- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
- Secretary : Slakvy O.O.
- Lawyer : Hrytsiuka V.V.
Справа № 991/1677/21
Провадження1-кс/991/1713/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
заявника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 01.02.2021 про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019,
В С Т А Н О В И В :
10 березня 2021 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 01.02.2021 про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Детективами Національного антикорупційного бюро України проводилося досудове слідство у кримінальному провадженні №52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України. Кримінальне провадження розслідувалось на підставі двох заяв ОСОБА_4 від 22.02.2019 та заяви голови ГО «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 від 20.04.2019.
Постановою детектива ОСОБА_6 від 17.12.2020 кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності подій кримінальних правопорушень. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.01.2021 скасовано постанову детектива ОСОБА_6 від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000307. Постановою детектива ОСОБА_6 від 01.02.2021 кримінальне провадження вдруге закрито, однак з інших підстав - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Зміст постанов детектива від 17.12.2020 та від 01.02.2021 є ідентичним; друга постанова про закриття кримінального провадження прийнята детективом з тими самими обґрунтуваннями, які судом були вже визнані незаконними і при цьому детективом не було здійснено жодних інших процесуальних дій чи рішень.
Адвокат вважає постанову детектива про закриття кримінального провадження передчасною, протизаконною та невмотивованою, оскільки постанова не містить обґрунтованих мотивів щодо прийняття рішення про закриття кримінального провадження з точки зору достатності та взаємозв`язку викладеним детективом у змісті постанови доказів з фактичними обставинами подій, матеріалами кримінального провадження, загальновідомими документальними доказами та правовим висновком, зазначеним у рішенні Рахункової палати України №20-1 від 04.08.2020.
Детективом не витребувано у відділі з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації реєстраційну справу юридичної особи з найменуванням «Управління справами Верховної Ради України» та юридичної особи з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України», що свідчить про неповноту та однобічність досудового розслідування. За відсутності вказаних доказів, висновок детектива про не встановлення фактів нецільового використання бюджетних коштів, привласнення, розтрати чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також зловживання службовими особами владою або службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам, є непідтвердженим, неправдивим, необґрунтованим, упередженим та безпідставним.
Твердження детектива, наведені у постанові про закриття кримінального провадження, є неоднозначними, оскільки з одного боку детектив правдиво стверджує про факт відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб конституційно визначеної юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», а з іншого боку детектив безпідставно та необґрунтовано намагається легалізувати неіснуючу в природі юридичну особу з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», але через її незаконно існуючий структурний підрозділ «Управління справами».
У змісті постанови детектива від 01.02.2021 відсутні жодні правові обґрунтування детектива щодо його бачення можливості існування незареєстрованої у законний спосіб юридичної особи та щодо можливості існування та законної діяльності будь-якого структурного підрозділу, зокрема у складі неіснуючої в природі юридичної особи.
Невиконання з 28 червня 1996 року і по теперішній час відповідними, в різний період часу особами, які виконували повноваження Голови Верховної Ради України, вимог Конституції України, щодо приведення у відповідність правових підстав діяльності Верховної Ради України, призвело до того, що будь-яка особа, яка призначається зараз, і в майбутньому буде призначена на найвищу державну посаду законодавчої влади України, у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції», автоматично підпадає під ознаки корупції та конфлікту інтересів. Дані факти детективом були проігнорованими, належної правової оцінки таким фактам надано не було та в процесуальному рішенні не відображено.
