Search

Document No. 96642128

  • Date of the hearing: 26/04/2021
  • Date of the decision: 26/04/2021
  • Case №: 991/2750/21
  • Proceeding №: 42020000000000860
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
  • Secretary : Zaplatynskoi K.V.
  • Lawyer : Osietrova V.L.

Справа № 991/2750/21

Провадження 1-кс/991/2799/21

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., представника власника майна - адвоката Осєтрова В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката Осєтрова Владислава Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Осєтрова В.Л., діючого в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому адвокат прохає скасувати арешт з грошових коштів у сумі 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США, а також зі злитку металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 грамів, що були вилучені 25.06.2020 під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5343/20.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокатом зазначається, що арешт на вилучене за результатами проведеного обшуку вищезазначене майно накладено колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_3 , яка може бути застосована у разі доведення його провини в інкримінованому злочині. Проте, колегією суддів не вірно зроблено висновок про належність вилученого майна підозрюваному, оскільки дійсними власниками грошових коштів та злитку металу жовтого кольору є батьки дружини підозрюваного - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якими це майно попередньо передавалося на зберігання доньці - ОСОБА_4 та 25.06.2020 ОСОБА_5 , та яка передала його рідному братові ОСОБА_6 , у якого воно і було вилучено під час проведення обшуку автомобіля.

Належність вилученого майна сім`ї ОСОБА_1 зазначалася представниками сім`ї - адвокатами, слідчому судді Вищого антикорупційного суду під час судового засідання з приводу розгляду клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно. Також відповідна позиція мала місце і в суді апеляційної інстанції при перегляді рішення слідчого судді та в подальшому двічі при розгляді клопотань про скасування арешту майна у слідчих суддів. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з самого початку доводили, що вилучені грошові кошти та злиток металу жовтого кольору є їх власністю, а тому на них не може бути накладено арешт.

З огляду на викладене адвокат стверджує, що ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020, якою задоволено апеляційну скаргу прокурора та накладено арешт на грошові кошти у сумі 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США, а також злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 грамів, є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні адвокат Осєтров В.Л. клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту поданого клопотання та зазначив, що оскаржувана ухвала колегії суддів постановлена без дослідження всіх обставин справи, судом не забезпечено повноту судового розгляду, що є порушенням приписів кримінального процесуального кодексу України. У зв`язку з викладеним вважає, що ухвала АП ВАКС підлягає скасуванню. Разом з цим послався на доходи, отримані сім`єю ОСОБА_1 за 2015 - 2019 роки, що відповідають можливості здійснення ними заощаджень у сумі вилучених коштів. Просив клопотання задовольнити та скасувати арешт з вищезазначеного майна.

Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився будучи двічі належним чином повідомленим про час та місце судового засідання. Причин не явки суду не повідомив, письмових заперечень не надав. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі представника органу досудового розслідування, за клопотанням якого було накладено арешт.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасника судового засідання слідчий суддя приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному 14.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860, в якому 26.06.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України в період часу з 15 год. 06 хв. по 17 год. 30 хв. проведено обшук автомобіля «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого, поміж іншого, вилучено: грошові кошти у сумі 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 грамів.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020, накладено арешт на майно, вилучене 25.06.2020 в ході проведення обшуку автомобіля «УАЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 грамів.

Скасування арешту майна, накладеного відповідним рішенням колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і є предметом розгляду поданого клопотання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з цим, із досліджених у судовому засіданні матеріалів та наданих пояснень адвоката встановлено, що колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М. було надано оцінку доводам ОСОБА_6 та адвокатів Баховського М.М. , Чумака В.В. та Готвянського С.І. щодо належності відшуканих грошових коштів. Постановляючи 16.07.2020 ухвалу у справі № 991/5343/20, колегією суддів взято до уваги факт передання вилученого майна ОСОБА_6 його сестрою ОСОБА_4 та наявну між ними переписку щодо грошових коштів, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_6 за 2019 рік.

Водночас, адвокатом у судовому засіданні надано пояснення з приводу того, що відповідна ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5343/20, попередньо двічі була предметом оскарження адвоката Гери Р.Ю., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У поданих клопотаннях про скасування арешту майна адвокат зазначала про те, що вилучені 25.06.2020, в ході проведеного обшуку автомобіля, грошові кошти та злиток металу жовтого кольору є власністю саме сім`ї ОСОБА_1 . Постановленими ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.16.2020 та 16.12.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Гери Р.Ю. На підтвердження наданих пояснень адвокатом долучено до поданого клопотання ухвалу слідчого судді від 16.12.2020 у справі № 991/10228/20, якої дійсно відмовлено у скасуванні арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020. Ознайомившись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2020, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для скасування арешту майна, які були зазначені у клопотанні адвоката Гери Р.Ю. та відповідні на них дані у зазначеній ухвалі є ідентичними з підставами даного поданого клопотання, а тому вважаю за необхідне зазначити:

Статтею 350 КПК України визначено, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Водночас, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Як зазначалося раніше, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2020 у справі № 991/10228/20 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Гери Р.Ю. про скасування арешту майна (не враховуючи власне пояснення заявника щодо наявності і іншої ухвали про відмову в скасуванні арешту майна від 16.11.2020 за аналогічним же клопотанням).

Клопотання адвоката Осєтрова В.О., що надійшло до Вищого антикорупційного суду 20.04.2020 та є предметом даного судового розгляду слідчим суддею, містить аналогічні аргументи та підстави, що і клопотання, яке вже було вирішено слідчим суддею та про що постановлено ухвалу 16.12.2020, яка набрала законної сили. У судовому засіданні адвокат Осєтров В.О. нових обставин, які не були встановлені під час попереднього розгляду клопотання, не навів.

А тому здійснення судового розгляду аналогічного клопотання адвоката вдруге, яке вже розглядалось слідчим суддею, буде суперечити зазначеному вище принципу остаточності судових рішень (res judicata). Враховуючи відсутність інших вагомих даних, які б свідчили про необгрунтованість накладеного арешту, приходжу до висновку, що клопотання адвоката задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката Осєтрова Владислава Олеговича, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5343/20, по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак