- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/2764/21
Провадження1-кс/991/2813/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
детектива Борисенка О.В.,
представника ОСОБА_1 адвоката Кульчицької А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Борисенка О.В. про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000105 від 07.02.2020,
ВСТАНОВИВ:
Означене клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 21.04.2021. Для його розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р.
У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000105 від 07.02.2020 за фактом вчинення службовими особами Міністерства оборони України та ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У ході досудового розслідування, зокрема встановлено, що відомості, зазначені в Акті про проведення швартових випробувань, складеному у ході виконання ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» державного контракту з оборонного замовлення на поставку середнього розвідувального корабля проекту 58502 на базі середнього морозильного риболовного траулера проекту 502ЕМ, укладеного із Міністерством оборони України, не відповідають дійсності, оскільки станом на 04.12.2019 роботи з добудови корабля не завершено, а підпис замовника в акті відкликано.
Під час здійснення досудового розслідування виникла необхідність у допиті в якості свідка ОСОБА_1 . З цією метою ОСОБА_1 неодноразово викликався детективом до Національного антикорупційного бюро України, але жодного разу за викликом слідчого до Національного антикорупційного бюро України не прибув.
Так, детектив зазначає, що:
- повісткою від 23.04.2020 ОСОБА_1 було викликано для допиту до Національного антикорупційного бюро України на 28.04.2020. На цей виклик, адвокат Кульчицька А.Б., діючи в інтересах ОСОБА_1 надіслала клопотання про перенесення допиту на іншу дату, у зв`язку із продовженням карантину до 11.05.2020 відповідно до Постанови КМУ від 22.02.2020 № 291;
- на повістку від 06.04.2021, яка була отримана ОСОБА_1 того ж дня, адвокат надіслала клопотання про перенесення допиту, у зв`язку із перебування ОСОБА_1 на лікарняному;
- на повістку від 14.04.2021, адвокат повторно надіслала клопотання про перенесення допиту ОСОБА_1 у зв`язку із продовженням лікарняного.
На переконання детектива, документи, додані адвокатом до клопотання не підтверджують, що ОСОБА_1 знаходиться у тяжкому стані, який не дозволяє йому брати участь у слідчих діях. Крім того, про протилежне свідчить та обставина, що він самостійно 07.04.2021 певні документи, а отже причини неявки ОСОБА_1 на виклик слідчого не є поважними.
Постановою від 19.04.2021 детектив відмовив у задоволенні клопотання адвоката про перенесення допиту, проте на повістки від 15.04.2021 ОСОБА_1 не відреагував та до Національного антикорупційного бюро України 20.04.2021 та 21.04.2021 для допиту не з`явився.
З цих підстав, детектив просить накласти на свідка ОСОБА_1 грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуального обов`язку, який полягає у необхідності прибуття за викликом до слідчого.
У судовому засіданні детектив Борисенко О.В. клопотання підтримав з підстав, що у ньому наведені. Просив клопотання задовольнити та накласти грошове стягнення на ОСОБА_1 за невиконання процесуального обов`язку.
Представник ОСОБА_1 адвокат Кульчицька А.Б. вважає, що підстави для накладення на ОСОБА_1 грошового стягнення відсутні. В обґрунтування цього твердження зазначила, що ОСОБА_1 вживав заходів із завчасного повідомлення детектива про неможливість з`явитися для допиту та повідомляв про причини неявки, що свідчить про добросовісне ставлення до процесуальних обов`язків.
Адвокат зазначила, що 10.03.2021 ОСОБА_1 переніс операцію та наразі продовжує амбулаторне лікування, а тому об`єктивно не міг прибути до Національного антикорупційного бюро України 12.04.2021, 19.04.2021, 20.04.2021 та 21.04.2021. Крім цього у оцінці поважності неприбуття за викликом детектива просила врахувати, що 06.04.2021 у неповнолітнього сина ОСОБА_1 , який проживає разом із ним було діагностовано COVID-19, у зв`язку із чим ОСОБА_1 перебував ще і на самоізоляції. Твердження детектива про те, що виклики на 20.04.2021 та 21.04.2021 були проігноровані ОСОБА_1 вважає безпідставними, оскільки про існування постанови від 19.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання дізналася лише під час ознайомлення із матеріалами клопотання про накладення грошового стягнення.
Щодо наданого до клопотання витягу з протоколів за результатами проведення НС(Р)Д зазначила, що НС(Р)Д проводилися у межах іншого кримінального провадження і оскільки детектив не надав ухвалу про надання дозволу на використання НС(Р)Д у межах іншого кримінального провадження, то ці протоколи не можуть враховуватися в оцінці будь-яких обставин у межах кримінального провадження № 52020000000000105.
На підтвердження доводів, наведених у запереченнях надала копію довідки-виписки з історії хвороби стаціонарного хворого, копії листків непрацездатності, результати лабораторного дослідження на виявлення COVID-19.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України закріплено обов`язок свідка прибувати за викликом, зокрема, слідчого.
Згідно зі ст. 133 КПК України слідчий під час досудового розслідування має право викликати свідка у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий також має право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.
Особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК України).
Згідно ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (ст. 138 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК України якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що:
- повісткою від 06.04.2021 ОСОБА_1 було викликано для допиту в якості свідка до Національного антикорупційного бюро України на 12.04.2021. 09.04.2021 від адвоката ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення допиту на іншу дату у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному та неможливістю через це брати участь у проведенні слідчої дії. До клопотання долучила документи на підтвердження своїх повноважень та копію листка непрацездатності з 16.03.2021 по 14.04.2021, виданого ОСОБА_1 ;
- повісткою від 14.04.2021 ОСОБА_1 було викликано для допиту в якості свідка до Національного антикорупційного бюро України на 19.04.2021. 16.04.2021 від адвоката Кульчицької А.Б. надійшло клопотання у якому зазначено про неможливість забезпечення явки ОСОБА_1 19.04.2021, а також на 20.04.2021, 21.04.2021, 22.04.2021, 23.04.2021, 26.04.2021, 27.04.2021, 28.04.2021, 29.04.2021 та 30.04.2021 у зв`язку із тим, що останній продовжує перебувати на лікарняному. На підтвердження цього надала копію листка непрацездатності, виданого ОСОБА_1 ;
- 15.04.2021 детектив надіслав ОСОБА_1 повістки про виклик на 20.04.2021 та 21.04.2021;
- постановою від 19.04.2021 відмовив у задоволенні клопотання адвоката про перенесення допиту свідка ОСОБА_1 .
Детектив вважає, що документи, додані адвокатом до клопотання не підтверджують, що ОСОБА_1 знаходиться у тяжкому стані, який не дозволяє йому брати участь у слідчих діях, а тому його неявка не є поважною у контексті ст. 138 КПК України. Крім того про причини неявки за повістками від 15.04.2021 на 20.04.2021 та 21.04.2021 взагалі не повідомив.
Тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України є поважною причиною неявки, у тому числі за викликом слідчого.
КПК України, як інші нормативно-правові акти не містять визначення поняття «тяжка хвороба». З огляду на це, поняття «тяжка хвороба», зокрема, в оцінці поважності неявки особи за викликом слідчого належить розглядати як оціночне, що зумовлює його конкретизацію у кожному індивідуально визначеному випадку.
У п. 1.1. Узагальнення судової практики ВССУ з вирішення слідчими суддями питань, пов?язаних із слідчими (розшуковими) діями від 03.06.2016 зазначено, що тяжка хвороба - це фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, внаслідок чого виникає імовірність того, що на час судового розгляду кримінального провадження вона може бути неспроможною брати участь у судовому засіданні.
У контексті викладеного, можна дійти висновку, що визначення хвороби як тяжкої залежить від того, чи перешкоджає вона прибуттю особи на виклик до уповноваженої особи (слідчого, прокурора, слідчого судді, суду), тобто чи наявна у особи фізична можливість з`явитись за викликом та брати участь у проведенні слідчих чи процесуальних дій.
Із наданих адвокатом документів, а саме листків непрацездатності (з 16.03.2021 по 14.04.2021 та з 15.04.2021), довідки-виписки з історії хвороби стаціонарного хворого вбачається, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 пов`язана із перенесеною операцією у зв`язку з ушкодженням медіального меніска та розривом ПХЗ лівого колінного суглоба. Відповідно до рекомендацій лікаря ОСОБА_1 протягом 6 тижнів може пересуватися на милицях без фізичного навантаження на оперовану кінцівку.
Таким чином, зважаючи на обставини, які зумовили тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 (операція на суглобі та обмеження у пересуванні), враховуючи вік ОСОБА_1 (52 роки), слідчий суддя вважає, що причини неявки ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України 12.04.2021, 19.04.2021, 20.04.2021, 21.04.2021 є поважними. Про неможливість забезпечити свою явку для проведення допиту ОСОБА_1 через свого адвоката повідомив детектива завчасно.
У клопотанні детектив зазначав, що про можливість ОСОБА_1 з`явитися на допит свідчить той факт, що, перебуваючи на лікарняному підписував документи, що свідчить про те, що він усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати.
Проте при оцінці можливості брати участь у слідчій дій та поважності неприбуття за викликом з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України враховується не лише психічний стан особи, а й фізичний.
У судовому засіданні також встановлено, що відповідно до результатів аналізу, 06.04.2021 у неповнолітнього сина ОСОБА_2 було виявлено COVID-19.
Відповідно до п. 7, 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», самоізоляції підлягають особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування. Строк самоізоляції становить 14 днів.
Матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 повісток від 15.04.2021 на 20.04.2021 та 21.04.2021, так само як і доказів на підтвердження отримання адвокатом чи ОСОБА_1 постанови про відмову у задоволенні клопотання про перенесення допиту від 19.04.2021. А тому слідчий суддя не може погодитися із доводами детектива про те, що у цьому випадку ОСОБА_1 було допущено невиконання процесуального обов`язку.
Щодо неявки ОСОБА_1 на виклик до слідчого на 28.04.2020, то ці обставини мали місце у 2020 році, після цього ОСОБА_1 протягом року не викликався для допиту. Крім того, неявка ОСОБА_1 на допит пов`язана із введенням на території України жорстких карантинних обмежень, відповідно до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та обмеженням роботи громадського транспорту, а також можливості відвідування приміщень державних установ. Крім того про неможливість забезпечити явку на цю дату ОСОБА_1 повідомив детектива завчасно.
Отже, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Борисенка О.В. належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 139, 144, 146, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Борисенка О.В. про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000105 від 07.02.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін