Document No. 96402486

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Галабала М.В.Справа № 991/2314/21

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/274/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2021 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

представника власників майна Моісеєва Ю. О.,

прокурора Корзуна В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Моісеєва Юрія Олександровича, подану в інтересах власників майна ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000627,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 07.04.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу.

1.1. Цією ухвалою клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Корзуна В. С. задоволено та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні, які вилучені під час обшуку 31.03.2021 у приміщеннях, котрі використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» (далі - ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ») на праві суборенди у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТРТ» (далі - ТОВ «ВЕСТРТ»), та належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «УКРТЕЛЕКОМ» (далі - ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ»), які знаходяться на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення загальною площею 47,5 кв. м, приміщення №47 (13,8 кв. м), №48 (19,5 кв. м), 49в (3,9 кв. м), №49 (10,3 кв. м частина коридору) в літ А. згідно з технічним паспортом), а саме: (1) мобільний телефон Xiaomi Mi 8 Lite IMEI: НОМЕР_1 , шляхом заборони ОСОБА_2 користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно; (2) мобільний телефон IPHONE 11 PRO MAX IMEI: НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_1 користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно; (3) мобільний телефон IPHONE 8 Plus IMEI: НОМЕР_3 , шляхом заборони ОСОБА_3 користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно; (4) мобільний телефон NOKIA TA 1156 IMEI: НОМЕР_4 , який зі слів присутніх використовується як службовий та зберігається в даному приміщенні, шляхом заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно; (5) флеш-накопичувач Apacer (16 Гб, маркувальне позначення: 981719303227), шляхом заборони ОСОБА_3 користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно.

1.2. Ухвала мотивована тим, що: (1) органами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000627 від 07.10.2020 здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання речей та документів, які стосуються чи можуть стосуватися обставин справи, у тому числі, електронних носіїв інформації; (3) існують ризики для запобігання яких є необхідність в накладенні арешту на майно, а саме можливість відчуження та/або приховування цього майна їх власниками чи їх уповноваженими представниками; (4) вилучення мобільних телефонів та флеш-накопичувача відповідає ч. 2 ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки їх надання, разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; (5) 02.04.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) мобільні телефони та флеш-накопичувач визнано речовими доказами; (6) відсутні негативні наслідки арешту майна для третіх осіб; (7) прав власників арештом не припинено, а лише обмежено; (8) такі обмеження, з огляду на завдання кримінального провадження, є розумним і співрозмірним, а потреби досудового розслідування такий ступінь втручання в них виправдовують.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2. Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, представник власників майна - адвокат Моісеєв Ю. О. оскаржив його до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата).

2.1. В апеляційній скарзі він просить скасувати ухвалу слідчого судді від 07.04.2021 і постановити нову, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) підозра у кримінальному провадженні №52020000000000627 нікому не оголошувалася, а тому апелянти не перебувають в рамках вказаного кримінального провадження у процесуальному статусі підозрюваних; (2) майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям ст. 98 КПК; (3) не враховано, що під час обшуку було отримано доступ до вмісту вилучених мобільних телефонів та флеш-накопичувача, зроблено копіювання з них; (4) не взято до уваги, що під час обшуку скопійовано інформацію з ноутбуків, інших флеш-накопичувачів та телефонів, і їх не вилучали; (5) визнання майна, щодо якого вирішується питання про арешт, речовим доказом, не є визначальною умовою для його арешту; (6) у клопотанні про арешт майна не йшлося про те, що потреба в арешті обумовлена необхідністю проведення експертизи; (7) оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 370 КПК.

ІII. Позиції учасників.

3. Учасники судового провадження висловили свої доводи.

3.1. Моісеєв Ю. О. просив задовольнити апеляційну скаргу та зазначив, що: (1) вилучені предмети не є предметом злочину, не є доходом від злочину; (2) під час обшуку з ноутбука та інших носіїв була знята інформація, а ряд телефонів було вилучено з незрозумілих причин та оглянуто, інформацію з допомогою спеціаліста скопійовано на спеціальний носій, через що незрозуміло чому їх арештовували; (3) орган досудового розслідування проявив не однаковий підхід до різних телефонів та накопичувачів - з одних зняли інформацію та повернули їх власникам, а інші вилучили; (4) інформація скопійована і перебуває в органів досудового розслідування; (5) власники позбавлені можливості користуватися майном.

3.2. Прокурор САП Корзун В. С. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. На доводи представника зауважив, що: (1) арештоване майно відповідає критеріям речового доказу (на телефонах наявне листування, фотознімки документів); (2) повне копіювання інформації спеціалістом не було проведено; (3) планується проведення експертизи вилученого майна, яка досі не призначена; (4) вміст флешки неможливо було скопіювати, про що було вказано в протоколі обшуку; (5) для копіювання потрібно залучити експертів; (6) інформацію з месенджера телеграм не вдалося скопіювати.

IV. Обставини, встановлені слідчим суддею.

4. Як установлено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі від 07.04.2021:

4.1. НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000627 від 07.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а саме: службові особи ДП «Волиньторф» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» під час здійснення закупівлі паливно-мастильних матеріалів впродовж 2019-2020 років, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи грошовими коштами ДП «Волиньторф», на загальну суму 4 486 735 грн, що становить особливо великі розміри.

4.2. Існування високої імовірності наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

4.3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2021 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, які використовуються ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» на праві суборенди у ТОВ «ВЕСТРТ», що знаходяться на 3 поверсі будинку №13 по вулиці Січових Стрільців в місті Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 47,5 м. кв., (приміщення №47 (13,8 м. кв.), №48 (19,5 м. кв.), №49в (3,9 м. кв.), №49 (10,3 м. кв. частина коридору) в літ А. згідно з технічним паспортом), та належать на праві власності ПАТ «Укртелеком» і орендується ТОВ «ВЕСТРТ». Зокрема, цією ухвалою надано дозвіл, в тому числі, на відшукання носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т. ч. оптичні носії інформації (компакт-диски), флеш-накопичувачі, флеш-карти накопичувачі або інші карти пам`яті всіх видів, з`ємні накопичувальні пристрої, тверді диски (HDD, HMDD тощо), жорсткі магнітні диски разом з системними блоками персональних комп`ютерів, комп`ютерна техніка, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші носії електронної інформації, на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення, та які містять електронні файли з відомостями щодо укладання та виконання ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» з ДП «Волиньторф» договорів №74 від 19.06.2019, №24 від 18.02.2020 та додаткових угод до них, а також термінали мобільного зв`язку (т. 1 а. с. 61-70).

4.4. 31.03.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду був проведений обшук, під час проведення якого виявлено і вилучено, в тому числі, мобільний телефон Xiaomi Mi 8 Lite IMEI: НОМЕР_1 , мобільний телефон IPHONE 11 PRO MAX IMEI: НОМЕР_2 , мобільний телефон IPHONE 8 Plus IMEI: НОМЕР_3 , мобільний телефон NOKIA TA 1156 IMEI: НОМЕР_4 , флеш-накопичувач Apacer (16 Гб, маркувальне позначення: НОМЕР_5 ) (т. 1 а. с. 71-126).

4.5. Постановою детектива НАБУ від 02.04.2021 вилучені під час обшуку мобільні телефони Xiaomi Mi 8 Lite, IPHONE 11 PRO MAX, IPHONE 8 Plus, NOKIA TA 1156 та флеш - накопичувач визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1 а. с. 127-131).

4.6. Флеш-накопичувач Apacer (16 Гб, маркувальне позначення: 981719303227) під`єднувався до ноутбуку спеціаліста у режимі «тільки читання» без можливості запису на носій, і створити копію даних з нього не виявилося можливим (т. 1 а. с. 121-122).

4.7. Відповідно до протоколу обшуку від 31.03.2021 (т. 1 а. с. 71-126) вилучено мобільні телефони та флеш-накопичувач, в ході огляду яких виявлено в месенджерах інформацію щодо укладання та виконання ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» з ДП «Волиньторф» договорів №74 від 19.06.2019, №24 від 18.02.2020 та додаткових угод до них, зокрема, фотознімки та листування, а також інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно вказані речі, як матеріальні носії цих відомостей, також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.

4.8. Оскільки надання вказаних мобільних терміналів разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, вказані мобільні телефони вилучено (т. 1 а. с. 12).

4.9. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження та/або приховування цього майна власниками.

4.10. Викладене свідчить про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.

V. Обставини, встановлені колегією суддів.

5. Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, а також дослідивши у судовому засіданні протокол огляду речей від 06.04.2021 колегія суддів встановила правильність установлення слідчим суддею обставин, зазначених у підп. 4.1.-4.9. п. 4 цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження у справі №991/2314/21 документів та їх копій, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №52020000000000627 від 07.10.2020 (т. 1 а. с. 17); клопотання про арешт майна (т. 1 а. с. 1-17); довідки Управління аналітики та обробки інформації НАБУ (т. 1 а. с. 21-35); копії договору №74 про поставку товару від 19.06.2019 (т. 1 а. с. 36-40), копії додаткової угоди №1 від 25.07.2019 до договору №74 (т. 1 а. с. 41-42), копії додаткової угоди №2 від 26.09.2019 до договору №74 (т. 1 а. с. 43-44), копії додаткової угоди №3 від 19.12.2019 до договору №74 (т. 1 а. с. 45), копії договору №24 про поставку товару від 18.02.2020 (т. 1 а. с. 46-50), копії додаткової угоди №1 від 27.03.2020 до договору №24 (т. 1 а. с. 51-53), копії додаткової угоди №3 від 10.07.2020 до договору №24 (т. 1 а. с. 54-55), копії додаткової угоди №4 від 15.07.2020 до договору №24 (т. 1 а. с. 56-57), копії додаткової угоди №5 від 28.12.2020 до договору №24 (т. 1 а. с. 58-59), копії додаткової угоди №6 від 31.12.2020 до договору №24 (т. 1 а. с. 60), копії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про обшук від 12.03.2021 (т. 1 а. с. 61-70), копії протоколу обшуку з додатками від 31.03.2021 (т. 1 а. с. 71-126), копії постанови про визнання речовими доказами від 02.04.2021 (т. 1 а. с. 127-131).

