Document No. 96838212

Справа № 757/38626/17-к

Провадження №1-кп/991/150/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

Іменем України

12 травня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 42016000000004089 від 27 грудня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Григоріополі Молдавської РСР, громадянина Республіки Молдови, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в Україні проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, працюючого заступником директора ТОВ «Суворов-Він», з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з бокусторони обвинувачення прокурорів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

з бокусторони захисту -обвинуваченого ОСОБА_5,захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

перекладачів ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Це кримінальне провадження здійснюється відносно громадянина Республіки Молдови ОСОБА_5, співзасновника чеської компанії «NTA Invest Group s.r.o.», який запропонував та надав неправомірну вигоду у розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США військовому прокурору Південного регіону України ОСОБА_12 за зняття арештів із судна «Sky Moon» IMO №7525334, MMSI №376562000, міжнародний позивний 5ІМ737, 1978 року (далі судно «Sky Moon») та вантажу - технічної соди у кількості 3005,2 тонни, накладених ухвалами Приморського районного суду м.Одеси від 19 листопада 2016 року та 07 грудня 2016 року в межах кримінального провадження за фактом порушення правил в`їзду судном на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Твердження сторін

Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення було запропоновано наступну версію подій та сформульовано наступне обвинувачення, зокрема:

Військовою прокуратурою Південного регіону України здійснювалось кримінальне провадження від 17 квітня 2016 року № 42016160690000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України, у якому постановою від 02 грудня 2016 року старшим групи прокурорів був визначений військовий прокурор Південного регіону України ОСОБА_12 службова особа, яка займає відповідальне становище, відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України.

В межах цього кримінального провадження ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада та 07 грудня 2016 року накладено арешти на затримане 30 листопада 2016 року судно «Sky Moon» під прапором Танзанії, яке вийшло із закритого порту Севастополь, та на вантаж товарну партію технічної соди у кількості 3005, 2 тонни.

З метою зняття вказаних арештів, ОСОБА_5 співвласник компанії «NTA Invest Group s.r.o.», якій належить зазначений вантаж, домовився про зустріч з ОСОБА_12 через свого знайомого ОСОБА_13 .

Зустріч відбулася 26 грудня 2016 року у ресторані «Pomodoro» у м. Одесі, під час якої ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_12 використати своє службове становище та процесуальні повноваження для скасування арештів та повернення судна і вантажу їх власникам за неправомірну вигоду в загальній сумі 75 000 доларів США (50 000 за судно та 25 000 за вантаж). Дані попередні домовленості (пропозиція надання неправомірної вигоди) були зафіксовані правоохоронними органами під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД) у кримінальному провадженні № 42016160690000034.

Про таку пропозицію ОСОБА_12 цього ж дня повідомив Генерального прокурора України ОСОБА_14 шляхом складання відповідного рапорту, на підставі якого 27 грудня 2016 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000004089 від 27 грудня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

В подальшому, 29 грудня 2016 року, під час зустрічі у м. Києві в розважальному закладі «Шутерс» (приміщення ТОВ «Гойа»), про яку ОСОБА_5 і ОСОБА_12 домовилися за допомогою телефонного зв`язку 26 грудня 2016 року, під контролем правоохоронних органів відбулося надання ОСОБА_5 . ОСОБА_12 раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 75000 доларів США.

Одразу ж після завершення цієї зустрічі ОСОБА_5 був затриманий на місці вчинення злочину, а ОСОБА_12 добровільно видав предмет неправомірної вигоди (75000 доларів США) в приміщенні Генеральної прокуратури України.

Враховуючи дані обставини, стороною обвинувачення було сформульовано наступне обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у вчиненні умисних протиправних дій, які виразилися у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, а також наданні такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Сторона обвинуваченняпідтверджує свою версію подій зібраними в ході досудового слідства матеріалами, які документально фіксують як факт пропозиції так, і факт надання неправомірної вигоди прокурору. Таке твердження сторони обвинувачення знайшло своє відображення у процесуальних рішеннях, проведених НСРД, висновках експертів, показаннях свідків та грошових коштах, як предметі неправомірної вигоди та матеріальному об`єкті, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.

Сторона захисту сформувала наступну версію подій, а саме зазначила про наявність провокації та підбурюваннядо наданнянеправомірної вигодиз боку ОСОБА_12,послалася на порушення права на захист, в частині відсутності перекладача під час затримання і обрання запобіжного заходу, а також на недопустимість усіх зібраних доказів за принципом «плодів отруєного дерева». Таку свою позицію захист обґрунтовував наявністю кримінального провадження № 42016160690000034, під час розгляду якого було ухвалено вирок Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року, залишений без змін ухвалою Київського Апеляційного суду від 24 липня 2020 року, яким ОСОБА_15 капітана корабля «Sky Moon» визнано невинуватиму пред`явленомуобвинуваченні зач.2ст.332-1,ч.1ст.366КК України та виправдано, оскільки не були встановлені достатні докази для доведення його винуватості.

Сторона захисту вважає ці судові рішення такими, що мають важливе преюдиціальне значення, оскільки в межах кримінального провадження № 42016160690000034 стосовно ОСОБА_15 були отримані дані, які, на думку сторони захисту, безпосередньо стосуються кримінального провадження № 42016000000004089 стосовно ОСОБА_5 . Ряд матеріалів, що містяться в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 піддані критиці в межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_15 . У кримінальному провадженні, що розглядається, використовуються докази, які визнані недопустимими у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_15, зокрема проведені 26 грудня 2016 року НСРД відносно ОСОБА_5 у м. Одесі в кафе «Pomodoro» та похідні від них.

В обґрунтування своєї позиції стороною захисту було надано суду завірені копії зазначених судових рішень, копії протоколу роз`яснення перекладачу прав та обов`язків та постанови про залучення перекладача.

Підтверджуючи версіюсторони захисту, обвинувачений ОСОБА_5 в судовомузасіданні 15березня 2021року надавнаступні покази російськоюмовою,які упоєднанні звідповідями на поставлені питання сторонами кримінального провадження та судом, можуть бути зведені наступним чином мовою оригіналу:

«Не понимает каким образом предъявленное обвинение относится к нему и к обстоятельствам, которые происходили. По поводу событий 2016 года пояснил, что он является соучредителем и одним из, наверное, четырёх директоров компании NTA Invest Group, зарегистрированной в Чешской Республике. В сентябре 2016 года этой компанией был заключен договор на поставку приобретенной в России кальцинированной соды в Республику Молдову. Поставкой соды из разных мест компания занималась на постоянной основе. Для выполнения условий договора была привлечена логистическая компания Almaz-Group, с представителями которой он не знаком. Данные договора были заключены в соответствии с действующим законодательством Чешской Республики и международными договорами торговли. Как он понимает, груз был погружён в ноябре 2016 года. Где-то 01 декабря 2016 года ему стало известно, что судно Sky Moon, которое перевозило соду, было захвачено пограничниками Украины и сопровождено в порт Рени, соответственно, было понятно, что правоохранительные органы Украины занимаются этим судном и грузом. С судовладельцем он лично не знаком, его контактов у него нет, ни с судовладельцем, ни с представителями его компании не общался, поисками судна и логистикой занималась логистическая компания, представителей которой он не знает. Куда заходило судно (в Крым или не в Крым) он также не знал. Когда обо всем стало известно (как узнал точно не помнит, но информация сразу появилась в СМИ и логисты передали о возникновении проблем с грузом, что есть задержание по Украине), в начале декабря 2016 года он прибыл из Молдовы в Одессу и договорился с юридической компанией, кажется «Інтерлегал», о представительстве интересов в этом деле с целью выяснения вопроса законности задержания. Юридическая компания дала свою правовую оценку по существу вопроса, в частности, о возможных нарушениях, о чем, вероятно, существуют соответствующие правовые заключения, но относительно этого обстоятельства он точно не помнит, а также компания обращалась с запросами в соответствующие органы и, наверное, юристы встречались со следователями и прокурорами, дали ему рекомендации относительно дальнейших действий, которым он последовал, и посоветовали адвоката для представительства в суде. В ходе проведенной работы юридической компании стало известно, что со стороны таможни никаких претензий и оснований для задержания груза не было. Этот груз был официально приобретен, уплачен и вывезен с соблюдением всех таможенных правил, судно проходило транзитом по руслу реки Дунай, которая не относится к территории Украины, поскольку является нейтральными водами. Далее стало известно о возбуждении уголовного дела в отношении пересечения границы (вхождения судна на территорию Крыма) и что капитану и команде инкриминируют нарушения соответствующего законодательства. О том факте, что в отношении него возбуждено уголовное дело ему в то время, в том числе состоянием на 26 декабря 2016 года, известно не было, подозрение ему не вручали и официально не вызывали. Дело было возбуждено с той целью, чтобы его запугать, чтоб он что-то, наверное, сделал так, как хотелось прокуратуре, и, насколько он понимает, еще не закрыто. Он знал, что дело в отношении вхождения судна на территорию Крыма вела Военная прокуратура Южного региона, руководителем которой был ОСОБА_12 . В ходе общения с разными людьми, с которыми он знаком в Украине, в том числе и с теми, которые пребывают на официальных должностях, относительно выяснения обстоятельств законности задержания судна и груза, к нему поступала информация о том, что высокопоставленные лица этой прокуратуры ищут встречи с их владельцами для того, чтобы с ними как-то пообщаться. Где-то в это же время появились документы об инициировании таможней протокола о нарушении процедуры вывоза груза без уплаты таможенных платежей и попытках найти основания для его ареста. Эти документы были поданы в суд. Юристы, выполняя свои функции, обращались в суд с целью освобождения судна и груза с тем, чтобы суд принял справедливое решение относительно законности приобретения и перевозки груза без нарушений таможенных правил, однако он встал на сторону таможни в связи с давлением на него со стороны Военной прокуратуры, поскольку как такового нарушения таможенных правил не было, эта ситуация изначально ангажирована правоохранительными органами, наверное, с целью показать, что вхождение в Крым запрещено. Впрочем, о наличии давления на суд он в правоохранительные органы не обращался. Кроме того, при задержании судно остановилось у берега Румынии, лоцман и капитан обращались в полицию этой страны относительно обстоятельств, которые происходили на ее территории, однако правоохранительные органы не разобрались в этом вопросе, после чего (через день-два) судно и было отбуксировано в порт ОСОБА_16 . Исходя из полученной на тот момент информации, он принял решение обратиться в Военную прокуратуру и разобраться в том, что происходит, какие есть причины для захвата груза и судна, а также, исходя из того, что ему было известно об их желании пообщаться с владельцами, решил найти возможность встретиться с руководителем этой прокуратуры и пообщаться по этому вопросу. Занимаемую ОСОБА_12 должность он осознавал. Решение самостоятельно заниматься этим вопросом было связано с тем, что он (его компания) был владельцем груза (соды) и этот груз был не застрахован, в противном случае он этим однозначно бы не занимался, а всю ответственность за то, что произошло, несла бы страховая компания и, учитывая его предыдущей опыт работы с логистическими компаниями, уровень их ответственности заканчивается на форс-мажорных обстоятельствах, а за такого рода действия, когда идет захват корабля, они ответственности не несут. Сода как сырье используется в стекольном производстве, которое является непрерывным процессом, и при ее отсутствии соответствующая печь может остановиться, а это достаточно дорогостоящая процедура (не одна сотня долларов) и может навредить этой печи. Поэтому, его обязанностью, как добросовестного поставщика, было доставить необходимый груз вовремя, в том числе он понимал свою ответственность и перед учредителями своей компании. Кроме того, зная, что капитану и команде предъявлены обвинения, он, как ответственный гражданин, понимал, что нужно оказать помощь. Где-то в середине декабря 2016 года он встретился с ОСОБА_17, с которым познакомился в 2012 году в кругу друзей и находился в дружеских отношениях, при этом, общение не было частым, поскольку он редко бывал в Украине - раз в три месяца созванивались и раз в полгода встречались. Ранее, до декабря 2016 года, он к Александру ни с личными просьбами, ни с просьбами других людей не обращался, поскольку не было такой необходимости, а также не желая беспокоить по мелким вопросам и учитывая его занятость по службе. Однако на этот раз, ища варианты к кому может обратиться, подумал об Александре, учитывая их дружеские отношения, поэтому встретившись с ним, спросил знает ли он ОСОБА_12 и может ли поспособствовать их встрече. Цели такой встречи ОСОБА_18 не сообщил, сказал только, что есть вопрос с задержанием судна и груза и, как он понимает, решение этого вопроса находится в ведомстве конкретно ОСОБА_12 . Александр ответил, что знает этого человека и попытается с ним переговорить. После того как разговор между Александром и ОСОБА_12 состоялся, Александр сообщил, что ОСОБА_12 готов встретиться, а также дал его контактный номер телефона и сказал, что тот попросил позвонить, что он и сделал. За все время их знакомства с Александром это была его единственная просьба и Александр однозначно этим вопросом в дальнейшем не занимался. ОСОБА_12 назначил встречу на 26 декабря 2016 года в городе Одессе в кафе «Pomodoro». Он откровенно был удивлен, что ОСОБА_12 назначил встречу в кафе, думая, что они встретятся в прокуратуре, но выбор был не за ним и поэтому они встретились в кафе. В ходе данной встречи он попытался разобраться в вопросе, что послужило причиной для ареста судна, а тем более груза, и пытался понять, что нужно в дальнейшем предпринять для того, чтобы груз был освобожден. Чтобы показать свою осведомленность и значимость перед ОСОБА_12 он, видимо, сказал, что этим вопросом по его просьбе занимался первый заместитель СБУ, хотя на самом деле его не знает. В ходе беседы ОСОБА_12 затронул тему о том, что он пытался решить положительно этот вопрос в суде города Одессы, указав, что при этом были попытками давать за это какие-то деньги, выводом из чего был совет не обращаться больше в суд, поскольку это не даст никакого результата для решения вопроса в юридической плоскости. Сумма в 5000 это плата юристам за их работу, впрочем, поскольку они не справились, то вернули деньги. Исходя из этого общения он понял, что ОСОБА_12 подстрекает его в завуалированной форме и намекает, что может как-то решить вопрос за вознаграждение. В свою очередь он сказал, что в случае, если ОСОБА_12 окажет содействие, не будет давить на суд и мешать решению данного вопроса, то будет отблагодарен, на что тот акцентировал внимание и уточнил, о какой именно благодарности идет речь. Как бизнесмен и как человек, знающий каким образом правоохранительные органы решают подобного рода вопросы, он расценил такой вопрос как просьбу передать какое-то вознаграждения не в виде вина, коньяка или чего-то подобного. ОСОБА_12 сказал, что более детально разберется в ситуации, посмотрит, что можно сделать и предложил встретиться в городе Киеве через пару дней чтобы объяснить, как может решить ситуацию, какое оказать содействие в этом. Этот вопрос по телефону обсудить нельзя было, потому что он «щепетильный» и в телефонном режиме, наверное, не решается. О месте встречи они договорились вроде бы 28 декабря 2016 года по телефону, с помощью приложения WhatsApp, кто кому позвонил не помнит. 29 декабря 2016 года он из Молдовы прибыл на встречу в город Киев в кафе «Шутерс». Во время встречи ОСОБА_12 вручил ему какие-то бумаги, что в них написано он не знает, поскольку не владеет украинским языком. Со слов ОСОБА_19 ему стало известно, на сколько он помнит, что за день до этого были получены новые решения суда об освобождении судна и груза и что это их копии, с которыми он должен поехать в Одессу в Военную прокуратуру и там решить с его человеком как дальше забрать груз и как уйти кораблю. С титульной страницей этих документов не знакомился, поскольку не успел. ОСОБА_12 передал ему эти документы, потому что, как он думает, готовил «подставу», поскольку через пять минут после этого его задержали. О том, что правоохранительными органами проводилось документирование встречи он не знал. Во время задержания были изъяты денежные средства, которые у него были при себе, в частности доллары, евро, гривны, леи, в автомобиле также были деньги. Проводилась ли идентификация этих банкнот он не помнит. Лично у него 75 000 долларов не изымались. Против него произошла провокация, которую организовал ОСОБА_12, а не ОСОБА_20, который только организовал встречу по его просьбе. Провокация произошла 26 декабря 2016 года, его вынуждали дать взятку. Сумму в размере 75 000 долларов он с Александром не обсуждал, тот был не в курсе, а фраза «- Да, как Саша там сказал» вырвана из контекста, и он не может ее комментировать. Он так понимает, эту сумму обозначил ОСОБА_12, каким именно образом не помнит, наверное, написал или шепотом сказал. Виновным себя не признавал и не признает. Является гражданином Республики Молдова, не владеет украинским языком, с законами, тем более относительно уголовных производств, знаком не был. 29 декабря 2016 года при задержании переводчика на русский язык не было, его обязанности исполнял следователь, а также объяснял права и вручил памятку. Защитника при этом также не было, он появился уже в Генеральной прокуратуре. Подозрение, насколько он помнит, вручили ему в тот же день (29 декабря 2016 года), которое ему озвучила на русском языке адвокат. Ранее в деле даже судебное заседание (не помнит в каком суде) по продлению ему меры пресечения проводилось без переводчика. В отношении капитана судна Sky Moon Святошинским районным судом города Киева был вынесен оправдательный приговор, вступивший в законную силу, а решение об отмене ареста судна и груза и возвращении их владельцам было принято апеляционным судом в 2020 году».

При цьому, обвинувачений ОСОБА_5, посилаючись на ст. 63 Конституції України, відмовився відповідати на питання сторони обвинувачення та суду, зокрема, стосовно: осіб, які повідомили його про той факт, що з ним шукають зустрічі службові особи Військової прокуратури Південного регіону; осіб-співзасновників компанії NTA Invest Group, а також щодо того, чи висловлював йому ОСОБА_12 під час розмови 26 грудня 2016 року у м. Одесі вимогу надати грошові кошти і в якій сумі; чи перевозилися ним грошові кошти через державний кордон з Молдови в Україну; чи передавав він ОСОБА_12 будь-які грошові кошти під час зустрічі у м. Києві 29 грудня 2016 року; чи грошові кошти у розмірі 75000 доларів США належать йому.

Сторона обвинувачення спростовує версію сторони захисту наступним. Зокрема, на думку прокурора, надані стороною захисту судові рішення, ухвалені в межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_15, не мають преюдиціального значення для кримінального провадження, що розглядається. Вважає, що встановлені у них відомості нічого не доводять і не спростовують, стосуються капітана ОСОБА_15, а не ОСОБА_5, який в межах даного кримінального провадження обвинувачується у вчинені зовсім іншого злочину пропозиції та наданні неправомірної вигоди. Наголосив, що вказані захисником ОСОБА_8 твердження щодо визнання в межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_15 результатів НСРД недопустимими доказами не відповідають дійсності, оскільки судові рішення, на які він посилається, такої інформації не містять. Вирок стосовно ОСОБА_15 побудований на тому, що всі документи були складені без належного перекладу на арабську мову та на тому, що не було залучено захисника під час затримання. Як зазначено прокурором, матеріали НСРД, проведених у вказаному кримінальному провадженні, свідчать лише про відсутність провокації з боку співробітників правоохоронних органів та підтверджують, що ініціатива пропозиції неправомірної вигоди йшла саме від ОСОБА_5 . При цьому, обставини зазначених НСРД у наданих захисником судових рішеннях не проаналізовані, суд їм оцінки не надавав. Крім того, прокурор зазначив, що незалежно від наявності чи відсутності документування саме пропозиції надання неправомірної вигоди, що зафіксована у м. Одесі, існування цього факту підтверджується і сукупністю інших доказів. Зокрема, такими доказами є показання свідка ОСОБА_12 та матеріали НСРД, проведених у м. Києві 29 грудня 2016 року уже в межах кримінального провадження № 42016000000004089 стосовно ОСОБА_5, з яких чітко вбачається, що останній розумів обставини зустрічі цього дня з ОСОБА_12 і що така зустріч між ними була вже, як мінімум, друга. За таких обставин, прокурор просив повернути стороні захисту подані нею судові рішення.

Оцінка суду

Оцінюючи запропоновані твердження сторін та дослідженні по справі докази на предмет доведеності зазначених сторонами кримінального провадження обставин, колегія суддів враховує обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та приписи ч.1ст.94 КПК України, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку та вважає необхідним спочатку надати оцінку діям правоохоронних органів в частині можливої провокації, здійснення не передбачених КПК України цими органами повноважень, і обмеження прав обвинуваченого, що у разі підтвердження потягне за собою визнання усіх похідних доказів недопустимими і призведе до несправедливого кримінального переслідування та судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку з тим, що за версією сторони захисту відбулася провокація злочину правоохоронними органами, колегія суддів вважає за необхідне спочатку дослідити дане питання, з урахуванням приписів діючого законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

Щодо можливої провокації злочину

Для надання оцінки діям правоохоронних органів щодо можливої провокації, на думку суду, необхідно піддати ретельній перевірці події, які передували першій зустрічі обвинуваченого ОСОБА_5 з ОСОБА_12, так як тільки за допомогою даної інформації можливо надати правову оцінку діяльності правоохоронним органам.

Проаналізувавши надані в судовому засіданні покази ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та співставляючи їх з інформацією, яка міститься в протоколі про результати проведення аудіо- та відеоконтролю особи від 26 грудня 2016 року вбачається наступна послідовність дій осіб, які в кінцевому результаті призвели до розгляду даного кримінального провадження.

Після затримання в українських територіальних водах на річці ІНФОРМАЦІЯ_2 судна з вантажем соди у ОСОБА_5 сформувалося бажання повернути судно та вантаж і розпочалися пошуки шляхів та осіб, які б могли допомогти йому в цьому.

На підтвердження такого висновку суду, свідчить розмова ОСОБА_5 з ОСОБА_12, яка відбулася під контролем правоохоронних органів 26 грудня 2016 року у ресторані «Pomodoro» у м. Одесі.

Ця розмовабула відтворенау протоколіпро результатипроведення аудіо-відеоконтролю заособою від02лютого 2017року тане вповній мірівідображає змістфактичних даних,які міститьсяна носіях,що долученідо цьогопротоколу.При порівнянніданих відомостейколегією суддівбуло встановлено,що розбіжностіміж носіємі протоколомне єсуттєвими татакими,що спотворюютьзміст інапрямок розмовив цілому,а томутака невідповідністьне можесвідчити пронедопустимість отриманихдоказів таістотне порушенняправ обвинуваченого.Разом зтим,протокол прорезультати НСРДвиготовляється узв`язку зотриманням електроннихдокументів (матеріальнихносіїв інформації)під часпроведення такихНСРД та,хоча іє самостійнимджерелом доказу,проте похіднимвід інформаціїз цихелектронних документів,на щотакож вказавКасаційний кримінальнийсуд ускладі Верховногосуду усвоєму рішеннявід 20травня 2020року (справа№ 585/1899/17),а томуколегія суддів вважаєза необхіднеаналізувати дані,які містяться,зокрема,на носіях.

Як вбачається з цих електронних носіїв за результатами проведення аудіо- та відеоконтролю особи, ОСОБА_5 спочатку намагався повернути судно та вантаж через місцеве управління СБУ, потім через суд і тільки після цього, через знайомого співробітника СБУ ОСОБА_13 спробував вийти на спілкування (домовитися) з ОСОБА_12 .

Пошуки ОСОБА_5 шляхів повернення вантажу та судна через місцеве СБУ, де «Я» - це ОСОБА_12, «Н» це ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 207, час 10:43-10:45 на файлі 161226_1017_ch1):

«…………

Н. Как я могу вам предложить механизм? Если вы с доброй воли скажите «да», вы уже знаете как это «да» сделать, никакая таможня там ничего рулить не будет, на сколько я так понимаю ситуацию по Одессе, такая она была всю жизнь. Все равно ваше ведомство оно как бы решает

Я. Мое ведомство достаточно в стороне от всех, поэтому...

Н. Я имел ввиду прокуратура, как бы решала вопросы всякого рода в нашем горячо любимом городе, в котором я учился, заканчивал военное училище

Я. Какое?

Н. Одесское

Я. В каком году?

Н. 91-ом

Я. Ясно

Н. Со стороны конторы вопросов не будет. Там вроде как ровно, вы знаете

Я. Почему, ну я с ними не общался на эту тему, поэтому я это самое... у вас есть с ними свое общение?

Н. Они к нему не подведут, не их это компетенция на сегодня. Даже просто вот так

Я. Я знаю, что там, где-то числа 1-го вечером я разговаривал с первым замом управления СБУ, местного Одесского, и он ехал туда в Рени, в том числе заниматься этим пароходом и этим грузом

Н. Просили

Я. В смысле, вы попросили?

Н. Ну, как бы люди

Я. Чтоб они не занимались

Н. Да нет, ситуацию надо было прояснить

Я. Ясно, ясно. Ну это достаточно серьёзный источник у вас. Если сам первый зам едет выяснить ситуацию это уровень. Я понял, хорошо. А что Крымский завод сейчас в этой ситуации? Они же знают об этом аресте. ……….»

Пошуки ОСОБА_5 шляхів повернення вантажу та судна через суд, де «Я» - це ОСОБА_12, «Н» це ОСОБА_5 (т. 4, а.с. 207, час 10:37-10:39 на файлі 161226_1017_ch1):

«……..

Н. Как это с юридической стороны оформить я не знаю. Я думаю, что вы компетентны посмотреть как это сделать, здесь я совета не могу дать. Как я себе думал, что, если есть добрая воля то, например, решение суда в нашу пользу, оно как бы даст какой-то повод для вот этих вот движений. Это я так считаю. После встречи там Саши с вами вы озвучили, что не надо парится на эти суды, все равно там они как бы не помогут для дела

Я. По слухам вам же вернули, так сказать, актив

ОСОБА_21, но не то, что Саша называл, но вернули

Я. Нет, я это не от Саши, я это знаю от местного СБУ, что якобы вам в итоге десятку вернули

Н. Не десятку, пятёрку

Я. Пятерку, что-то вы совсем дешево цените наши суды, и они оставили пятерку для этого самого

ОСОБА_22, сколько стоит суд?

Я. Я не знаю, я же его не покупаю

Н. Мы в Молдавии работаем и тоже понимаем, что там происходит. Здесь мы тоже понимаем, что это инстанция, которая даже не последняя. Все равно вы опротестуете и отправите дальше

Я. Как раз вот в вашем случаи, так сказать, применительно к той первой инстанции, значит это было бы окончательное решение, мы бы не имели возможности его обжаловать. Почему мы так и упирались

ОСОБА_23 . Если б это был Приморский суд, то это было бы окончательно?

Я. Да

Н. Ну, он нужен или не нужен?

Я. Еще раз говорю, к суду давайте не обращайтесь. Вы раз попробовали, вам вернули вашу пятёрку, на этом всем закруглите свои взаимоотношения с судом, потому что это ничего не даст ………..»

Пошуки ОСОБА_5 шляхів повернення вантажу та судна через прокуратуру, де «Я» - це ОСОБА_12, «Н» це ОСОБА_5 (т. 4, а.с. 207, час 10:22 -10:23 на файлі 161226_1017_ch1):

«Я. Добрый день

Н. Добрый

Я. Вы сказали, что хотели встретится

ОСОБА_24 . Ну, по нашему вопросу есть какие-то возможности решения?

Я. Ну, что вы имеете ввиду решение?

Н. Нам хотелось бы груз свой забрать и доставить его на Молдову. Это первое. А второе, если возможно, с кораблем решить, чтобы он ушел.

Я. Ну, давайте разбираться поэтому самому. Основная проблема в том, что груз, вышедший из Крыма. Вы же знаете, что для нас это принципиальный момент. Это первое. Но основное, это самое груз вы как будете забирать, мы же должны его выгрузить………»

Як вбачається з вищенаведених матеріалів НРСД, бажання у ОСОБА_5 на «вирішення питання з вантажем соди та кораблем шляхом звільнення з під арешту та доставки його до Молдови» сформувалося в незалежності від жодних активних чи пасивних дій правоохоронних органів і задовго до зустрічі з ОСОБА_12 .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при відтворенні матеріалів НРСД за результатом зустрічі ОСОБА_12 та ОСОБА_5 колегія суддів відмітила недостатню професійність дій правоохоронних органів, які виразилися в неможливості підтримання спілкування з ОСОБА_5 у такому форматі, який дозволяв би зайняти нейтральну позицію та провести належне документування злочинної діяльності.

Наприклад, під час відтворення матеріалів НРСД та обговорення розміру неправомірної вигоди за участю ОСОБА_12 та ОСОБА_5, колегія суддів почула наступну розмову, де «Я» - це ОСОБА_12, «Н» це ОСОБА_5 (т. 4, а.с. 207, час 10:45 -10:50 на файлі 161226_1017_ch1):

«…………

Я. Ясно, ясно. Ну это достаточно серьёзный источник у вас. Если сам первый зам едет выяснить ситуацию, это уровень. Я понял, хорошо. А что Крымский завод сейчас в этой ситуации? Они же знают об этом аресте

Н. Да ничего. Что они могут предложить, пойти решить за нас этот вопрос?

Я. Нет, но…

Н. Не пойдут, не решат

Я. Ну, сама схема…

Н. Отдать нам деньги назад…

Я. А вы по предоплате?

Н. Ну конечно

Я. Я думал, может предоплаты не было, поэтому они тоже там…

Н. Если б ее не было…

Я. Вы би сильно не переживали

Н. Я бы был в другом месте

Я. Хорошо, ну опять же, проплата, вы же не можете в Крым проплачивать?

Н. Получили официально

Я. Я поэтому и удивляюсь

Н. Проходит там все

Я. Я поэтому и удивляюсь, как чешская компания может перечислить деньги в Крым. Ну, при наличии санкций и всего чего угодно.

Н. Ну санкции, все ж тоже понимают эти санкции к чему и как. Кто там их сидит и целенаправленно высматривает

Я. Нет, так они просто смотрят: банк, находящийся в Крыму; фирма, находящаяся в Крыму. Ну, они же не могут это пропустить. Вы просто для меня первый человек, которому я могу задать подобного рода вопросы, который работает с Крымом непосредственно

Н. Я честно вам отвечаю

Я. Поэтому я до сих пор для себя не могу сложить, почему чехи это пропускают, а тем более почему пропускает банковский надзор

ОСОБА_25 у меня дела покруче

Я. Ну да, красиво жить не запретишь

Н. До конца года реально?

Я. А вы хотите до конца года?

Н. Хотим хоть сегодня, мы готовы

ОСОБА_26 забрать имеется ввиду?

Н. Готовы забрать, готовы сказать спасибо, готовы все

ОСОБА_27 это что означает?

Н. Подарок под елочку

Я. Так и под елочку. Хорошо, я понял, что это мне надо думать, о том, как… Вы хотите, чтобы я подумал, как решить вашу проблему. Хорошо, это все предложения, все просьбы?

Н. Ну, корабль, груз

Я. Ну, это то, что вы хотели бы получить? Все, больше ничего? Из предложений?

Н. Из предложений, ну 25 за груз

Я. 25?

Н. Американских

Я. С учетом того, что я разговариваю с представителем Молдовы, то может быть молдавских лей, поэтому… я не знаю сколько 25000 лей в американских деньгах

Н. 1250 долларов

Корабль, мы обсуждали этот вопрос, я думаю, что наверняка не знаю, с моей стороны вы бы наверно сказали

Я. Вы поймите правильно, ОСОБА_28, я же не продавец в магазине, я не торгую

Н. Я понимаю. Вы же знаете глобально где зарыт вопрос, правильно? Как вам нужно его разрыть и что там у вас дальше, правильно? Я же этого не знаю, поэтому как бы я обсудил, капитан готов. Ой, не капитан, а хозяин. Хозяин готов. Ждет меня, чтобы я ему сказал

Я. И что он готов?

Н. 50, наверное, где-то

Я. 50 тоже таких же американских денег. Хорошо, давайте я подумаю, единственное что, скорее всего, мы встретимся, я бы уже не хотел здесь, оптимальнее мне встречаться в Киеве, и, наверное, в четверг утром……….»

Манера спілкування ОСОБА_12 з ОСОБА_5 є тим самим недоліком, який у незалежного об`єктивного спостерігача, не знайомого з усіма матеріалами справи, може викликати відчуття, що НСРД проводяться відносно двох осіб, а в діях цих обох осіб вбачаються склади злочинів за пропозицію і надання неправомірної вигоди та за її отримання. Але, як було встановлено у відкритому судовому процесі, зазначений вище недолік не спричинив недопустимості отриманих доказів у справі по причині наявності провокації у діях правоохоронних органів, так як умисел на надання неправомірної вигоди будь-якій особі, яка мала можливість, за думкою обвинуваченого, зняти арешт з судна та вантажу і повернути їх сформувався у ОСОБА_5 задовго до зустрічі з ОСОБА_12 і єдиною перешкодою на шляху реалізації цього умислу виступав лише час, необхідний для пошуку такої людини.

При цьому, хід розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_5 26 грудня 2016 року у ресторані «Pomodoro» у м. Одесі, яка стосується «невдалого корупційного досвіду» спілкування ОСОБА_5, чи його захисників з суддями суду та обговорення розміру частини повернутої суми неправомірної вигоди, довірливого обговорення можливих шляхів зняття арешту з вантажу та судна, а також обговорення розміру неправомірної вигоди та уточнення ОСОБА_12, в якій валюті молдавських леях чи американських доларах буде надана така вигода, колегія суддів сприймає виключно як тактичні дії, спрямовані на отримання довіри обвинуваченого та спробою встановлення контакту з ним.

Підсумовуючи, колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні не було зафіксовано жодних активних дій правоохоронних органів, а недоліки у документуванні діяльності ОСОБА_5 не можуть свідчити про наявність провокації.

Встановивши відсутність у діях правоохоронних органів провокації, колегія суддів вважає за необхідне перейти до оцінки іншого суттєвого моменту даного кримінального провадження, а саме: підслідності та здійснення досудового розслідування іншим слідчим органом, ніж той, який зазначений у ст. 216 КПК України.

Щодо іншого органу досудового розслідування

26 грудня 2016 року військовий прокурор Південного регіону України ОСОБА_12 своїм рапортом повідомив Генерального прокурора України ОСОБА_14 про те, що отримав від громадянина ОСОБА_5 пропозицію неправомірної вигоди за використання свого службового становища та процесуальних повноважень для скасування арешту і повернення вантажу (соди) та судна їх власникам(т. 2, а.с. 138).

За результатом розгляду рапорту, Генеральним прокурором України ОСОБА_14 було доручено, шляхом проставлення на ньому 27 грудня 2016 року відповідної резолюції, організувати документування в рамках чинного законодавства ОСОБА_29, який обіймав посаду заступника начальника управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки начальника відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України(т. 2, а.с. 138).

В свою чергу заступник начальника управління ОСОБА_29 шляхом проставлення відповідної резолюції на цьому ж рапорті військового прокурора ОСОБА_12 доручив старшому слідчому в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України молодшому раднику юстиції ОСОБА_30 розглянути інформацію, яка міститься у рапорті в порядку ст. 214 КПК України(т. 2, а.с. 138).

На виконання вказаного доручення, старший слідчий в ОВС ОСОБА_31 27 грудня 2016 року, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, вніс до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України(т. 2, а.с. 153).

Надаючи оцінку факту проведення на початковому етапі даного кримінального провадження іншим органом досудового розслідування, ніж той який зазначений у ст.216 КПК України, та здійснення цим органом необхідних дій щодо збирання доказів та документування відомостей про пропозицію надання неправомірної вигоди в контексті істотності порушення з цих підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості зібраних доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 17 Конституції України, забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Стаття 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року № 964-IV (чинного на момент визначення підслідності у даному кримінальному провадженні) закріплювала під поняттям національної безпеки, зокрема, захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, а під поняттям правоохоронних органів органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.

Отже, правоохоронною є діяльність державних установ (правоохоронних органів), спрямована на захист національної безпеки, забезпечення стану законності й правопорядку, захист прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави та на реалізацію інших законодавчо визначених функцій держави. Кожному із напрямів системи діяльності правоохоронних органів притаманні свої особливості, які характеризують певну специфіку того або іншого правоохоронного органу, разом з тим, основним завданням усіх правоохоронних органів залишається забезпечення законності, захисту прав та інтересів суспільства, боротьба з кримінальними та іншими правопорушеннями.

З огляду на викладене, можливо дійти висновку, що, створюючи певні правоохоронні органи, держава наділяє їх повноваженнями щодо здійснення тих її внутрішніх функцій, які мають завданням протидію загрозам правам і свободам особи, суспільства та держави.

За таких обставин, в широкому розумінні не можна стверджувати про реалізацію непередбаченихповноважень у зв`язку з порушенням правил підслідності при порушенні кримінальної справи, оскільки повноваження усіх правоохоронних органів України, в тому числі слідчих органів, перелік яких закріплений у ст. 216 КПК України, спрямовані як раз на захист в рівних умовах інтересів особи, суспільства та держави, в тому числі від кримінальних правопорушень.

Визначаючи у ст. 216 КПК України підслідність органів досудового розслідування, в тому числі підслідність НАБУ, законодавець в цій статті не встановлює конкретні повноваження цих органів, зокрема, не наділяє їх виключною компетенцією розпочинати розслідування кримінальних проваджень за відповідними статтями КК України, як і не встановлює їх обов`язок передати матеріали досудового розслідування до іншого органу.

У названій статті йдеться про здійснення такого розслідування цими органами, без конкретизації моменту його початку, що у поєднанні з положеннями ч.ч. 2, 5 ст. 218 КПК України свідчить про те, що законодавець допускає можливість розпочинання та проведення досудового розслідування будь-яким органом досудового розслідування, однак лише до визначення уповноваженою особою належного до певного кримінального правопорушення органу.

Це пов`язано з тим, що по деяким кримінальним правопорушенням взагалі неможливо здійснити попередню кваліфікацію у зв`язку з відсутністю достатньої кількості даних для того, щоб можна було зробити правильний висновок про те, який же конкретно злочин вчинено, визначити спеціального суб`єкта його вчинення чи встановити розмір шкоди.

Крім того, одразу після початку досудового розслідування може існувати необхідність проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій чи здійснення повідомлення про підозру затриманій особі в стислі строки (ч. 2 ст. 278 КПК України). Очевидно, що у зазначених випадках вести мову про зміну підслідності є недоречним, оскільки це може призвести до втрати доказів у кримінальному провадженні, і як наслідок такої зміни є порушення прав суспільства та держави на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьбі з корупцією.

Статтею 216 КПК України визначається підслідність кримінальних правопорушень за органами, уповноваженими на розслідування цих кримінальних правопорушень (предметна підслідність), а ст. 218 КПК України за територією вчинення кримінального правопорушення (територіальна підслідність).

Як вбачається з цих двох норм, лише ст. 218 КПК України, зокрема її ч. 2, містить вказівку на необхідні дії слідчого у випадку здійснення ним досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке йому не підслідне, а саме: якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Той факт, що ст. 216 КПК України не містить такої вказівки не означає, що на предметну підслідність не поширюється зазначене правило щодо здійснення слідчим досудового розслідування до визначення прокурором іншої підслідності.

Так, зі змісту ст. 214 КПК України, вбачається що законодавець, з метою уникнення затягування початку досудового розслідування внаслідок тих чи інших причин, передбачає обов`язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати проведення досудового розслідування, навіть якщо розслідування цього кримінального правопорушення не віднесене до його компетенції.

З огляду на те, що слідчий не наділений правом визначення підслідності кримінального провадження, він продовжує проведення у ньому всіх можливих та необхідних слідчих (розшукових) дій до того моменту, коли прокурор, відповідно до своїх повноважень, визначить іншу підслідність.

Зазначена послідовність дій слідчого і прокурора є загальною у питанні зміни підслідності кримінального провадження як предметної, так і територіальної, незважаючи на те, що закріплена лише положеннями ст. 218 КПК України.

Це також підтверджується ч. 5 ст. 218 КПК України, у якій міститься посилання на предметну підслідність кримінальних проваджень, а саме: спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.

Необхідно зазначити, що норми КПК України взагалі не визначають наслідків порушення правил підслідності, чіткого процесуального порядку її зміни та строків передачі матеріалів кримінального провадження до належного органу досудового розслідування.

Порядок реалізації правоохоронними органами наданих їм повноважень щодо здійснення кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України).

Ефективність здійснення кримінального судочинства значною мірою залежить від результативності проведення досудового розслідування, метою якого є забезпечення суду доказами у кримінальному провадженні для того, щоб останній міг виконувати покладену на нього функцію правосуддя.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України надається визначення терміну досудове розслідування, яким є стадія кримінального провадження, що починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Тобто, стадія досудового розслідування пов`язана з прийняттям ключових для подальшого розгляду кримінального провадження процесуальних рішень, зокрема, складання і вручення повідомлення про підозру (ст.ст. 277, 278 КПК України), складання обвинувального акта та звернення з ним до суду (ч. 1 ст. 291, ч. 2 ст. 283 КПК України), що є проявом одного з логічних кінцевих результатів діяльності органу досудового розслідування.

На думку колегії суддів, про наслідки порушення правил підслідності під час розгляду будь-якого кримінального провадження мова може йти лише тоді, коли досудове розслідування з початку і до однієї з форм закінчення проводилося іншим суб`єктом, ніж тим, який визначений у ст. 216 КПК України.

В кримінальному проваджені, що розглядається, слідчим в ОВС ОСОБА_32, на виконання вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, 27 грудня 2016 року внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР і цього ж дня, відповідно до ч. 6 ст. 214 КПК України, повідомлено заступника Генерального прокурора України про початок проведення досудового розслідування (т. 2, а.с. 153).

04 січня 2017 року прокурор ОСОБА_33 своєю постановою визначив підслідність за детективами НАБУ(т. 3 а.с. 173-175).

В подальшому постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_34 від 13 січня 2017 року постанову про визначення підслідності від 04 січня 2017 року було скасовано(т. 3 а.с. 176-177).

26 січня 2017 року Генеральний прокурор України ОСОБА_14 скасував цю постанову ОСОБА_34 від 13 січня 2017 року та визначив підслідність за детективами НАБУ(т. 3 а.с. 181-183).

Тобто, у даному кримінальному провадженні, реалізуючи передбачені ч. 2 ст. 218 КПК України обов`язки, слідчий ОСОБА_31 розпочав та здійснював досудове розслідування, а прокурор ОСОБА_33 визначив його підслідність. В подальшому, у зв`язку із виникненням спору, Генеральний прокурор України остаточно розв`язав його відповідно до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України.

Підсумовуючи, колегія суддів не вбачає порушень ч.1 ст.87 КПК України в частині проведення на початковому етапі даного кримінального провадження досудового розслідування іншим органом, ніж той, який зазначений у ч.5 ст.216 КПК України, та не констатує істотності порушення з цих підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості усіх зібраних таким органом доказів. Такий висновок суду не свідчить про те, що зібрані докази іншим органом досудового розслідування не можуть бути визнані недопустимими за іншими підставами.

Також колегія суддів, не вбачає порушень п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України в частині проведення на початковому етапі даного кримінального провадження іншим органом досудового розслідування, ніж той, який зазначений у ч.5 ст. 216 КПК України, так як не було встановлено жодних дій органу досудового розслідування чи прокурора, які здійснювалися поза межами повноважень, наданих їм положеннями КПК України. При цьому, необхідно зазначити, що в даній статті мова йде про недопустимість доказів, отриманих в результаті реалізації не передбачених КПК України повноважень органами досудового розслідування, прокуратури, однак без прив`язки власне до самого органу. Це свідчить про те, що у цій нормі мова йде про здійснення загальних повноважень, якими наділені усі і будь-який орган досудового розслідування та/або прокуратури, а не про порушення, пов`язані з визначенням такого органу (ст.ст. 36, 39, 40 КПК України).

Зібрані іншим органом досудового розслідування докази не можуть бути визнанні недопустимими на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, так як згадана вище норма допускає можливість виникнення ситуації, коли після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР досудове розслідування у ньому здійснюються не тим органом, який зазначений у ст. 216 КПК України. Словосполучення «після початку» кримінального провадження, яким розпочинається п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України є оціночним поняттям, зокрема, в розумінні його тривалості в часі. Зміст цього поняття визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування - судом, який у кожному конкретного випадку має оцінити усі обставини, які спонукали здійсненню досудового розслідування іншим органом, ніж той, що визначений у ст. 216 КПК України.

Колегія суддів не вбачає порушень ч. 5 ст. 36 КПК України в частині проведення на початковому етапі даного кримінального провадження іншим органом досудового розслідування, ніж той який зазначений у ч.5 ст. 216 КПК України,так як закінчення стадії досудового розслідування відбувалося за участі детективів НАБУ, які своїми подальшими діями схвалили усі попередньо прийняті процесуальні рішення та проведені слідчі (розшукові) дії іншим органом досудового розслідування, встановили для себе їх допустимість та звернулися до суду з обвинувальним актом.

Отже, досліджуючи матеріали даного кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що внесення відомостей до ЄРДР слідчим Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України та проведення ним певних слідчих (розшукових) дій після початку досудового розслідування не є підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Вирішення питання про визнання доказів, зібраних таким суб`єктом на початку досудового розслідування, який при цьому діяв у межах, передбачених КПК України, недопустимими має вирішуватись судом у кожному конкретному кримінальному провадженні з урахуванням загальних вимог по допустимості доказів.

Щодо рівності перед законом за мовними ознаками

Без дослідження питання дотримання правоохоронними органами під час затримання громадянина іншої держави - ОСОБА_5 гарантованого права бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього, колегія суддів не може перейти до оцінки дій обвинуваченого.

Участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом, за якою не допускається привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбаченихКПК України, зокрема, за мовними ознаками (ст. 24 Конституції України,ст.10КПК України). Дотримання цих засад є одним з проявів забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (пп. «а» п. 3 та пп. «е» п. 3).

За змістом ст. 29 КПКУкраїни, кримінальне провадження здійснюється та процесуальні документи складаються державною мовою, а у разі якщо особа нею не володіє чи недостатньо володіє, вона має право користуватися рідною або іншою мовою, якою володіє, із використанням у разі необхідності послуг перекладача, який може бути залучений сторонами кримінального провадження або слідчим суддею чи судом для перекладу пояснень, показань або документів; переклад процесуальних документів, крім рішення суду, яким закінчується судовий розгляд по суті, здійснюється лише за клопотанням сторін.

З наведених норм вбачається, що, визначаючи умову залучення перекладача - у разі необхідності, законодавець не встановив порядку такого залучення, як і безумовного обов`язку слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залучати його самостійно за відсутності клопотання з боку учасника провадження. При цьому, за умови наявності відповідного клопотання, можливим є здійснення перекладу усіх процесуальних документів, які потрібні підозрюваному, обвинуваченому для розуміння того, що відбувається.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, за результатами проведеного 29 грудня 2016 року контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_5 було затримано, про що складено відповідний протокол. При затриманні ОСОБА_5 повідомив, що не володіє українською мовою, при цьому, добре володіє (читає, пише і розмовляє) російською мовою. У зв`язку з цим, підстави затримання, у вчиненні якого злочину підозрюється, права та обов`язки, в тому числі й право у разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави, роз`яснювались ОСОБА_5 старшим слідчим в ОВС ОСОБА_32 російською мовою. Зазначені обставини підтверджуються протоколом затримання та відеозаписом, долученим до нього. Із вказаного відеозапису вбачається, що переклад на російську мову слідчим був не досконалим, втім, це не завадило ОСОБА_5 зрозуміти оголошені йому права та можливість ними скористатися, про що свідчить відповідна відмітка у протоколі затримання (т. 2, а.с. 196-200; 212).

Отже, хоча слідчий під час перекладу на російську мову робив паузи, в деяких місцях переклад був не аутентичним, це не вплинуло на розуміння ОСОБА_5 обставин його затримання, наявності у нього відповідних прав та процесуальних можливостей як у затриманого, що не заперечується ним самим, а тому відсутні підстави вважати, що під час затримання відбулося порушення гарантованих йому прав щодо користування мовою, якою він володіє, а складений протокол міг бути перекладений на російську мову за наявності відповідного клопотання, втім, ані сам ОСОБА_5, ані його захисник ОСОБА_35 ні до, ні після залучення цього дня постановою старшого слідчого ОСОБА_36 перекладача ОСОБА_37 не зазначили про необхідність здійснення такого перекладу для більшого розуміння ОСОБА_5 обставин, що відбувалися. З огляду на зазначене, викладені у протоколі затримання зауваження адвоката ОСОБА_35 щодо складення та оголошення його змісту українською мовою судом оцінюються критично (т. 3, а.с. 134-142).

За таких обставин, колегія суддів не вбачає даних, які би свідчили прообмеження за мовними ознаками ОСОБА_5 у його процесуальних правах та про порушення з цих підстав його права на захист або несправедливість судового розгляду щодо нього в цілому, а тому приходить до висновку про відсутність істотних порушень його прав та свобод, гарантованих положеннями ст. 6 Конвенції.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до ст. 18 КК України є суб`єктом злочину), своїми діями порушив встановлений Законом України«Про прокуратуру» порядок (об`єкт злочину) службової діяльності, а саме підтримання прокурором ОСОБА_12, який обіймає посаду військового прокурора Південного регіону України та був прокурором - старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року (службова особа, яка займає відповідальне становище) державного обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, який також користується правами і виконує обов`язки, передбачені КПК України.

Так,26грудня 2016року приблизноо 10.30(час)у ресторані «Pomodoro», розташованому за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 2а (місце), ОСОБА_5,діючи умисно(формавини),з метоюзняття арештуіз затриманогосудна«Sky Moon», а також вантажу товарної партії технічної соди (мета), під час зустрічі з військовим прокурором Південного регіону України ОСОБА_12, усвідомлюючи, що він виконує у кримінальному провадженні № 42016160690000034 від 17 квітня 2016 року повноваження прокурора старшого групи прокурорів та є керівником військової прокуратури Південного регіону України, тобто особою, яка займає відповідальне становище, в особистих інтересах та інтересах компанії NTA Invest Group s.r.o. (мотив), співвласником якої він є, висловив намір (спосіб) надати йому неправомірну вигоду, а в подальшому, 29 грудня 2016 року приблизно о 10.00 (час) у приміщенні ТОВ «Гойа» (розважальний заклад «Шутерс») за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Московська, 22 (місце), діючи умисно (форма вини), у своїх інтересах та інтересах компанії NTA Invest Group s.r.o. (мотив) співвласником якої він є, маючи на меті зняття арешту із затриманогосуднаSky Moon, а також вантажу товарної партії технічної соди (мета), усвідомлюючи правові наслідки, які можуть настати в результаті затримання та арешту судна і вантажу, а саме можливість конфіскації коштовного рухомого майна, під час зустрічі, яка відбулася під контролем правоохоронних органів, надав (спосіб) військовому прокурору Південного регіону України ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 75000 доларів США (предмет злочину) за вчинення ОСОБА_12 процесуальних дій, спрямованих на зняття арешту із судна «Sky Moon», а також вантажу товарної партії технічної соди у кількості 3005,2 тонни.

Тобто, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 369 КК України, за ознаками пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, а також надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Враховуючи формулювання пред`явленого ОСОБА_5 прокурором обвинувачення, а також диспозицію статті, яка передбачає відповідальність за ч.3 ст. 369 КК України, для встановлення вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, суд вважає за необхідне надати характеристику основним елементам складу зазначеного злочину.

Оскільки ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (на час вчинення кримінального правопорушення 46 років), відомостей щодо його неосудності судом не встановлено, то він є суб`єктом злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.

Безпосереднім об`єктом цього злочину є встановлений порядок службової діяльності в окремих ланках державного апарату й апарату місцевого самоврядування, апарату управління державних або комунальних підприємств, установ та організацій.

Так,обіймаючи посаду військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_12, згідно Закону України «Про прокуратуру», наділений повноваженнями, зокрема, щодо представлення регіональної прокуратури у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями; організації діяльності регіональної прокуратури та інших повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Крім того, як прокурор - старший групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, наділений передбаченими КПК України відповідними повноваженнями у цьому провадженні.

Тобто судом встановлено, що об`єктом злочину, вчиненого ОСОБА_5, є передбачений Законом України «Про прокуратуру» порядок здійснення встановлених Конституцією України функцій з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, зокрема, порядок підтримання прокурором державного обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, який користується при цьому правами і виконує обов`язки, передбачені КПК України.

Як вбачається з обвинувального акта та встановлених судом обставин, грошові кошти в сумі 75000 доларів США ОСОБА_5 пропонувались та надавались ОСОБА_12, який є військовим прокурором Південного регіону України та виконував у кримінальному провадженні №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року повноваження прокурора - старшого групи прокурорів, за вчинення ним з використанням своїх повноважень процесуальних дій, спрямованих на зняття арешту із судна та вантажу, тобто без законних на те підстав.

Тобто, судом встановлено,що неправомірнавигода увиді грошовихкоштів урозмірі 75000доларів СШАє предметом злочину, вчиненого ОСОБА_5 .

Також, ОСОБА_5 запропонував військовому прокурору Південного регіону України ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 75 000 доларів США під час їх зустрічі 26 грудня 2016 року приблизно о 10:30 у ресторані «Pomodoro», розташованому за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 2а.

В подальшому,29грудня 2016року,під часзустрічі приблизноо 10:00 у приміщенніТОВ «Гойа»(розважальнийзаклад «Шутерс»)за адресою:м.Київ,Печерський р-н,вул.Московська,22, що відбувалась під контролем правоохоронних органів, ОСОБА_5 передав військовому прокурору Південного регіону України ОСОБА_12 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 75000 доларів США.

Тобто, дії ОСОБА_5 з об`єктивної сторони інкримінованого йому злочину характеризується пропозицією та наданням неправомірної вигоди.

Одержувачем чи потенційним одержувачем неправомірної вигоди, згідно з ч. ч. 1, 2приміткою дост.364 ККУкраїни,є службоваособа.Службові особами,які займаютьвідповідальне становище,визначені уч.2примітки дост.368КК України. Відповідно до вказаної примітки, службовими особами, які займають відповідальне становище у контексті ст.369 КК України є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364 КК України, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_12 призначено на посаду військового прокурора Південного регіону України наказом Генерального прокурора України від 24 березня 2015 року; також він, відповідно до постанови від 02 грудня 2016 року про визначення групи прокурорів, здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року.

Таким чином, суд вважає встановленим, що одержувач неправомірної вигоди у даному кримінальному провадженні ОСОБА_12, перебуваючи на посаді Військового прокурора Південного регіону України та здійснюючи повноваження старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, що є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 369 КК України.

Під «використання службовоюособою свогостановища» розуміється вчинення службовою особою будь-яких дій з використанням можливостей, обумовлених займаною посадою.

Згідно відомостей, встановлених під час судового розгляду даного кримінального провадження, ОСОБА_5 запропонував та надав неправомірну вигоду ОСОБА_12, який будучи військовим прокурором Південного регіону України, а також прокурором - старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року мав усі можливості, використовуючи свої повноваження, виконати дії, за які ним пропонувалась і надавалась неправомірна вигода.

Також, враховуючи, що за клопотаннями військової прокуратури Південного регіону України у кримінальному провадженні №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2016 року та 07 грудня 2016 року були накладені арешти на судно «Sky Moon» та вантаж - товарну партію технічної соди у кількості 3 005,2 тонни, що належить компанії NTA Invest Group s.r.o., співвласником якого є обвинувачений ОСОБА_5, останній неправомірну вигоду пропонував та надав за зняття арешту з вантажу товарної партії технічної соди в своїх інтересах, як співвласник компанії NTA Invest Group s.r.o., та судна «Sky Moon», яке її перевозило, в інтересах третіх осіб.

При цьому, ОСОБА_5, усвідомлюючи правові наслідки, які можуть настати в результаті затримання та арешту судна і вантажу, вирішив звільнити його з-під арешту, реалізувавши свій злочинний умисел саме шляхом надання неправомірної вигоди відповідальній службовій особі військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_12 (тобто діяв умисно), оскільки на його думку вирішення питання зняття арешту знаходилося в компетенції прокурора ОСОБА_12, так як він мав усі можливості, використовуючи свої повноваження, безпосередньо виконати дії, за які пропонувалась і надавалась неправомірна вигода.

Враховуючи, що ОСОБА_5 розумів суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, при цьому знав, що надання неправомірної вигоди є незаконним, надавши її, довів злочин до кінця та бажав настання негативних наслідків, пропонуючи та надаючи неправомірну вигоду діяв з прямим умислом, суд приходить до висновку, що його такі дії є винними.

Вина ОСОБА_5 підтверджується,серед іншого,показами свідка ОСОБА_12, який бувдопитаний всудовому засіданні08лютого 2021року. Його покази та відповіді на поставлені питання сторонами кримінального провадження та судом можуть бути зведені наступним чином. Так, з березня 2015 року він проходив військову службу на посаді військового прокурора Південного регіону України. Наприкінці листопада 2016 року в рамках розслідування військовою прокуратурою Південного регіону України кримінального провадження, прикордонною службою в акваторії річки Дунай було затримано судно «Sky Moon» з вантажем соди, виробництва окупованого содового заводу в Армянську, яке йшло з окупованого порту Севастополь. Це було перше судно, затримане Україною за порушення чинного законодавства щодо режиму тимчасово окупованих територій. У другій половині грудня 2016 року до нього звернувся його знайомий співробітник СБУ ОСОБА_38, якого він знає з 2013-2014 років та попросив про зустріч, дату якої не пам`ятає, але це було за кілька днів до зустрічі з ОСОБА_5 . Коли ввечері вони зустрілися, ОСОБА_39 сказав, що з ним хоче зустрітися людина з приводу затриманого вантажу та судна. На його питання чи є сенс у цій зустрічі, ОСОБА_39 відповів, що це прохання когось з його керівництва, дуже просив і наполягав на неформальній зустрічі. З розмови зрозумів, що мова йде про зустріч з власником вантажу. Він погодився на зустріч та, оскільки ОСОБА_5 контактував з ОСОБА_40, через останнього повідомив про час і місце такої зустрічі. Також зазначив, щоб ОСОБА_39 більше цим питанням не займався. Потім повернувся на роботу і повідомив процесуальних прокурорів в провадженні щодо затриманого судна про зазначений факт. Далі, з метою запобігання можливим провокаціям, органом досудового розслідування було прийнято рішення здійснити документування його зустрічі з ОСОБА_5, на що були отримані відповідні судові дозволи. Свідок не пригадує, щоб хтось інший, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_41, звертався до нього з питанням зняття арештів з судна та вантажу. Також зазначив, що ОСОБА_39 ними для розкриття протиправної діяльності ОСОБА_5 не залучався. Вважав, що мав зустрітися з ОСОБА_5 щоб розібратися, що це за людина та які у нього наміри, а також розумів, що у разі відмови у такій зустрічі, ОСОБА_5 буде шукати інші шляхи вирішення питання, в тому числі і в позапроцесуальній формі. Далі свідок ОСОБА_12 зазначив, що в понеділок (точної дати не пам`ятає) він зустрівся з ОСОБА_5 у кафе «Pomodoro» на проспекті Шевченка у м. Одесі. До цього він ОСОБА_5 не знав та про предмет розмови йому відомо не було, оскільки з ОСОБА_40 вони цього не обговорювали. Після знайомства у кафе він запитав у ОСОБА_5 що йому від нього потрібно. ОСОБА_5 розповів, що є власником вантажу, хоче вирішити питання про його звільнення з під арешту та повернення вантажу і судна, за що готовий надати 75000. При цьому зазначив, що попередньо суму у розмірі 75000 доларів США з ОСОБА_40 не обговорював, а зазначену суму ОСОБА_5 запропонував сам. Єдине, що він перепитав у ОСОБА_5, це уточнив з приводу валюти, на що той відповів, що мова йде про долари. Наприкінці зустрічі він сказав, що подумає і що ОСОБА_5 може йому зателефонувати чи в той самий день, чи наступного дня. При цьому, з ініціативи органу досудового розслідування, відповідно до постанови суду, відбувалася аудіо- та відеофіксація даної зустрічі. На думку свідка, ОСОБА_5 звернувся до нього як до керівника органу прокуратури, який, на його думку, міг вирішити питання про звільнення вантажу і судна з під арешту та їх повернення завдяки своєму службовому становищу у широкому розумінні. Зазначив, що власне він, як прокурор у кримінальному провадженні, міг звернутися з клопотанням до суду про зняття арешту з різних підстав. Наскільки свідок пам`ятає, у Приморському районному суді м. Одеси уже були розпочаті процедури оскарження арештів, але рішення були прийняті на користь органів досудового розслідування, а також вказав, що на той час відбувався дуже серйозний тиск на суд. Хто конкретно вчиняв цей тиск йому не відомо, така інформація була неофіційною, оскільки отримана ним на рівні чуток. Також зауважив, що як керівник прокуратури він спілкується з безліччю людей. В цьому конкретному випадку розумів, що важливим буде виявлення осіб, які хотіли і намагалися у позапроцесуальний спосіб вплинути на суд і органи досудового розслідування. Для скорегування свого плану дій він прийшов у кафе на зустріч з ОСОБА_5 . Одразу після зустрічі він, відповідно до законодавства, офіційно повідомив Генерального прокурора в усному порядку та письмово (рапортом), а також свого безпосереднього керівника Головного військового прокурора про пропозицію неправомірної вигоди. Із зазначених ним в рапорті відомостей не вбачає розголошення державної таємниці, оскільки він лише довів інформацію про надходження йому пропозиції про надання неправомірної вигоди до відома Генерального прокурора. Після цього Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури за даним фактом було зареєстроване кримінальне провадження і далі відбувалося документування злочину. Чому саме Генеральною інспекцією проводилось розслідування йому не відомо, однак він знає, що нею і зараз проводяться такі розслідування. Після зустрічі йому надійшло декілька дзвінків від ОСОБА_5 щодо вирішення його питання. Ініціативно він направив ОСОБА_5 лише одне смс-повідомлення у WhatsApp з інформацією про місце і час їх наступної зустрічі у м. Києві за вказівкою правоохоронних органів уже в рамках кримінального провадження. Надалі, 26 або 29 грудня між ними відбулася зустріч у кафе «Шутерс» на вул. Московській у м. Києві, де ОСОБА_5 повідомив йому, що гроші зібрані та прокоментував, що їх збирали усією громадою чи усією сім`єю, тобто акцентував увагу на витрачені ним для цього час і зусилля. Після передачі ОСОБА_5 імітаційних засобів двох копій ухвал про зняття арешту з вантажу та судна, які були виготовлені з ініціативи слідства, ОСОБА_5 сам поклав у його папку гроші, де раніше знаходились зазначені імітаційні засоби, на чому зустріч була завершена. Ту обставину, що зняття арешту буде вирішено за допомогою рішень суду, зі слів свідка, вони могли обговорити під час першої зустрічі. Передана сума була озвучена ОСОБА_5, він сам кошти не перераховував. Оцінивши пачки купюр, які ОСОБА_5 діставав з різних кишень, по обсягу він міг припустити, що там дійсно була зазначена ним сума. В цей час свідок був оснащений аудіо- та відеоконтролем, тож вважає, що всі дії ОСОБА_5, в тому числі і передача коштів, мали би бути зафіксовані, а також припускає, що можливо були ще камери і в самому кафе. У всіх їх спілкуваннях ініціатором був ОСОБА_5 . Він же сам і телефонував йому на WhatsApp. Щодо обставин отримання ОСОБА_5 його номера мобільного телефону точно не пригадує, зазначив, що можливо дав його ОСОБА_5 сам, а можливо це зробив ОСОБА_42 . Скріншоти їх спілкування були передані ним до НАБУ. Після закінчення зустрічі ОСОБА_5 залишився у кафе, а свідок сів у свою машину, у якій крім нього знаходився ще водій ОСОБА_43, вирушив до слідчих і прокурорів та передав їм папку з грошовими коштами. В дорозі він провів приблизно до 15 хвилин, сторонніх осіб за цей час не бачив. Після передачі коштів органам розслідування, останніми проводився їх огляд. Чи перераховувалися кошти, а також які саме процесуальні документи в цей час складалися він не пам`ятає. Зазначив, що був допитаний детективом НАБУ спочатку один, а потім відбувся одночасний допит його, ОСОБА_5 і ОСОБА_44 .

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_12, суд приходить до висновку, що вони є детальними, логічними, послідовними, не викликають жодних сумнівів у своїй допустимості та достовірності, не містять протирічь і повністю узгоджуються між собою та дослідженими судом іншими доказами, у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам, встановленим судом. У суду не має підстав не довіряти свідку, його покази в силу ст. 84 КПК України є джерелом доказу, які можуть бути покладені в основу вироку.

В судовому засіданні 15 березня 2021 року був допитаний свідок сторони обвинувачення ОСОБА_13, однак, аналізуючи та надаючи оцінку його показам, суд приходить до висновку, що вони не мають самостійного доказового значення, оскільки загалом підтверджують лише факт зустрічі обвинуваченого ОСОБА_5 з ОСОБА_12, який не оспорюється сторонами кримінального провадження, та не містять жодних інших відомостей щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, які достовірно були встановлені сукупністю інших належних та допустимих доказів, натомість вони є неконкретними, розмитими та такими, що викликають у колегії суддів сумніви щодо їх повноти. Зокрема, такі сумніви викликані характером займаної посади свідка, його дружніми стосунками з обвинуваченим ОСОБА_5, а також матеріалами НСРД, дослідженими судом в ході розгляду справи, з чого в сукупності прослідковується обізнаність свідка щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в більшій мірі, ніж він повідомив суду, а тому суд не сприймає ці покази як джерело доказу та не бере їх до уваги.

Також, вина обвинуваченого підтверджується фактичними даними, які містяться у зібраних органами досудового розслідування та досліджених судом доказах, а саме:

-рапорті військового прокурора південного регіону України ОСОБА_12 від 26 грудня 2016 року, яким він повідомляє Генерального прокурора України про пропозицію ОСОБА_5 надати йому неправомірну вигоду в загальній сумі 75000 доларів США за використання ним свого службового становища та процесуальних повноважень для скасування накладених арештів на судно і вантаж у кримінальному провадженні за фактом незаконного в`їзду-виїзду з тимчасово окупованої території АР Крим та повернення їх власникам (т. 2 а.с. 138);

-протоколі затримання ОСОБА_5 від 29 грудня 2016 року, що відбулося о 10:15 в приміщенні ТОВ «Гайа» (кафе «Шутерс») у м. Києві та під час якого здійснено особистий обшук затриманого із застосуванням технічних засобів фіксації (т. 2 а.с. 196-200; 212);

-протоколі про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого екперименту від 30 грудня 2016 року, відповідно до якого 28 грудня 2016 року виготовлено спеціальні несправжні (імітаційні) засоби - 2 ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2016 року про скасування арешту майна, вручених ОСОБА_12 29 грудня 2016 року, які він передав ОСОБА_5 під час їх зустрічі в розважальному комплексі «Шутерс» у м. Києві в обмін на неправомірну вигоду в розмірі 75000 доларів США (т. 2 а.с. 220-223);

-висновку експерта за результатами проведення дактилоскопічної експертизи від 28 лютого 2017 року № 676/17-33, якою встановлено, що «На представлених для дослідження двох аркушах формату А4 (об`єкти №№ 1, 2) є загалом більше 55 слідів та фрагментів слідів папілярних узорів рук людини» (т. 3 а.с. 3-6);

-висновку експерта за результатами проведення дактилоскопічної експертизи від 28 лютого 2017 року № 675/17-33/3715?3735/17-33, якою встановлено, що «На представлених для дослідження трьох полімерних пакетах, одному білому аркуші формату А4, а також 18-ти грошових купюрах на суму 1720 доларів США виявлено більше 80 слідів папілярних узорів рук людини та їх фрагментів слідів» (т. 3 а.с. 9-15);

-висновку експертаза результатамипроведення дактилоскопічноїекспертизи від29травня 2017року №5363/17-33/9202?9240/17-33,якою встановлено,що «Середвиявлених відбитківна об`єктахдослідження єсліди,які залишенігр. ОСОБА_5,17вересня 1970року.Зокрема,на об`єктахдослідження №1(аркушіпаперу ізтекстом)та №3(аркушіпаперу форматуА4)є трисліди,які залишенівеликими пальцямиправої талівої рукгр. ОСОБА_5 .Сліди,що єна об`єкті№ 5(полімерномупакеті),залишені негр. ОСОБА_5,а іншоюособою (іншимиособами)» (т. 3 а.с. 31-39);

-висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 02 червня 2017 року № 219/1 прим. № 1, відповідно до якого представлені грошові (купюри в кількості 767 штук: купюри номіналом 100 доларів США, номіналом 50 доларів США, номіналом 20 доларів США) відповідають зразкам грошових знаків Федерального резервного банку США, відповідного номіналу, які виготовляються підприємством, що здійснює випуск грошових знаків, тобто є справжніми грошовими знаками (т. 3 а.с. 57-73);

-протоколі огляду грошових коштів, вилучених під час затримання ОСОБА_5, від 29 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 76-85);

-протоколі огляду місця події від 29 грудня 2016 року та копії відеозапису, відповідно до яких на другому поверсі розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на третьому столі праворуч були виявлені зігнуті вдвоє аркуші паперу формату А4 копії двох ухвал Приморського районного суду міста Одеси у кримінальному провадженні № 42016160690000034 (т. 3 а.с. 124-127);

-флеш накопичувачі з відеозаписами з камер відеоспостереження розважального комплексу «Шутерс» (т. 3 а.с. 133);

-копії протоколу про результати аудіо та відео контролю за ОСОБА_5 від 02 лютого 2017 року у кримінальному провадженні № 42016160690000034 від 17 квітня 2016 року, відповідно до якого 26 грудня 2016 року приблизно о 10 год. 20 хв. ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_5 в кафе «Шутерс» в м. Одесі, в ході якої між ними відбулася розмова (т. 4 а.с. 195-197, 207-208);

-відеозаписі зустрічі ОСОБА_12 з ОСОБА_5, яка мала місце 26 грудня 2016 року, що знаходиться на носії інформації MSD №164т, який вказаний як додаток до протоколу про результати проведення аудіо- відеоконтролю за особою від 02 лютого 2017 року (додаток до протоколу огляду від 21 березня 2017 року) (т. 4, а.с. 207);

-записі з диктофону зустрічі ОСОБА_12 з ОСОБА_5, яка мала місце 26 грудня 2016 року, що знаходиться на диску DVD-R №165, який вказаний як додаток до протоколу про результати проведення аудіо- відеоконтролю за особою від 02 лютого 2017 року (додаток до протоколу огляду від 21 березня 2017 року) (т. 4, а.с. 208);

-протоколі про результати проведення НСРД аудіо, відеоконтролю ОСОБА_5 від 17 січня 2017 року з носіями інформації: micro SD: 1844т, 1845т, 1846т та диски DVD-R: 1844т, 1845т, відповідно до якого 29 грудня 2016 року з 09:52 по 10:16 в кафе «Шутерс» у м. Києві відбулася зустріч ОСОБА_5 і ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 132-138; 142-146);

-вимозі Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції «102» НПУ стосовно ОСОБА_5 ; на звороті Довідка № 17144618860680410947 від 25 травня 2017 року (т. 5 а.с. 173).

-речових доказах грошових коштах в сумі 75000 доларів США, а саме: 736 банкнот номіналом по 100 доларів США, 26 банкнот номіналом 50 доларів США, 5 банкнот номіналом 20 доларів США.

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

-витяг з кримінального провадження № 42016000000004089 про внесення 27 грудня 2016 року до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України (т. 2 а.с. 137);

-додатки до рапорту військового прокурора південного регіону України ОСОБА_12 від 26 грудня 2016 року: копії ухвал слідчих суддів Приморського районного суду міста Одеси від 19 листопада 2016 року та від 07 грудня 2016 року; інформація про компанію «NTA INVEST GROUP s.r.o.» (т. 2 а.с. 139-150);

-постанова про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих від 27 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 151-152);

-повідомлення про початок проведення досудового розслідування від 27 грудня 2016 (т. 2 а.с. 153);

-постанова про визначення групи прокурорів від 27 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 154-155).

-постанова про залучення ОСОБА_12 до конфіденційного співробітництва та до проведення НСРД від 27 грудня 2016 року із його згодою, протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 27 грудня 2016 року та протоколом роз`яснення його прав і обов`язків від 29 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 156-162);

-доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 27 грудня 2016 року комплекс оперативних заходів по фігурантам провадження (т. 2 а.с. 163-164);

-постанова про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих від 29 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 166-168);

-клопотання старшого слідчого від 27 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «Porsche» (т. 2 а.с. 169-171);

-ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року про надання дозволу на обшук автомобіля марки «Porsche» (т. 2 а.с. 172);

-протокол огляду та вручення спеціальних імітаційних (несправжніх) засобів від 29 грудня 2016 року двох ухвал слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 28 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 191-195);

-додатки до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 грудня 2016 року: опис речей і документів, які були вилучені (додаток №2); перелік присутніх осіб (додаток №1); пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_5 ; копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4610/10 та посвідчення адвоката ОСОБА_45, копія доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги (т. 2 а.с. 201-211);

-постанова про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого екперименту від 28 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 213-215);

-протокол виготовлення спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів від 28 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 216-219);

-протокол огляду та видачі папки з грошовими коштами від 29 грудня 2016 року з фототаблицею (т. 2 а.с. 224-237);

-постанова про призначення судової дактилоскопічної експертизи та доручення її проведення від 30 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 239-246);

-акт здачі-приймання висновку судового експерта від 28 лютого 2017 року № 676/17-3 (т. 3 а.с. 2);

-акт здачі-приймання висновку судового експерта від 28 лютого 2017 року № 675/17-33/3715?3735/17-33 (т. 3 а.с. 8);

-постанова про відібрання у ОСОБА_5 експериментальних зразків слідів папілярних узорів рук від 09 березня 2017 року та його заява про добровільне надання екпериментальних зразків від 09 березня 2017 року (т. 3 а.с. 16-19);

-протокол отримання експериментальних зразків від 09 березня 2017 року (т. 3 а.с. 20-21);

-постанова про призначення дактилоскопічної експертизи від 13 березня 2017 року (т. 3 а.с. 24-27);

-акт здачі-приймання висновку судового експерта від 29 травня 2017 року №_5363/17-33/9202?9240/17-33 (т. 3 а.с. 30);

-постанова про призначення судово-технічної експертизи від 16 лютого 2017 року (т. 3 а.с. 41-52);

-довідка №635 фактичної вартості проведення судово-технічної експертизи документів за висновком №219/1 (т. 3 а.с. 56);

-клопотання старшого слідчого від 29 грудня 2016 року про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 97-112);

-роздрукована з ЄДР ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року про арешт на предмети, схожі на грошові банкноти в сумі 75 000 доларів США, 3 полімерні пакети та аркуш білого кольору формату А4 (т. 3 а.с. 118-122);

-постанова про призначення судової дактилоскопічної експертизи та доручення її проведення від 30 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 129-130);

-заява адміністратора ТОВ «Гойа» розважального комплексу «Шутерс» ОСОБА_46 від 29 грудня 2016 року про надання флеш накопичувача (т. 3 а.с. 132);

-постанова старшого слідчого від 29 грудня 2016 року про залучення перекладача з додатками: копії паспорта перекладача, свідоцтва про зміну прізвища, дипломів, протокол роз`яснення перекладачу його прав та обов`язків (т. 3 а.с. 134-142);

-повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29 грудня 2016 року з пам`яткою про права та обов`язки (т. 3 а.с. 146-165);

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 166-169);

-постанова прокурора про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 04 січня 2017 року (т. 3 а.с. 173-175);

-постанова заступника Генерального прокурора від 13 січня 2017 року про скасування постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 04 січня 2017 року (т. 3 а.с. 176-177);

-повідомлення про звільнення ОСОБА_5 з-під варти від 04 січня 2017 року № 08-98 (т. 3 а.с. 178);

-постанова заступника Генерального прокурора про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 12 січня 2017 року (т. 3 а.с. 179-180);

-постанова Генерального прокурора від 26 січня 2017 року про скасування постанови від 13 січня 2017 року про скасування постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні (т. 3 а.с. 181-183);

-постанова про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого слідчої групи від 01 лютого 2017 року (т. 3 а.с. 184-185);

-постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 01 лютого 2017 року (т. 3 а.с. 186-187);

-копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року про застосування до ОСОБА_47 запобіжного заходу (т. 3 а.с. 188-195);

-копія клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування від 17 лютого 2017 року (т. 3 а.с. 196-199);

-постанова заступника Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців від 23 лютого 2017 року (т. 3 а.с. 200-203);

-клопотання детектива від 06 квітня 2017 року про продовження строку досудового розслідування до шести місяців (т. 3 а.с. 211-214);

-постанова заступника Генерального прокурора від 24 квітня 2017 року про продовження строку досудового розслідування до шести місяців (т. 3 а.с. 215-218);

-копія постанови про визначення групи прокурорів від 02 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016160690000034 (т. 3, а.с. 206-207);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року про надання дозволу на використання інформації, отриманої під час проведення НСРД у кримінальному провадженні № 42016160690000034 для досудового розслідування кримінального провадження № 42016000000004089 (т. 4 а.с. 3-4);

-протокол огляду матеріалів кримінального провадження № 42017160690000027 від 15 лютого 2017 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 332-1 КК України, від 21 березня 2017 року, під час якого знято копії аркушів, що мають значення для кримінального провадження № 42016000000004089 (т. 4 а.с. 5-15), зокрема: копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 19 листопада 2016 року про накладення арешту на судно (т. 4 а.с. 29-30); копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 07 грудня 2016 року про арешт вантажу (т. 4 а.с. 44-45); копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 27 грудня 2016 року про відмову у скасуванні арешту судна (т. 4 а.с. 50-52); копія постанови від 15 лютого 2017 року про виділення матеріалів досудового розслідування із кримінального провадження №42016160690000034 (т. 4 а.с. 181-190);

-копія клопотання прокурора від 22 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42016160690000034 (т. 4, а.с., 199-202);

-копія клопотання прокурора від 22 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_48 у кримінальному провадженні №42016160690000034 (т. 4, а.с., 203-206).

-клопотання прокурора від 27 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення НСРД у виді аудіо-, відео контролю та візуального спостереження за ОСОБА_5 (т.5 а.с. 153-155);

-клопотання прокурора від 27 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення НСРД у виді візуального спостереження за ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 156-158);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення НСРД у виді аудіо-, відео контролю та спостереження у публічно доступних місцях за ОСОБА_5 (т. 5 а.с. 164-166);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення НСРД у виді спостереження у публічно доступних місцях за ОСОБА_12 (т.5 а.с. 167-169);

-доручення прокурора від 28 грудня 2016 року на проведення НСРД відповідно до ухвал слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року (т.5 а.с. 160-161);

-постанова прокурора про припинення подальшого проведення НСРД від 04 січня 2017 року № 29/2-17т (т. 5 а.с. 162-163);

-постанова детектива про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 06 червня 2017 року (т. 5 а.с. 174-184);

-повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 від 19 червня 2017 року і пам`ятка про процесуальні права та обов`язки (т. 5 а.с. 188-220).

-наказ від 24 березня 2015 року №29-вк про призначення ОСОБА_12 військовим прокурором Південного регіону України (т.7 а.с. 61).

На думку суду, інші досліджені документи, що знаходяться у матеріалах справи (том 2 а.с. 165, 173-190, 238, 247- 249; том 3 а.с. 1, 7, 22-23, 28, 29, 40, 53-55, 86-96, 113-117, 123, 128, 131, 143-145, 170-172, 204-205, 208-210, 219, 220; том 4 а.с. 1, 2, 16-28, 31-43, 46-49, 53-180, 191-194, 198;том 5а.с.139-141, 147-152, 159, 170-172, 185-187, 221-229), не містять даних, що мають значення для предмета доказування у цьому кримінальному провадженні, а тому не беруться судом до уваги.

Суд невраховує показанняобвинуваченого ОСОБА_5 про йогоневинуватість увчиненні інкримінованогойому діяння,так яквони суперечатьперевіреним іоціненим судомфактичним даним.Досліджені судомматеріали,з урахуваннямвідсутності доказів,що підриваютьдовіру доних,узгоджуються ізвстановленими судомобставинами подіїзлочину іпідтверджують винуобвинуваченого уйого вчиненніта розцінюютьсясудом якнамагання уникнутикримінальної відповідальностіза вчиненийзлочин.

Вирішуючи питання щодо преюдиціального значення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року, залишеного без змін ухвалою Київського Апеляційного суду від 24 липня 2020 року,у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, на які посилається сторона захисту, суд виходить із того, що кримінальній процесуальній діяльності притаманний імперативний метод правового регулювання. Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

У кримінальному процесуальному праві преюдиції, як загальні положення (правила, факти), в силу яких суд, що здійснює оцінку доказів, вправі вважати встановленими обставини, що мають значення для вирішення кримінальної справи, як такі, що не потребують повторного чи додаткового дослідження, оскільки факт розцінюється суддею як безспірний (встановлений компетентним органом і такий, що спрощує оцінку даних), є допустимими для застосування виключно у випадках, прямо передбачених у КПК України.

Відповідно до ст. 90 КПК України таким, що має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, є рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, ст. 90 КПК України вказує лише на преюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів.

Таким чином, КПК Українине містить норми, яка б вказувала на преюдиціальне значення судових рішень для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, що містяться, зокрема, у його постанові від 05 серпня2020 року (справа № 700/361/17), а також із практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила - обмежуватися даними конкретного провадження (рішення від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії»).

На практиці преюдиції використовують в тих випадках, коли дії особи, або фактичні обставини, які мають значення для кримінального провадження, були встановлені і вирішені іншим судом. Такий інститут застосовується щодо доведених фактів і доказів, які їх обґрунтовують, фактів, що мають кримінально-правові наслідки і входять до предмета доказування.

Як вбачається з вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року, залишеного без змін ухвалою Київського Апеляційного суду від 24 липня 2020 року, капітана судна ОСОБА_15 виправдано через грубе порушення вимог закону щодо забезпечення йому права на захист та права реалізувати свої процесуальні права мовою, якою він володіє, невручення йому письмової підозри в перекладі на арабську мову, у зв`язку з чим вона йому була незрозуміла, а, отже, він не набув статусу підозрюваного, а тому всі докази, зібрані органом досудового розслідування та надані стороною обвинувачення суд визнав недопустимими, а також звернув увагу ще на низку встановлених в ході судового розгляду даного кримінального провадження процесуальних порушень, допущених органом досудового розслідування (т. 6, а.с. 137-161).

Враховуючи те, що кримінальне провадження № 42016160690000034 від 17 квітня 2016 року стосувалося обвинувачення лише громадянина ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332-1та ч. 1 ст. 336 КК України, ухвалений стосовно нього у цьому кримінальному провадженні виправдувальний вирок у розумінні ст. 84 КПК України, не є доказом на підтвердження невинуватості ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42016000000004089 від 27 грудня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а викладені доводи сторони захисту про преюдиціальне значення цих судових рішень, за якими виправдано ОСОБА_15, для вирішення питань щодо кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у цьому провадженні, є необґрунтованими.

Проаналізувавши в судовому засіданні фактичні обставини справи, показання обвинуваченого, свідків, оцінивши у сукупності всі дослідженні в судовому засіданні докази з токи зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджується вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.

Щодо грошових коштів (предмету злочину)

Колегія суддів вважає, що грошові кошти у розмірі 75000 доларів США належать обвинуваченому ОСОБА_5, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, досліджуючи в судовому засіданні матеріальні носії інформації, отримані за результатами проведення НСРД аудіо, -відео контролю ОСОБА_5 26 грудня 2016 року в кафе «Pomodoro» у м. Одесі та 29 грудня 2016 року в кафе «Шутерс» у м. Києві під час його зустрічей з ОСОБА_12, колегія суддів мала змогу почути обговорення між ними розміру неправомірної вигоди, а також пояснення ОСОБА_5 щодо збирання цих грошових коштів, а саме про це свідчать такі фрагменти їх розмов, де «Н» - це ОСОБА_5, а «Я» - це ОСОБА_12 :

Під час зустрічі 26 грудня 2016 року в кафе «Pomodoro» у м. Одесі (т. 4, а.с. 207, час 10:48-10:50 на файлі 161226_1017_ch1):

«...

Н. Ну, корабль, груз

Я. Ну, это то, что вы хотели бы получить? Все, больше ничего? Из предложений?

Н. Из предложений, ну 25 за груз

Я. 25?

Н. Американских

Я. Американских?

Н. Да

Я. Потому что, с учетом того, что я разговариваю с представителем Молдовы, то может быть молдавских лей, поэтому… я не знаю сколько 25000 лей в американских деньгах

Н. 1220 долларов

Корабль, мы обсуждали этот вопрос, я думаю, что, наверное, не знаю, с моей стороны вы бы наверно сказали

Я. Вы поймите правильно, ОСОБА_28, я же не продавец в магазине, я не торгую

Н. Я понимаю. Вы же знаете глобально, где зарыт вопрос, правильно? Как вам нужно его разрыть и что там у вас дальше, правильно? Я же этого не знаю, поэтому как бы я обсудил, капитан готов. Ой, не капитан, а хозяин. Хозяин готов. Ждет меня, чтобы я ему сказал

Я. И что он готов?

Н. 50, наверное, где-то

Я. 50, тоже таких же американских денег?

Н. Угу …».

Під час зустрічі 29 грудня 2016 року в кафе «Шутерс» у м. Києві (т. 5, а.с. 143, час 10:12-10:13 на файлі 2016_12_29_09_57_ch1):

«...

Н. Я через границу еду, я ж, мне тоже надо как-то это все. Собирали всей магалой. Так еще до сих пор не додал…

Я. Кто?

Н. Корабельник

Я. А, корабельник, а корабельник что, не принял участие?

Н. Ну принял, но не додал, он там часть не доприслал

Я. Угу

Н. Люди вчера в Румынию ездили

Я. Та я закрою. Так, всё? Все?

Н. Да

Я. 75?

Н. Да

Я. Хорошо…».

Крім того, свідок ОСОБА_12, надаючи покази в судовому засіданні, зазначив, що під час їх першої зустрічі у кафе «Pomodoro» у м. Одесі ОСОБА_5 розповів, що є власником вантажу, хоче вирішити питання про його звільнення з під арешту та повернення вантажу і судна, за що готовий надати 75000 доларів. Під час другої зустрічі у кафе «Шутерс» у м. Києві ОСОБА_5 повідомив, що гроші зібрані та прокоментував, що їх збирали усією громадою чи усією сім`єю, тобто акцентував увагу на витрачені ним для цього час і зусилля, а після передачі ОСОБА_5 імітаційних засобів двох копій ухвал про зняття арешту з вантажу та судна, які були виготовлені з ініціативи слідства, останній сам поклав у його папку гроші, де раніше знаходились зазначені імітаційні засоби. Оцінивши пачки купюр, які ОСОБА_5 діставав з різних кишень, по обсягу він міг припустити, що там дійсно була сума у розмірі 75000 доларів США.

Зазначені докази свідчать про те, що під час зустрічі між обвинуваченим ОСОБА_5 і ОСОБА_12 у володінні ОСОБА_5 знаходились грошові кошти, які він передав ОСОБА_12 .

У відповідності до норм Цивільного кодексу України (ст. 396, 400 та ін.), з боку держави надається юридичний захист добросовісному володільцю як прояву права власності. Наявність володіння породжує презумпцію власності, яка діє перш за все стосовно рухомих речей, право власності чи правочини щодо яких не підлягають обов`язковій державній реєстрації, чи відчуження яких не потребує нотаріального посвідчення письмових правочинів, і діє доти, доки не буде доведене зворотнє.

Стороною захисту не було надано доказів на спростування презумпції перебування цих грошових коштів у власності обвинуваченого ОСОБА_5 в силу його фактичного володіння ними, а тому колегія суддів вважає вилучені грошові кошти в іноземній валюті (75000 доларів США) власністю ОСОБА_5 .

Щодо використання результатів НСРД в іншому кримінальному провадженні

Військовою прокуратурою Південного регіону України здійснювалось кримінальне провадження №42016160690000034 від 17 квітня 2016 року, у якому старшим групи прокурорів був визначений ОСОБА_12 . За клопотанням прокуратури у кримінальному провадженні були арештовані судно «Sky Moon» та вантаж товарна партія технічної соди.

На підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року в межах цього кримінального провадження 26 грудня 2016 року проведено НСРД аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_5 . У проведенні НСРД брав участь ОСОБА_12, з яким вони зустрілися у м. Одесі в приміщенні кафе «Pomodoro» приблизно о 10:20 та між ними відбулась розмова щодо зняття арешту з указаних судна і вантажу.

Цього ж дня ОСОБА_12 складено рапорт, яким повідомлено Генерального прокурора України про отримання від ОСОБА_5 пропозиції неправомірної вигоди за використання ним свого службового становища та процесуальних повноважень з метою скасування арешту і повернення власникам судна «Sky Moon» та вантажу (соди) у кримінальному проваджені за фактом незаконного в`їзду-виїзду з тимчасово окупованої території АР Крим, у якому він був старшим групи прокурорів. Так, відповідно до цього рапорту, починаючи з 12 грудня 2016 року прокурори та слідчі у проваджені стали одержувати інформацію з власних джерел та від оперативних працівників СБ України в Одеській області, що представники власника судна та вантажу намагаються «вирішити» в суді питання скасування накладених арештів, а 22 грудня 2016 року ОСОБА_12 стало відомо, що з ним шукає зустрічі власник вантажу ОСОБА_5 . ОСОБА_12 в цьому рапорті також зазначив, що 26 грудня 2016 року близько 10:30 він зустрівся з ОСОБА_5 у м. Одесі, де і відбулася пропозиція неправомірної вигоди (т. 2, а.с. 138).

На підставі зазначеного рапорту 27 грудня2016року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України (т. 2, а.с. 137).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення НСРД виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

З наведеної норми вбачається, що одержання дозволу на використання НСРД необхідне лише у разі, коли існує інше кримінальне провадження. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, були внесені до ЄРДР на підставі рапорту ОСОБА_12 27 грудня2016року, тобто це кримінальне провадження ще не існувало на час проведення НСРД у кримінальному провадженні №42016160690000034 та не потребувало одержання дозволу на використання отриманих за результатами її проведення відомостей в порядку ст. 257 КПК України для початку досудового розслідування. Таке розслідування розпочате на підставі рапорту ОСОБА_12, який не містить жодних даних про проведення та результати НСРД, натомість, з цього рапорту вбачається, що про готування до вчинення злочину йому стало відомо не лише під час зустрічі з ОСОБА_5 26 грудня 2016 року, а і з інших джерел, починаючи ще з 12 грудня 2016 року.

В подальшому, в межах вже існуючого кримінального провадження №42016000000004089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року в порядку ст. 257 КПК України було задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл на використання у ньому інформації, отриманої під час проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_5 ) у кримінальному провадженні № 42016160690000034 (т. 4, а.с. 3-4).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень з боку правоохоронних органів, пов`язаних із внесенням до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, що розглядається.

Щодо протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 30 грудня 2016 року

28 грудня 2016 року прокурором ОСОБА_49 постановлено провести у кримінальному проваджені №42016000000004089 від 27 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_5 НСРД контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого екперименту, з використанням аудіо- та відеоконтролю, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження, із залученням ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 213-215).

Відповідно до цієї постанови, 29 грудня 2016 року правоохоронними органами здійснено контроль зустрічі ОСОБА_5 і ОСОБА_50 у м. Києві в розважальному закладі «Шутерс», під час якої відбулася передача ОСОБА_5 . ОСОБА_12 раніше погодженої ними неправомірної вигоди у розмірі 75000 доларів США. Контроль цього злочину закінчувався відкрито затриманням ОСОБА_5 безпосередньо після його вчинення 29 грудня 2016 року о 10:15, що підтверджується відповідним протоколом затримання, із долученим відеозаписом (т. 2, а.с. 196-203, 212).

Згідно з ч. 4 ст. 271 КПК України, про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї НСРД. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину у даному кримінальному провадженні складено слідчим ОСОБА_32 30 грудня 2016 року (з 08:05 до 10:10) в службовому кабінеті № 701 приміщення Генеральної прокуратури України за відсутності особи, стосовно якої здійснювався такий контроль ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 220-223).

Втім, колегія суддів вважає, що ця обставина не спричинила істотного порушення прав та свобод ОСОБА_5, що могло би потягнути за собою визнання протоколу про результати контролю за вчиненням злочину недопустимим доказом, з огляду на наступне.

Перелік доказів, які можуть бути визнані недопустимими внаслідок істотного порушення прав і свобод людини міститься у ст. 87 КПК України. Питання допустимості доказів досить тісно пов`язане з правом на справедливий судовий розгляд. Загальне правило полягає в тому, що докази, отримані неналежним або незаконним чином, не можуть братися до уваги під час розгляду справи в суді. При цьому потрібно виходити з того, що оцінка конкретного доказу з погляду допустимості чи недопустимості вирішується в кожному випадку окремо.

Колегія суддів наголошує, що положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого недотримання вимог кримінального процесуального закону, а лише у разі, якщо таке недотримання дійсно істотно порушило права і свободи людини, гарантованіКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тому для визнання доказу недопустимим відповідно до зазначеної статті необхідно встановити, що порушення права або свободи було настільки істотним, що обумовило недопустимість доказу.

Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна виділити основні стандарти, за якими суд повинен враховувати три основні критерії: інтенсивність порушення конституційних прав під час отримання доказу; роль доказу в стратегії обвинувачення; чи підтверджуються висновки, зроблені стороною обвинувачення на підставі доказу, іншими матеріалами справи.

На думкуколегії суддів,та обставина,що оформленняпротоколу проконтроль завчиненням злочинувідбулося завідсутності ОСОБА_5 жодним чином не вплинула на його права, повноту та правильність досудового розслідування.

Як було зазначено, безпосередньо після передачі обумовленої неправомірної вигоди ОСОБА_5 було затримано та проведено його обшук. Вказані дії фіксувалися у відкритий спосіб, тобто фактично контроль за вчиненням злочину закінчився відкритим фіксуванням, про що складено протокол затримання, і ОСОБА_5 мав можливість висловити свої заперечення чи зауваження стосовно проведених відносно нього дій, втім, жодних зауважень не виникло. Відповідно до цього протоколу, ОСОБА_5 повідомлені зрозумілою для нього мовою підстави затримання, роз`яснено його права та обов`язки. Протокол затримання містить зауваження адвоката ОСОБА_35, однак вони стосуються лише тієї обставини, що його зміст оголошувався українською мовою, не зрозумілою для ОСОБА_5 (т.2, а.с.196-200).

Отже, використання як доказу протоколу про результати контролю за вчиненням злочину не порушує конституційного права ОСОБА_5 на захист та не позбавляє справедливого судового розгляду і, як наслідок, не порушує п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

До того ж, слід враховувати, що оформлення протоколу про результати контролю за вчиненням злочину вимагає певного часу у зв`язку зі значним обсягом опрацьованої інформації, що значно ускладнює складення його безпосередньо після закінчення НСРД за участі особи.

За такихобставин,колегія суддіввважає,що складенийу цьомукримінальному провадженняпротокол прорезультати контролюза вчиненнямзлочину від30грудня 2016року єдопустимим доказом.

Щодо обшуку автомобіля «Porsche»

Дослідивши протокол обшуку автомобіля «Porsche» від 29 грудня 2016 року та додатки до нього, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені докази не містять відомостей, які б підтверджували чи спростували будь-які обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Прокурор в судовому засіданні також не пояснив, на підтвердження чи спростування яких саме обставин подаються дані докази і таких відомостей не було встановлено судом при їх дослідженні (т. 2, а.с. 173-178).

При цьому, встановивши, що подані матеріали в цій частині є неналежними, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку зазначеним діям.

Так, відповідно до наданого стороною обвинувачення витягу з кримінального провадження №42016000000004089, 27 грудня 2016 року до ЄРДР були внесенні відомості за фактом пропозиції ОСОБА_5 військовому прокурору Південного регіону України ОСОБА_12 неправомірної вигоди у сумі 75000 доларів США.

В цей же день слідчий прокуратури ОСОБА_31 звертається до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «Porsche», д.н.з. НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_5, посилаючись як на підставу зазначеного обшуку - можливість виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання грошей, речей, здобутих в результаті його вчинення (т.2 а.с. 169-171).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року клопотання слідчого було задоволено на зазначених вище підставах (т.2 а.с. 172).

Метою обшуку, визначеною в ч. 1 ст. 234 КПК України, є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Зміст вказаної норми свідчить, що обшук проводиться для виявлення та фіксації слідів уже вчиненого кримінального правопорушення, а тому не може проводитися щодо нових епізодів злочинної діяльності або припинення можливих злочинів, що готуються.

Водночас, як вбачається з клопотання, метою обшуку було, зокрема, вилучення предмету неправомірної вигоди грошових коштів, факт надання якої відбувся лише 29 грудня 2016 року, тобто через 2 дні після звернення слідчого з таким клопотанням.

Таким чином, на момент розгляду вказаного клопотання у слідчого судді були відсутні відомості про факт вчинення кримінального правопорушення, мова про яке йдеться у клопотанні.

За таких обставин, оскільки слідчий не довів, що на час звернення з клопотанням про обшук кримінальне правопорушення було вчинено, слідчий суддя, керуючись ч. 5 ст. 234 КПК України, мав відмовити у його задоволенні.

Можливість проведення обшуку для виявлення слідів кримінального правопорушення, яке ще не відбулося, надавала б широке поле для свавілля та безконтрольних дій правоохоронних органів по відношенню до особи.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що слідчий суддя помилково прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про обшук автомобіля, а дії, проведенні на виконання такого рішення, призвели до істотного порушення прав ОСОБА_5 на мирне володіння своїм майном, гарантованих ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (протокол обшуку від 29 грудня 2016 року та додатки до нього, а саме: опис вилучених речей і документів від 29 грудня 2016 року; відеозапис обшуку в автомобілі від 29 рудня 2016 року; протокол огляду речей і документів від 29 грудня 2016 року та фототаблиця до нього.).

Щодо огляду матеріалів кримінального провадження №42017160690000027 від 15 лютого 2017 року (Том 4, а.с.5-15)

З матеріалів кримінального провадження № 42016000000004089 вбачається, що в провадженні військової прокуратури Південного регіону України перебувало кримінальне провадження № 42016160690000034 від 17 квітня 2016 року за підозрою ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332-1, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 332-1 КК України.

Згідно з протоколом про результати проведення аудіо- та відеоконтролю за особою від 02 лютого 2017 року в межах вказаного кримінального провадження 26 грудня 2016 року проведено НСРД аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 195-197).

Постановою прокурора від 15 лютого 2017 року матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 були виділені із цього кримінального провадження в окреме провадження, якому присвоєно номер 42017160690000027 (т. 4, а.с. 181-192).

З п.п. 3, 4 резолютивної частини вказаної постанови вбачається, що виділенню в оригіналах, серед інших, підлягали матеріали НСРД, проведеної стосовно ОСОБА_5 26 грудня 2016 року.

20 березня 2017 року за запитом прокурора САП ОСОБА_6 від 13 лютого 2017 року в межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 № 42016000000004089 за ч.3 ст.369 КК України отримано доступ до матеріалів кримінального провадження № 42017160690000027, який реалізовано шляхом скерування цього кримінального провадження до НАБУ з ГПУ 13 березня 2017 року (т. 3, а.с. 219; т. 4, а.с. 5-15).

21 березня 2017 року детективом НАБУ ОСОБА_51 здійснено огляд кримінального провадження № 42017160690000027, про що складено відповідний протокол. За даними цього протоколу, зазначене кримінальне провадження складається з трьох томів, усі матеріали яких, за виключенням НСРД, є копіями з оригіналів. В ході проведення огляду були зняті копії аркушів, які, на думку детектива, мають значення для кримінального провадження № 42016000000004089, зокрема, до протоколу долучено відкопійовані матеріали на 190 аркушах, в тому числі розсекречені матеріали НСРД у кримінальному провадженні № 42016160690000034 із 2 носіями інформації (MSD № 164т та DVD-R №165т) (т. 4, а.с. 5-15; 207, 208).

Названий протокол огляду із відкопійованими документами та носіями інформації з кримінального провадження № 42017160690000027 прокурор надав суду як докази винуватості ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, що розглядається.

Отже, в матеріалах даного кримінального провадження містяться документи, що є копіями з оригіналів.

Стосовно цієї обставини колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За своєю суттю документ це засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об`єктивної дійсності та розумову діяльність людини.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; до документів, за умови наявності в них зазначених відомостей, можуть належати, зокрема, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Ч. 3 ст. 99 КПК України передбачає, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

При цьому, згідно з ч. 5 цієї статті, для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо, зокрема, оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур.

Отже, законодавець не встановив безвиняткової заборони подання сторонами до суду копій документів замість оригіналів та допускає таку обставину за умови неможливості отримання таких оригіналів.

Як визначенов ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При цьому, ч. 7 цієї статті передбачено право слідчого, прокурора або за їх дорученням залученого спеціаліста при огляді проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обраний прокурором спосіб отримання матеріалів іншого кримінального провадження, які на думку прокурора, мають значення для даного кримінального провадження, не визначений діючим процесуальним законодавством, але і чіткої заборони використання копій таких матеріалів з іншого провадження немає. Необхідно зазначити, що належність та допустимість таких копій, а тим більше копій з копій необхідно вирішувати в кожному конкретному випадку, з урахуванням положень ч.5 ст. 99 КПК України, перевірки неможливості надання їх прокурором в оригіналах та в сукупності з іншими матеріалами справи.

В долученому прокурором та дослідженому судом 4 тому містяться декілька оригіналів документів (ухвала Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року, протокол огляду від 21 березня 2017 року, 2 супровідних листа від 12 травня 2017 року №06-17666-17, від 28 квітня 2017 року №15-190) та копії з копій матеріалів кримінального провадження №42016160690000034, які спочатку були скопійовані у кримінальне провадження № 42017160690000027, а потім вже опинилися шляхом копіювання у кримінальному провадженні, що зараз розглядається.

Долучений прокурором та досліджений судом 4 том скріплений підписом детектива ОСОБА_52 та печаткою НАБУ (т. 4, а.с. 209).

При наданні оцінки зазначеним матеріалам, суд виходить з того, що надані прокурором копії є рішеннями Приморського районного суду м. Одеси, наявність та достовірність яких не заперечується сторонами та може бути самостійно перевірена зацікавленою особою у Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема, це копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2016 року про накладення арешту на судно (т. 4, а.с. 29-30), копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року про арешт вантажу (т. 4, а.с. 44-45), копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 27 грудня 2016 року про відмову у скасуванні арешту судна (т. 4 а.с. 50-52), а тому суд вважає за можливе використати дані копії судових рішень при прийнятті рішення у даній справі.

Також прокурором була надана копія постанови від 15 лютого 2017 року про виділення матеріалів досудового розслідування із кримінального провадження №42016160690000034 (т. 4, а.с. 181-190). При оцінці даної копії процесуального рішення прокурора, суд виходить з того, що вона жодних фактів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлює, а лише підтверджує рух матеріалів з основного кримінального провадження №42016160690000034 та подальше їх використання у кримінальному провадженні, що розглядається. Сторона захисту не заявляє про недостовірність зазначеної у даній постанові інформації, ознаки недостовірності судом також не були виявлені і тому суд вважає за можливе використати копію цієї постанови при прийнятті рішення у даній справі.

Крім того, окремо слід зазначити, що у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Так, матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення, тільки коли електронний документ виступає доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Таке твердження узгоджується зі ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV та практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (постанова від 10 вересня 2020 року, справа 751/6069/19).

Таким чином, долучені прокурором носії інформації MSD № 164т та DVD-R №165т (записи з диктофону та відеофайлів зустрічі ОСОБА_12 з ОСОБА_5 26 грудня 2016 року), є оригіналами (відображенням) електронного документа, хоч і без прив`язки до оригінального носія. При цьому, сторона захисту не заявляє про недостовірність зазначеної на досліджених носіях інформації, а підтверджує, як факт зустрічі, так і зафіксовані розмови.

З урахуванням викладеного, в даному випадку суд не вбачає у переглянутих відеофайлах очевидних ознак монтажу, наявність неприродних пауз, невідповідність звуку подіям та рухам, які відбуваються, як і не вбачає порушення вимог ч. 3 ст. 99 КПК України, що стосується надання сторонами оригіналів документів, та, з огляду на ч. 5 цієї статті, вважає подані прокурором копії документів належними і допустимими доказами у кримінальному провадженні, що розглядається.

Щодо можливості використання матеріалів НСРД, які містяться в матеріалах кримінального провадження №42017160690000027 на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на використання матеріалів з кримінального провадження №42016160690000034

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року було надано дозвіл прокурору на використання інформації, отриманої під час проведення у кримінальному провадженні №42016160690000034 НСРД: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_5, для досудового розслідування кримінального провадження №42016000000004089 (т. 4, а.с. 3-4).

Як булоз`ясовано колегієюсуддів упопередньому розділі,оригінали матеріалівНСРД,проведеноїстосовно ОСОБА_5 26грудня 2016року,були виділені в окреме кримінальне провадження, якому присвоєння номер 42017160690000027 (т. 4, а.с. 181-192).

Відповідаючи на питання можливості використання матеріалів НСРД за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року у кримінальному провадженні №42016160690000034, але які в оригіналах на час виконання цієї ухвали знаходилися у кримінальному провадженні №42017160690000027 та були долучені до кримінального провадження, що розглядається, шляхом огляду та копіювання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КПК України отримана в результаті НСРД інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

На думку колегії суддів, кримінальне провадження №42016160690000034 на час проведення 26 грудня 2016 року аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_53 не було «іншим» по відношенню до ОСОБА_5 і не стосувалося лише обвинуваченого ОСОБА_15, оскільки в цей час військовою прокуратурою Південного регіону України здійснювалося досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні як за підозрою ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332-1, ч.1 ст. 366 КК України, так і ОСОБА_53 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 332-1 КК України.

Оскільки кримінальне провадження №42017160690000027 разом з матеріалами НСРД виділене з кримінального провадження №42016160690000034, у межах якого вони були проведені, а також, враховуючи, що обидва ці кримінальні провадження відкритті за одним і тим же фактом і обидва стосуються однієї особи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність необхідності отримання прокурором дозволу суду саме у кримінальному провадженні №42017160690000027.

Будь-яких істотних порушень, допущених органами досудового розслідування під час використання інформації, отриманої в результаті НСРД, проведеної в межах кримінального провадження №42016160690000034, та яка на час її використання містилася в матеріалах кримінального провадження №42017160690000027, судом не було встановлено, що свідчить проналежність ідопустимістьматеріалів НРСД, протоколу про результати проведення аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_5 від 02 лютого 2017 року з додатками до нього та відсутність підстав, передбачених ст. 87 КПК України, для визнання їх недопустимими доказами.

Щодо відсутності ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року

Колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку факту відсутності у матеріалах справи рішення суду про дозвіл на проведення НСРД стосовно ОСОБА_5 .

В матеріалах даного кримінального провадження містяться копії клопотань про надання дозволу на проведення НСРД, які адресовані слідчому судді Апеляційного суду Одеської області щодо обвинуваченого ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_5 (т. 4, а.с. 199-206).

На сторінці 195 у 4 томі знаходиться копія протоколу про результати проведення аудіо- та відеоконтролю за особою від 02 лютого 2017 року, складеного ст. о/у УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ капітаном поліції ОСОБА_54, в якому йде посилання на ухвалу Апеляційного суду Одеської області про дозвіл на проведення НСРД №8149т від 23 грудня 2016 року (т. 4, а.с. 195).

Зазначені вище посилання на наявність дозволу суду містяться у копіях матеріалів, які були надані прокурором і яких, очевидно, було б не достатньо для підтвердження наявності такого судового дозволу, але в матеріалах справи міститься документ, який викликає довіру.

Так, посилання на ухвалу Апеляційного суду Одеської області про дозвіл на проведення НСРД №8149т від 23 грудня 2016 року міститься в оригіналі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року про надання дозволу прокурору на використання інформації, отриманої під час проведення у кримінальному провадженні №42016160690000034 НСРД: аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_5, для досудового розслідування кримінального провадження №42016000000004089 (т. 4 а.с. 3-4).

Проаналізувавши зазначені документи, колегія суддів приходить до висновку, що дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_5 існує і він оформлений відповідною ухвалою Апеляційного суду Одеської області №8149т від 23 грудня 2016 року.

Відсутність в матеріалах справи оригіналу цієї ухвали не свідчить про її відсутність взагалі, і, очевидно, є недоліком цього провадження, однак цей недолік не спричинив істотності порушення прав обвинуваченого, а наявність судового дозволу та відповідного контролю з боку суду за діяльністю прокурора під час здійснення аудіо-, та відеоконтролю за ОСОБА_5 не викликає у суду жодних сумнівів.

Щодо конфіденційного співробітництва

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, серед них відсутні відомості про факт залучення ОСОБА_12 до конфіденційного співробітництва під час проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_5 ) 26 грудня 2016 року у м. Одесі в кафе «Pomodoro», у якій він брав участь.

Стосовно цієї обставини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності до п. 14 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності оперативним підрозділам надано право використовувати конфіденційне співробітництво згідно зположеннями ст. 275 КПК України. Під конфіденційним співробітництвом слід розуміти негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження. Слідчий має право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво під час проведення НСРД, або залучати їх до проведення таких дій.

Як вбачається з позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, заявник та свідок, який є іншою особою в контексті ч. 6 ст. 246 КПК України, може залучатися до проведення НСРД тільки за рішенням слідчого чи прокурора (постанова від 18 грудня 2019 року у справі № 558/1199/16-к).

Тож, відсутність в матеріалах провадження процесуального рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_12 до проведення НСРД 26 грудня 2016 року не відповідає положенням зазначеної норми КПК України та судовій практиці.

Разом з тим, таке порушення, на переконання суду, не є істотним таким, що зумовлює порушення прав та свобод людини, гарантованих законами, Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а тому не має наслідком визнання результатів проведеної НСРД недопустимими доказами.

Та обставина, що в матеріалах справи відсутні підтвердження встановлення конфіденційного співробітництва з особою, яка до того ж є співробітником правоохоронних органів, не змінюють правового змісту проведених процесуальних дій в межах НСРД та не ставлять під сумнів адекватність, правову обізнаність або добровільність на проведення таких дій цієї особи.

Крім того, слід зауважити, що ст. 275 КПК України не передбачено отримання заяви чи укладення угоди про конфіденційне співробітництво з особою, як не передбачено і прийняття відповідного рішення стосовно цієї обставини.

Колегія суддівтакож враховує,що вході розглядуданого кримінальногопровадження булавстановлена відсутністьпровокації збоку залученогодо проведенняНСРДОСОБА_12,в томучислі і26грудня 2016року,а сам факт такої участі, який він підтвердив та повно і послідовно давав пояснення про обставини цієї НСРД в судовому засіданні, свідчать про його добровільну згоду на участь у ній.

Щодо порядку зібрання окремих доказів

Серед наданих прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_5 доказів міститься відеозапис з камер відеоспостереження розважального комплексу «Шутерс», отриманий за запитом органу досудового розслідування, що, на думку сторони захисту, суперечить визначеному КПК України порядку збирання доказів.

Стосовно цієї обставини колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому КПК України, з метою встановлення наявності або відсутності суспільно небезпечного діяння, винності особи та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 29 грудня 2016 року старший слідчий ГПУ ОСОБА_55 звернувся із запитом до ТОВ «Гойа», що знаходиться у м. Києві по вул. Московській, 22, у зв`язку з виниклою під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідністю отримання відеоінформації з камер відеоспостереження розвального комплексу «Шутерс», розташованого за вказаною вище адресою, а саме: за 29 грудня 2016 року з 09:00 по 12:20 (т. 3, а.с. 132).

30 грудня 2016 року ГПУ отримано скерований адміністратором ТОВ «Гойа» ОСОБА_46 запитуваний відеозапис, що в сукупності з іншими доказами, на думку сторони обвинувачення, підтверджує обставини вчинення кримінального правопорушення (т. 3, а.с. 132-133).

Можливість отримання стороною обвинувачення доказів в зазначений спосіб передбачена ч. 2 ст. 93 КПК України, відповідно до якої сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає будь-яких порушень норм КПК України щодо способу збирання доказів у кримінальному провадженні стороною обвинувачення в цій частині, а тому посилання сторони захисту на наявність таких порушень колегією суддів до уваги не бере.

Щодо відкриття матеріалів

Стосовно посилання сторони захисту на невідкриття їм в порядку ст. 290 КПК України оригіналів аудіо- та відеофайлів, що містяться на електронних носіях інформації, яка є додатками до протоколів НСРД, колегія суддів зазначає наступне.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні (ч.2 ст. 290 КПК України). Цим законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість (у разі виявлення ними бажання) ознайомитися із доказами (в тому числі електронними носіями інформації, яка є додатками до НСРД) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. При цьому, орган досудового розслідування не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 22 та 23 червня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_5 та його захисникам ОСОБА_56 і ОСОБА_57 були відкритті усі матеріали досудового розслідування, серед яких містилися протоколи НСРД з додатками, у яких зазначені відповідні електронні носії інформації, що підтверджується протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22 та 23 червня 2017 року (т. 5, а.с. 222-223, 225-226, 228-229). Тобто, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники не були позбавленні права, у разі необхідності, ознайомитися із оригіналами аудіо- та відеофайлів, що містяться на електронних носіях інформації, які є додатками до протоколів НСРД, заявивши про це відповідне клопотання. При цьому, в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування такі відомості відсутні, а лише містяться відмітки про відсутність заяв, скарг та клопотань.

Вказане узгоджується з правовою позицією ККС ВС, викладеною у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 688/2831/17.

Щодо тривалості кримінального провадження та справедливості в цілому

На думку суду, тривалість даного нескладного кримінального провадження не спричинила суттєвих порушень прав обвинуваченого, інших учасників в контексті ст. 6 Конвенції щодо розумного строку, а була обумовлена такими об`єктивними причинами, як зміна підслідності, передача справи з одного суду до іншого, запроваджений карантин, поведінка учасників процесу. Судом були дотримані визначені ст.ст. 314, 316 КПК України строки призначення підготовчого судового засідання та судового розгляду, не допускалися випадки призначення судових засідань із значними інтервалами.

Загалом Вищим антикорупційним судом у цій справі було призначено 33 судових засідання, з яких відбулося 17 та відкладалося 16 за клопотаннями учасників кримінального провадження, пов`язаними, зокрема, із запровадженим карантином (4); наданням часу стороні захисту на ознайомлення з клопотанням прокурора (1); зайнятістю прокурора в іншому процесі (1); станом здоров`я одного свідка та зайнятістю іншого свідка і перекладача за основним місцем роботи (1); станом здоров`я сторони захисту та перекладача (7), лікарняним судді члена колегії (1), зайнятістю захисників в іншому процесі (1).

Тривалість даного кримінального провадження в цілому складає 4 роки 4 місяці, у тому числі, досудове розслідування 6 місяців, перебування на розгляді Печерського районного суду м. Києва 2 роки 3 місяці, у Вищому антикорупційному суді 1 рік 6 місяців.

На думку суду, під час розгляду даного кримінального провадження були у повному обсязі дотримані засади кримінального провадження та основні гарантії справедливості щодо забезпечення права на захист, була забезпечена рівність та змагальність сторін у повному обсязі. З дотриманням суддями незалежності та неупередженості всебічно і повно були досліджені усі обставини кримінального правопорушення, перевірені та проаналізовані представлені сторонами версії і оцінені надані на їх підтвердження докази.

Недоліки досудового розслідування

Дотримуючись балансу інтересів особи, суспільства та держави при завданні шкоди від кримінальних правопорушень, вважаємо за необхідне звернути увагу на певні недоліки досудового розслідування:

?не знайшли відображення у обвинувальному акті дії третіх осіб з боку сторони надавача «неправомірної вигоди», зокрема власника корабля та інших співвласників чеської компанії«NTAInvestGroups.r.o.» і належна правова кваліфікація таких дій. З матеріалів НСРД вбачається, що суму неправомірної вигоди у розмірі 75000 доларів США зазначені особи ймовірно збирали разом (т. 5, а.с. 138).

?не застосовані можливі заходи кримінально-правового характеру щодо чеської компанії «NTA Invest Group s.r.o.», яка була власником вантажу та співзасновником якої був ОСОБА_5 .

Мотивування призначення покарання

Виходячи із засад призначення і індивідуалізації покарання, тяжкості кримінального правопорушення, його суспільної небезпеки, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, його характер, те, що він є корисливим і корупційним, підриває авторитет державної служби та репутацію державних органів і осіб, які там працюють, негативно впливає на формування і діяльність органів державної влади, підриває довіру громадян до них, зводить нанівець принцип верховенства права та руйнує засади моралі та почуття справедливості в суспільстві, становить загрозу демократичному розвитку країни, її конституційному ладу, підриває авторитет країни на міжнародній арені, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, працевлаштований, одружений, конкретні обставини справи, зокрема, розмір неправомірної вигоди, вчинення злочину обвинуваченим для забезпечення здійснення його підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, не встановлення будь-яких поліпшень кримінально-правового становища ОСОБА_5, які пов`язані з прийняттям Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, до нього слід застосувати покарання в межах санкції, передбаченої ч.3 ст. 369 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

При цьому, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції станом на 26 листопада 2016 року) та, з урахуванням висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладених у постанові від 06 червня 2018 року, колегія суддів вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув`язнення, застосованого до ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження за період з 29 грудня 2016 року по 04 січня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (т. 2 а.с. 196-200, т. 3 а.с. 178).

Також, оскільки у даному кримінальному провадженні судом встановлено, що володілець грошових коштів у сумі 75000 доларів США ОСОБА_5 знав про їх незаконне використання і вони були використані ним як засоби вчинення кримінального правопорушення, санкція за який передбачає основне покарання у виді позбавлення волі та враховуючи вимоги ст.96-1КК України іч.2ст.96-2КК Українив редакціяхстаном на26листопада 2016року,суд приходитьдо висновкупро необхідністьзастосування спеціальноїконфіскації грошовихкоштів усумі 75000доларів СШАна користьдержави.Ці грошовікошти буливизнані речовимидоказами згідноз Постановоюпро визнаннята приєднаннядо кримінальногопровадження речовихдоказів від06червня 2017року (т.5, а.с.174-184).

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з ОСОБА_5 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз дактолоскопічних експертиз висновок № 676/17-33 від 28 лютого 2017 року, висновок № 675/17-33/3715?3735/17-33 від 28 лютого 2017 року, висновок № 5363/17-33/9202?9240/17-33 від 29 травня 2017 року та Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України судово-технічної експертизи висновок № 219/1 від 02 червня 2017 року (т. 3 а.с. 2, 8, 30, 56).

Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання та з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_5 необхідно залишити в силі до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 1378000 грн слід повернути заставодавцю ОСОБА_58 .

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що арешт, накладений на грошові кошти в сумі 75 000 доларів США, скасуванню не підлягає, а арешт, накладений на інше майно, необхідно скасувати.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не пред`являвся.

Керуючись ст. ст. 370-371, 373-375 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 з метою направлення для відбування покарання.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 час його попереднього ув`язнення з 29 грудня 2016 року по 04 січня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року на: три полімерних пакети та аркуш білого кольору формату А4, у які було загорнуто пачки з банкнотами та які упаковано в коробку, поміщену до сейф-пакету, що були вилучені під час затримання ОСОБА_5 26 грудня 2016 року.

Згідно ст. 100 КПК України речові докази: два аркуші паперу формату А4, що являють собою копії ухвал Приморського районного суду міста Одеси зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Застосувати спеціальну конфіскацію шляхом вилучення у власність держави грошових коштів у сумі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, а саме витрати на проведення:

-Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз дактилоскопічної експертизи 676/17-33 від 28 лютого 2017 року в розмірі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) грн;

-Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз дактилоскопічної експертизи 675/17-33/3715?3735/17-33 від 28 лютого 2017 року в розмірі 10894,40 грн (десять тисяч вісімсот дев`яносто чотири грн сорок коп.);

-Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз дактилоскопічної експертизи 5363/17-33/9202?9240/17-33 від 29 травня 2017 року в розмірі 23808 (двадцять три тисячі вісімсот вісім) грн;

-Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України судово-технічної експертизи документів за висновком №219/1 від 02 червня 2017 року в розмірі 4828,20 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім грн двадцять коп.).

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники подати клопотання про помилування.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3