Document No. 95865398

Справа № 761/19475/19

Провадження 1-кп/991/10/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 березня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.,

суддів - Шкодіна Я. В., Задорожної Л. І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Кричуна В.В., Снєгірьова О.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Ордін О.В., Демченка С.П., Язана О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисників Язана О.О., Ордін О.В. та Демченка С.П. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000217 від 15 березня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вараш, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000217 від 15 березня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

15 лютого 2021 року під час судового засідання по вказаному кримінальному провадженню обвинувачений ОСОБА_1 оголосив письмове клопотання свого захисника - адвоката Язана О.О. про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 КПК України.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

У своєму клопотанні обвинувачений та його захисник просять закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що всупереч вимогам чинного процесуального законодавства прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування.

Так, захисник вказує, що 23 жовтня 2018 року його підзахисному - обвинуваченому ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

21 січня 2019 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва було продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до п`яти місяців, а саме - до 22 березня 2019 року.

16 березня 2019 року стороні захисту було відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.

19 квітня 2019 року сторона захисту підтвердила факт ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у відповідному протоколі.

На думку захисника, з цього часу залишалось 6 днів до завершення строків досудового розслідування, а саме - до 25 квітня 2019 року, а тому до цієї дати обвинувальний акт мав бути скерований до суду.

Однак, як стверджує захисник, відповідно до скріншоту з ЄРДР та супровідного листа, обвинувальний акт був направлений до Шевченківського районного суду м. Києва лише 02 травня 2019 року, тобто через 7 днів після закінчення строку досудового розслідування. Водночас, відповідно до відомостей з супровідного листа і з протоколу автоматизованого розподілу, матеріли кримінального провадження надійшли до суду лише 13 травня 2019 року, тобто через 18 днів після закінчення строку досудового розслідування.

Таким чином, на думку захисника, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000217 від 15 березня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, підлягає закриттю у зв`язку із тим, що після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

2.Позиції сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні сторона захисту повністю підтримала доводи заявленого клопотання і просила його задовольнити.

В доповнення до поданого клопотання захисники вказували, що 02 травня 2019 року за ініціативою сторони обвинувачення відбувалось відкриття додаткових матеріалів в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України. Ознайомлення з ними не зупиняє перебіг строку досудового розслідування, а тому кінцевою датою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України є саме 19 квітня 2019 року. У цьому контексті сторона захисту звертала увагу на те, що саме 19 квітня 2019 року було складено і затверджено обвинувальний акт, а його копії вручено стороні захисту, що свідчить про завершення стадії ознайомлення. Тому саме з цієї дати мав відновитись відлік строку досудового розслідування, який був перерваний таким ознайомленням.

В судовому засіданні від 24 березня 2021 року захисники Ордін О.В. та Демченко С.П. також подали клопотання про закриття кримінального провадження з тієї ж підстави, письмово виклавши свої доводи, озвучені на попередніх судових засіданнях. У своїх клопотаннях вказані захисники додатково наголошували, що всупереч вимог ч. 1 ст. 293 КПК України, обвинувальний акт не був направлений до суду одночасно з врученням його копії підозрюваним та їх захисникам, тобто 19 квітня 2019 року.

Прокурори з вказаними доводами сторони захисту не погоджувались і просили відмовити у задоволенні відповідного клопотання, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі були дотримані вимоги чинного законодавства щодо строку направлення обвинувального акту до суду. Так, сторона обвинувачення вказувала, що законодавство пов`язує момент закінчення досудового розслідування саме з фактом направлення (скерування) обвинувального акту, а не з його фактичним надходженням до суду. Вказане покладає на сторону обвинувачення обов`язок лише здійснити відправлення обвинувального акту до суду в межах строку досудового розслідування, а фактичне надходження може відбуватись і після його спливу.

Також прокурори зазначили, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України тривало до 02 травня 2019 року, оскільки 19 квітня 2019 року сторона ознайомилась лише з частиною матеріалів і виявила бажання оглянути також і речові докази, про що свідчить наявність їх зауважень у відповідному протоколі. Враховуючи, що на той час речові докази відповідно до вимог чинного законодавства зберігались в спеціальному приміщенні, можливість їх оглянути була забезпечена 02 травня 2019 року. Саме у цей день сторона захисту без будь-яких зауважень чи заперечень ознайомилась із речовими доказами і підписала відповідний протокол. Тому саме до цієї дати тривав період ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, строк якого не включається у строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Крім того, прокурори вказували, що вручення стороні захисту копії обвинувального акта із додатками 19 квітня 2019 року не свідчить про повне виконання вимог ст. 290 КПК України саме у цей день, оскільки законодавець не пов`язує момент завершення стадії ознайомлення із фактом вручення копії обвинувального акту і додатків до нього.

Щодо дати скерування обвинувального акту до суду, то прокурори зазначили, що воно відбулось 02 травня 2019 року, підтвердженням чого слугує дата вихідного номеру на супровідному листі, яким обвинувальний акт було направлено до Шевченківського районного суду м. Києва.

Додатково прокурори зауважили, що 03 травня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у зв`язку із направленням обвинувального акту до суду. Після цього будь-яких слідчих чи процесуальних дій у кримінальному провадженні не проводилось, досудове розслідування не здійснювалось. Строк у який обвинувальний акт фактично надійшов до суду, на думку прокурорів, є розумним, враховуючи кількість святкових неробочих днів у період з 02 по 13 травня 2019 року.

Також 22 березня 2021 року від прокурора Снєгірьова О.М. надійшли заперечення до клопотання про закриття кримінального провадження, в яких він письмово виклав доводи, попередньо озвучені в судовому засіданні від 03 березня 2021 року. Додатково у своїх запереченнях наголосив, що строк досудового розслідування остаточно перестав обчислюватись 02 травня 2019 року, оскільки прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, підписавши відповідний супровідний лист. Після цього протягом 24-годинного строку він вніс до ЄРДР відомості про закінчення досудового розслідування, виконавши вимоги ч. 3 ст. 283 КПК України, що свідчить про звернення з обвинувальним актом до суду.

На переконання прокурора, без внесення відомостей про закінчення досудового розслідування до ЄРДР неможлива реєстрація відповідного кримінального провадження в автоматизованій системі документообігу суду, оскільки вона синхронізується із відомостями в ЄРДР.

Також у своїх письмових запереченнях прокурор стверджує, що законодавець пов`язує закінчення досудового розслідування саме з початковим моментом руху обвинувального акта до суду. Тому звернення прокурора з обвинувальним актом шляхом підписання супровідного листа і внесення відповідних відомостей в ЄРДР дійсно закінчує досудове розслідування, оскільки унеможливлює збирання доказів. Як наслідок, слідчий та прокурор вже не мають змоги сформувати витяг з ЄРДР, який би засвідчив, що досудове розслідування у провадженні триває і у витязі буде наявна інформація про направлення акта до суду.

За таких обставин, на думку прокурора, може бути лише поставлене питання про розумність строків доставлення обвинувального акту до суду. У цьому контексті прокурор звертає увагу на обставини самого кримінального провадження, процесуальну поведінку сторін, вплив прийнятих процесуальних рішень, зокрема, на права підозрюваних та інших осіб, тощо. Оцінюючі усі ці обставини в сукупності, прокурор доходить висновку, що строк фактичного доставлення обвинувального акту до суду є розумним, не спричинив і не міг спричинити порушення прав підозрюваних. У зв`язку із цим просить відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Дослідивши клопотання із доданими до них матеріалами та письмові заперечення прокурора, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

3.Оцінка та висновки суду.

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено в межах строку, визначеного ст. 219 КПК України.

Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно з положеннями Глави 24 КПК України, вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме:

-відкриття матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України);

-складання і затвердження обвинувального акту і додатків до нього (ст. 291 КПК України);

-вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст. 291 та ч. 1 ст. 293 КПК України);

-направлення обвинувального акту до суду.

У зв`язку з цим, прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

При цьому, фактичне надходження обвинувального акту до суду з різних причин може відбуватись і після спливу такого строку, що не впливає на законність дій сторони обвинувачення.

Таким чином, для вирішення порушеного у клопотаннях захисників питання, колегія суддів має встановити, який кінцевий строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні, та чи сплив вказаний строк до моменту направлення прокурором обвинувального акту до суду, як про це стверджує сторона захисту.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, у разі, якщо в кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру, досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня такого повідомлення. При цьому, вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами кримінального провадження (том № 3 а.с. № 47), повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_1 було здійснено 23 жовтня 2018 року, а тому, за загальним правилом, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні мало закінчитися протягом двох місяців, тобто до 24 грудня 2018 року.

Разом з тим, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено у порядку ст. 294 КПК України, спочатку постановою прокурора - до трьох місяців, а потім на підставі ухвали слідчого судді - до п`яти місяців, у зв`язку з чим кінцевою датою строку досудового розслідування було встановлено 22 березня 2019 року. Вказаний факт сторонами не оспорюється і підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження постановою прокурора про продовження строків досудового розслідування від 18 грудня 2018 року (том № 2 а.с. № 166) та ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року (том № 2 а.с. № 179).

Отже, з урахуванням викладеного, прокурор у цьому кримінальному провадженні повинен був звернутись до суду з обвинувальним актом не пізніше 22 березня 2018 року (включно).

У межах зазначеного строку досудового розслідування, і за 7 днів до його спливу, а саме - 16 березня 2019 року, стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення (том № 3 а.с. № 176-181).

За правилами ч.5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування не включається у строки досудового розслідування, а тому для правильного вирішення питання про кінцеву дату цього строку, суд має чітко визначити, до якого часу сторона захисту ознайомлювалась із матеріалами досудового розслідування.

За змістом ст. 290 КПК України, від прокурора, слідчого вимагається повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до усіх матеріалів досудового розслідування. При цьому, суд звертає увагу на те, що фактичне ознайомлення з такими матеріалами - це не обов`язок сторони захисту, а її право, а тому сторона захисту реалізує його на власний розсуд - у тому обсязі, порядку та у спосіб, в якому вважає за необхідне.

У випадку, коли сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами, виявить, що їй не надано доступу до певних доказів, зазначених в переліку матеріалів досудового розслідування, розумно було б розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору клопотання про необхідність відкриття їй таких доказів. Якщо ж, будучи обізнаною про наявність цих доказів, сторона захисту не заявить відповідне клопотання, вказане слід розцінювати як небажання реалізовувати своє право на ознайомлення з ними.

У цьому кримінальному провадженні, починаючи з 16 березня 2019 року стороні захисту було надано можливість знайомитись з матеріалами кримінального провадження. Реалізовуючи вказане право, сторона захисту підтверджувала факт ознайомлення із такими матеріалами у відповідних протоколах. У протоколах від 19 квітня 2019 року містяться зауваження усіх підозрюваних та їх захисників про те, що їм не надавались для безпосереднього огляду речові докази вказані в протоколі (том № 3 а.с. № 187-246, том № 4 а.с. №1-40).

Такі зауваження, на переконання суду, свідчили про бажання сторони захисту реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами у повному обсязі, включаючи і речові докази. Такому бажанню кореспондував обов`язок сторони обвинувачення забезпечити стороні захисту таку можливість, що і було зроблено 02 травня 2019 року. Так, у цей день сторону захисту було ознайомлено з речовими доказами по даному кримінальному провадженню, про що складено та підписано відповідні протоколи, в яких не міститься жодних заперечень чи зауважень сторони захисту (том № 4 а.с. № 41-46).

