- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
- Lawyer : Fomina I.Yu.
Справа № 991/2537/21
Провадження1-кс/991/2586/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
детектива Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З.,
захисника Фоміна І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З., погоджене із прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Висоцькою Н.В., про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014,
ВСТАНОВИВ:
14 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.04.2021 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р .
1.Доводи клопотання
В обґрунтування вимог клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 за підозрою колишнього Голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, та його дружини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з іншими співучасниками злочину - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року з корисливих мотивів, умисно, шляхом надання відповідних засобів та вказівок іншим співучасникам злочину сприяла одержанню неправомірної вигоди від іноземних компаній «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) на загальну суму 3 695 201,56 дол. США та 10 829 159 Євро, що за курсом НБУ на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174,22 грн., які у подальшому були легалізовані (відмиті) у співучасті з іншими особами.
Так відповідно до змісту клопотання ОСОБА_3 , використовуючи особисті паспортні дані ОСОБА_5 , яка перебувала у службовій залежності від неї, зареєструвала компанію «FARADAY & CO, S.A» (Панамська Республіка) та відкрила банківський рахунок, на який у подальшому вищезазначеними іноземними підприємствами перераховувалася неправомірна вигода ОСОБА_2 , за нестворення перешкод у імпорті лісо- та пиломатеріалів.
Неправомірна вигода (безготівкові грошові кошти) перераховувалися також на банківські рахунки компаній «MEGA-COMMERCE LIMITED» та «MEGANON-COMMERCE LLP», відкриті ОСОБА_6 .
У подальшому кошти, отримані від компаній GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) нібито за надані маркетингові послуги відповідно до агентських угод, із банківських рахунків компаній «FARADAY & CO, S.A» «MEGA-COMMERCE LIMITED» та «MEGANON-COMMERCE LLP» перераховувалися на рахунки компаній «WILLORA COMPANY INCORPORATED» та «VESTERA GROUP S.A», що були відкриті безпосередньо ОСОБА_3
23.05.2016 слідчим в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноусом О.А. за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Молованюком А.В. складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.
У зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_3 повідомлення про підозру відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. 111, 135 КПК України було вручене у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом надіслання засобами поштового зв`язку за останньою відомою адресою місця проживання. Крім того, органом досудового розслідування вживалися заходи із вручення повідомлення про підозру шляхом направлення відповідних запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації. Також повідомлення про підозру було вручене одному із захисників ОСОБА_3, залучених на підставі відповідного договору.
Детектив посилається на існування обставин, які вказують на те, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Так за час проведення досудового розслідування ОСОБА_3 ухилялася від явки до органу досудового розслідування, за місцями ймовірного місця проживання була відсутня. Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою протягом січня 2014 - серпня 2015 рр. ОСОБА_3 постійно перебувала на території Російської Федерації і відвідувала Україну лише декілька разів на місяць. З 07.08.2015 на територію України ОСОБА_3 не поверталася.
У зв`язку із цим 30.05.2016 ОСОБА_3 оголошено у розшук, проведення якого доручено Головному управлінню контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.
На виконання запиту про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Російської Федерації було отримано інформацію про місце реєстрації ОСОБА_3 у м. Москва, за адресою: АДРЕСА_1 . Але у ході вжиття подальших заходів щодо вручення ОСОБА_3 повісток, повідомлення про підозру та її екстрадиції на територію України, компетентні органи Російської Федерації повідомляли про невстановлення місцезнаходження ОСОБА_3 , відсутність підстав для її екстрадиції з огляду на те, що вона є громадянкою Російської Федерації і що її кримінальне переслідування має ознаки політично мотивованого.
Згідно з інформацією, отриманою за наслідками проведення оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з розшуком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , станом на 02.03.2021 останні перебувають на території Російської Федерації, але їх точне місцезнаходження на території Російської Федерації не встановлено. Інформація щодо перетину державного кордону України вищевказаними особами відсутня.
За твердженням детектива, про обізнаність ОСОБА_3 про здійснення досудового розслідування щодо неї свідчить факт залучення захисників, одному із яких також була вручена копія повідомлення про підозру, розірвання договорів купівлі-продажу на підставі, яких було придбано нерухоме майно, арештоване за відповідними ухвалами слідчих суддів, неодноразові звернення захисників із клопотаннями про скасування арешту майна. Детектив зазначає, що інформація про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою дружини колишнього Голови державного агентства лісових ресурсів України публікувалася у засобах масової інформації та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України, а тому ОСОБА_3 обізнана про здійснення досудового розслідування щодо неї.
06.08.2018 детективом П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калькою І.З. винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_3 . Відповідні матеріали були скеровані до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
Оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів щодо яких передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, наявні підстави вважати, що вона переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перебуває у міжнародному розшуку, то за таких обставин, детектив вважає, що наявні підстави для здійснення досудового розслідування щодо неї.
2. Доводи сторони обвинувачення
У судовому засіданні детектив Калька І.З. підтримав клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_3 з викладених у ньомупідстав. Зазначив, що надані до клопотання документи підтверджують: 1) набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні; 2) обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри; 3) факт обізнаності ОСОБА_3 про здійснення щодо неї досудового розслідування та умисне переховування у зв`язку із цим від органів досудового розслідування; 4) оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук.
Під час розгляду клопотання долучив як доказ належного повідомлення про відозру долучив копії конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, на яких адресатом зазначена ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , а також надав інформацію щодо зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
3. Доводи сторони захисту.
Захисник Фомін І.Ю. заперечив проти обставин, зазначених у клопотанні, та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування твердження про відсутність підстав для задоволення клопотання захисник послався на такі обставини:
1) не набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. Захисник зазначає, що із наданої до матеріалів клопотання квитанції вбачається, що адресатом листа, який нібито підтверджує вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру, є не ОСОБА_3 а ГПУ. Надані детективом в судовому засіданні копії конверту та рекомендованого повідомлення цю обставину також не підтверджують. На підставі цих документів неможливо встановити, яка саме кореспонденція надсилалася ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_2 . Опис вкладення у цінний лист детектив не надає. Крім того наголошує, що на момент складення повідомлення про підозру ОСОБА_3 постійно перебувала на території Російської Федерації, громадянкою якої вона, а отже повідомлення про підозру мало б надсилатися їй у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України;
2) недоведення факту переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Захисник зазначає, що ОСОБА_3 є громадянкою Російської Федерації та проживає там на законних підставах разом зі своєю сім`єю. Такі дії не можуть вважатися переховуванням від органу досудового розслідування. Крім того на територію Російської Федерації ОСОБА_3 виїхала задовго до того як орган досудового розслідування вирішив повідомити їй про підозру;
3) недоведення факту оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук. На переконання захисника, постанова детектива про оголошення розшуку є лише паперовим носієм на якому викладена позиція слідчого щодо певної особи та наявності підстав для розшуку та не є самостійним та достатнім доказом оголошення розшуку особи. Натомість ОСОБА_3 у розшуку не перебуває, Інтерпол вже двічі відмовив у оголошенні її розшуку.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Тобто можливість здійснення спеціального досудового розслідування передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України, та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 2 ст. 297-1 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 1 ст. 297-4 КПК України).
Отже при розгляді клопотання про спеціальне досудове розслідування слідчий суддя повинен встановити:
- чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах того чи іншого кримінального провадження;
- чи набула особа щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;
- чи наявні достатні докази для підозри особи щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування у вчиненні нею кримінального правопорушення;
- чи переховується особа від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- чи оголошена особа у міждержавний та/або міжнародний розшук.
4.1 Щодо кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні
Із матеріалів клопотання, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 здійснюється, у тому числі за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.
За змістом клопотання та повідомлення про підозру ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з іншими співучасниками злочину - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року, з корисливих мотивів, умисно, шляхом надання відповідних засобів та вказівок іншим співучасникам злочину сприяла одержанню неправомірної вигоди від іноземних компаній «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) на загальну суму 3 695 201,56 дол. США та 10 829 159 Євро, що за курсом НБУ на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174,22 грн., які у подальшому були легалізовані (відмиті) у співучасті з іншими особами.
Частиною 2 ст. 297-1 КПК України передбачено здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, передбачених ст. 209та 368 КК України.
4.2 Щодо процесуального статусу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України. Такий висновок наведено у п.2.2. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к.
Статус підозрюваної особи наступає з моменту вручення йому повідомлення про підозру у належний спосіб.
Так відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України особа набуває статусу підозрюваного, за наявності однієї з таких умов:
1) особі у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру;
2) особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;
3) щодо особи складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
У главі 11, зокрема, в ч. 1 та ч. 2 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З наведеного вбачається, що за змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 135 КПК у їх взаємозв`язку загальний порядок вручення повідомлень в кримінальному провадженні передбачає їх надсилання особі поштою за адресою її місця проживання, яким згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, вважається зареєстроване місце проживання, за адресою якого з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції та у випадку виявлення тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 23.05.2016 слідчим в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноусом О.А. за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Молованюком А.В. складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.
Детектив зазначає, що внаслідок невстановлення на дату складення повідомлення про підозру відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_3 органом досудового розслідування було вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
На підтвердження вжиття заходів із вручення повідомлення про підозру у способи, передбачені ч. 1, 2 ст. 135 КПК України детектив надав:
- копію фіскального чеку від 24.05.2016 з ідентифікатором поштового відправлення 0101031449462;
- копію конверта, що містить такі відомості: найменування адресата - ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , найменування адресанта - містить як зазначення прізвища « ОСОБА_3 », так і відомості про те, що відправником є Генеральна прокуратура України, відбиток штампу про дату відправлення - 24.05.2016, ідентифікатор поштового відправлення - 0101034149462, відмітку про підставу повернення кореспонденції - за закінченням терміну зберігання;
- копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який містить такі відомості: найменування адресата - ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , дата подання - 24.05.2016, найменування відправника - Генеральна прокуратура України, ідентифікатор поштового відправлення - 0101034149462. Відомостей про вручення відправлення копія повідомлення не містить.
Проте означені документи, на переконання слідчого судді, не є належним доказом дотримання органом досудового розслідування процедури повідомлення особі про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
На підставі цих документів неможливо дійти висновку про характер відправленої кореспонденції. Також з наданих до клопотання матеріалів вбачається, що 24.05.2016 за цією ж адресою ( АДРЕСА_2 ) слідчим надсилалася повістка про виклик ОСОБА_3 .
Отже, дослідження змісту фіскального чеку, конверта та рекомендованого повідомлення про вручення не дають підстави для висновку про надіслання за адресою місця проживання ОСОБА_3 саме повідомлення про підозру від 23.05.2016 та, відповідно, про виконання стороною обвинувачення вимог ст. 135, 278 КПК України.
У клопотанні детектив зазначає, що у ході виконання доручень органом досудового розслідування було встановлено ще декілька місць проживання ОСОБА_3 на території України, розташовані на території Київської область та м. Києва. Ці домоволодіння, згідно із клопотанням, належали ОСОБА_3 та її чоловіку - ОСОБА_2 . Проте відомостей про вжиття заходів із надіслання повідомлення про підозру за цими адресами матеріали клопотання не містять.
Відомостей щодо вручення повідомлення про підозру під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає чи житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи, як це передбачено ч. 2 ст. 135 КПК України, матеріали клопотання не містять.
Частиною 7 ст. 135 КПК України передбачена можливість вручення повістки про виклик особи, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Матеріали клопотання містять запити до Генеральної прокуратури Російської Федерації про надання міжнародної правової допомогу від 30.03.2017 та 25.04.2018. Проте вищевказані запити виконані не були через невстановлення місцезнаходження ОСОБА_3 за вказаною у запиті адресою.
На переконання слідчого судді, вручення повідомлення про підозру захиснику ОСОБА_3 не свідчить про дотримання процедури вручення повідомлення про підозру, оскільки КПК України не пов`язує набуття особою статусу підозрюваного з фактом вручення повідомлення про підозру його захиснику. Крім того такі дії свідчать про ототожнення адвоката з клієнтом, що порушує гарантії адвокатської діяльності, визначені у ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не створює жодних правових наслідків для особи, захист якої здійснюється адвокатом.
На підтвердження факту набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні та факту її переховування, а також обізнаності про здійснення щодо неї досудового розслідування детектив посилається та надає копії судових рішень Печерського районного суду м. Києва та Вищого антикорупційного суду. Але слідчий суддя зазначає, що висновки, викладені у інших судових рішеннях у цьому кримінальному провадженні в залежності від характеру клопотань, а також обсягу і змісту наданих до них документів можуть відрізнятися, що впливає на висновок слідчого судді при встановленні тієї чи іншої обставини, необхідної для розгляду відповідного клопотання.
Отже матеріали клопотання не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень (ст. 111, 135 КПК України).
За таких обставин неможливо дійти висновку про те, що ОСОБА_3 набула процесуальний статус підозрюваної відповідно до умов, визначених у ст. 42 КПК України.
Недоведення органом досудового розслідування вжиття заходів із вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру у способи, передбачені КПК України та, відповідно, факту набуття нею статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 унеможливлює вирішення слідчим суддею питання про здійснення щодо неї спеціального досудового розслідування.
У зв`язку з висновком слідчого судді про відсутність доказів на підтвердження набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні, інші обставини, які обумовлюють застосування спеціального досудового розслідування (обґрунтованість підозри, переховування від органу досудового розслідування та оголошення особи у міжнародний/міждержавний розшук), не досліджуються. Такий висновок сам по собі призводить до відмови у задоволенні клопотання.
Таким чином у задоволенні клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З. про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 стосовно ОСОБА_3 належить відмовити.
Керуючись статтями 297-1 - 297-4, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З. про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 стосовно ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін