Document No. 95799856

Справа № 991/3090/19

Провадження 1-кп/991/207/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

прокурора Подгорця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Величка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.01.2017 за №42017110330000006 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калінінград, СРСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий опис провадження.

28.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (нині Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - САП ОГП) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.01.2017 за №42017110330000006 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем».

Ухвалою ВАКС від 28.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2020 з перервами до 28.02.2020, 05.03.2020. Ухвалою ВАКС від 05.03.2020 призначено судовий розгляд на 12.03.2020 з перервами до 22.04.2020, 27.05.2020, 17.07.2020, 11.09.2020, 25.09.2020, 09.11.2020, 20.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020, 07.12.2020, 25.01.2021, 29.01.2021, 19.03.2021, 22.03.2021.

2. Короткий виклад поданого клопотання та позицій сторін провадження у судовому засіданні.

19.03.2021 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. із посиланням на статтю 201 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та проханням про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та вирішення питання про повернення сплаченої застави особі, яка внесла її за ОСОБА_1 , яке обґрунтовується твердженнями, що «обвинувачений має позитивні характеристики, а саме: постійне місце проживання та наявність постійної роботи; позитивна репутація; міцні соціальні зв`язки за місцем проживання; наявність на утриманні родини трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, а також 2-х малолітніх онуків; відсутність судимостей та відомостей щодо притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності; сприяння органу досудового розслідування у встановленні дійсних обставин справи, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні; належною процесуальною поведінкою; виконання усіх визначених судом обов`язків; готовність давати суду покази під час розгляду справи по суті». Також у клопотанні зазначається, що «прокурором було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України, тобто тепер його обвинувачують у вчиненні злочину середньої тяжкості, а не у вчиненні особливо тяжкого злочину». Крім того зазначено, що «стан в якому перебуває, як економіка України так і її громадяни, що пов`язано з пандемією коронавірусу, суцільних обмежень щодо громадян, різкого росту числа безробітних, життя поза достойним соціальним рівнем більшої частини населення України, постійним зростанням цін, що свідчить про економічну кризу в країні, від якої страждають її пересічні громадяни до яких відноситься і обвинувачений ОСОБА_2 та члени його родини, в тому числі чоловік його старшої дочки який вніс за нього визначену судом заставу та хоче її повернути».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Величко М.М. підтримали таке клопотання й просили його задовольнити.

Прокурор Подгорець С.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що воно є необґрунтованим, оскільки наявні ризики не зменшились, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, а стороною захисту не надано жодних підтверджуючих матеріалів щодо скрутного матеріального становища обвинуваченого.

Представник потерпілого - державного підприємства (ДП) «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» в судове засідання не прибув, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, тому його думка не з`ясовувалась.

3. Обґрунтування позиції суду.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.11.2019 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Борисенка О. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 25.01.2020 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Також цією ухвалою слідчого судді покладено на підозрюваного терміном на два місяці такі обов`язки у випадку внесення застави: - не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 року, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; - не відвідувати приміщення ДК «Укроборонпром», ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» і ТОВ «Компанія Пром-Технологія»; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон; - носити електронний засіб контролю.

Із змісту цієї ухвали видно, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 слідчою суддею визначено ризик переховування від слідства та суду, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, та вагомість наявних доказів, обґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

28.11.2019 заставодавцем ОСОБА_14 внесена застава у розмірі 153680 грн.

Ухвалами ВАКС від 05.03.2020 та від 25.09.2020 у даному кримінальному провадженні відмовлено у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Величка М.М. та заставодавця ОСОБА_14 про повернення застави, оскільки виходячи із системного аналізу норм КПК, граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не встановлений, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК. При цьому припинення дії обов`язків, покладених ухвалою на підозрюваного, обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Разом з тим, ухвалою ВАКС від 24.11.2020 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 й захисника Величка М.М. та визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 131820 грн., та постановлено повернути заставодавцю ОСОБА_14 кошти в розмірі 21680 грн., оскільки суд вважав, що така застава буде пропорційною меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За статтею 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Відтак суд наголошує, що належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків само по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу, й, більш того, сумлінне виконання обвинуваченим таких обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також суд зазначає, що до клопотання не долучено жодних матеріалів щодо особи обвинуваченого, його стану здоров`я, міцності соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявності у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутації обвинуваченого, майнового стану обвинуваченого, що позбавляє обґрунтованості твердження у клопотанні про їх наявність.

Також в даному кримінальному провадженні триває судовий розгляд, під час якого на теперішній час досліджуються докази, які надаються стороною обвинувачення, а саме ще триває допит свідків сторони обвинувачення, а тому ризик можливого впливу на свідків не зник та не зменшився.

Таким чином, наявність зазначених вище ризиків у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш суворим, ніж особисте зобов`язання, та на теперішній час відсутні підстави вважати, що у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який він буде продовжувати виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, а тому суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 182, 201, 369, 371, 372 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 25.03.2021 в приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Задорожна Л.І.

Шкодін Я.В.