- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Zymy L.M.
Справа № 991/2970/21
Провадження 1-кс/991/3016/21
У Х В А Л А
Іменем України
30 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвокатів Зими Л.М., детектива Боднарчука Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в м. Києві скаргу адвоката Зими Леоніда Миколайовича, подану в інтересах ПАТ «СК «Лемма», на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 2201420000000065 від 03.04.2014,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги адвоката Зими Леоніда Миколайовича, що діє в інтересах ПАТ «СК «Лемма», в якій адвокат прохає зобов`язати старшого детектива Національного антикорупційного бюро України повернути товариству тимчасово вилучене майно, а саме: документацію та сервери, на яких міститься інформація з 01.01.2014 по 01.01.2021 роки.
В обґрунтування вимог скарги адвокат зазначає, що слідчим відділом Служби безпеки України в Харківській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження № 2201420000000065, в ході якого 03.11.2015 співробітниками СБУ проведено обшук нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 . За результатами проведеного обшуку вилучено комп`ютерну техніку (системні блоки) та папки з документацією. Втім постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 04.11.2015 вилучення речей та документів, що мало місце під час вищезазначеного обшуку, визнано безпідставним. В подальшому здійснення досудового розслідування кримінального провадження доручено Національному антикорупційному бюро України та матеріали провадження разом з вилученими в ході проведених обшуків речами передано до детективів Національного бюро. На теперішній час матеріали досудового розслідування перебувають у провадженні детектива Бондарчука Р.М., а наявні у них документи в паперовому та електронному вигляді необхідні для зведення заборгованості товариства. Вилучені речі і документи детективом не повертаються, в діях останнього наявна оскаржувана бездіяльність, а тому адвокат прохає зобов`язати детектива повернути ПАТ «СК «Лемма» тимчасово вилучене майно.
Адвокат Зима Л.М. у судовому засіданні скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні тексту скарги та додатково зазначив, що вилученням електронних носіїв інформації та паперової документації, що мало місце під час проведеного обшуку за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 4, була зупинена господарська діяльність ПАТ «СК «Лемма», що послугувало визнанню суб`єкта господарювання банкрутом. На теперішній час детективи Національного бюро повернули представникові товариства частину вилученої техніки та документації, але документація та сервери повернуті не в повному обсязі. З огляду на вказане, просив скаргу задовольнити і зобов`язати детектива повернути усе вилучене майно.
Разом з цим адвокат вказав на те, що в Північному апеляційному Господарському суді слухається справа щодо визнання недійсною постанови Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 про визнання ПАТ «СК «Лемма» банкрутом та призначення товариству ліквідатора.
Представник Національного антикорупційного бюро України - детектив Боднарчук Р.М., у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та надав пояснення з приводу того, що по-перше, Зима Л.М. є неуповноваженою особою, яка має право діяти від імені ПАТ «СК «Лемма», оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та визначено ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_2 , яким повідомлялося адвоката про розірвання з ним усіх наявних договорів. Також вказаним рішенням припинено і повноваження органів управління банкрута та розпорядження його майном.
По-друге, детектив надав пояснення з приводу того, що обшук офісних приміщень, які займало ПАТ «СК «Лемма» був проведений співробітниками СБУ за адресою: м. Харків, вул. Леніна, тоді як скаржник в обґрунтування своїх вимог ставить постанову прокурора про визнання безпідставним вилучення майна за іншою адресою - м. Харків, вул. Чернишевська, 4. Дані нежитлові приміщення займало ПрАТ «Верифікаційні проекти», обшук у якого і було проведено. Відповідні суб`єкти господарювання та юридичні адреси не є тотожніми, а отже адвокат звертається до суду зі скаргою на повернення майна, яке було вилучено в іншого товариства, інтереси якого адвокат не представляє. Разом з цим детектив надав пояснення, що речі та документи, які вилучалися співробітниками СБУ під час проведення обшуку по АДРЕСА_1 до Національного бюро не передавалися та у матеріалах провадження містяться листи до уповноважених осіб ПрАТ «Верифікаційні проекти» з посиланням на можливість отримати ними вилучене майно.
З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні скарги.
Вивчивши матеріали скарги та вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів та пояснень учасників встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201420000000065 від 03.04.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування співробітниками Служби безпеки України 15.09.2015 проведено обшук за місцем перебування ПАТ «СК «Лемма», за адресою: м. Харків, вул. Леніна, буд. 56. В ході обшуку виявлено та вилучено майно товариства. Відповідно до розписок, наданих в.о. голови правління ПАТ «СК «Лемма» ОСОБА_3 , останнім отримано від детектива Національного антикорупційного бюро України речі та документи, вилучені в ході відповідного обшуку.
Разом з цим, 03.11.2015 співробітниками Служби безпеки України також проведено обшук і нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, в яких здійснювало свою фінансово-господарську діяльність ПрАТ «Верифікаційні проекти». За результатами даного обшуку виявлено та вилучено: 8 системних блоків та документацію щодо діяльності товариства, в тому числі і документацію стосовно господарських відносин між СК «Лемма» та ВАТ «Турбоатом» та інше.
Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області Бондаренка А.О. від 04.11.2015 визнано безпідставним тимчасове вилучення системних блоків та документації, виявленої в ході обшуку нежитлових приміщень по вул. Чернишевська, буд. 4 у м. Харкові.
Посилаючись на відповідне рішення прокурора прокуратури Харківської області, адвокат прохає зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України повернути ПАТ «СК «Лемма», тимчасово вилучене майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Приписами ч. 1 ст. 234 КПК України встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з цим, однією із засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи питання щодо обмеження права власності під час кримінального провадження, суду слід керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства України, які безпосередньо регулюють питання можливого обмеження права власності.
Пункт 7 ч. 2 ст. 131 КПК України зазначає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його або розпоряджатися чи користуватися ним.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Абзац другий частини п`ятої статті 171 КПК України зобов`язує сторону обвинувачення звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після його вилучення, якщо таке майно було вилучено під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Сукупний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні після спливу строків, визначених у ч. 5 ст. 171 КПК, може мати лише один статус - арештованого.
Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ст. 170, ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню.
Відомостей щодо накладення арешту на будь-яке вилучене в ході проведення обшуків майно у судовому засіданні не встановлено.
Однак, як зазначалося вище, адвокатом Зима Л.М., який діє в інтересах ПАТ «СК «Лемма», оскаржується бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого майна при цьому у своїй скарзі заявник посилається на слідчу дію - обшук за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, в ході якої і було здійснено відповідне вилучення, проведену за адресою розташування ПрАТ «Верифікаційні проекти» та постанову прокурора, якою вилучення майна за даною адресою визнано безпідставним. З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини проведення обшуку та вилучення майна з нежитлових приміщень ПрАТ «Верифікаційні проекти», відсутність підтвердження щодо зберігання за наведеною адресою майна ПАТ «СК «Лемма», слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно є власністю саме ПрАТ «Верифікаційні проекти», а не ПАТ «СК «Лемма». Разом з цим, відомостей щодо представництва інтересів ПрАТ «Верифікаційні проекти» адвокатом у судовому засіданні надано не було. З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокат Зима Л.М. є неуповноваженою особою, яка наділена законодавцем правом звернення до суду зі скаргою на неповернення тимчасово вилученого майна у зазначеному випадку.
Поряд з цим у судовому засіданні також встановлено, що постановою Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 ПАТ «СК «Лемма» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 та одночасно з цим припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління та розпорядження його майном.
В межах виконання відповідного судового рішення, діючи в межах наданих ліквідатору повноважень, арбітражний керуючий ОСОБА_2 листом за вихідним № 15/04-21-1 від 15.04.2021, сповістив адвоката Зиму Л.М. про розірвання договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного 28.12.2020 адвокатом та ПАТ «СК «Лемма» в особі тимчасово виконуючого обов`язки Голови правління товариства ОСОБА_3 . Відповідний договір був наданий адвокатом на підтвердження його повноважень щодо звернення до суду зі скаргою.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокат Зима Л.М. звертаючись до суду зі скаргою на неповернення тимчасово вилученого майна, яка зареєстрована у Вищому антикорупційному суді 28.04.2021, не мав повноважень на відповідне звернення.
Посилання адвоката на наявність у нього повноважень щодо представництва інтересів ПАТ «СК «Лемма» через оскарження в апеляційному порядку рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 про визнання товариства банкрутом відхиляється слідчим суддю, з огляду на відсутність підтвердження скасування відповідного судового рішення. Разом з цим, приписи Кодексу України з процедур банкрутства зазначають, що ухвали та постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом, та оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство (ч.ч. 4, 5 ст. 9 відповідного Кодексу).
У сукупності наведеного приходжу до висновку, що адвокат Зима Л.М., подаючи скаргу на неповернення тимчасово вилученого майна та діючи в інтересах ПАТ «СК «Лемма» не є особою, яка має право подавати відповідну скаргу.
Пунктом 1 частини 2 статті 304 КПК України встановлено, що у разі подання скарги особою, яка не має права її подавати, скарга повинна бути повернута такій особі.
Таким чином, рішення про повернення скарги у разі подання її особою, яка не має такого процесуального права, повинно бути прийнято слідчим суддею при вирішенні питання про відкриття провадження за такою скаргою. Однак, якщо після відкриття провадження за скаргою буде встановлено, що воно відкрите при наявності хоча б однієї з умов, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя має постановити ухвалу про закриття провадження за скаргою. Вказана позиція узгоджується із рішенням Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/118. Враховуючи наведене, провадження за скаргою адвоката Зими Л.М. щодо неповернення тимчасово вилученого майна необхідно закрити.
Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Закрити провадження за скаргою адвоката Зими Леоніда Миколайовича, яка була подана в інтересах ПАТ «СК «Лемма», на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 2201420000000065 від 03.04.2014.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя С.М. Мойсак