Search

Document No. 96196939

  • Date of the hearing: 31/03/2021
  • Date of the decision: 31/03/2021
  • Case №: 758/1780/17
  • Proceeding №: 52016000000000233
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
  • Judge (HACC): Halabala M.V., Nohachevskyi V.V.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/1780/17

Провадження №1-і/991/2/21

У Х В А Л А

31 березня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування ухвали про накладення на обвинуваченого грошового стягнення,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебували матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.3692КК України.

Вироком суду від 17.03.2021 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.3692КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права займати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на 3 роки. Крім того, прийнято рішення про обрання ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримано його негайно.

В ході судового розгляду згаданого кримінального провадження ухвалою суду від 01.12.2020 на обвинуваченого ОСОБА_2 накладено грошове стягнення у розмірі 4540грн.

09.03.2021 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування ухвали від 01.12.2020 в частині накладення грошового стягнення. Проте, під час судового розгляду згадане клопотання розглянуто не було, тому виникла необхідність у його вирішенні після ухвалення вироку. Судовий розгляд згаданого клопотання призначено на 31.03.2021.

Свої вимогиадвокат ОСОБА_6 мотивує тим,що ухвалоюсуду від01.12.2020частково задоволеноклопотання прокурора,визнано неповажноюпричину неприбуттяв судовезасідання обвинуваченого ОСОБА_7 та накладено на нього грошове стягнення у розмірі 4540грн.

За твердженням захисника, вказана ухвала суду є незаконною, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 не з`являвся до суду через поважні причини.

Захисник ОСОБА_6 звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не був присутнім в судових засіданнях впродовж вереснягрудня 2020 року, оскільки перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я та не міг їх залишити для участі у судових засіданнях, що підтверджується наданими суду копіями листків непрацездатності.

Крім того, адвокат зазначає, що на запити суду щодо перевірки поважності причин неприбуття обвинуваченого в судові засідання судом отримано відповіді від медичних закладів про те, що ОСОБА_7 дійсно перебував на лікуванні та не міг залишити медичні заклади для участі в судових засіданнях, враховуючи його діагноз.

Захисник також звертає увагу й на те, що згідно з листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 28.12.2020 №1116/7283 за результатами проведеної перевірки вказані листки непрацездатності, видані ОСОБА_7, визнано виданими та продовженими обґрунтовано, у відповідності до вимог чинних нормативно-правових документів, які регламентують порядок видачі та продовження листків непрацездатності.

З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_6 вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 не прибував в судові засідання 29.09.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 13.11.2020, 24.11.2020 та 01.12.2020 через поважні причини, а тому на обвинуваченого судом безпідставно накладено грошове стягнення у зв`язку з чим ухвала суду від 01.12.2020 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання та наполягав на його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_7, приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання свого захисника підтримав у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Прокурор звернув увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не був присутнім в судових засіданнях впродовж вересня грудня 2020 року без поважних на те причин. За твердженням прокурора, обвинувачений міг залишити медичні заклади та з`явитись в судові засідання, оскільки відповідно до наданих стороною захисту листків непрацездатності ОСОБА_7 перебував як на стаціонарному, так і на амбулаторному лікуванні.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, суд вважає клопотання захисника необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.

Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку- відмовляє у задоволенні клопотання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою суду від 01.12.2020 частково задоволено клопотання прокурора, визнано неповажною причину неприбуття в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_2 та накладено на нього грошове стягнення у розмірі 4378грн (т.6 а.с.103).

Ухвалою суду від 22.12.2020 внесено виправлення до зазначеної ухвали від 01.12.2020, а саме виправлено очевидну арифметичну помилку в розмірі грошового стягнення. Таким чином, на ОСОБА_2 було накладено грошове стягнення у розмірі 4540грн (т.7 а.с.22).

Як вбачається зі змісту клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, останній вважає, що зазначена ухвала підлягає скасуванню, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 не був присутнім в судових засіданнях впродовж вереснягрудня 2020 року через поважні причини, так як перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я та не міг їх залишити для участі у судових засіданнях, що підтверджується наданими суду копіями листків непрацездатності.

Проте, суд звертає увагу на те, що згідно із п.1 ч.7 ст.42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

У ч. 1 с. 138 КПК серед переліку поважних причин не неприбуття особи на виклик, зазначено таку причину, як інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (п.8).

Між тим, відповідно до п.5ч.1ст.138КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Тобто, для визнання поважною причиною неприбуття в судове засідання особою мають бути надані документальні підтвердження наявності у неї тяжкої хвороби, яка б перешкоджала її прибуттю до приміщення суду, або ж її перебуванням в закладі охорони здоров`я у зв`язку із лікуванням за умов неможливості тимчасово залишити цей заклад.

З огляду на викладене, виходячи із змісту зазначеної правової норми, сам по собі факт перебування особи на стаціонарному лікуванні не є безумовною поважною причиною не прибувати за викликом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами суду від 05.05.2020 та 07.09.2020 прийнято рішення здійснювати дистанційне судове провадження, між Вищим антикорупційним судом та Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська або Дніпровським апеляційним судом (для участі обвинуваченого, свідків), а також Запорізьким апеляційним судом (для участі захисника) (т.2а.с.156,158, т.5а.с.208). Відповідно до зазначених ухвал обвинувачений та його захисник мали можливість на свій розсуд обирати відповідний суд (в містах Київ, Дніпро, Запоріжжя), до якого прибувати для участі у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 були обізнані про таку можливість і неодноразово приймали участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Крім того, суд звертає увагу, що більша частина судових засідань у цій справі відбулася саме в режимі відеоконференції.

Про дати проведення чергових судових засідань, а саме 13.11.2020, 24.11.2020, 01.12.2020, обвинувачений ОСОБА_7 був завчасно та належно повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи як копіями повісток та повідомлень, так і кореспонденцією направленою стороною захисту на адресу суду (т.5а.с.241,245247, т.6а.с.3,5,11,16,28,33,44,50,56).

Перед кожним із зазначених судових засідань від обвинуваченого ОСОБА_7 на електронну адресу суду надходили клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із перебуванням на лікуванні.

На підтвердження поважності причин неприбуття в судові засідання обвинувачений направив на електронну адресу суду копії листків непрацездатності серії АДЮ№641871, виданого КНПДМР «Міська лікарня №4» та серії АДЮ №519332, виданого КНПДМР «Міська лікарня №6» (т.6а.с.6,57).

Згідно листка непрацездатності серії АДЮ№641871 та відповіді генерального директора КНПДМР «Міська лікарня №4» №1472 від 18.11.2020 ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділені з 23.09.2020 по 07.10.2020 та був виписаний із поміткою «стати до роботи» з 08.10.2020 (т.6а.с.54).

Натомість, того ж дня, 07.10.2020, ОСОБА_7 поступив на стаціонарне лікування вже до КНПДМР«Міська лікарня №6», де згідно листка непрацездатності серії АДЮ №519332 лікувався до 13.11.2020 та був виписаний із поміткою «стати до роботи» з 14.11.2020. При цьому у період з 04 по 13.11.2020 проходив лікування амбулаторно.

В судові засідання 24.11.2020 та 01.12.2020 обвинувачений ОСОБА_7 знову не з`явився, направивши на адресу суду клопотання, в яких повідомив, що продовжує своє лікування. Інформації про назву відповідного медичного закладу та наявність перешкод для тимчасового залишення цього закладу не надав, рівно як і доказів на підтвердження факту перебування на лікуванні.

Згодом обвинувачений ОСОБА_7 надав суду копію листка непрацездатності серії АДЮ №503854 від 16.11.2020, відповідно до якого у період з 16.11.2020 по 04.12.2020 він перебував на амбулаторному лікуванні (т.6а.с.196). Доказів неможливості прибуття в судове засідання обвинуваченим не надано.

Що стосується доводів захисника про те, що судом з метою встановлення поважності причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_7 в судові засідання направлялись запити до вищевказаних медичних закладів та були отримані відповіді, згідно з якими ОСОБА_7 дійсно перебував у вказаних медичних закладах та не міг їх залишити для участі в судових засіданнях, враховуючи його діагноз, то суд зазначає наступне.

Згідно з відповідями директора КНПДМР«Міська клінічна лікарня№6» від 18.12.2020 №9/242 та від 04.01.2021№9/1 ОСОБА_7 не міг залишити медичний заклад 13.11.2020 (т.7а.с.59,64,72). Проте, суд вважає, що ця інформація не відповідає дійсності, так як суперечить змісту листка непрацездатності тієї ж лікарні, відповідно до якого саме у цей день (13.11.2020) амбулаторне лікування ОСОБА_7 було закінчено, а його виписано як здорового із поміткою «стати до роботи» з 14.11.2020 (т.6а.с.195).

Не дивлячись на можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції обвинувачений ОСОБА_7 під час амбулаторного лікування в зазначені засідання не з`являвся та належних доказів неможливості участі в судовому засіданні не надавав.

Враховуючи, що обвинувачений не виконав покладений на нього обов`язок повідомити про поважність причин неявки до суду та підтвердити їх належним чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 не прибув в судові засідання 13.11.2020, 24.11.2020, 01.12.2020 без поважних причин. А тому є підстави для накладення на нього грошового стягнення.

У ч. 3 ст. 147 КПК України законодавцем закріплено обов`язок суду, у разі встановлення факту безпідставності накладення грошового стягнення на особускасувати ухвалу про накладення такого стягнення.

Втім, як вбачається з клопотання захисника ОСОБА_6, останнім не доведено безпідставність накладення на обвинуваченого ОСОБА_7 грошового стягнення, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про скасування ухвали від 01.12.2020.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 138, 147, 369 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 01.12.2020 про накладення на обвинуваченого ОСОБА_7 грошового стягнення,-відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3