Факт відсутності Конституційно визначеної юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», де в період з 7 лютого 2007 року до 31 жовтня 2018 року працював ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору зеленого господарства, суттєво вплинуло на його конституційне право на працю та право на отримання ним соціальних виплат та допомоги, а в подальшому може суттєво вплинути на конституційне право ОСОБА_4 на пенсію, оскільки відпрацьовані ним в неіснуючій юридичній особі 11 років стажу можуть бути неврахованими до загального трудового стажу. Даним злочином ОСОБА_4 завдано матеріальну та моральну шкоду, оскільки Головою Верховної Ради України та іншими посадовими особами неіснуючої юридичної особи «Апарат Верховної Ради України», відкрито проігноровано та не виконано вимоги Конституції і законів України, в тому числі і щодо незаконного позбавлення його статусу державного службовця, незаконного оголошення йому трьох доган, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та незаконного звільнення з посади завідувача сектору зеленого господарства. Окрім ОСОБА_4, значну моральну та матеріальну шкоду завдано і членам його сім`ї, а також його близьким родичам, яка насамперед полягає у приниженні його честі, гідності та ділової репутації; ОСОБА_4 змушений доводити свою невинуватість в судах та виборювати справедливість у правоохоронних органах. Крім того, через даний злочин, ОСОБА_4 неодноразово отримував психологічні та нервові зриви, у зв`язку з чим був вимушений звертатись до медичних закладів та проходити визначені лікарями курси лікування. Причинно-наслідковий зв`язок між незаконними діяннями Голови Верховної Ради України та заподіянням ОСОБА_4 шкоди полягає в тому, що завдана Головою Верховної Ради України шкода є наслідком саме незаконних дій та бездіяльності останнього, оскільки саме зазначена службова особа організовує роботу Апарату Верховної Ради та здійснює контроль за його діяльністю. Попри зазначене, ОСОБА_4 безпідставно було відмовлено у визнанні його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Зловживання Головою Верховної Ради України владою станом на 20.04.2019 (на момент подання заяви) полягає в тому, що останній, здійснюючи функції представника найвищого законодавчого органу влади України, діяв всупереч інтересам служби та всупереч положенням Конституції України і Закону України «Про регламент Верховної Ради України», згідно яких Голова Верховної Ради України був зобов`язаний організувати роботу Апарату Верховної Ради та здійснювати контроль за його діяльністю.
На підставі зазначеного адвокат просить визнати дії та бездіяльність старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів ОСОБА_6, які полягають у прийнятті ним незаконної постанови від 01.02.2021 про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019, протиправними; скасувати постанову детектива ОСОБА_6 від 01.02.2021 про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019.
Позиція учасників провадження у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ГО «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь», в судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, зазначених у скарзі, просив задовольнити. Пояснив, що через дванадцять днів після постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвали про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження, детектив повторно прийняв рішення про закриття, при цьому за цей проміжок часу жодних слідчих дій детективом здійснено не було. Вважає, що кримінальне провадження було закрито безпідставно, оскільки Головою Верховної Ради України було вчинено корупційне правопорушення, наявний факт нецільового використання бюджетних коштів (на утримання та заробітну плату працівників неіснуючої юридичної особи, розпорядження державним майном у незаконний спосіб та зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Детективом не було здійснено всі необхідні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні, зокрема не було допитано свідків, не витребувано реєстраційну справу та не перевірено її відповідність нормам Закону.
Заявник ОСОБА_4 підтримав подану скаргу з підстав, зазначених у ній. Пояснив, що в звіті Рахункової палати про результати ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України було встановлено порушення бюджетного законодавства на суму 293 мільйонів гривень, тому рішення детектива про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки наявний факт корупційного правопорушення.
Детектив ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання без його участі, зазначивши також в заяві про те, що обґрунтування наявності об`єктивних підстав для закриття кримінального провадження викладені у постанові про закриття кримінального провадження.
Встановлені обставини справи, оцінка і мотиви слідчого судді.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було розпочато на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі №760/7799/19, якою зобов`язано службових осіб Національного бюро внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_4 від 22.02.2019. У заяві про вчинення кримінального правопорушення вказано про те, що 24.07.2002 службові особи Управління справами Верховної Ради України всупереч Конституції України, Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та постанові Верховної Ради України №1678-ІІІ від 20.04.2000, без згоди Верховної Ради України заснували юридичну особу Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, що вказує на наявність в діях Голови Верховної Ради України ознак зловживання владою або службовим становищем. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 364 КК України.
11.04.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000308, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі №760/7799/19, якою зобов`язано службових осіб Національного бюро внести відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_4 від 22.02.2019. У вказаній заяві про кримінальне правопорушення викладені обставини з приводу того, що з 1997 року по 22.02.2019 з Державного бюджету України щорічно виділяються грошові кошти юридичній особі Управління справами Апарату Верховної Ради України, діяльність якої не передбачена Конституцією України та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», що свідчить про наявність у діях осіб, які у вказаний період займали посаду Голови Верховної Ради України, ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 210 КК України.
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 08.05.2019 кримінальні провадження №52019000000000307 та №52019000000000308 об`єднані в одне провадження за №52019000000000307.
23.07.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000642, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.07.2019 у справі №760/19279/19, провадження №1-кс/760/8111/19, якою зобов`язано службових осіб Національного бюро внести відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 від 20.04.2019. У вказаній заяві про кримінальне правопорушення заявником вказано про те, що Апарат Верховної Ради України, в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та постанови Верховної Ради України №1678-ІІІ від 20.04.2000, з 28.06.1996 по 20.04.2019 не зареєстрований як юридична особа, тому Голова Верховної Рад України та тимчасово виконуючий обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_8 не мали правових підстав на розпорядження майном та коштами Апарату Верховної Ради України, що свідчить про привласнення, розтрату або заволодіння ними державним майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою осіб. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 191 КК України.
29.10.2019 керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень: №52019000000000307 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 210 КК України і №52019000000000642 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в одне провадження за №52019000000000307.
Згідно з матеріалами кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019, під час досудового розслідування детективом виконано такі слідчі та процесуальні дії.
1.Допитано в якості свідка Голову Верховної Ради України ОСОБА_10, про що складено відповідний протокол допиту від 08.05.2019.
2.Допитано в якості свідка заявника ОСОБА_4, про що складено відповідний протокол допиту від 14.08.2019.
3. 10.07.2019 витребувано у Апараті Верховної Ради України та 23.07.2019 отримано матеріали контрольних заходів, проведених сектором ревізії і контролю відділу бухгалтерського обліку, фінансів, планування та контролю Управління справами та відділу контролю та аудиту Управління справами в Управлінні справами та Управлінні адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України в попередні роки (акт про результати внутрішнього фінансового аудиту діяльності Управління справами Апарату Верховної Ради України від 12.02.2013; довідку про проведення внутрішнього фінансового аудиту Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України від 17.01.2014; довідку про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України від 05.06.2015; довідку перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 в частині діяльності з надання перукарських послуг від 15.05.2017).
4. 10.07.2019 направлено вимогу в порядку ст. 93 КПК України до Державної аудиторської служби України з метою отримання матеріалів за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності Управління справами Апарату Верховної Ради України та Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, за період з 1997 по даний час. 17.07.2019 від Державної аудиторської служби України отримано відповідь про відсутність матеріалів заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби за період з 1997 по 2013 роки в зв`язку із їх знищенням згідно актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду; у відповіді також наявна інформація про те, що протягом періоду з 2014 року і по даний час заходи державного фінансового контролю за визначеними у зверненні об`єктами контролю Держаудитслужба не здійснювала.
5. 10.07.2019 направлено вимогу в порядку ст. 93 КПК України до Рахункової палати України з метою отримання матеріалів за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Управління справами Верховної Ради України та Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, за період з 1997 по даний час. 19.07.2019 від Рахункової палати отримано відповідь про те, що з 1997 року і по даний час заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) в Управлінні справами Верховної Ради України та Управлінні адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Рахункова палата не здійснювала.
6. 28.08.2019 на адресу Рахункової палати України направлено лист щодо ініціювання включення у перелік планових заходів на 2019-2020 роки проведення державного зовнішнього фінансового контролю фінансового аудиту та аудиту ефективності, щодо використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України. 09.12.2020 від Рахункової палати України отримано копію звіту про результати ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету за період 2013-2019 роки та рішення Рахункової палати про його розгляд №20-1 від 04.08.2020.