Доводи сторони захисту про те, що ознайомлення з вказаними речовими доказами відбувалось в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України вже після закінчення досудового розслідування, суд вважає надуманими. Враховуючи, що ознайомлення з речовими доказами відбувалось за бажанням сторони захисту, суд приходить до висновку, що обвинувачені та їх захисники продовжували знайомитись із матеріалами досудового розслідування в порядку ч. 2 та ч. 3 ст. 290 КПК України. При цьому, суд бере до уваги, що таке ознайомлення здійснювалось детективом у цьому кримінальному провадженні Бережним М.В., а тому досудове розслідування не було закінчено, оскільки поза межами стадії досудового розслідування слідчий не має будь-яких повноважень.

Таким чином, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження наявні декілька письмових документів, що підтверджують факт ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, суд бере до уваги останній за датою складання, тобто від 02 травня 2019 року, адже саме у цей день сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у бажаному для себе обсязі.

За таких обставин, судом встановлено, що в період з 16 березня 2019 року по 02 травня 2019 року проводилось ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який за правилами ч.5 ст. 219 КПК не включається у строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. З огляду на це, строк досудового розслідування у вказаний період не спливав, а його закінчення було перенесено на 7 днів від кінцевої дати такого ознайомлення, тобто на 09 травня 2019 року. Водночас, відповідно до положень КЗпП України, 09 травня є загальнодержавним святковим неробочим днем, а тому згідно з правилами ст.115 КПК України, строк досудового розслідування мав закінчитись о двадцять четвертій годині останнього дня строку - 10 травня 2019 року.

Тому саме до цього часу прокурор повинен був направити обвинувальний акт до суду.

Сторони не заперечують, що обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні складений та затверджений в межах строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, так само в межах цього строку стороні захисту вручені його копії. Направлення такого обвинувального акту до суду відбулось 02 травня 2019 року, про що свідчать відомості з супровідного листа заступника керівника САП В. Кривенка, яким на адресу Шевченківського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні (том № 1 а.с. № 1-2). На вказаному супровідному листі міститься номер вихідної кореспонденції - №06-19312-18 від 02 травня 2019 року.

На виконання вимог ч. 3 ст. 283 КПК України, наступного дня прокурором до ЄРДР були внесені відомості про закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із направленням 02 травня 2019 року обвинувального акту до Шевченківського районного суду м Києва (том № 3 а.с. № 89-91).

З наведеного вбачається, що обвинувальний акт було направлено до суду 02 травня 2019 року і цією датою зафіксовано момент закінчення досудового розслідування у цій справі, який в даному конкретному випадку мав місце до спливу граничного строку досудового розслідування.

Хоча, відповідно до штампу вхідної кореспонденції, обвинувальний акт надійшов до канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва лише 13 травня 2019 року, це не може спростовувати висновків суду про те, що досудове розслідування закінчилось саме 02 травня 2019 року.

При цьому, суд зауважує, що після закінчення досудового розслідування 02 травня 2019 року будь-які слідчі/процесуальні дії у цьому кримінальному провадженні не проводились. У зв`язку із цим прокурор не міг і фактично не вносив будь-яких змін до обвинувального акту, який був складений і затверджений ще 19 квітня 2019 року, і копію якого із додатками в цей же день вручено стороні захисту, а тому обвинувачені не перебували у стані невизначеності щодо обсягу та змісту пред`явленого їм обвинувачення і їх право на захист не порушувалось.

Також суд вважає, що строк, в який відбулось фактичне надходження обвинувального акта до суду, не був настільки невиправдано тривалим, щоб призвести до порушення права обвинувачених на справедливий розгляд їх справи упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, судом не встановлено вказаних стороною захисту підстав для закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 113, 116, 219, 284, 290, 294, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисників Язана О.О., Ордін О.В. та Демченка С.П. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000217 від 15 березня 2019 року - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В.