть цього провадження, слідча суддя не вважає, що проведення закритого судового засідання є виправданим у цьому випадку.
Щодо позиції представника власника майна що саме прокурор повинен був звернутися до суду з клопотанням про арешт майна
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи (ч. 1 ст. 64-2 КПК України). Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (ч. 2 ст. 64-2 КПК України).
Щодо твердження про те, що звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна детективом, а не прокурором, є протиправним стосовно арешту майна третьої особи, слідча суддя критично оцінює такі доводи. Стаття 64-2 КПК України визначає процесуальний статус особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та не регламентує процедуру арешту майна цієї особи у кримінальному провадженні. Тому, слідча суддя не бачить підстав вважати, що через це арешт майна є необґрунтованим.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. (ч. 1 ст. 170 КПК України)
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. (ч. 1, 2 ст. 167 КПК України) Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчої судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (ч. 5 ст. 171 КПК України).
Слідча суддя встановила, що обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 проводився 18 березня 2021 року, клопотання про арешт майна детективом подано до Вищого антикорупційного суду 19 березня 2021 року, тобто в строки, передбачені частиною 5 статті 171 КПК України.
При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:
1)Правова підстава для арешту майна.
2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та/або інших осіб.
Правова підстава для арешту майна
19.03.2021 року до Вищого антикорупційного суду було направлено клопотання детектива Національного бюроП`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про арешт майна, вилученого під час обшуку. Клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання (з урахуванням положень ч. 1 ст. 171 КПК України), тому слідча суддя розгляне клопотання по суті.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 3-4 ст. 168 КПК України)
Арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України .
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч 1 ст.98КПК України ).
Слідча суддязвертає увагуна те,що увказаному кримінальномупровадженні підчас проведення обшукуу житлі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 було вилучено,зокрема, довідкувід 01.12.2019АФЗ 00000004;довідку від04.12.2019№ АФЗ00000004; заява ОСОБА_4 до Варшавськогоуніверситету менеджментувід 03.10.2020;договір №838319001390100від 26.05.2016;попередній договір(російськоюмовою)від 12.03.2021;акт №141019від 02.06.2020;договір повіркизасобів облікувід 02.06.2020. Це підтверджується протоколом обшуку від 18.03.2021 та описом вилучених документів і речей.
В судовому засіданні було встановлено, що для встановлення належності ОСОБА_4 та ОСОБА_10 підписів у протоколі № 4 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінцентр» від 01.06.2016 та протоколі №22 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінцентр» (код 39471783) від 30.11.2019 - 19.03.2021 постановою детектива у кримінальному провадженні призначено судово-почеркознавчу експертизу. Ввилучені під час обшуку документи містять зразки підпису ОСОБА_4 і тому можуть бути використані у якості доказів фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст.84 КПК України).
З урахуванням наведеного, слідча суддя вважає доведеним той факт, що речі, які були вилучені під час обшуку, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Вказане дає підстави для висновку, що ці речі можуть бути доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000208 від 24.03.2020 року.
Оскільки вилученіречі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.
Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Слідча суддя звертає увагу на те, що станом на зараз у кримінальному провадженні № 52020000000000208 від 24.03.2020 року нікому не повідомлено про підозру (на підставі наданого витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань). Тому, слідча суддя оцінює лише достатність підстав вважати, чи було вчинено кримінальне правопорушення. Встановлення таких підстав базується на стандарті доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Прокурор у клопотанні надав витяг із ЄРДР щодо складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Він також надав документи (звіт про результати фінансової перевірки діяльності та комплексної оцінки ризиків безпеки (форензіку) ПАТ «Аграрний фонд за 2018-2019 року, складений ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Ейвайзорі», представником Kreston International в Україні,наказ ПАТ «Аграрний фонд від 25 травня 2016 року за № 50., 51, протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова Компанія «Фінцентр» від 01 червня 2016 року, від 30 листопада 2019 та інші докази), що вказують на те, що голова правління ПАТ «Аграрний фонд» у змові зі службові особи ПАТ «Аграрний фонд» та службовими особами юридичних осіб приватного права упродовж 2017-2019 років розтратили кошти підприємства на цілі, що не були передбачені у фінансових планах підприємства на 2017-2019 роки. Тому, слідча суддя переконана, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, Jamesта іншіпроти СполученогоКоролівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Отже, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.
Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб
На цьому етапі слідча суддя оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту (визначені вище). Детектив просить про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Враховуючи те, що зазначені документи мають значення для кримінального провадження, а відсутність їх у розпорядженні органу досудового розслідування і незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може привести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідча суддя вважає, що таке втручання є пропорційним досягненню завдання арешту майна.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання детектива Національного бюроП`ятого відділудетективів Третьогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюроУкраїни ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000208 від 24 березня 2020 рокуза ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України задовольнити.
Накласти арешт з метоюзабезпечення збереженняречових доказів на майно, вилучене під час проведення обшуку 18.03.2021 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, а саме:
1)довідку від 01.12.2019 № АФЗ 00000004;
2)довідку від 04.12.2019 № АФЗ 00000004;
3)заяву ОСОБА_4 до Варшавського університету менеджменту від 03.10.2020;
4)договір № 838319001390100 від 26.05.2016;
5)попередній договір (російською мовою) від 12.03.2021;
6)акт № 141019 від 02.06.2020;
7)договір повірки засобів обліку від 02.06.2020.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Особою, відповідальною за збереження майна, визначити детектива Національного бюроП`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 .
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_1