17.12.2020 детектив ОСОБА_6 виніс постанову про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019, на підставі п. 1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.01.2021 у справі №991/10522/20, провадження №1-кс/991/10792/20, скасовано постанову детектива ОСОБА_6 від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000307. Зі змісту ухвали слідчого судді, підставою скасування постанови детектива було те, що прийняте детективом рішення щодо підстави закриття кримінального провадження не відповідає встановленим в оскаржуваній постанові обставинам наявності відповідного діяння, про яке повідомили заявники, а мотиви і обґрунтування прийнятого рішення не зрозумілі та в цілому суперечать висновкам, що вказані у рішенні та звіті Рахункової палати.
01.02.2021 детектив ОСОБА_6 виніс постанову про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Прийняте рішеннядетектив мотивувавтим,що зізмісту звітупро результатиаудиту ефективностівикористання коштівдержавного бюджетута управліннядержавним майномАпаратом ВерховноїРади України,можна зробитивисновок проте,що фактівнецільового використаннябюджетних коштів,привласнення,розтрати чизаволодіння чужиммайном ГоловоюВерховної РадиУкраїни такерівником АпаратуВерховної РадиУкраїни шляхомзловживання нимисвоїм службовимстановищем вособливо великихрозмірах,а такожзловживання нимивладою абослужбовим становищем,що заподіялоістотної шкодиохоронюваним закономправам,свободам тадержавним інтересам,які бизнаходилися упричинно-наслідковомузв`язкуіз фактомвідсутності державноїреєстрації АпаратуВерховної РадиУкраїни якюридичної особита здійсненнямфінансового іматеріально-технічногозабезпечення діяльностіВерховної РадиУкраїни черезУправління справами,що єструктурним підрозділомАпарату ВерховноїРади України,не встановлено.Порушення,що встановленіпід часпроведення аудитуефективності використаннякоштів державногобюджету тауправління державниммайном АпаратомВерховної РадиУкраїни у2013 2019роках,стосуються діяньпосадових осібУправління справамиАпарату ВерховноїРади Українита підприємств,установ,організацій,що знаходятьсяу сферійого управління,які непов`язані ізобставинами,що єпредметом досудовогорозслідування укримінальному провадженні№52019000000000307.В ходідосудового розслідуванняне встановленожодних даних,які бвказували нанаявність вдіяннях осіб,які протягом2006-2019років займалипосаду ГоловиВерховної РадиУкраїни,в діянняхтимчасово виконуючогообов`язкикерівника АпаратуВерховної РадиУкраїни ОСОБА_8 чи іншихпосадових осібАпарату ВерховноїРади Україниі Управліннясправами АпаратуВерховної РадиУкраїни,кримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.210,ч.1ст.364,ч.5ст.191КК України,вчинених заобставин,на якіпосилаються усвоїх заявахвід 22.02.2019 ОСОБА_4 і від20.04.2019 ОСОБА_5 та якізнаходяться впричинно-наслідковомузв`язкуіз відсутністюдержавної реєстраціїАпарату ВерховноїРади Українияк юридичноїособи,а такожнегативних наслідків,які моглиби бутивикликані такимидіяннями. У зв`язку із цим детектив зробив висновок, що кримінальне провадження підлягає закриттю.
У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя перевіряє дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження та підстави прийняття такого рішення.
Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження врегульовані ст. 284 КПК України.
Абзац другий частини четвертої статті 284 КПК України визначає, що слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Отже, слідчий є учасником кримінального провадження, який уповноважений прийняти рішення про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлялося про підозру, за наявності для цього визначених КПК України підстав.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, на підставі якого детектив виніс оскаржувану постанову, визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя дійшла висновку про дотримання детективом процесуального порядку закриття кримінального провадження.
Вимоги до змісту постанови детектива як процесуального рішення визначені у ч. 5 ст.110 КПК України. Постанова має складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2)мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3)резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Перевіривши зміст постанови детектива від 01.02.2021 про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Щодо підстави закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя з`ясовує питання про вмотивованість і обґрунтованість рішення детектива про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Закриття кримінального провадження, відповідно до положень глави 24 КПК України, є формою закінчення досудового розслідування, яка застосовується в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором зібраних та перевірених доказів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
У ч. 1 ст. 91 КПК України закріплено, що доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказами в кримінальному провадженні, згідно зі ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить законність, публічність (п. 2, 18 ч.1 ст.7, ст.9, 25 КПК України). Засада законності, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Публічність у кримінальному провадженні полягає у тому, що слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Детектив ОСОБА_6, приймаючи 01.02.2021 рішення про закриття кримінального провадження, дотримався зазначених засад кримінального провадження та виніс постанову, здійснивши всі необхідні і можливі слідчі (розшукові) дії для перевірки обставин, які, на думку заявників, вказують на вчинені кримінальні правопорушення, та для встановлення в діянні зазначених у заявах ОСОБА_4 від 22.02.2019 і ОСОБА_5 від 20.04.2019 осіб складу кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування детектив провів слідчі (розшукові) дії, які спрямовані на отримання (збирання) доказів щодо обставин, викладених заявниками в заявах про вчинення кримінальних правопорушень. Так, у кримінальному провадженні, зокрема, здійснено: допит заявника ОСОБА_4 з показань якого не встановлено, у чому саме полягають заподіяні йому моральна та матеріальна шкода, який їх розмір та яким чином його встановлено, внаслідок яких саме діянь (дій чи бездіяльності) Голови Верховної Ради України було заподіяно саме цю шкоду і який причинно-наслідковий зв`язок між ними; допитано в якості свідка Голову Верховної Ради України VIII скликання ОСОБА_10, який заперечив факти вчинення кримінальних правопорушень, які нібито мали місце на думку заявника ОСОБА_4 ; зібрано матеріали кримінального провадження шляхом витребування доказів, проведено їх аналіз; отримано інформацію від Державної аудиторської служби України, відділу внутрішнього аудиту Управління справами Апарату Верховної Ради України та Рахункової палати. За результатами аналізу отриманої інформації, детективом не встановлено ознак кримінальних правопорушень, вказаних у заявах ОСОБА_4 від 22.02.2019 і ОСОБА_5 від 20.04.2019.
В ході досудового розслідування заявник ОСОБА_4 неодноразово звертався до детектива із заявами на підставі ст. 55 КПК України про залучення його до кримінального провадження як потерпілого та про визнання адвоката ОСОБА_3 представником потерпілого ОСОБА_4 . Постановами детектива від 18.04.2019, 19.08.2019, 15.08.2019 відмовлено ОСОБА_4 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні. Приймаючи рішення про відмову у визнанні потерпілим, детектив постався на те, що предметом протиправного посягання у кримінальному правопорушенні, що розслідується у даному провадженні, є державне майно, а не перешкоджання у реалізації громадянином особистих прав і свобод людини, і громадянина таких, як право на працю чи право на соціальних захист; майно, яке можливо було привласнене, розтрачене або ним заволоділи службові особи шляхом зловживання своїм службовим становищем, є державним майном, а не власністю ОСОБА_4 ; на момент прийняття рішення у кримінальному провадженні не встановлено жодного причинно-наслідкового зв`язку між можливими протиправними діями щодо вказаного майна та завданням моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_4 . Постанови детектива про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим були переглянуті слідчими суддями Вищого антикорупційного суду (ухвала слідчого судді від 05.11.2019 справа №760/13973/19; ухвала слідчого судді від 05.12.2019 справа №760/24965/19), у задоволенні скарг ОСОБА_4 було відмовлено.
Посилання заявників на те, що детективом не було витребувано усіх доказів, що мають значення у кримінальному провадженні, зокрема копій реєстраційної справи юридичної особи з найменуванням «Управління справами Верховної Ради України» та з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України», що на думку заявників свідчить про неповноту та однобічність досудового розслідування, слідчий суддя відхиляє, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості щодо юридичної особи "Управління справами Апарату Верховної Ради України", а необхідності у витребовуванні реєстраційних справ юридичної особи з найменуванням «Управління справами Верховної Ради України» та з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України» адвокатом у судовому засіданні не доведено.
