- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
Справа № 991/2452/21
Провадження 1-кс/991/2498/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2021 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Пузиря В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
09.04.2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви від 07.04.2021 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368, 369 КК України, про зобов`язання вчинити дії.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 09.04.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.
Ухвалою від 09.04.2021 відкрито провадження з розгляду даної скарги та призначено судове засідання.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 07.04.2021 направив на електронну пошту НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368, 369 КК України працівниками Бородянського РВ національної поліції України в Київській області, прокуратури Київської області, Офісу Генерального прокурора та другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Києві.
Заявник вважає, що в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, у зв`язку з чим звернувся із скаргою в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України до Вищого антикорупційного суду.
ОСОБА_1 просив розглянути скаргу без його особистої участі, зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести відомості із заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 07.04.2021 до ЄРДР та через 24 год надати витяг з ЄРДР.
У судове засідання учасники провадження не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.15-23).
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідча суддя, вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги. Також слідча суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність особи, яка її подала, зважаючи на прохання, викладене у скарзі щодо її розгляду без особистої участі ОСОБА_1 .
Дослідивши відомості, що наявні у матеріалах справи №991/2498/21, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідча суддя дійшла до такого висновку.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що 07.04.2021 ОСОБА_1 направив електронною поштою до НАБУ заяву про вчинення працівниками Бородянського РВ національної поліції України в Київській області, прокуратури Київської області, Офісу Генерального прокурора та другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Києві кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368, 369 КК України (а.с. 9).
У заяві (а.с. 3-8) до НАБУ ОСОБА_1 повідомив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/5196/19-к скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність ТУ ДБР в м. Києві щодо невнесення відомостей з заяви ОСОБА_1 про вчинення працівниками Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, а саме перевищення службових повноважень пов`язані з застосуванням насильства щодо заявника з метою отримання зізнань у вчинені злочину - задоволено і зобов`язано уповноважених осіб ТУ ДБР в м. Києві внести відомості з заяви та розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявника. Однак, як вбачається з витягу ЄРДР, дата надходження заяви 06.06.2019, а дата внесення відомостей 09.11.2019, тобто через 5 місяців після отримання копії ухвали суду. 09.12.2019 слідчим ТУ ДБР м. Києва ОСОБА_9 було проведено допит потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_1 , після чого потерпілим було подано близько 20-25 клопотань про проведення слідчих дій. В порушення вимог ст. 220 КПК України, клопотання не були розглянуті, за 16 місяців досудового розслідування потерпілий та його представник не отримали жодної відповіді за результатами розгляду вказаних клопотань. У зв`язку з цим, потерпілим ОСОБА_1 було подано скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування до Офісу Генерального прокурора та Прокуратури Київської області, проте вони не були розглянуті.
Ухвалами Печерського районного суду м. Києва у справах № 757/60452/19-к та № 757/3072/20-к скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора та Прокуратури Київської області про зобов`язання розглянути скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КПК України задоволено. Посадові особи не виконали ухвали суду, після чого ОСОБА_1 подав заяву про умисне невиконання судових рішень. Ухвалою Печерського суду м. Києва зобов`язано внести заяву до ЄРДР. Слідчим ТУ ДБР ОСОБА_9. , незважаючи на конфлікт інтересів, одноособово здійснювалось досудове розслідування, при цьому, слідчий не виконав ухвалу суду про зобов`язання надати відповідь н а клопотання, що подані ОСОБА_1 у межах досудового розслідування.
Заявник ОСОБА_1 вважає, що слідчий ОСОБА_9. з березня 2019 року по теперішній час отримує неправомірну вигоду, яку могли надавати працівники Бородянського ВП, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Також ОСОБА_1 вказує у скарзі, що на його думку працівники Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури умисно не виконують судові рішення у зв`язку з тим, що отримали неправомірну вигоду від працівників Бородянського ВП та ТУ ДБР м. Києва з березня 2020 року по теперішній час.
У наданні неправомірної вигоди працівникам ТУ ДБР м. Києва та посадових осіб прокуратури, заявник підозрює ОСОБА_3 , бувшого начальника Бородянського ВП, слідчого Бородянського ВП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , працівників оперативного підрозділу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якого заявник знає наглядно та вказані особи фігурують у кримінальному провадженні № 62019100000001685, як особи, які підозрюються у незаконних методах слідства стосовно ОСОБА_1 . Також заявник підозрює у надані неправомірної вигоди працівникам ТУ ДБР м. Києва прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8
Ураховуючи викладене, у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, заявник просив детектива НАБУ перевірити причетність вказаних осіб до вчинення корупційних правопорушень у період з 15.03.2019 до теперішнього часу, внести відомості до ЄРДР, надати витяг з ЄРДР.
У зв`язку з тим, що відомості за заявою від 07.04.2021 про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР не внесено, заявник ОСОБА_1 звернувся 09.04.2021 до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зобов`язання вчинити дії.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. До підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з частиною першою зазначеної статті віднесені кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 368, 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких вище зазначенні кримінальні правопорушення можуть відноситися до підсудності Вищого антикорупційного суду. Однією з умов є вчинення злочину конкретним суб`єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Із заяви вбачається, що ОСОБА_1 вказує про вчинення працівниками Бородянського РВ національної поліції України в Київській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прокурором Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , працівниками Офісу Генерального прокурора, прокуратури Київської області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України та про вчинення слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Києві ОСОБА_9. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України.
Злочини, передбачені ст. 368, 369 КК України належать до переліку корупційних злочинів, зазначених в примітці статті 45 КК України. При цьому, працівники Бородянського РВ національної поліції України в Київській області, прокурор Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області, слідчий другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Києві не належить до суб`єктів, які зазначені у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Окрім того, скарга ОСОБА_9 не містить відомостей про розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, що в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Відтак, відсутні умови, зазначені у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також у скарзі ОСОБА_9 вказує про вчинення слідчим другого відділу ТУ ДБР в м. Києві ОСОБА_9. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України.
Також слідча суддя вважає відсутньою інформацію щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки слідчий другого відділу ТУ ДБР в м. Києві відсутній у переліку встановленому у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України та ч.4 ст. 18 КК України
Ураховуючи викладене, слідча суддя вважає, що скарга ОСОБА_1 підсудна Вищому антикорупційному суду лише щодо вчинення працівниками Офісу Генерального прокурора (прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру») злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України. Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 38 КПК України визначено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро»). Частина 5 ст. 216 КПК України визначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, ст. 368 КК України.
Відповідно до змісту заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень вбачається, що у ній, серед іншого, викладено про можливе вчинення працівниками Офісу Генерального прокурора кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.
Разом з тим, заява ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень не містить обставин, як і б вказували про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а саме працівниками Офісу Генерального прокурора. Скарга ОСОБА_1 в частині, що стосується невиконання судових рішень у зв`язку з його підозрами про отримання неправомірної вигоди працівниками Офісу Генерального прокурора від працівників Бородянського ВП та ТУ ДБР м. Києва не містить фактичних даних, а вказані припущення щодо отримання неправомірної вигоди нічим не підтверджуються.
Ураховуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку, що зі змісту заяви ОСОБА_1 від 07.04.2021 про вчинення кримінальних правопорушень, не можливо встановити наявність фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення відомостей про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, про яке йдеться у скарзі, а тому відсутні підстави вважати наявною бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв`язку з цим, у слідчої судді відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя О.Я. Саландяк