6. Апеляційним судом, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

(§1) Обставини щодо суті справи

6.1. Безпосередньо дослідивши у судовому засіданні за клопотанням представника власників майна т. 1 а. с. 158-207, колегією суддів за змістом протоколу огляду речей від 06.04.2021 установлено, що детективом за участю спеціаліста проведено огляд: (1) мобільних телефонів Iphone 11 Pro Max та Iphone 8 Plus, з яких доступні дані скопійовано, крім даних із додатку Telegram, котрі не увійшли до скопійованих (т. 1 а. с. 158-159, 162-163); (2) мобільних телефонів Nokia TA 1156 та Xiaomi Mi 8 Lite, з яких усі дані були скопійовані (т. 1 а. с. 168, 172).

(§2) Обставини щодо руху справи

6.2. 07.04.2021 слідчий суддя у закритому судовому засіданні з участю в ньому детектива Дениса Т. М. та адвоката Моісеєва Ю. О. постановив ухвалу про арешт майна (т. 1 а. с. 212-220).

6.3. 13.04.2021 Апеляційною палатою отримано надіслану поштою 12.04.2021 апеляційну скаргу Моісеєва Ю. О. на ухвалу слідчого судді від 07.04.2021 (т. 2 .а. с. 1-5, 36-38).

VI. Мотиви і висновки колегії суддів.

7. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§3) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

8. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

9. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).

10. Тому, вирішуючи на які саме аргументи представника власників майна та прокурора надавати відповіді в ухвалі за результатами апеляційного розгляду, колегія суддів, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404, ст. ст. 409, 410, 411, 412 КПК, здійснює перегляд оскаржуваного рішення у межах доводів учасників судового провадження.

11. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом перевіряється правильність висновку слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на мобільні телефони та флеш-накопичувач, вилучені під час проведення обшуку 31.03.2021. Зокрема, колегією суддів з`ясовуються: (1) можливість накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, якщо у такому провадженні нікому, у тому числі й тим, на чиє майно накладено арешт, не повідомлено про підозру; (2) відповідність фактичним обставинам кримінального провадження висновку слідчого судді про те, що майно, на яке ним накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу; (3) причини, через які з ноутбуків і частини флеш-накопичувачів та телефонів інформацію під час обшуку було скопійовано і їх не вилучали, у той час як інших чотири мобільних телефони і один флеш-накопичувач були вилучені; (4) відсутність/наявність у клопотанні про арешт майна зазначення того, що потреба в арешті чотирьох мобільних телефонів і флеш-накопичувача обумовлена необхідністю проведення експертизи.

12. В Україні застосування арешту до тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження регулюється ст. ст. 131, 132, 167-173 КПК.

12.1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК).

12.2. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).

(§4) Щодо можливості арешту майна за відсутності повідомлення про підозру

13. Надаючи оцінку тому чи можливо з метою збереження речових доказів накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, якщо у такому провадженні нікому, у тому числі й тим, на чиє майно накладено арешт, не повідомлено про підозру, колегією суддів ураховуються, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

13.1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).

13.2. Використане законодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості», якщо його порівняти із формулюванням «наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення», застосованим у п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК і ч. 2 ст. 177 КПК, вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, на відміну від п. 3 ч. 2 ст. 173, ч. 2 ст. 177 КПК, у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК не зазначено про вчинення кримінального правопорушення особою, а лише вказано про його вчинення.

13.3. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

13.4. В оскаржуваній ухвалі із посиланням на докази (див. 5 цієї ухвали) наведено відомості, котрі, на думку колегії суддів, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що службові особи ДП «Волиньторф» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «ІНВЕСТ ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» під час здійснення закупівлі паливно-мастильних матеріалів впродовж 2019-2020 років, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи грошовими коштами ДП «Волиньторф», на загальну суму 4 486 735 грн.

13.5. При цьому, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК).

13.6. У випадку, коли метою арешту є збереження речових доказів, то він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).

13.7. Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.

(§5) Щодо відповідності майна ознакам речового доказу

14. Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, яка оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегією суддів ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

14.1. Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

14.2. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

14.3. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

14.4. Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК апеляційний суд зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

14.5. Зважаючи на обставини, зазначені у підп. 4.7. п. 4 цієї ухвали, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що на вилучених в ході обшуку 31.03.2021 мобільних телефонах та флеш-накопичувачі наявні відомості, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

14.6. Тому, доводи представника власників майна щодо невідповідності вилученого майна критеріям речових доказів, виходячи зі стандарту доведення «достатні підстави», не знайшли свого підтвердження.

(§6) Щодо інших доводів представника власників майна

15. Надаючи оцінку тому з яких причин чотири мобільних телефони і один флеш-накопичувач були вилучені, у той час як ноутбуки, частину флеш-накопичувачів та телефонів у ході обшуку не вилучали, колегією суддів ураховуються положення ст. 168 КПК, яка врегульовує порядок тимчасового вилучення майна.

15.1. Зокрема, зазначена норма забороняє тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку (абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК).

15.2. Однак, із вказаної заборони існують винятки, у відповідності з якими тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку можливе, коли: (1) їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; (2) такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; (3) доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК).

15.3. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК).

15.4. Копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч. 4 ст. 99 КПК).

15.5. Беручи до уваги те, що всю інформацію із додатку Telegram, наявного у вилучених мобільних телефонах Iphone 11 Pro Max, Iphone 8 Plus, та всю інформацію із флеш-накопичувача Apacer скопіювати не виявилося можливим (див. підп. 4.6. п. 4, підп. 6.1. п. 6 цієї ухвали), колегія суддів уважає, що за встановлених обставин отримання інформації, яка може бути використана для встановлення обставин у кримінальному провадженні під час судового розгляду, без застосування арешту вказаного майна є неможливим.

15.6. При цьому, апеляційним судом відхиляється, як такий, що не знайшов свого підтвердження та спростовується матеріалами клопотання, довід представника власника майна стосовно незазначення у клопотанні про арешт майна (див. підп. 4.8. п. 4 цієї ухвали) того, що потреба в арешті обумовлена необхідністю проведення експертизи. Оскільки насправді про це було зазначено у клопотанні, на що слідчий суддя звернув увагу в оскаржуваній ухвалі.

15.7. Водночас, ураховуючи положення ч. 4 ст. 99, абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК, а також факт здійснення детективом за участю спеціаліста копіювання усієї інформації з мобільних телефонів Nokia TA 1156 і Xiaomi Mi 8 Lite (див. підп. 6.1. п. 6 цієї ухвали), колегія суддів вважає, що станом на 07.04.2021 у слідчого судді не було підстав для накладення арешту на вказані мобільні термінали систем зв`язку.

16. Із огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності арешту мобільних телефонів Iphone 11 Pro Max , Iphone 8 Plus та флеш-накопичувача Apacer, і не погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності арешту телефонів Nokia TA 1156 та Xiaomi Mi 8 Lite.

16.1. Так, висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на мобільні телефони Iphone 11 Pro Max , Iphone 8 Plus та флеш-накопичувач Apacer відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, так як суду стороною обвинувачення доведено необхідність проведення експертного дослідження і надання таких телефонів та носія інформації разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

16.2. Водночас, на думку колегії судді, слідчий суддя не взяв до уваги протокол огляду речей від 06.04.2021 (у частині огляду та обсягу копіювання інформації з телефонів Nokia TA 1156, Xiaomi Mi 8 Lite), що призвело до неправильного встановлення ним обставин у частині зазначених мобільних терміналів систем зв`язку (див. підп. 4.10. п. 4 цієї ухвали) і, як наслідок, до помилкового висновку про необхідність накладення арешту на такі два телефони.

17. Поруч із наведеним, у ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження інші доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, які б свідчили про наявність у слідчого судді підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, чи вказували на наявність обставин, за яких судове рішення підлягає безумовному скасуванню.

(§7) Висновки

18. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

18.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

18.2. Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК).

18.3. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК).

19. Ураховуючи, що в ході апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (див. підп. п. 16 цієї ухвали), ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на мобільні телефони Xiaomi Mi 8 Lite та NOKIA TA 1156 слід скасувати і в цій частині постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

20. Разом із тим, із огляду на відповідність оскаржуваної ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на мобільні телефони Iphone 11 Pro Max , Iphone 8 Plus та флеш-накопичувач Apacer вимогам ч. 1 ст. 370 КПК її у цій частині необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 99, 131-132, 167-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Моісеєва Ю. О. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2021 року у частині накладення арешту на мобільні телефони Xiaomi Mi 8 Lite IMEI: НОМЕР_1 та NOKIA TA 1156 IMEI: НОМЕР_4 скасувати.

У цій частині постановити нову ухвалу, якою прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корзуну В. С. відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

В іншій частині апеляційну скаргу представника Моісеєва Ю. О. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька