- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/2686/21
Провадження1-кс/991/2735/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, старшого детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3, на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 12.04.2021 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020; зобов`язати старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 допитати як свідка у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 у присутності адвоката ОСОБА_3 .
Скарга обґрунтованим тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування у період з 01.06.2020 ОСОБА_5 увійшов із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у злочинну змову, з метою організації надання неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 у розмірі 5 млн доларів США за прийняття останнім рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) відомостей про закриття цього провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ухвалою від 02.09.2020 надано дозвіл на спеціальне досудове розслідування.
У кримінальному провадженні № 52020000000000473, на думку захисника, єдиним вагомим доказом, на який посилається сторона обвинувачення на підтвердження вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, є протокол огляду речей від 22.06.2020, складений детективом Національного бюро.
Відповідно до цього протоколу детектив оглянув картку пам`яті, на якій наявна архівна копія інформації з вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 . Файли архівної копії проаналізовані детективом для створення звіту, при ознайомленні з яким виявлено, що в ньому відображено листування у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_7 за номером НОМЕР_1 із контактом за номером телефону НОМЕР_2, який, за версією слідства, належить ОСОБА_5 .
Однак нещодавно захиснику стало відомо про існування вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, яким засуджено ОСОБА_10 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.
Встановлені цим вироком фактичні обставини, зокрема, що абонентський номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_10, яким він користувався протягом 2020 року і саме з використанням цього абонентського номеру у період квітня-червня 2020 року він направляв повідомлення в месенджері «WhatsApp» абоненту НОМЕР_1, на думку сторони захисту, мають важливе значення та можуть істотно вплинути на подальший перебіг досудового розслідування та остаточні висновки і процесуальні рішення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473.
Так, як зазначає захисник, за версією слідства ОСОБА_5 виступив організатором вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, надавши ОСОБА_7 відповідні вказівки щодо передачі неправомірної вигоди, однак зі змісту вироку вбачається, що номер телефону НОМЕР_2 не належить ОСОБА_5, а був у користуванні ОСОБА_10 .
Разом з цим, вироком Обухівського районного суду міста Києва визнано доведеним, що ОСОБА_10 за допомогою абонентського номеру НОМЕР_2 направляв повідомлення у месенджері «WhatsApp» на абонентський номер ОСОБА_6, який має статус потерпілого.
Вказане на думку захисника свідчить про те, що ОСОБА_6 відомі обставини, які мають істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження № 52020000000000473, у зв`язку з чим 06.04.2021 він подав клопотання до детектива Національного бюро про проведення слідчої дії допиту ОСОБА_6 як свідка у цьому кримінальному провадженні.
За наслідком розгляду клопотання старший детектив ОСОБА_4 виніс постанову від 12.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання.
Сторона захисту вважає відмову детектива у задоволенні клопотання безпідставною, а постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що у своєму рішенні детектив ОСОБА_4 не надав жодної оцінки необхідності проведення допиту свідка ОСОБА_6, а лише констатував, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 зупинене.
Однак, відмова детектива у задоволенні клопотання з тих підстав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене не ґрунтується на положеннях Кримінального процесуального кодексу України. Детективом не враховано можливість його відновлення та обов`язку щодо належного розгляду клопотань сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій.
Вказане стало підставою для звернення до слідчого судді із цією скаргою.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити. Додатково вказав, що ОСОБА_6 зможе повідомити, що саме з абонентського номеру НОМЕР_2 йому надходили повідомлення та підтвердити ту обставину, що ОСОБА_10 використовував саме цей номер телефону.
Старший детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що у провадженні детективів Національного бюро перебуває кримінальне провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 364 КК України. Від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення у даному кримінальному провадженні слідчої (розшукової) дії. До клопотання адвокат додав копію вироку, у якому описані певні обставини та який містить посилання на матеріали певного кримінального провадження, докази на підставі яких засуджено ОСОБА_10, якими орган досудового розслідування наразі не володіє. У зв`язку з чим, орган досудового розслідування на даному етапі не має можливості досягти мети проведення такої слідчої дії та об`єктивно провести допит для з`ясування всіх питань, у тому числі, щодо причетності чи не причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Детектив вважає, що на даному етапі досудового розслідування інформація отримана за результатом проведення допиту ОСОБА_6 буде однобічною, а його показання не будуть ні підтверджуватися, ні спростовуватися іншими матеріалами, здобутими у ході здійснення досудового розслідування. Тому, з метою проведення об`єктивного допиту, органу досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні необхідно попередньо провести ряд інших слідчих дій, зокрема, отримати тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження, у якому винесено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_10 . Разом з цим, вказав, що орган досудового розслідування не може провести повний комплекс слідчих (розшукових) дій у зв`язку з тим, що постановою детектива від 21.01.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 зупинене. Тому після того, як перестануть існувати обставини, на підставі яких зупиненого досудове розслідування у кримінальному провадженні, може постати питання про проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі, допиту свідка. За вказаних обставин детективом 12.04.2021 прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 із посиланням на передчасність та недоцільність проведення зазначено у клопотання слідчої (розшукової) дії.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження щодо обставин, викладених у скарзі, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. За версією органу досудового розслідування ОСОБА_5, будучи підозрюваним у кримінальному провадженні № 42014000000001590, діючи як організатор, та за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, у період з 01.06.2020 до 11.06.2020 запропонував надати неправомірну вигоду у розмірі 5 млн доларів США, а 12.06.2020 надав таку неправомірну вигоду ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) для передачі керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу генерального прокурора, за закриття кримінального провадження № 52020000000000473 в частині підозрюваного ОСОБА_5 .
