Document No. 95933824

Справа № 991/1003/21

Провадження №1-кп/991/3/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Київ Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Кимлика Р.В.;

з боку захисту: захисника - адвоката Мірошника О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ;

в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду, розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кимлика Р.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №52021000000000039 від 27 січня 2021 року, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

11 лютого 2021 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст.49 КК України.

Під час розгляду клопотання в підготовчому судовому засіданні прокурор Кимлик Р.В. підтримав подане клопотання, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ст.49 КК України. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, що відповідно до ч.2 ст.12 КК України є нетяжким злочином; з дня вчинення кримінального правопорушення минуло три роки, строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності минув 10 жовтня 2019 року; ОСОБА_1 не вчинив нового злочину, який би перервав перебіг давності; та підозрюваний надав письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Мірошник О.М. підтримали клопотання прокурора, підтвердили надання згоди ОСОБА_1 на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження через сплив строків давності.

Вирішуючи клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

За змістом клопотання, відповідно до ч.2 ст.286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор склав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування в повному обсязі направив його до суду. До клопотання додана письмова згода ОСОБА_1 на звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Так, відповідно змісту клопотання прокурора, у період не пізніше 14 серпня 2016 року ОСОБА_1 запропонував Особі «А» (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості) здійснити вплив на Особу «Б» (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості) з метою прийняття рішення про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 7 000 000 грн. від ДК «Укрспецекспорт» на користь Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», що дозволило б оплатити рахунки за договором між ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ТОВ «Оптимумспецдеталь» про постачання товарів №170 від 13 травня 2016 року. Завдяки впливу Особи «А» 09 вересня 2016 року між ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ДК «Укрспецекспорт» було укладеного договір №USE-12-180-D-16 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 7 000 000 грн., після надходження яких в період з 14 вересня 2016 року до 06 жовтня 2016 року було здійснено оплату рахунків на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» в сумі 7 100 196 грн.

Крім того, в клопотанні зазначено, що після переведення цих грошових коштів у готівкову форму, а також відрахування витрат на оплату продукції реальним постачальникам та послуг з формування податкового кредиту та переведення грошових коштів у готівку, ОСОБА_1 у період часу з 16 вересня 2016 року до 10 жовтня 2016 року передав Особі «А» поряд із своїм будинком по АДРЕСА_2 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 35 000 доларів США, що за ринковим курсом еквівалентна сумі у розмірі 950 000 грн. за успішний вплив на прийняття рішення генеральним директором ДК «Укрспецекспорт» Особою «Б» про виділення безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 7 000 000 грн.

ОСОБА_1 підозрюється у пропозиції та наданні неправомірної вигоди у розмірі 950 000 грн. Особі «А» (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості), яка пообіцяла (погодилась) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розумінні ст.369-2 КК України відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» - генеральним директором Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Особою «Б» (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості).

В тексті клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності прокурором зазначено докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, отриманими під час проведення оглядів документів, виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей і документів, проведення обшуку, витребування та отримання документів, проведення допиту свідків та ін.

За змістом статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом; звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом; порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також, частиною першою статті 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.3 ст.288 КПК України).

Згідно із чинною на жовтень 2016 року редакцією частини першої статті 369-2 КК України «Зловживання впливом» було передбачено відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та визначено покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п`яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

На теперішній час редакція частини першої статті 369-2 КК України «Зловживання впливом» визначає відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та встановлює покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п`яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Станом на жовтень 2016 року відповідно до ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості визнавався злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинною на теперішній час редакцією частини 4 статті 12 КК України визначено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 369-2 КК станом на жовтень 2016 року належало до злочинів невеликої тяжкості, а на теперішній час належить до нетяжких злочинів.

Частиною першою статті 49 КК України, яка чинна на теперішній час, встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі не більше двох років. Також, станом на жовтень 2016 року частиною першою ст.49 КК України встановлювалось, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

За змістом ст.49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного на звільнення на підставі спливу строків давності.

За пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Частиною 3 статті 49 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. При цьому за частиною 8 статті 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі №493/1843/16-к зазначено наступне: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».

Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності; він раніше не судимий; відсутні відомості щодо переховування його від суду та досудового слідства й вчинення нових злочинів, які б могли перервати перебіг давності; кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мало місце у вересні-жовтні 2016 року (що підтвердили сторони кримінального провадження під час розгляду клопотання) та належало до злочину невеликої тяжкості, а відтак строк давності у три роки закінчився в жовтні 2019 року.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369-2 КК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 січня 2021 року за №52021000000000039 має бути закрито.

Керуючись статтями 12,49 КК України, статтями 284-288, 369, 372, 376, 532 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кимлика Р.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності

Закрити кримінальне провадження №52021000000000039 від 27 січня 2021 року, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: Я.В. Шкодін

О.В. Федоров