Document No. 95821007

Справа № 991/1973/21

Провадження1-кс/991/2015/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника адвоката ОСОБА_5,

підозрюваної ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Дніпродзержинськ, яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює головним бухгалтером АТ «Акцент-банк», має на утриманні неповнолітнього сина 2005 року народження,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні №12017040000000531, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2017,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_6 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531від 06.03.2017за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.364-1,ч.2ст.28ч.1ст.366,ч.2ст.28ч.2ст.366,ч.5ст.191КК України, щодо підробки документів службовою особою, зловживання повноваженнями та розтрати майна АТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами банку та пов`язаними із ним юридичними особами.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.2.1.Заступник Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) - директор казначейства ОСОБА_9, Голова Правління Банку ОСОБА_10, начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_6 та інші невстановлені на теперішній час особи, усвідомлюючи, що ПАТ КБ «Приватбанк», з урахуванням позиції власників його істотної участі, у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, та розуміючи, що у зв`язку із цим вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, з тим щоб кошти не поступили на користь держави, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі, а саме шляхом незаконного списання зобов`язань компаній-нерезидентів Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» за рахунок коштів Банку, розміщених на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank», організації незаконної та документально не обґрунтованої заміни боржника на підконтрольну та пов`язану з ПАТ КБ «Приватбанк» компанію для подальшої неможливості стягнення коштів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» та прикриття вчиненого злочину.

1.2.2.За версією досудового розслідування, ОСОБА_10 як Голова правління Банку здійснював загальне керівництво та координацію дій вказаних осіб, зловживаючи своїм службовим становищем підписував відповідні документи, необхідні для реалізації спільного злочинного плану і спрямовані на розтрату грошових коштів Банку, зокрема листи на адресу AS «Privatbank», а також організовував надсилання SWIFT-повідомлень про списання заборгованості компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія), надавав відповідні доручення підпорядкованим працівниками банку, в тому числі тим, яким не було відомо про злочинні наміри зазначеної вище групи осіб.

1.2.3.Водночас ОСОБА_6 та ОСОБА_9, використовуючи своє службове становище та займані посади, порадами, усуненням перешкод сприяли розтраті грошових коштів Банку, а також приховуванню кримінального правопорушення шляхом організації виходу на роботу осіб, які були безпосередньо підпорядковані їм у зв`язку із займаними посадами, а також інших співробітників Банку, за допомогою яких були внесені зміни до бухгалтерських документів; розробленням механізмів приховування кримінального правопорушення; наданням вказівок працівникам Банку про вчинення окремих дій, необхідних для реалізації злочинного плану; за необхідності самостійним внесенням відомостей до програмних комплексів Банку; а також організували внесення змін до раніше складених у Банку документів.

1.2.4.12.02.2002 ПАТ КБ «Приватбанк» були відкриті кореспондентські рахунки в AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) в латвійських латах та російських рублях, уклавши відповідний договір про кореспондентські відносини. А згідно з додатковою угодою до цього договору від 18.12.2016 ПАТ КБ «Приватбанк» відкрив кореспондентські рахунки в євро та доларах США.

1.2.5.Між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) у грудні 2015 року укладені договори гарантії

-№ LDC-0912 від 09.12.2015,

-№ LDC-1112 від 11.12.2015,

-№ LDC-1412 від 14.12.2015,

-№LDC-1712 від 17.12.2015

в забезпечення виконання зобов`язань Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» по договорам (угодам) про видачу акредитивів

-№ 006/216/2015 від 09.12.2015 на суму 31 163 220,7 доларів США,

-№ 006/217/2015 від 11.12.2015 на суму 29 999 889,73 доларів США,

-№ 006/218/2015 від 14.12.2015 на суму 28 999 208,99 доларів США,

-№ 006/221/2015 від 17.12.2015 на суму 43 499 819,19 доларів США.

1.2.6.Також між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» у січні - лютому 2016 року укладені договори гарантії

-№ QC-2701/01 від 27.01.2016,

-№ QC-2701/02 від 27.01.2016,

-№ QC-1002 від 05.02.2016,

-№ QC-1002/1 від 10.02.2016,

-№ QC-1502 від 15.02.2016,

-№ QC- 1602 від 16.02.2016

в забезпечення виконання зобов`язань Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) по договорам (угодам) про видачу акредитивів

-№ LCIA16/01/001R від 27.01.2016 на суму 20 000 180,15 доларів США,

-№ LCIA16/01/002R від 27.01.2016 на суму 18 135 510,94 доларів США,

-№ LCIA16/01/003R від 05.02.2016 на суму 20 627 470,5 доларів США,

-№ LCIA16/02/004R від 10.02.2016 на суму 10 616 601,96 доларів США,

-№ LCIA16/02/005R від 15.02.2016 на суму 26 107 917,33 доларів США,

-№ LCIA16/02/006R від 16.02.2016 на суму 22 142 056,16 доларів США.

1.2.7.Крім того, між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» укладено договір гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015 в забезпечення виконання зобов`язань Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group, Incorporated по договору (угоді) про видачу акредитиву. В подальшому в результаті виконання в повному обсязі Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group перед AS «Privatbank» зобов`язань на підставі договору про видачу акредитиву, між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» укладено доповнення № 2 до договору гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015, відповідно до якого сторони дійшли домовленості, що грошові кошти в розмірі 27 281 443,48 USD вважати забезпеченням виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. перед AS «Privatbank» на підставі договору про випуск акредитиву № LCIA16/03/009R, який укладений між Quadra Commodities S.A. та AS «Privatbank» 22.03.2016. А відповідно до доповнення № 3 до Договору гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015, сторони домовились рахувати суму 21 190 510,40 USD забезпеченням виконання зобов`язань по договору про випуск акредитиву LCIA16/03/009R, який укладений між Quadra Commodities S .А. та AS «Privatbank» 22.03.2016.

1.2.8.Також між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» укладено договір гарантії № MTGI-2312-5 від 23.12.2015 в забезпечення виконання зобов`язань Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group, Incorporated по договору (угоді) про видачу акредитиву. В подальшому в результаті виконанні в повному обсязі Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group перед AS «Privatbank» зобов`язань на підставі договору про видачу акредитиву, між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» укладено доповнення № 2 до договору гарантії № MTGI-2312-5 від 23.12.2015, відповідно до якого сторони дійшли домовленості, що грошові кошти в розмірі 42 596 518,78 USD вважати забезпеченням виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. перед AS «Privatbank» на підставі договорів про випуск акредитиву № LCIA16/03/007R, № LCIA16/03/008R, які укладені між Quadra Commodities S.A. та AS «Privatbank» 14.03.2016 та 15.03.2016.

1.2.9.Відповідно до вказаних договорів гарантії та доповнень до них ПАТ КБ «Приватбанк» виступило гарантом, a Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. - принципалами. На підставі пунктів 4.5, 6.3 та 7.3 зазначених договорів гарантій Банк взяв на себе кредитні ризики за акредитивами, виданими компаніям Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. З метою обліку таких гарантій Банк використав раніше відкриті рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк» для Quadra Commodities S.A. (№ НОМЕР_1 ) та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (№ 35484050055121).

1.2.10.Детектив стверджує, що уклавши зазначені договори гарантії згідно з вимогами чинного законодавства, ПАТ КБ «Приватбанк» здійснив кредитну операцію, а саме надання гарантії. Однак, в порушення ст. 345 Господарського кодексу України не було забезпечено укладення письмових договорів між Quadra Commodities S.A., Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та банком щодо проведення кредитних операцій.

1.2.11.Голова правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10 та підпорядковані йому співробітники Банку при підписанні договорів та здійсненні кредитних операцій (надання банківського кредиту) з Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. не перевірили їх кредитоспроможність та наявність забезпечення кредитів, не здійснили виявлення (ідентифікацію), оцінку, контроль та моніторингу ризиків, враховуючи взаємний вплив ризиків, не дотрималися таких принципів кредитування, як забезпеченість та поверненість, чим порушили ст. 346 та ст. 348 Господарського кодексу України, ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 2.4 Глави 2 Розділу І Постанови НБУ № 23 від 25.01.2012.