Під час досудового розслідування детективом ініційовано включення у перелік планових заходів на 2019-2020 роки проведення державного зовнішнього фінансового контролю фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України. 09.12.2020 від Рахункової палати України отримано звіт про результати ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету за період 2013-2019 роки та рішення Рахункової палати про його розгляд №20-1 від 04.08.2020.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, детектив послався на вказаний звіт.
Зі змісту вказаного звіту вбачається, що в ході проведення аудиту встановлено, що згідно з положеннями про Управління справами Апарату Верховної Ради України, які діяли протягом досліджуваного періоду, даний структурний підрозділ Апарату Верховної Ради України є юридичною особою, має бланк встановленого зразка, свою печатку, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України та інші рахунки в банківських установах, а також є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. До функцій вказаного структурного підрозділу віднесено, зокрема здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, передбачених кошторисом Верховної Ради України на здійснення повноважень Верховної Ради України та її Апарату.
Головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними програмами, які були предметом аудиту, законами України про Державний бюджет України на 2013 2019 роки визначено Апарат Верховної Ради України, який вказано головним розпорядником бюджетних коштів і у бюджетних запитах, паспортах бюджетних програм та звітах про їх виконання за 2013 2019 роки. Водночас згідно з пунктами 10, 12 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 №769, фінансове та матеріально технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України здійснюється Апаратом Верховної Ради України через Управліннясправами, що є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України і керівництво яким здійснює Перший заступник Керівника Апарату керуючий справами. Рахунковою палатою встановлено деякі порушення бюджетного законодавства, зокрема в частині виконання Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а не самим Апаратом, функцій головного розпорядника бюджетних, виділених на фінансове та матеріально технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України. Також вказано на недолік управлінської діяльності щодо відсутності реєстрації Апарату Верховної Ради України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, у звіті Рахункової палати відзначено, що вказані порушення не вплинули негативно на цільове використання бюджетних коштів та не спричинили собою негативних матеріальних наслідків для Державного бюджету України. Зокрема, у рішенні Рахункової палати від 04.08.2020 №20-1 вказано, що протягом 2013 2019 років головним розпорядником бюджетних коштів за рахунок коштів бюджетної програми за КПКВК 0111010 за КЕКВ 2630 «Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям» здійснювалася сплата членських внесків до міжнародних парламентських організацій, в яких набуто членство Верховною Радою України, що дало змогу повною мірою та своєчасно виконати міжнародні зобов`язання. Використання за бюджетною програмою за КПКВК 0111010 бюджетних коштів за КЕКВ 2700 дало змогу забезпечити соціальні гарантії народним депутатам України: відшкодувати витрати, пов`язані з виконанням депутатських повноважень; виплатити кошти на оренду житла та винам готельного номера; кошти для компенсації вартості проїзду територією України та забезпечити безоплатний проїзд. Крім того, здійсненні виплати премії та стипендії Верховної Ради України та інші виплати соціального характеру.
Отже, за наведених обставин висновок детектива про те, що за результатами досудового розслідування встановлено відсутність даних, які б вказували на наявність в діяннях осіб, про яких вказано у заявах ОСОБА_4 від 22.02.2019 та Аврама від 20.04.2019 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, які знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із відсутністю реєстрації Апарату Верховної Ради України як юридичної особи, а також негативних наслідків, які могли би бути викликаними такими діями, є вірним. Такий висновок зроблений детективом на основі всебічного і повного дослідження всіх обставин кримінального провадження із вжиттям всіх передбачених законом заходів, які є необхідними і можливими, для встановлення в діянні складу кримінального правопорушення.
У зв`язку із цим постанова детектива про закриття кримінального провадження є обґрунтованою, мотивованою та законною, а тому відсутні підстави для її скасування.
На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшла висновку про необґрунтованість вимог скарги адвоката ОСОБА_3 та про відсутність підстав для задоволення даної скарги.
Керуючись ст. 284, 303, 306, 307, 309, 372, 392 КПК України,
П ОС ТА НО ВИ В:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 01.02.2021 про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1