У межах цього кримінального провадження адвокат ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, звернувся до Національного бюро із клопотанням від 06.04.2021 про допит, за участі сторони захисту, як свідка ОСОБА_6 для з`ясування відповідей на запитання, вказані у клопотанні.
Необхідність проведення такої слідчої дій адвокат ОСОБА_3 мотивував тим, що єдиним доказом причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є протокол огляду речей від 22.06.2020, а саме листування у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_7 за номером НОМЕР_1 із контактом за номером телефону НОМЕР_2, який за версією слідства належить ОСОБА_5 .
Разом з цим, вироком Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, яким засуджено ОСОБА_10 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, серед іншого встановлено, що у період квітня-червня 2020 року ОСОБА_10, за попередньою змовою з групою осіб, на виконання раніше досягнутої домовленості із невстановленої слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за допомогою абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 направляв повідомлення в месенджері «WhatsApp» абоненту НОМЕР_1, який за версією органу досудового розслідування, належить ОСОБА_7 .
Захисник у клопотанні вказав, що ознайомившись зі змістом вироку вбачається, що номер телефону НОМЕР_2 не належить ОСОБА_5, а був у користуванні ОСОБА_10 . Вказана обставина має важливе значення і може істотно вплинути на подальший перебіг досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473.
ОСОБА_6, який є потерпілим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10, відомі обставини, які мають істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження № 52020000000000473, тому стороною захисту заявлено клопотання про допит останнього.
На обґрунтування викладеного, стороною захисту до клопотання про допит свідка додано копію вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання, зокрема, стороною захисту, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Тобто право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу (п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України).
За результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 від 06.04.2021 старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс постанову від 12.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання.
В обґрунтування прийнятого рішення детектив, зазначив короткий виклад обставин, які є предметом досудового розслідування; відомості про рух кримінального провадження: повідомлення про підозру ОСОБА_5, оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_5, зупинення кримінального провадження; надходження клопотання захисника ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_6 без вказівки на підстави такого звернення, а також посилання на статті Кримінального процесуального кодексу України. На підставі викладеного, детектив резюмував, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними, або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує проведення певної слідчої дії із тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення сторони захисту із клопотанням щодо такої слідчої дії. За вказаних обставин, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час зупинене, детектив дійшов висновку, що слідчі дії, які ініціює сторона захисту на даному етапі розслідування, є передчасними, а тому недоцільними.
Отже, всупереч положенням абз. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови детектива від 12.04.2021 не містить достатніх переконливих мотивів, що дали підстави стверджувати про недоцільність та передчасність проведення допиту зазначеного стороною захисту у клопотанні свідка на даний час.
Так, детектив у постанові не навів жодного посилання на викладені стороною захисту у клопотанні обставини - зміст вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, не спростував заявлену адвокатом необхідність та доцільність проведення допиту свідка ОСОБА_6 .
Посилання детектива як у судовому засіданні, так і в оскаржуваній постанові на неможливість проведення слідчої дії, ініційованої стороною захисту, під час дії постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 у зв`язку з розшуком підозрюваного та необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, слідчий суддя вважає безпідставним.
Так, згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Частиною 5 ст. 280 КПК України визначено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Разом з цим, зупинене досудове розслідування може бути відновлене у разі потреби проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій, що узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 282 КПК України.
У той же час, у судовому засіданні захисник ОСОБА_3 наголошував, що 02.09.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 52020000000000473, що не заперечувалось і старшим детективом ОСОБА_4 .
Тому, посилання детектива на зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні не може вважатися належним обґрунтуванням обставин для відмови у проведенні слідчих (розшукових) дій за клопотанням сторони захисту.
Не знайшли також свого підтвердження у судовому засіданні доводи детектива про необхідність попереднього проведення інших слідчих (розшукових) дій з метою проведення об`єктивного допиту свідка ОСОБА_6, оскільки жодних доказів на підтвердження цього детективом слідчому судді не надано.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 не може бути визнане у повній мірі мотивованим та обґрунтованим, тому підлягає скасуванню.
Разом з цим, під час розгляду скарг на відмову детектива у проведенні слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя, враховуючи завдання кримінального провадження, має встановити, чи була така відмова обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті її прийняття не були порушені учасника кримінального провадження. Крім цього, оцінці підлягає і саме клопотання учасника кримінального провадження на предмет його обґрунтованості та доцільності.
Однак, розглядаючи скарги цієї категорії, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК детектив, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК України з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК України. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Однак, встановлені слідчим суддею обставини є достатніми для прийняття рішення про скасування постанови детектива від 12.04.2021 як такої, що не містить відомостей про мотиви прийняття оскаржуваного рішення та їх обґрунтування, що позбавляє можливості слідчого суддю надати оцінку доцільності та необхідності проведення слідчої (розшукової) дії, ініційованої захисником ОСОБА_3 у клопотанні від 06.04.2021, у зв`язку з чим вимоги скарги в частині зобов`язання старшого детектива допитати як свідка ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Скасовуючи оскаржувану постанову, слідчий суддя вважає необхідним зобов`язати детектива повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_3, поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, від 06.04.2021 та прийняти процесуальне рішення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України.
Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження (ст. 114 КПК України).
З огляду на викладене та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 534 КПК України, з метою належного судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне встановити строк для виконання цієї ухвали у межах граничного строку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 12.04.2021 про відмову в задоволенні клопотання.
Зобов`язати старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 або іншого детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_5, від 06.04.2021, протягом 3 (трьох) днів з дня наступного після отримання копії цієї ухвали.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1