Document No. 96484363

Постанова

іменем України

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 991/6516/20

провадження № 51-562 км 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С.О.,

суддів Вус С.М., Єремейчука С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_2 ,

адвоката Озюменка Є.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В.П. на ухвалу

Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 3 листопада 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 6 листопада 2020 року про виправлення описки у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000239, щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, уродженця смт Любашівка Любашівського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24 вересня 2020 року задовольнив клопотання адвоката Озюменка Є.Ю. і закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 3 листопада

2020 року ухвалу Вищого антикорупційного суду залишила без змін.

6 листопада 2020 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою внесла виправлення та виправила описку у вступній частині резолютивної частини ухвали цієї палати, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В.П. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року, а саме виправила дату її постановлення з 2 листопада на 3 листопада 2020 року, у зв`язку з чим постановила вважати останню правильною датою її постановлення.

Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд неправильно обрахував строки досудового розслідування, внаслідок чого безпідставно закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Прокурор вважає, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування включає складення обвинувального акта і його вручення, а тому строки досудового розслідування,

у цьому провадженні не були порушені. На його думку, ухвала апеляційного суду не відповідає положенням статті 370 КПК, оскільки цей суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, не надав на них вичерпних та переконливих відповідей. Крім того, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно розглянув справу за відсутності потерпілого - державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та його представника, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Також прокурор вважає, що ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 6 листопада

2020 року про виправлення описки є незаконною, оскільки судовий розгляд проведено без повідомлення та участі учасників процесу.

Захисник Бур`яна В.А. - адвокат Озюменко Є.Ю. подав на касаційну скаргу прокурора заперечення, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_2 без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Озюменко Є.Ю. заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просили залишити судові рішення щодо ОСОБА_2 без зміни.

Прокурор про дату, час і місце касаційного розгляду був повідомлений належним чином, проте в судове засідання суду касаційної інстанції він не з`явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, клопотань про відкладення касаційного розгляду не направляв.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, 20 лютого 2020 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, тобто досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК, до 20 квітня 2020 року включно.

10 квітня 2020 року ОСОБА_2 та його захиснику Шокоту А. С. було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 24 червня 2020 року частково задовольнив клопотання детектива та встановив підозрюваному і його захисникам строк тривалістю 20 календарних днів до 14 липня 2020 року для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

9 липня 2020 року підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат

Озюменко Є.Ю. підтвердили стороні обвинувачення факт отримання доступу до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи викладене перебіг строку досудового розслідування, який не був закінчений до 20 квітня 2020 року і складав 10 днів, продовжився з 15 липня

2020 року й останнім його днем було 24 липня 2020 року.

24 липня 2020 року детективом Національного антикорупційного бюро України Сенютою В.В. було складено і підписано, а прокурором затверджено обвинувальний акт, копію якого в присутності захисника Озюменка Є.Ю. отримав обвинувачений ОСОБА_2

29 липня 2020 року прокурор супровідним листом направив цей обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду, а 3 серпня 2020 року він із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до суду.

Тобто прокурор склав обвинувальний акт 24 липня 2020 року в межах строку досудового розслідування, але направив його до суду поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК, - 29 липня 2020 року.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги прокурора про неправильне обрахування судами строків досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні є необґрунтованими.

Таким чином, суд правомірно на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений

ст. 219 КПК.

Такої позиції дотримується і Касаційний кримінальний суд Верховного Суду, що вбачається з ухвали від 26 травня 2020 року (провадження № 51-1648ск19,

справа 712/6375/18).

Доводи, наведені у касаційній скарзі, про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК) включає складення обвинувального акта і його вручення, а тому строки досудового розслідування, переривання яких відбулося 10 квітня 2020 року через відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування, поновилися

24 липня 2020 року й у сторони обвинувачення залишався термін до закінчення строків досудового розслідування, упродовж якого вона могла звернутися до суду з обвинувальним актом, є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Твердження прокурора про те, що суд ухвалив своє рішення тільки на підставі наданих захисником копій документів є непереконливими, а тому

і неприйнятними.

Зокрема, прокурор у скарзі не заперечує існування тих обставин та документів, на які послався суд у своєму рішенні, а крім того, як убачається з наявного

у провадженні реєстру матеріалів досудового розслідування, ці матеріали були

у справі.

Апеляційний суд із додержанням приписів статей 404, 405 КПК переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно перевірив усі наведені в ній доводи, які за суттю та змістом аналогічні викладеним у касаційній скарзі, й обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог сторони обвинувачення, навівши в ухвалі мотиви та правові підстави, з яких виходив, постановляючи рішення.

Ухвала апеляційного суду не суперечить вимогам ст. 419 КПК, а твердження у поданій касаційній скарзі про протилежне є неспроможними.

Що стосується доводів прокурора стосовно розгляду цим судом справи за відсутності потерпілого та його представника, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи, та незаконності ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 6 листопада 2020 року про виправлення описки, то слід зазначити, що потерпілий - державне підприємство «Адміністрація морських портів України» не заявляло цивільного позову в цьому кримінальному провадженні і прокурор у касаційній скарзі не показав, яким чином зазначені обставини позначилися чи могли б позначитися на обґрунтованості висновків суду.

Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування оскаржених ухвал, суд касаційної інстанції не встановив.

Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 3 листопада 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 6 листопада 2020 про виправлення описки залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В.П. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С.О. Стороженко С.М. Вус С.В. Єремейчук