1.2.12.При цьому, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10 організував здійснення кредитної операції (надання банківського кредиту) з нерезидентом, чим порушив абз. 2 п. 1.1 глави 1 розділу 2 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентам позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 № 270 (зі змінами та доповненнями) в частині обмеження надання кредитів нерезидентам. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та підпорядкованим їм співробітникам Банку було достовірно відомо про Рішення Національного банку України № 105 від 13.12.2016, яким компанію Claresholm Marketing LTD визнано пов`язаною з ПАТ КБ «Приватбанк» особою.

1.2.13. ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою реалізації спільного з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 злочинного умислу, направленого на розтрату грошових коштів Банку, організовано складання та підписання договорів позики між ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Голови правління ОСОБА_10 та пов`язаною з Банком компанією Claresholm Marketing LTD в особі директора ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) (позичальник) про надання у користування позичальнику грошових коштів у іноземній валюті (доларів США) з процентною ставкою 1,00% в рік, з терміном повернення позики 5 років (з дати укладення кожного договору окремо) на загальну суму 388 978 904,80 доларів США, а саме:

-№ 27- 01/16 датований 27.01.2016 на суму 20 000 180,15 доларів США;

-№ 27-01/16-1 датований 27.01.2016 на суму 18 135 510,94 доларів США;

-№ 10-02/16-1 датований 10.02.2016 на суму 10 616 601,96 доларів США;

-№ 10-02/16 датований 10.02.2016 на суму 20 627 470,50 доларів США;

-№ 16-02/16 датований 16.02.2016 на суму 26107 917,33 доларів США;

-№ 16-02/16-1 датований 16.02.2016 на суму 22 142 056,16 доларів США;

-№ 15-03/16 датований 14.03.2016 на суму 42 596 518,78 доларів США;

-№ 30-03/16 датований 30.03.2016 на суму 24 001 464,82 доларів США;

-№ 21-04/16 датований 21.04.2016 на суму 21 190 510,40 доларів США;

-№ 25-05/16 датований 25.05.2016 на суму 35 999 925,18 доларів США;

-№ 20-07/16 датований 20.07.2016 на суму 13 898 610,00 доларів США;

-№ 11-12/16 датований 11.12.2016 на суму 31 163 220,70 доларів США;

-№ 14-12/16 датований 14.12.2016 на суму 29 999 889,73 доларів США;

-№ 15-12/16 датований 15.12.2016 на суму 28 999 208,99 доларів США;

-№ 16-12/16 датований 16.12.2016 на суму 43 499 819,19 доларів США.

1.2.14.Голова правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10 та підпорядковані йому співробітники Банку при оформленні зазначених договорів позики з пов`язаною з Банком компанією Claresholm Marketing LTD, діючи умисно, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на розтрату грошових коштів банку та приховування злочину, не перевірили її кредитоспроможність та наявність забезпечення кредитів, не здійснили виявлення (ідентифікацію), оцінку, контроль та моніторинг ризиків, враховуючи взаємний вплив ризиків, не дотрималися таких принципів кредитування, як забезпеченість та поверненість, чим порушили ст. 346 та ст. 348 Господарського кодексу України, ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 2.4 Глави 2 Постанови НБУ № 23 від 25.01.2012, розділу 2 «Основні принципи кредитування» Керівництва по кредитних процедурах ПАТ КБ Приватбанк.

1.2.15.Крім того, за версією органу досудового розслідування, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на розтрату грошових коштів банку та приховування злочину, 16.12.2016 між ПАТ КБ «Приватбанк» (заставодержатель) в особі Голови правління ОСОБА_10 та Claresholm Marketing LTD в особі директора ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) (заставодавець) укладено договір застави Г.21.1.4.1/4-2219 стосовно надання у заставу майнових прав по договору (контракту) від 07.10.2016 № 149634 у сумі 335000000 USD на отримання карбаміду та від 12.10.2016 за № 149636 у сумі 54000000 USD на отримання аміаку. В п. 1 договору зазначено, що після отримання заставодавцем товару він стає предметом застави в забезпечення виконання зобов`язань Claresholm Marketing LTD перед заставодержателем. В п.2 договору зазначено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з вищевказаних договорів займу. Отже, відповідно до зазначених договорів предметом застави виступає право на отримання товару в майбутньому, тобто такий вид застави, який унеможливлює в майбутньому реалізацію його банком, як забезпечення.

1.2.16.Водночас безготівкові кошти відповідно до укладених кредитних договорів на рахунки компанії Claresholm Marketing LTD в ПАТ КБ «Приватбанк» не перераховувалися, а відображення заборгованості вказаної компанії здійснено лише в бухгалтерському обліку банку за таких обставин.

1.2.17.Так, начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_6, усвідомлюючи, що 19.12.2020 у працюючого станом на 16.12.2016 менеджменту ПАТ КБ «Приватбанк» буде відсутня можливість використовувати кореспондентські рахунки ПАТ КБ «Приватбанк» для будь - яких розрахунків, зловживаючи своїм службовим становищем, організувала у вихідні дні 17.12.2016 та 18.12.2016 вихід відповідних працівників ПАТ КБ «Приватбанк» на роботу для реалізації попередньо спланованого плану, направленого на розтрату грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк», усунення перешкод та приховування факту вчинення кримінального правопорушення шляхом внесення змін до бухгалтерського обліку Банку, а саме:

-заступника начальника департаменту ОДБ (операційний день банку) ОСОБА_13,

-заступника керівника департаменту міжбанківських валюто-обмінних та ресурсних операцій ОСОБА_14,

-провідного спеціаліста департаменту по валюто-обмінним і міжбанківським ресурсним операціям ОСОБА_15 .

1.2.18. ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на виконання вказівок ОСОБА_6 та інших невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб Банку, які діяли за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, згідно з наданим ОСОБА_6 та іншими невстановленими співробітниками Банку реєстру, 17.12.2016 та 18.12.2016 були проведені операції щодо фактичного переведення заборгованостей компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на заборгованість Claresholm Marketing LTD.

1.2.19.Водночас ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не надано жодних договорів, з якими вони мали б порівняти угоди (операції). Таким чином, останні фактично за вказівками та у присутності ОСОБА_6 здійснили набір проводок (операцій) без будь-яких підтверджуючих документів, при цьому добросовісно не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 .

1.2.20.За версією досудового розслідування, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_17, що підстава для проведення угод в системі ПАТ КБ «Приватбанк» їм буде надана пізніше. В подальшому, не пізніше 30.12.2016 ОСОБА_6 надала ОСОБА_14 та ОСОБА_15 тільки копію протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2016 про необхідність погасити заборгованість перед AS «Privatbank» та іншими іноземними банками за рахунок наданих гарантій ПАТ КБ «Приватбанк».

1.2.21.В результаті проведених проводок ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 було фактично списано заборгованості компаній Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., а також безпідставно та документально необґрунтовано збільшено заборгованість Claresholm Marketing LTD в бухгалтерському обліку ПАТ КБ «Приватбанк».

1.2.22.У свою чергу, Голова правління Банку ОСОБА_10 з метою реалізації спільного з ОСОБА_9, ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів Банку, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам банку та його клієнтів, в порушення вимог ст. 43, 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. 1.5 Загальних положень Статуту ПАТ КБ «Приватбанк», з 16.12.2016 по 19.12.2016 від імені ПАТ КБ «Приватбанк» підписав та організував скерування на адресу AS «Privatbank» листів стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на загальну суму 314901825,8 доларів США, а саме листи № 20.1.0.0.0/7-202112 від 16.12.2016 та № 20.1.0.0.0/7-202111 від 16.12.2016.

1.2.23.У подальшому ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам Банку та його клієнтів, в порушення вимог ст.ст. 43, 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. 1.5 Загальних положень Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» підписав SWIFT-повідомлення на ім`я Голови Правління AS «Privatbank» ОСОБА_18 та організував направлення зазначених повідомлень через систему SWIFT 19.12.2016 до AS «Privatbank» за вихідними кореспондентськими номерами 1023 161219PRTTLV22AXXX6503941406, 1023 161219PRTTLV22AXXX650394 1407, 1023 161219PRTTLV22AXXX6503941408, 1023 161219PRTTLV22AXXX6 503941409 стосовно закриття залишку боргу за операціями з Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на відповідні суми згідно з договорами гарантії LDC-0912 09.12.2015, LDC-1112 11.12.2015, LDC-1412 14.12.2015, LDC-1712 17.12.2015, QC-2701/01 27.01.2016, QC-2701/02 27.01.2016, QC-1002 05.02.2016, QC-1002/1 10.02.2016, QC-1502 15.02.2016, QC- 1602 16.02.2016, MTGI-2312-5 23.12.2015 (додаткова угода № 2), MTGI-2312-5 (додаткова угода № 3).

1.2.24.У подальшому, на підставі зазначених SWIFT-повідомлень 19.12.2016 AS «Privatbank» за підписом Голови правління ОСОБА_19 направив лист до Louis Dreyfus Company Suisse S.A. про те, що ПАТ КБ «Приватбанк» уповноважив AS «Privatbank» задіяти резерв, що був наданий ПАТ КБ «Приватбанк» (згідно з відповідними гарантійними домовленостями, що були укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» та AS «Privatbank») в якості повного погашення боргу Louis Dreyfus Company Suisse S.A. перед AS «Privatbank», передбачені договором про надання акредитиву № 006/218/2015 від 14.12.2015 на суму 28 999 208,99 доларів США. ОСОБА_20 листом повідомив, що AS «Privatbank» звільняє Louis Dreyfus Company Suisse S.A. від вищевказаних боргових зобов`язань у розмірі 28 999 208,99 доларів США, а також, що інші зобов`язання Louis Dreyfus Company Suisse S.A. перед AS «Privatbank» відсутні.

1.2.25.Також ОСОБА_20 на підставі зазначених SWIFT-повідомлень скерував на адресу Louis Dreyfus Company Suisse S.A. наступні аналогічні за своїм змістом листи:

-19.12.2016 стосовно повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № 006/217/2015 від 11.12.2015 на суму 29 999 889,73 доларів США;

-19.12.2016 стосовно повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № 006/216/2015 від 09.12.2015 на суму 31 163 220,70 доларів США;

-19.12.2016 стосовно повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № 006/221/2015 від 17.12.2015 на суму 43 499 819,19 доларів США.

1.2.26.Крім того, 19.12.2016 Головою правління AS «Privatbank» ОСОБА_21 до Quadra Commodities S.A. на підставі SWIFT-повідомлень ОСОБА_10 скеровані листи про погашення заборгованості зазначеної компанії перед AS «Privatbank», а саме:

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/01/002R від 27.01.2016 на суму 18 135 510,94 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/01/001R від 27.01.2016 на суму 20 000 180,15 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/01/003R від 05.02.2016 на суму 20 627 470,50 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/02/004R від 10.02.2016 на суму 10 616 601,96 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/02/005R від 15.02.2016 на суму 26 107 917,33 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/02/006R від 16.02.2016 на суму 22 142 056,16 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/03/007R від 14.03.2016 на суму 19 850 838,42 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIA16/03/008R від 15.03.2016 на суму 22 568 601,33 доларів США;

-повного погашення боргу за договором про надання акредитиву № LCIА16/03/009В від 22.03.2016 на суму 21 190 510,40 доларів США.

1.2.27.Детектив стверджує, що надавши згоду на списання грошового забезпечення листами № 20.1.0.0.0/7-202112 від 16.12.2016 та № 20.1.0.0.0/7-202111 від 16.12.2016 Голова правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, перевищив встановлений Положенням про повноваження на прийняття рішень на проведення банківської діяльності, затвердженого рішенням наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», ліміт своїх повноважень, а також грубо порушив ст. 563 ЦК України у частині механізму пред`явлення вимог на стягнення забезпечення та умов договорів гарантії між ПАТ КБ «Приватбанк» та AS «Privatbank».

1.2.28.У подальшому, з метою приховування факту розтрати коштів ПАТ КБ «Приватбанк», які виразились у списанні грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк» на користь компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A., ОСОБА_22 у період часу з 16.12.2016 по 29.12.2016 доручив ОСОБА_9, ОСОБА_6 та іншим невстановленим особам здійснити оформлення протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого Банком нібито надано дозвіл на проведення вищезазначених незаконних операцій.

1.2.29. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розробили декілька проектів колегіальних рішень селекторних нарад Банку за попередні дати, на яких нібито прийняті позитивні рішення про можливість кредитування компанії Claresholm Marketing LTD, а також переведення заборгованості Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на Claresholm Marketing LTD. Однак в подальшому ОСОБА_9 обрала протокол кредитного комітету від 24.10.2016 № Э.DN.20.1.3.2/6-250, а ОСОБА_6 організувала внесення до текстового формату цього протоколу відомостей про погодження питання щодо надання кредиту у вигляді інших фінансових активів компанії Claresholm Marketing LTD на залишок заборгованості в доларах США перед AS «Privatbank».

1.2.30.Так, в первинному варіанті протоколу кредитного комітету від 24.10.2016 № Э.DN.20.1.3.2/6-250 до незаконного внесення до нього змін були відображені питання можливості надання поновлювальної кредитної лінії позичальникам ТОВ «Фіто-Пром Еволюшн», ТОВ «Коуч Прайм», ТОВ «Прем`єр Бізнес Брук», ТОВ «Арготрейд», ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «Тріумф 15», ТОВ «Софа ЛТД», ТОВ «Арго-УТН», ТОВ «Імперія Літ», ТОВ «Брайтон ЛТД», ТОВ «Старт- Н» (всього 11 пунктів повістки дня). ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи організували внесення 12 пункту до зазначеного протоколу кредитного комітету від 24.10.2016 щодо погашення заборгованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS «Privatbank» та іншими іноземними банками за рахунок гарантії ПАТ КБ «Приватбанк».

1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив робить висновок, що внаслідок вищевказаних умисних, протиправних, спільних та узгоджених дій начальника департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_6, заступника Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директора казначейства ОСОБА_9, Голови Правління Банку ОСОБА_10 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб були безпідставно та документально необґрунтовано погашені зобов`язання компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. за рахунок грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк» у загальній сумі 314 901 825,8 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 16.12.2016 складало 8 281 448 814,81 гривень, які знаходились на кореспондентському рахунку в AS «Privatbank», чим Банку завдано шкоди на зазначену суму. У зв`язку з цим ОСОБА_6 підозрюється у пособництві в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

1.4.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу детектив зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

1.5.Детектив просить визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 4 406 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10001620,00 грн. Вважає, що такий розмір застави з огляду на особу підозрюваної, її майновий стан, розмір встановленої шкоди здатний запобігти ризикам кримінального провадження.

1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.7.Копія клопотання про застосування запобіжного заходу отримана ОСОБА_6 22.03.2021 о 12 год. 12 хв., про що свідчить її підпис на останній сторінці клопотання.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурори підтримали клопотання, просили його задовольнити. Прокурор ОСОБА_3 додатково пояснив, що в загальному механізмі кримінального правопорушення ОСОБА_6 інкримінується роль пособника; вона, на думку органу досудового розслідування за попередньою змовою з іншими суб`єктами організувала вихід на роботу працівників банку і надала їм вказівки здійснити відповідні операції без законних на те підстав. Крім того, підозрювана вчиняла дії, спрямовані на приховування злочину. На даний час не встановлено, яка особа безпосередньо здійснювала внесення змін до протоколу від 24.10.2016 з метою створення видимості обґрунтованості банківських проводок, однак протоколом огляду встановлено, що підозрювана безпосередньо брала участь у виборі документу, в який слід внести зміни, та в обговоренні його змісту. Щодо розміру застави як запобіжного заходу пояснив, що він обрахований, виходячи із суми завданих збитків, ролі підозрюваної та її майнового стану. Поряд зі значною сумою офіційних доходів, вона є власницею нерухомого майна, приблизна вартість якого становить 5 млн грн, а наявне у справі листування свідчить про наявність у неї систематичного неофіційного доходу. Тому при обрахуванні розміру застава сторона обвинувачення виходила із того, щоб вона не була непомірною, однак достатньою мірою забезпечувала належне виконання підозрюваною її процесуальних обов`язків.

2.2.Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на наявні в банківській діяльності схеми кредитування, відсутність події та складу кримінального правопорушення. Зазначив, що відповідні операції, які інкримінуються в контексті кримінального правопорушення, це нормальна банківська практика управління ризиками. Розслідування різних фактів, пов`язаних з КБ «Приватбанк» здійснюється з 2017 року різними органами. Досудове розслідування здійснюється однобічно, адже не встановлювалося, яку роль у неплатоспроможності банку відіграв новий менеджмент. Сторона обвинувачення не надає всіх наявних документів при тому, що наявні висновки експертів, відповідно до яких будь-які збитки відсутні, а також листування, яке підтверджує правомірність проведених операцій. Вважає наданий обвинуваченням на підтвердження збитків висновок експерта недостовірним з огляду на те, що він проведений відомчою експертною установою і не може бути об`єктивним. В зафіксованому листуванні не бачить нічого кримінального, подібне обговорення операцій є стандартною банківською практикою. Пояснив обставини вручення повідомлення про підозру, клопотання про застосування запобіжного заходу, допиту підозрюваної.

2.3.Підозрювана підтримала позицію свого захисника. Вказала на однобічний підхід при здійсненні досудового розслідування та невідповідність висновків, допущених в повідомленні про підозру, фактичним обставинам. Зазначила, що півтори роки працює головним бухгалтером АТ «Акцент-Банк», в її підпорядкуванні перебуває 30 осіб. З 1994 до травня 2017 року працювала на різних посадах в Приватбанку, на час описаних подій займала посаду керівника департаменту обслуговування міжбанківського бізнесу. Свідки, які зазначені у клопотанні не перебували в її підпорядкуванні, це були співробітники бек-офісу чи бухгалтерії, отже вона не могла надавати їм вказівки виходити на роботу та вчиняти якісь дії. Разом з тим, банк працював в режимі 24/7 і вихід на роботу у вихідні дні був стандартною практикою. Повідомила, що дійсно брала участь у переписці в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про яку говорить сторона обвинувачення, однак ця група була створена для підготовки відповідей на запити різних структур, адже такі постійно надходили з приводу діяльності банку. Вважає визначений прокурором розмір застави непомірним і просить відмовити у задоволенні клопотання.

3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

3.2.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.3.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому жкримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.4.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.5.Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним єособа,якій упорядку,передбаченому ст.276-279КПК України,повідомлено пропідозру;особа,яка затриманаза підозроюу вчиненнікримінального правопорушення;або особа,щодо якоїскладено повідомленняпро підозру,однак йогоне врученоїй внаслідокневстановлення місцезнаходженняособи,проте вжитозаходів длявручення успосіб,передбачений цимКодексом длявручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

3.6.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.03.2021, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 розпочате 06.03.2017. ОСОБА_6 15.03.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_6 про її отримання 15.03.2021 о 16 год. 50 хв. (а.с. 80-99 том 1). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.7.За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваної при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.

3.8.Щодо обґрунтованої підозри:

3.8.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

3.8.2.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.5 ст.191 КК України, а саме пособництва в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Ч. 5 ст. 191 КК України передбачає кримінальну відповідальність за розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. При чому розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем це протиправне відчуження, витрачення або споживання службовою особою чужого майна, яке знаходилося в її правомірному володінні, якщо це діяння здійснювалося нею з використанням службових повноважень або службового становища всупереч інтересам служби. У найбільш загальному вигляді розтрата полягає в умисному протиправному розпорядженні ввіреним майном. Специфіка розтрати як однієї із форм незаконного поводження з майном, обумовлена тим, що винний у період правомірного володіння чужим майном вчиняє з ним дії, у результаті яких воно або переходить у фактичне володіння інших осіб, або взагалі перестає існувати.

3.8.3.Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особамиє особи,які постійно,тимчасово чиза спеціальнимповноваженням здійснюютьфункції представниківвлади чимісцевого самоврядування,а такожпостійно читимчасово обіймаютьв органахдержавної влади,органах місцевогосамоврядування,на підприємствах,в установахчи організаціяхпосади,пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихчи адміністративно-господарськихфункцій,або виконуютьтакі функціїза спеціальнимповноваженням,яким особанаділяється повноважниморганом державноївлади,органом місцевогосамоврядування,центральним органомдержавного управлінняіз спеціальнимстатусом,повноважним органомчи повноважноюслужбовою особоюпідприємства,установи,організації,судом абозаконом. Начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк», Голова правління та заступник голови правління ПАТ КБ «Приватбанк», щодо яких стверджується вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням наявних в них організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, можуть вважатися службовими особами в цілях ч. 5 ст. 191 КК України.

3.8.4.Частина п`ята статті 191 КК України передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Для цілей статті 191 КК України вчиненим в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (п.4 примітки до ст. 185 КК України). В даному випадку йдеться про заподіяні кримінальним правопорушенням збитки в розмірі 314 901 825,9 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.12.2016 (останній робочий день, що передує визнанню Банку неплатоспроможним) становила 8 281 448 814,81 грн. Це значно перевищує вказану в примітці статті 185 КК України межу для особливо великих розмірів як умову настання кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України.

3.8.5.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 191 КК України.

3.8.6.Для визначення причетності ОСОБА_6 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:

-заява про вчинення кримінального правопорушення від 14.09.2018 (а.с. 53-56 том 1);

-статут ПАТ КБ «Приватбанк» (нова редакція), затвердженого загальними зборами від 10.02.2015 (а.с. 152-199 том 4);

-витяг з наказу КБ «Приватбанк» від 17.12.2001 № 2243 про призначення ОСОБА_6 на посаду начальника департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства (міжбанківський бізнес) КБ «Приватбанк» (а.с. 183 том 1);

-витяг з наказу КБ «Приватбанк» від 29.05.2017 № Э.DN-УВ-2017-6849045-п про звільнення ОСОБА_6 (а.с. 182 том 1);

-положення про казначейство Приватбанку, затверджене Головою правління 12.08.2011 (а.с. 187-196 том 1);

-постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи», якою постановлено рішення про виведення з ринку ПАТ КБ «Приватбанк» у спосіб, визначений п. 5 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 78-79, том 1 );

-договори гарантії, укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) у грудні 2015 року в забезпечення виконання зобов`язань Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank», а саме № LDC-1412 від 14.12.2015, № LDC-1112 від 11.12.2015, № LDC-0912 від 09.12.2015, №LDC-1712 від 17.12.2015 (а.с. 1-13 том 5);

-договір гарантії між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» № MTGI-2312-3 від 23.12.2015 в забезпечення виконання зобов`язань Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group, Incorporated по договору (угоді) про видачу акредитиву; доповнення № 2 до цього договору, відповідно до якого сторони дійшли домовленості, що грошові кошти в розмірі 27 281 443,48 USD вважати забезпеченням виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. перед AS «Privatbank»; доповнення № 3 до Договору гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015, в якому сторони домовились рахувати суму 21 190 510,40 USD забезпеченням виконання зобов`язань по договору про випуск акредитиву LCIA16/03/009R, який укладений між Quadra Commodities S .А. та AS «Privatbank» (а.с. 13-24 том 5);

-договір гарантії між ПАТ КБ «Приватбанк» та AS «Privatbank» № MTGI-2312-5 від 23.12.2015 в забезпечення виконання зобов`язань Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group, Incorporated по договору (угоді) про видачу акредитиву; доповнення № 2 до цього договору гарантії, відповідно до якого сторони дійшли домовленості, що грошові кошти в розмірі 42 596 518,78 USD вважати забезпеченням виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. перед AS «Privatbank» на підставі договорів про випуск акредитиву № LCIA16/03/007R, № LCIA16/03/008R, укладених між Quadra Commodities S.A. та AS «Privatbank» 14.03.2016 та 15.03.2016 (а.с. 24-26 том 5);

-договори гарантії, укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Голови правління ОСОБА_10 та AS «Privatbank» у січні - лютому 2016 року в забезпечення виконання зобов`язань Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) по договорам (угодам) про видачу акредитивів, а саме № QC-1002/1 від 10.02.2016, № QC-1002 від 05.02.2016, № QC-1502 від 15.02.2016, № QC- 1602 від 16.02.2016, № QC-2701/01 від 27.01.2016, № QC-2701/02 від 27.01.2016 (а.с. 27-43 том 5);

-договори про випуск акредитивів, укладені між AS «Privatbank» і Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) № 006/218/2015 від 14.12.2015 на суму 28 999 208,99 доларів США № 006/217/2015 від 11.12.2015 на суму 29 999 889,73 доларів США, № 006/216/2015 від 09.12.2015 на суму 31 163 220,7 доларів США, № 006/221/2015 від 17.12.2015 на суму 43 499 819,19 доларів США (а.с. 102-109, 123-142, 153-162 том 5);

-договори про випуск акредитивів, укладені між AS «Privatbank» і Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) № LCIA16/02/004R від 10.02.2016 на суму 10 616 601,96 доларів США, № LCIA16/01/002R від 27.01.2016 на суму 18 135 510,94 доларів США, № LCIA16/03/007R від 14.03.2016, № LCIA16/01/001R від 27.01.2016 на суму 20 000 180,15 доларів США, № LCIA16/01/003R від 05.02.2016 на суму 20 627 470,5 доларів США, № LCIA16/03/009R від 22.03.2016 на суму 21190510,40 доларів США, № LCIA16/02/006R від 16.02.2016 на суму 22 142 056,16 доларів США, № LCIA16/03/008R від 15.03.2016, № LCIA16/02/005R від 15.02.2016 на суму 26 107 917,33 доларів США (а.с. 163-180 том 5, 1-54 том 6);

-договори позики, укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» і компанією Claresholm Marketing, а саме № 06-04/16 від 06.04.2016, № 10-02/16 від10.02.2016, № 10-02/16-1 від 10.02.2016, №11-05/16 від 11.05.2016, №11-12/16 від 11.12.2016, № 14-12/16 від 14.12.2016, № 15-03/16 від 14.03.2016, № 15-12/16 від 15.12.2016, № 16-02/16 від 16.02.2016, 16-02/16-1 від 16.02.2016, № 16-12/16 від 16.12.2016, № 18-02/16 від 18.02.2016, № 20-07/16 від 20.07.2016, № 21-04/16 від 21.04.2016, № 25-05/16 від 25.05.2016, № 27-01/2016 від 27.01.2016, № 27-01/2016-1 від 27.01.2016, №29-03/16 від 29.03.2016, № 30-03/16 від 30.03.2016 (а.с. 1-132 том 6);

-договір застави Г.21.1.4.1/4-2219 від 16.12.2016, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» (заставодержатель) в особі Голови правління ОСОБА_10 та Claresholm Marketing LTD в особі директора Katerina Adamou (Panagi) (заставодавець), стосовно надання у заставу майнових прав по договору (контракту) від 07.10.2016 № 149634 та від 12.10.2016 № 149636 (а.с. 143-150 том 6);

-електроне повідомлення про рішення, прийняте Комісією з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами від 14.12.2016 № 26-0005/101695, адресоване ОСОБА_10 відповідно до якого встановлено, що компанію Claresholm Marketing LTD визнано пов`язаною з ПАТ КБ «Приватбанк» особою (а.с. 170-172 том 1);

-листи Голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10 № 20.1.0.0.0/7-202112 від 16.12.2016 та № 20.1.0.0.0/7-202111 від 16.12.2016 про закриття залишку боргу по балансам за операціями із компаніями Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на загальну суму 314901825,8 доларів США (а.с. 173-177 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 11.03.2020, в якому зазначено, що в обліку АТ КБ «Приватбанк» фактично відбулася заміна боржника. Юридичні правочини, які б свідчили про переведення боргу Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. до CLARESHOLM MARKETING LTD у АТ КБ «Приватбанк» були відсутні, таких документів свідок не бачив. Списання коштів головою правління АТ КБ «Приватбанк» було здійснено безпідставно, зазначене списання потребувало рішення правління та наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 197-205 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 02.07.2020, в якому свідок (заступник голови правління АТ КБ «Приватбанк» з 21.12.2016) вказала, що «економічної суті в даних операціях немає. Зазначені операції схожі на розтрату коштів… Банку спричинені збитки. Вони заключаються у втраті активів, що спричинили втрату капіталу… Ці дії Голови правління банку не давали жодної економічної вигоди для банку, а тільки спричинили до збитків Банку» (а.с. 206-211 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 15.07.2020, в якому свідок перший заступник голови НБУ пояснила відображення в Національному банку України проведених АТ КБ «Приватбанк» операцій. У показаннях зазначено, що на думку НБУ, операції по кредитуванню CLARESHOLM MARKETING LTD містять ознаки фіктивності, оскільки не мали економічного ефекту для позичальника, не породжували для нього реальних грошових потоків та лише призвели до заміни кредитної заборгованості Louis Dreyfus Company Suisse S.A., Quadra Commodities S.A., JP Morgan Chase Bank i Commerzbank AG, що слід оцінювати як розтрата коштів АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 212-217 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 11.06.2020, в якому свідок Заступник начальника Департаменту операційного дня банку (ОДБ), показала, що станом на грудень 2016 року розпорядження на проведення операцій їй могла давати керівник департаменту міжбанківських операцій ОСОБА_6 ; 17.12.2016 (в суботу) свідок перебувала на робочому місці, їй зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила, що підійде працівниця її відділу із реєстром операцій, які ОСОБА_13 необхідно терміново провести. Після цього, свідком були проведені надані їй в переліку операції. Також від ОСОБА_6 або ОСОБА_26 їй надійшло розпорядження вийти на роботу у неділю 18.12.2016, що нею було зроблено, в цей день нею також були проведені операції згідно із наданого їй реєстру (а.с. 218-224 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 13.10.2020, в якому свідок - заступник керівника департаменту міжбанківських валютно обмінних і ресурсних операцій АТ КБ «Приватбанк», показала, що 18.12.2016 її безпосередній керівник ОСОБА_27 зателефонувала їй та повідомила про необхідність вийти на роботу того ж дня (у неділю). Після прибуття на робоче місце до неї підійшла ОСОБА_6 і повідомила, що в системі ПК ІДС «Промінь» працівники введуть угоди, які їй треба авторизувати (провести), що свідком і було зроблено. Пізніше з`явилася її колега ОСОБА_15, яка приєдналася до роботи і також проводила угоди. Однак свідку і ОСОБА_15 потрібні були підстави для проведення угод, з цього питання ОСОБА_6 їм пояснила, що підстави (документи) по проведеним угодам будуть надані пізніше. На наступному тижні свідку показали копію протоколу кредитного комітету від 24.10.2016 про необхідність погасити заборгованість перед AS Privatbank та іншими іноземними банками за рахунок наданих гарантій і відобразити суми заборгованості Louis Dreyfus Company Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A. як заборгованість Claresholm Marketing LTD. В цьому випадку свідку не були надані жодні договори, з якими вона повинна була зрівнювати угоди, проводки вона набирала за вказівками ОСОБА_6 . Суть проводок полягала в тому, щоб провести операції по переносу заборгованості вказаних компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A. на AS Privatbank (Латвія), потім в ПК ІДС «Промінь» на транзитному рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» з`явилися кошти від Claresholm Marketing LTD. Про те, що на транзитний рахунок зайшли кошти від Claresholm Marketing LTD свідку повідомила ОСОБА_6, яка надалі дала вказівки за рахунок цих коштів погасити заборгованість в AS Privatbank (Латвія). Знову жодних документів про необхідну операцію свідку надано не було. Команду про виконання вказаних дій надавала ОСОБА_6 . Таким чином в системі ПК ІДС «Промінь» були проведені погашення заборгованості AS Privatbank (Латвія) перед ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунок коштів, які надійшли від Claresholm Marketing LTD на транзитному рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 225-231 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 13.10.2020 спеціаліста 3-го рівня валютно-обмінних і міжбанківських ресурсних операцій АТ КБ «Приватбанк», яка показала, що 18.12.2016 її безпосередній керівник ОСОБА_27 зателефонувала їй та повідомила про необхідність вийти на роботу того ж дня (у неділю). Такого раніше не було. Після прибуття на роботі вже була інша працівниця департаменту ОСОБА_14, яка розповіла що треба провести угоди, які заведуть працівники казначейства. В цей день з цього питання приходила ОСОБА_6, яка давала вказівки на авторизацію введених в ПК ІДС «Промінь» угод. При проведенні операцій не було надано жодних договорів, з якими потрібно порівнювати угоди, по вказівкам ОСОБА_6 вона набирала проводки, остання також сказала, що є рішення кредитного комітету банку. Пояснила суть проводок, що полягала в переносі заборгованості вказаних компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A. на AS Privatbank (Латвія). Жодних документів про необхідні операції надано не було. Команду про виконання вказаних дій надавала ОСОБА_6 (а.с. 232-240 том 1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_27 від 29.01.2021, в якому свідок керівниця Департаменту валютно обмінних і міжбанківських ресурсних операцій ГО, повідомила, що її департамент обслуговує казначейство банку в частині проведення угод, тому вона іноді виконувала вказівки ОСОБА_9 (керівник казначейства) стосовно проведення угод з контрагентами. Вказівки також отримувала від ОСОБА_6 стосовно забезпечення трудовими ресурсами виконання поставлених завдань казначейства. У неділю 18.12.2016 їй зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що на вихідних днях плануються міжбанківські операції зі сторони казначейства і необхідно організувати операційне супроводження таких угод, шляхом виводу відповідальних за це працівників на роботу у вихідні дні. Після цього зателефонувала своїм працівникам ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та повідомила їм про те, що необхідно вийти на роботу. Ввечері працівники повідомили, що вони проводять угоди по AS Privatbank, фактично приблизно до 22-23 годин ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пробули на роботі. В понеділок 19.12.2016 у банк зайшла тимчасова адміністрація ФГВФО, а ОСОБА_14 повідомила, що фактично угоди, які вони провели у неділю, вони проводили вручну і в автоматичному режимі, вказівки щодо проведення угод давала ОСОБА_6, яка стояла поруч та говорила, як саме прописати угоди (а.с. 241-246 том 1);

-висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 181/2 від 11.03.2021, із якого вбачається, що відповідно до файлів-протоколів (логів) системи електронного документообігу ПриватДок в протокол кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2016 були внесені зміни після його затвердження (03.11.2016) у проміжок часу з 29.12.2016 04:20 по 30.12.2016 18:08, а саме: в розділ «ПОВЕСТКА ДНЯ» додано пункт: 12. Погашение задолженности клиента CLARESHOLM MARKETING LTD перед AS Privatbank и другими зарубежными банками за счет гарантии ПриватБанка; в розділ «СЛУШАЛИ» додано пункт 12 разом з таблицею: 12. Предложение Направления кредитования клиентов Бизнеса обслуживания клиентов ГО о предоставлении кредита в виде прочих финансовіх активов на счете 3548*: заемщик - CLARESHOLM MARKETING LTD, сумма кредита, USD - Остаток не погашенной задолженности перед AS Privatbank и другими зарубежными банками, % ставка - 1 %, срок уплаты процентов - в конце срока, срок кредита - до 5 лет; в розділ «РЕШИЛИ» додано пункт: 12. Предоставить кредит в виде прочих финансовых активов, сч 3548* CLARESHOLM MARKETING LTD на остаток задолженности в долларах США перед AS Privatbank и другими зарубежными банками, сроком на 5 лет, в розділ «Приложения» додано графічне посилання на файл-додаток, а саме на презентацію щодо кредитування компанії CLARESHOLM MARKETING LTD (а.с. 1-22 том 2);

-довідка Національного банку України про перевірку порядку і правомірності проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнання його неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2018, в якій встановлено, що в останній день, який передував визнанню Банку неплатоспроможним, менеджментом банку здійснено ряд операцій з метою приховування раніше виведених коштів за межі країни як позики Claresholm Marketing LTD у розмірі 389 млн. доларів США, замінили на кошти, що розміщувалися у AS Privatbank та які обліковувалися як заборгованість Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A, а використані банком транзакції мають фіктивний характер (а.с. 40-72 том 2);

-додаток № 20 до Довідки про перевірку «Порядок і правомірність проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнання його неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2018, «Щодо результатів оцінки шкоди/збитків завданих посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» за операціями з компанією Clareholm Marketing LTD (а.с. 73-88 том 2);

-протокол кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2016 № 3.DN.20.1.3.2/6-250 стосовно погодження питання про погашення заборгованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS Privatbank та іншими зарубіжними банками за рахунок гарантії Приватбанку (а.с. 92-98 том 2);

-довідка відділу фінансових розслідувань АТ КБ «Приватбанк» від 20.05.2020 стосовно завданих збитків у кримінальному провадженні (а.с. 99-112 том 2);

-висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 18/7 від 19.02.2021, в якому встановлено наступне: 1) погашення ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. перед AS Privatbank за рахунок своїх грошових коштів, наданих AS Privatbank як гарантія за виданими акредитивами Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. документально підтверджується у сумі 314 901 825,8 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ станом на 16.12.2016 (останній робочий день, що передує визнанню Банку неплатоспроможним) становила 8 281 448 814,81 грн.; 2) підстави для перерахування грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу компанії Claresholm Marketing LTD у грудні 2016 року, а також їх відображення у бухгалтерському обліку відповідно до чинного законодавства документально не підтверджуються. Перерахування грошових коштів Банком - ПАТ КБ «Приватбанк» на користь Позичальника - Claresholm Marketing LTD на підставі договорів займу документально не підтверджується; 3) списання грошових коштів у грудні 2016 року з рахунків ПАТ КБ «Приватбанк», відкритих у AS Privatbank, в рахунок погашення заборгованості компаній Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. перед AS Privatbank по Договорам про випуск акредитивів, документально підтверджується у сумі 314 901 825,9 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ станом на 16.12.2016 (останній робочий день, що передує визнанню Банку неплатоспроможним) становила 8 281 448 814,81 грн.; 4) регулятивний капітал ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 16.12.2016 документально підтверджується у розмірі 32 238 417 826,76 грн.; 5) надання позики за договорами № 27-01/2016 від 27.01.2016, 27-01/2016-1 від 27.01.2016, 10-02/16 від10.02.2016, 10-02/16-1 від 10.02.2016, 16-02/16 від 16.02.2016, 16-02/16-1 від 16.02.2016, 21-04/16 від 21.04.2016, 15-03/16 від 14.03.2016, 11-12/16 від 11.12.2016, 14-12/16 від 14.12.2016, 15-12/16 від 16-12/16 від 16.12.2016, 25-05/16 від 25.05.2016, 20-07/16 від 20.07.2016, 30-03/16 від 30.03.2016, 18-02/16 від 18.02.2016, 29-03/16 від 29.03.2016, 06-04/16 від 06.04.2016, 11-05/16 від 11.05.2016 ПАТ КБ «Приватбанк» компанії Claresholm Marketing LTD для погашення заборгованості за кредитними Договорами компаній Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. перед AS Privatbank документально не підтверджується; 6) висновки, зазначені в додатку №20 до Довідки від 30.01.2018 про перевірку порядку і правомірності проведення та відображення ПАТ КБ «Приватбанк» у балансі операцій у дні, що передували дню визнання його неплатоспроможним, в частині матеріальної шкоди (збитків), завданої ПАТ КБ «Приватбанк» внаслідок непогашення компанією Claresholm Marketing LTD заборгованості за Договорами позики від 10.02.2016 № 10-02/16, від 10.02.2016 № 10-02/16-1, від 16.02.2016 № 16-02/16, від 16.02.2016 № 16-02/16-1, від 27.01.2016 № 27- 01/16 та від 27.01.2016 № 27-01/16-1 документально підтверджуються. Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої АТ КБ «Приватбанк» станом на 17.02.2021 документально підтверджується у сумі 117 629 737,04 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.02.2021 становить 3 273 682 633,71 грн (а.с. 113-189 том 2);

-протокол огляду носіїв інформації від 10.03.2021, а саме інформації з мобільного телефону ОСОБА_28, вилученого в ході проведення обшуку 24.02.2021 за місцем проживання ОСОБА_28 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду інформації зазначеного пристрою встановлене спілкування, яке стосується обставини вчинення кримінального правопорушення (а.с. 10-30 том 3);

-протокол огляду предмета (речі із інформацією) від 17.12.2020, а саме мобільного телефону ОСОБА_9, вилученого 23.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду зазначеного пристрою встановлено спілкування, яке стосується обставини вчинення кримінального правопорушення (а.с. 31-202 том 3, 1-143 том 4);

-протокол огляду предмету від 26.02.2021, а саме чорнових записів, які були виявлені 24.02.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 зі змісту яких вбачається обізнаність ОСОБА_6 про суть операцій, пов`язаних з видачою акредитивів компаніям нерезидентам ПАТ КБ «Приватбанк», з використання AS Privatbank та залучення до цих операцій компанії Claresholm Marketing LTD (а.с. 144-151 том 4).

3.8.7.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.8.8.В судовому засіданні також досліджені надані стороною захисту матеріали, а саме:

-висновок експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи від 26.07.2019 № 2473/2474/19-71/2475/2476/19-72;

-документ під назвою «Телеграма НБУ» від 30.11.2012 № 29-213/12116 (без підпису), в якому НБУ надає відповідь на запит ПАТ КБ «Приватбанк» про те, що за умови наявності банківської ліцензії банк має право надавати гарантію за грошовими зобов`язаннями в іноземній валюті боржника;

-лист НБУ від 20.01.2021 роз`яснення щодо застосування постанови Правління НБУ від 13.04.2020 № 49 «Про затвердження положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки»;

-лист відповідь на адвокатський запит від 19.03.2021, направлений адвокатом ОСОБА_29, до якого додані документи щодо взаємовідносин між Claresholm Marketing LTD та ПАТ КБ «Приватбанк», а саме листування між цими особами;

-висновок експертів № 8202 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 42018100000000870, складений 11.11.2020;

-копії договорів купівлі продажу від 09.12.2015, укладених між Claresholm Marketing LTD та Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A, між Louis Dreyfus Commodities Asia Pte LTD та Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A, угода про звільнення від зобов`язань, укладена між Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A і ПАТ КБ «Приватбанк»; платіжне повідомлення щодо документів, поданих 17.12.2015; повідомлення про термін погашення платежу за акредитивним листом від 17.12.2015; заява на оплату та поступка від 17.12.2015; повідомлення про поступку від 18.12.2015; звільнення від зобов`язань від 18.12.2015; договір про випуск акредитива № 006/221/2015 від 17.12.2015; договір гарантії № LDC-1712 від 17.12.2015; Swift-повідомлення від 17.12.2015.

3.8.9.Надані стороною захисту документи та пояснення в судовому засіданні не змінюють висновку про наявність обґрунтованої підозри.

-Так, наданий захисником висновок експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи від 26.07.2019 № 2473/2474/19-71/2475/2476/19-72 не спростовує встановлених обставин та не суперечить висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 18/7 від 19.02.2021, оскільки містить інший предмет дослідження. Із наданого захисником висновку вбачається надання відповідей на інші поставлені питання, ніж зазначені у висновку, на який посилається прокурор. Висновок експертів від 26.07.2019 № 2473/2474/19-71/2475/2476/19-72 не надає відповіді на питання про встановлення шкоди та її розміру, а на більшість поставлених питань надати відповідь для експерта не видалось за можливе.

-Роз`яснення захисника про економічну сутність здійснених операцій (з наданням копій відповідних договорів та платіжних документів) та на усталену практику укладення таких договорів та проведення аналогічних операцій не впливає на висновок про ймовірні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з огляду на умови, час та спосіб вчинення таких дій (а саме проведення операцій в обліку банку без наявності первинних документів, з викликом працівників на роботу у вихідний день, який був останнім днем перед націоналізацією банку, здійснення проводок без надання для цього підстав, подальше внесення змін до протоколу кредитного комітету шляхом доповнення пунктом про надання згоди на відповідну операцію). Окремо слід зазначити, що надані захисником копії документів, за його твердженням, отримані внаслідок виконання запиту компетентного органу України про міжнародну правову допомогу, при тому, що відповідь на цей запит відповідно до встановлених процедур органом досудового розслідування ще не отримано.

-Що стосується висновку експертів № 8202 від 11.11.2020, то за його наявності в матеріалах провадження, то його відмінні результати від інших матеріалів має з`ясовуватися під час досудового розслідування, в тому числі, в залежності від вихідних даних, які надавалися експертам, та питань, що ним ставилися. Сам по собі цей висновок не переважає над сукупністю інших, описаних у п. 3.8.6 цієї ухвали, матеріалів досудового розслідування. До цього слід додати, що зміст цього висновку свідчить про спрямування фокусу уваги експертів на списання з рахунків АТ КБ «Приватбанк» та перерахування грошових коштів.

3.8.10.Отже, за результатом аналізу зазначених у п. 3.8.7-3.8.8 цієї ухвали відомостей у їх системному взаємозв`язку за стандартом «обґрунтованої підозри» можливо стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення. Версія досудового розслідування про те, що підозрювана, як начальник Департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк», використовуючи своє службове становище та займану посаду, порадами, усуненням перешкод сприяла розтраті грошових коштів Банку в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, узгоджується здослідженими матеріаламиклопотання. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрювану із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує сторона обвинувачення.

3.8.11.Слід, однак, зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.9.Щодо ризиків кримінального провадження:

3.9.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

3.9.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

3.9.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.9.4.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя, в першу чергу, відхиляє надане на його підтвердження обґрунтування щодо перетинів державного кордону. Як підтверджується відомостями системи «АРКАН» Державної прикордонної служби України (а.с. 190 том 2) в період з 2016 по січень 2021 року ОСОБА_6 виїжджала за межі України 21 раз. Однак слідчий суддя зауважує, що виключно ці обставини без врахування інших обставин не можуть свідчити про високу ступінь ймовірності переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування, оскільки зазначена кількість виїздів була здійснена нею протягом останніх п`яти років, що не свідчить про їх надмірну інтенсивність.

Слідчий суддя бере до уваги той факт, що підозрювана самостійно з`явилася до детективів Національного антикорупційного бюро України для отримання повідомлення про підозру. При чому повідомлення про підозру було вручене 15.03.2021, після чого підозрювана була викликана і з`явилася для проведення допиту. Клопотання про застосування запобіжного заходу вручене і спрямоване до Вищого антикорупційного суду 21.03.2021. При чому, як пояснили учасники засідання, всі виклики підозрюваної здійснювалися через захисника. Розгляд цього клопотання розпочався 22.03.2021, підозрювана з`явилася в судове засідання для розгляду клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу. Отже, поведінка підозрюваної в період між повідомленням про підозру та вирішенням питання про застосування запобіжного заходу не демонструє очевидності цього ризику, що безумовно, впливає на вирішення поставленого перед слідчим суддею питання.

Разом з тим, досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є:

- законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ;

- наявність у підозрюваної документів для виїзду за кордон;

- наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України;

-професійне оточення підозрюваної;

-наявність відомостей про можливість і готовність інших осіб забезпечити виїзд і перебування підозрюваної закордоном (т. 3, а.с. 48).

Крім того, майновий стан підозрюваної, відображений в офіційних джерелах, свідчить про досить міцне фінансове становище, яке спроможне тривалий час забезпечувати нормальне існування у стані переховування від органу досудового розслідування або суду.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.9.5.Ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження

Підозрювана з 1999 року по 29.05.2017 працювала на керівних посадах в КБ «Приватбанк», станом на грудень 2016 року ОСОБА_6 займала посаду начальника Департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк». З матеріалів клопотання вбачається, що в частині проведення угод цей департамент обслуговувався та співпрацював із департаментом міжбанківських валютно-обмінних операцій, працівниками якого були ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_15 . Також відомостями про обставини кримінального правопорушення володіють інші працівники банку ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_30 . Всі зазначені особи є свідками у цьому кримінальному провадженні. Відповідна посада в Банку наділяла ОСОБА_6 певними організаційно-розпорядчими і управлінськими функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників банку, а враховуючи тривалий час роботи в банку, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваної до інших осіб. Сформовані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Такі зв`язки свідчать про можливість у випадку необхідності використання нею цих відносин з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Дослідження протоколів допиту свідків ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_31 свідчить, що показання цих свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження. А в умовах зацікавленості підозрюваної у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням її до кримінальної відповідальності, не будучі обмеженою у спілкуванні з ними, вона може здійснювати вплив на них у різних формах (умовляння, підкуп тощо) з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Разом з цим слідчий суддя враховує, що підозрювана перебувала у безпосередньому підпорядкуванні у заступника Голови правління банку директора казначейства ОСОБА_9 та Голови банку ОСОБА_10, у змові з якими їй інкримінується вчинення кримінального правопорушення. Тому взаємна зацікавленість підозрюваних у показаннях одне одного створює передумови відповідного незаконного впливу. До цього слід додати, що листування, виявлене в мобільному телефоні ОСОБА_6, свідчить про її постійну комунікацію протягом 2016-2020 років з іншими особами з приводу подій грудня 2016 року і розроблення різних їх версій.

3.9.6.Ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Як зазначає прокурор та вбачається з матеріалів кримінального провадження, на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на отримання доказів, які б підтверджували або спростовували версію обвинувачення. Прокурор стверджує, що органом досудового розслідування на даному етапі вжито всіх можливих заходів для отримання відомостей, що мають істотне значення для кримінального провадження. Однак ряд оригіналів документів ще не винайдено. Враховуючи зміст дослідженої комунікації підозрюваної з іншими особами (а.с. 13 Т. 2; а.с. 31-202, Т. 2, а.с. 1-143 Т.3), спрямовану на зміну змісту документів, що стосуються події кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає наявним ризик знищення або спотворення речей і документів. А той факт, що ОСОБА_6 тривалий час до 2017 року дня займала керівні посади в ПАТ КБ «Приватбанк» та може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться, свідчить про високу ймовірність такого ризику.

3.9.7.Ризик перешкоджаннякримінальному провадженнііншим чином також вбачається ймовірним з огляду на зміст комунікації ОСОБА_6 з іншими особами (протокол огляду листування ОСОБА_9 ) Так, абонент «Конопкина 67» є учасником групи «Звезды спасения», в якій, крім неї здійснюють листування ще три особи (в тому числі підозрювана ОСОБА_9 ). В цій групі учасники обговорюють діяльність правоохоронних органів з розслідування кримінального правопорушення в контексті створення і представлення відповідних тез і версій, пов`язаних зі списанням грошових коштів; вирішують, які документи надавати, а які -ні; обмінюються інформацією щодо того, як висвітлюються події в засобах масової інформації; направляють схему руху коштів в кримінальному провадженні (а.с. 68 том 3), яку було пізніше виявлено під час обшуку у ОСОБА_6 . Також вбачається обговорення проведення обшуку із вказівкою на необхідність видалення інформації і недопущення вилучення жорсткого диску. Привертає увагу листування 09.08.2019 (а.с. 85 том 3), де одна із учасників направляє питання для експертизи, а абонент, позначений як «Конопкина 67» їх обговорює, а також 29.01.2019, із якого вбачається пересилання і обговорення висновку експерта від 24.01.2019 № 295/18 за результатами судово-економічної експертизи. При чому вступ до експертизи свідчить, що вона проведена на підставі постанови за підписом прокурора у кримінальному провадженні (а.с. 182 том 3). Абонент зазначає, що цей документ містить «Выводы отличные. Теперь же этот документ должен попасть куда надо». Також в переписці обговорюються проведені допити. Отже, із листування простежується обізнаність ОСОБА_6 про різні процесуальні моменти досудового розслідування, які особам без відповідного процесуального статусу не мають бути відомі, що свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя критично ставиться до пояснень підозрюваної, що ця група була створена для акумулювання всієї інформації з приводу проведених банківських операцій для власного користування, оскільки вміст листування об`єктивно не дозволяє зробити такі висновки.

3.9.8.Викладене у пунктах 3.9.4 - 3.9.7 цієї ухвали призводить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.10.Щодо індивідуальних обставин підозрюваної відповідно до ст. 178 КПК України

3.10.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.

3.10.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

-інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваної винуватою, з урахуванням її ролі у вчиненні цього злочину, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та без можливості застосування «пільгових інститутів» кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнилося 47 повних років;

-майновий станпідозрюваної можнаохарактеризувати,як забезпечений.Наявними матеріаламипідтверджується володіннянею нерухомиммайном паркомісцем,квартирою ібудинком такористування автомобілем ToyotaRAV42015року випуску(власникомякого зареєстрованийїї чоловік).Із відомостейпро доходифізичних осіб платниківподатків вбачаєтьсясукупний дохід ОСОБА_6 за2019-2020роки усумі 2746689грн.

-підозрювана ОСОБА_6 раніше не судима; відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано; характеризуючі матеріали не надані;

-розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 на даний час підтверджується в сумі 8 281 448 814,81 грн.

3.11.Щодо застосування запобіжного заходу у виді застави.

3.11.1.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

3.11.2.У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

3.11.3.Зважаючи на характер і обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6, відведену обвинуваченням роль у його вчиненні, обставини, а також суму завданих збитків, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, мова йде про корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, шляхом зловживання службовим становищем начальника департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства КБ «Приватбанк» з метою виведення активів банку безпосередньо перед оголошенням його неплатоспроможним і його націоналізацією. А розмір завданих збитків підтверджуються на суму 389,0 млн доларів США.

3.11.4.Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної. Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела і суми доходів вбачається сукупний дохід ОСОБА_6 за останні два роки (2019, 2020 роки) у загальній сумі 2746 689 грн (в тому числі 1224786 грн у 2019 році і 1521903 у 2020). Наявними в матеріалах клопотання витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується володіння ОСОБА_6 паркувальним місцем площею 18,8 кв м, квартирою площею 152 кв м у м. Дніпро, житловим будинком площею 61,7 кв м в Дніпропетровській області. Матеріалами клопотання також підтверджується володіння чоловіком ОСОБА_6 ОСОБА_32 автомобілем Toyota RAV4 2015 року випуску та нежитловим приміщенням площею 13,2 кв м у м. Дніпро.

3.11.5.Разом з тим, в судовому засіданні з`ясовано, що на майно підозрюваної накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Тому посилатися на володіння підозрюваною цими об`єктами нерухомого і рухомого майна в обґрунтування заявленого розміру застави у сумі 10001620,00 грн. є некоректним. Адже накладений арешт по суті обтяжує ці об`єкти і унеможливлює будь-яке розпорядження ними, в тому числі, спрямування на внесення застави.

3.11.6.З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваної, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді застави у сумі 1209 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2744 430 грн. Такий розмірз урахуванняммайнового станупідозрюваної таїї індивідуальнихобставин (п.3.10.2цієї ухвали),на думкуслідчого судді,зможе забезпечитиїї належнуповедінку,запобігти ризикамкримінального провадженнята неє непомірнимдля підозрюваної.Визначений розмір застави єспівмірним з офіційно підтвердженими доходами ОСОБА_6 за 2019 - 2020 роки та пропорційним обставинам кримінального правопорушення.

Із матеріалів листування вбачається ймовірне отримання грошових коштів учасниками WhatsApp - групи «Звезды спасения» від іншої підозрюваної. Так, вміст листування свідчить про наявність систематичних повідомлень змістом «Зарплата» від одного учасника групи і подяка від інших трьох, зокрема 06.12.2017 (а.с. 75 том 3), 10.02.2016, 06.04.2018, 02.07.2018, 06.08.2018, 04.09.2018 (а.с. 76 том 3), 04.10.2018 (а.с. 81 том 3), 01.02.2019, 06.03.2019 (а.с. 82 том 3), 01.04.2019 (а.с. 83 том 3), 03.05.2019 (а.с. 84 том 3), 06.12.2017 (а.с. 85 том 3). Посилання підозрюваної на те, що це означає внески на благодійність та спільне проведення часу, відхиляється слідчим суддею, адже такі повідомлення мають систематичний (щомісячний) характер, озвучує «зарплату» завжди один і той же учасник, а інші три (в тому числі і абонент «Конопкина 67») кожного разу висловлюють подяку. Тому очевидним є факт отримання підозрюваною грошових коштів поза межами офіційної заробітної плати протягом 2017-2020 років.

3.11.7.Приймаючи до уваги визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на визначену детективом роль підозрюваної у вчиненні злочину (посібник) та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, однак у меншому розмірі, ніж зазначає сторона обвинувачення. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити частково.

3.12.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості. Досліджені під час судового засідання ризики (п. 3.9 цієї ухвали) та обставини, викладені у п. 3.11 цієї ухвали свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава у сумі 2744430 грн, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

3.13.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:

3.13.1.У зв`язку із обранням підозрюваній запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження (п. 3.9 цієї ухвали), слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_33, та свідками ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_34 ;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

3.13.2.Щодо заявленого прокурором обов`язку носити електронний засіб контролю слідчий суддя з урахуванням посади, яку обіймає підозрювана (що вимагає від неї постійної комунікації з іншими людьми), технічної недосконалості та обмеженої кількості електронних засобів контролю, не вважає такий обов`язок ефективним та необхідним.

3.13.3.Обов`язки покладаються на підозрювану на два місяці строком до 25.05.2021, однак в межах строку досудового розслідування.

4.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 195, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

2.Обрати підозрюваній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави 1209розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить2744430 (два мільйони сімсот сорок чотири тисячі чотириста тридцять) гривень.

3.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

4.Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки.

5.Покласти на підозрювану такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_33 та свідками ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_34 ;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

6.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці до 25.05.2021, але в межах строку досудового розслідування.

7.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

8.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

9.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

10.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

11.Повний текст ухвали оголошений 26.03.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1