Document No. 96642130

Справа № 758/1780/17

Провадження №11-кп/991/43/21

УХВАЛА

29 квітня 2021 року м. Київ

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панкулич В. І., розглянувши в порядку, передбаченому ст. 401 КПК України, клопотання захисника Багаурі О. В. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні

№ 52016000000000233 від 09.07.2016,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначено йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на три роки.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з вироком, захисник Багаурі О. В. подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвалою судді Апеляційної палати від 22.04.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року.

Крім того, захисник подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на заставу в розмірі 39000 гривень, яка вже внесена на рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Вважає, що суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, а фактично змінив раніше застосований у вигляді грошової застави, суму якої не повернув.

Посилається на те, що обвинувачений не з`являвся в судові засідання від від 29.09.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 13.11.2020, 24.11.2020, 01.12.2020, 02.12.2020 у зв`язку з перебуванням на лікуванні у закладах охорони здоров`я, на підтвердження чого надав суду копії листків непрацездатності. Факт лікування ОСОБА_1 та неможливість його участі в судових засіданнях підтвердила і Міська лікарня № 6 Дніпровської міської ради.

Однак суд безпідставно визнав причини неявки неповажними та ухвалою від 01.12.2020 наклав на обвинуваченого грошове стягнення у розмірі 4540 гривень.

Крім цього, прокурор у судовому засіданні не довів жодної обставини, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а суд не врахував перебування на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей та матері, яка хворіє на тяжкі хронічні захворювання і потребує нагляду.

Вирішуючи клопотання захисника, виходжу з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції вирішує клопотання щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 374 КПК України суд, при ухваленні вироку приймає, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, суд призначив йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на три роки та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Взяття ОСОБА_1 під варту суд обґрунтував суворістю призначеного йому покарання; усвідомленням обвинуваченим як кадровим суддею обмеженості строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; наявністю достатніх майнових ресурсів та паспорта для виїзду за кордон; систематичною неявкою до суду без поважних причин. Наведені обставини створюють суттєвий ризик ухилення від відбування покарання, а тому тільки такий запобіжний захід може забезпечити дієвість кримінального провадження.

Вважаю, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, обґрунтовано взяв обвинуваченого під варту до набрання вироком законної сили, оскільки суворість покарання з урахуванням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, які закінчуються у жовтні 2021 року, створюють ризик можливого ухилення від його відбування, а відтак застосування такого запобіжного заходу є єдино можливим забезпеченням дієвості кримінального провадження.

Доводи клопотання про поважність причин неявки обвинуваченого в судові засідання, про відсутність причинного зв`язку між його матеріальним станом та можливістю ухилитися від кримінального переслідування, про наявність на утриманні неповнолітніх дітей та матері не спростовують вищенаведений висновок та не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на грошову заставу.

Доводи про те, що суд, застосовуючи до обвинуваченого тримання під вартою, фактично змінив раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді грошової застави і повинен був повернути заставодавцю суму внесеної застави, є переконливими.

Згідно з платіжним документом ОСОБА_2 внесла грошову заставу за обвинуваченого у розмірі 260442 гривні (т. 2 а.с. 59). Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.02.2019 їй повернуто 221442 гривні, а розмір застави зменшено до 39000 гривень (т. 2 а.с. 60). У зв`язку з цим поверненню заставодавцю підлягає 39000 гривень.

Керуючись ст.401 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Багаурі О. В. про зміну на грошову заставу обраного вироком Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до набрання ним законної сили, запобіжний захід залишити без змін.

Повернути ОСОБА_2 39000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень грошової застави, внесеної 10.10.2016 за обвинуваченого ОСОБА_1 згідно з квитанцією №0.0.630997488.1.

Копію даної ухвали направити учасникам судового провадження та заставодавцю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Панкулич