Document No. 95998878

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1823/21

Провадження № 1-кс/991/1860/21

УХВАЛА

30 березня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 10.02.2021 про закриття кримінального провадження № 42020000000002110 від 03.11.2020,

в с т а н о в и в :

15.03.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 10.02.2021 про закриття кримінального провадження № 42020000000002110 від 03.11.2020.

Скарга обґрунтовується тим, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002110, внесене 19.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Як зазначає заявник, 05.03.2021 він отримав копію постанови детектива НАБУ від 10.02.2021 про закриття кримінального провадження № 42020000000002110 від 03.11.2020 з підстав відсутності в діях судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Заявник вважає зазначену постанову незаконною, оскільки вона не містить належного обґрунтування та детективом не надано оцінки всім доказам, а також не проведено відповідну експертизу щодо встановлення наявності матеріальної шкоди, завданої йому кримінальним правопорушенням, вчиненим вищевказаним суддею.

Так, на думку заявника, детектив НАБУ в оскаржуваній постанові прийшов до неправильних висновків, не провів всі необхідні слідчі (розшукові) дії та передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження. ОСОБА_1 вказує на те, що окрім посилання та вивчення судових рішень у справі № 821/1541/17 детективом більше нічого не здійснювалось для збирання доказів та забезпечення повного досудового розслідування.

Крім того, заявник звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 27.10.2026 (справа № 5 - 99кс16), наслідки злочинів, передбачених ст. 364, ст. 365 КК України, у виді істотної шкоди не можуть обмежуватись лише майновою шкодою, оскільки зазначені в законі відповідні права, свободи та інтереси, які порушуються внаслідок злочинних дій, не можуть бути зведені лише до такої шкоди. У вказаній постанові зазначено, що шкоду може бути визнано істотною і тоді, коли порушуються основні конституційні права і свободи людини. А тому ОСОБА_1 вважає, що висновок детектива про відсутність завданої йому шкоди не відповідає вищевказаній судовій практиці.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі з наведених у ній підстав.

Детектив у судове засідання не з`явився, проте 17.03.2021 направив письмові заперечення № 0442 - 256/8235 на скаргу ОСОБА_1 , в яких прохав у задоволенні скарги останнього відмовити та провести судовий розгляд у його відсутність (а.с. 21).Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно письмових заперечень детектива, рішення від 10.02.2021 про закриття кримінального № 42020000000002110 від 03.11.2020 прийнято після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження. Вказане підтверджується виконаними під час досудового розслідування слідчих (розшукових) дій, а саме: проведено допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оглянуто документи, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За твердженням детектива, ч. 1 ст. 364 КК України передбачено завдання істотної шкоди, однак будь - якої шкоди заявнику ОСОБА_1 не завдано. В ході досудового розслідування не отримано жодного доказу, що прямо чи опосередковано підтверджує наявність події кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, детектив вважає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ним вчинено всі необхідні та можливі заходи, спрямовані на отримання доказів та їх перевірку, а тому просить в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши учасника судового засідання, дослідивши матеріали за скаргою та матеріали закритого кримінального провадження, вважаю, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим (детективом) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності відповідно до ст. 94 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002110 від 03.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.10.2020 за заявою ОСОБА_1 від 27.08.2020 щодо можливого вчинення суддею Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (а.к.п. 7).

Зі змісту заяви від 27.08.2020 вбачається, що вказане кримінальне правопорушення полягало в тому, що суддя Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 не вжив належних заходів реагування в ході судового розгляду у справі № 821/1541/17 за позовом ОСОБА_1 на рішення голови Горностаївського районного суду Херсонської області про відмову у задоволенні заяви судді того ж суду ОСОБА_1 щодо застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки, передбачених Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» (а.к.п. 9).

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оглянуто та вивчено судові рішення у справі № 821/1541/17 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.к.п. 44, 39, 18).

В постанові про закриття кримінального провадження детектив зазначає, що за результатами дослідження матеріалів ним встановлено, що позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду, посилається на Указ Президента № 13/2014 від 17.01.2014, яким його призначено строком на п`ять років суддею Горностаївського районного суду Херсонської області та з лютого 2014 року останній виконував покладені на нього обов`язки.

На підставі копії ухвали судді Херсонського окружного адміністративного ОСОБА_2 від 06.12.2017 детективом встановлено, що 05.10.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. про застосування щодо нього заходів безпеки у вигляді: видачі зброї, забезпечення конфіденційності даних, переведення на іншу роботу та переселення в інше місце проживання, а саме до м. Києва з економії бюджетних коштів, оскільки має житлову площу у вищевказаному місті. Застосування таких заходів було пов`язано із вчиненням відносно нього злочину, а саме: нанесення тілесних ушкоджень місцевими жителями смт. Горностаївка Херсонської області 04.07.2017 (а.к.п. 28).

На підставі вказаної копії ухвали суду від 06.12.2017, детектив дійшов висновку, що за заявами судді ОСОБА_1 до ЄРДР були внесені наступні відомості (а.к.п. 31):

-05.07.2017 за № 120172300160000240 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

-07.07.2017 за № 120172300160000240 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 162 КК України;

-05.09.2017 за № 12017230000000398 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до вказаної ухвали, наказом голови суду від 09.10.2017 № 01 - 01/19 була створена робоча комісія у складі чотирьох працівників апарату суду.

В період з 09.10.2017 по 11.10.2017 робоча комісія провела перевірку всіх фактів, викладених у заяві судді ОСОБА_1 , та встановила, що з 01.01.2010 по 11.10.2017 в провадженні Горностаївського районного суду Херсонської області не було справ, в яких учасниками процесу були особи, на яких вказує суддя ОСОБА_1 як на осіб, причетних до вчинення відносно нього злочинних дій (а.к.п. 30).

Як слідує з постанови про закриття кримінального провадження, детектив на підставі, знову ж таки, вказаної ухвали від 06.12.2017 дійшов висновку, що в 2016 році Горностаївським районним судом Херсонської області, в порядку ст. 314 КПК України, повернуто прокурору 10 обвинувальних актів у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України. Із загальної кількості суддя ОСОБА_1 постановив 7 ухвал про повернення обвинувальних актів, з яких дві ухвали були оскаржені та змінені апеляційним судом. Два обвинувальні акти, при новому надходженні до суді автоматизованою системою документообігу знову були розподілені на суддю ОСОБА_1 та розглянуті ним по суті.

За дев`ять місяців 2017 року Горностаївським районним судом Херсонської області в порядку ст. 314 КПК України було повернуто прокурору 8 обвинувальних актів у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України. Із загальної кількості суддя ОСОБА_1 постановив 5 ухвал про повернення обвинувальних актів.

З урахуванням викладеного, вважаю незрозумілим наведення детективом вказаних обставин в своїй постанові про закриття кримінального провадження та яке відношення обставини з приводу постановлення суддею ОСОБА_1 ухвал про повернення обвинувальних актів мають значення для досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000002110.

Крім того, у своєму рішенні від 10.02.2021 детектив зазначає, що відповідно до копії ухвали суду від 06.12.2017 постановою голови Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. від 12.10.2017 у задоволенні заяви судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 про застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки на підставі Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» відмовлено (а.к.п. 28).

На підставі копії ухвали суду від 20.10.2017 детектив встановив, що, не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного суду з позовом про визнання дій Просунько Н.Г. протиправними та зобов`язати прийняти рішення щодо застосування заходів безпеки (а.к.п. 20).

В ході огляду судових рішень в базі даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» детектив встановив, що 06.12.2017 суддею Херсонського окружного адміністративного суду Варняком С.О. винесено постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка 20.01.2018 набрала законної сили (а.к.п. 28).

За твердженням детектива та як вбачається з копій судових рішень, що містяться в матеріалах кримінального провадження, вказане судове рішення ОСОБА_1 оскаржив до П`ятого апеляційного адміністративного суду, який 02.04.2019 відмовив останньому у відкритті апеляційного провадження (а.к.п. 35).

На вказане судове рішення ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного суду, проте 10.05.2019 судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження (а.к.п. 37).

За твердженням детектива, згідно з ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України та судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Таким чином, детектив вважає, що суддя ОСОБА_2, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законом.

Оскільки положеннями ч. 1 ст. 364 КК України передбачено завдання істотної шкоди та будь - якої шкоди заявнику ОСОБА_1 не завдано, детектив дійшов висновку про те, що в ході досудового розслідування в діяннях судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у зв`язку з чим він прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 42020000000002110 від 03.11.2020 (а. к. п. 48).

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

Під час розгляду скарги, доходжу до висновку, що доводи заявника щодо неповноти проведеного досудового розслідування, передчасність та невмотивованість постанови, знайшли свого підтвердження.

Оглянувши та дослідивши матеріали закритого кримінального провадження № 42020000000002110 від 03.11.2020, вважаю, що детективом по суті не було проведено усіх слідчих дій, які є необхідними для встановлення обставин, що мають значення в даному кримінальному провадженні та підлягають доказуванню.

Зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження вбачається, що детективом проведено лише такі слідчі дії: допитано в якості свідків заявника ОСОБА_1 , суддю ОСОБА_2 та оглянуто судові рішення в базі даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» за позовом ОСОБА_1 . Після чого детектив прийняв рішення про закриття кримінального провадження.

Проте, під час досудового розслідування не було перевірено показання ОСОБА_1 з приводу того, що суддею Варняком С.О. ухвалено постанову від 06.12.2017 про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 під впливом голови Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. , про що йому повідомила секретар судових засідань Горностаївського районного суду Стешенко О.І . Твердження заявника про здійснення суддею ОСОБА_2 поза процесуальних контактів з відповідачем у справі чи з іншими зацікавленими особами з метою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову теж не перевірялися. Зазначеним твердженням заявника правова оцінка не надавалася.

Також детективом не перевірено та не надано оцінки показанням заявника з приводу того, що голова Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. є близьким родичем члена сім`ї особи, яка скоїла напад на ОСОБА_1 , і тому, на переконання заявника, Посунько Г.А. вчиняла дії, направлені на незаконне звільнення ОСОБА_1 з посади судді зазначеного вище суду.

Окрім того, поза уваги детектива залишилися викладені в заяві про вчинення злочину обставини про твердження ОСОБА_1 щодо втручання у його діяльність як судді, про те, що з січня 2018 по липень 2019 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області протиправно не здійснювались йому виплати суддівської винагороди тощо.

Разом із цим, необхідно звернути увагу на те, що звертаючись із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зазначав про завдання йому злочином шкоди, тому, у відповідності до ч. 1 ст. 55 КПК України, він вважається потерпілим доки детективом або прокурором не буде винесено постанову у відповідності до частини п`ятої згаданої статті (постанови про відмову у визнанні потерпілим).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що постанова про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим не виносилася, тому останнього було безпідставно допитано у якості свідка. Під час допиту ОСОБА_1 характер та розмір завданої йому шкоди не з`ясовувався і, як наслідок, згадані обставини детективом не перевірялися.

З огляду на викладене, є очевидним, що рішення детектива НАБУ про закриття кримінального провадження № 42020000000002110 підлягає скасуванню як передчасне.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Вимоги до форми та змісту постанови слідчого наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Зокрема, постанова слідчого має містити мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження № 42020000000002110, висновок детектива про відсутність складу кримінального правопорушення фактично ґрунтується на результатах дослідження заяви ОСОБА_1 та констатації факту, що його позиція зводиться лише до незгоди із процесуальним рішенням судді Херсонського окружного адміністративного суду Варняка С.О.

Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що при розслідуванні обставин у кримінальному провадженні № 42020000000002110 детективом не виконано вимог щодо забезпечення всебічності та повноти дослідження, а сама постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження від 10.02.2021 винесена детективом передчасно та за відсутності на це підстав, встановлених ст. 284 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 284, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 10.02.2021 про закриття кримінального провадження № 42020000000002110 від 03.11.2020 - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Крикливий