Document No. 96847960

Справа № 991/2742/21

Провадження №11-сс/991/308/21

Суддя 1 інст.Мойсак С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів: Калугіної І.О., Панаіда І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шковири А.М.,

прокурора Броневицького С.С.,

представника власника майна-адвоката Бондаренка В.В.,

власник майна ОСОБА_1 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Вадима Васильовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12019150000000274 від 07 червня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2021 року клопотання прокурора про арешт майна задоволено. Накладено арешт на майно, яке було вилучено 19 квітня 2021 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 : мобільний телефон Apple iPhone 12 PRO MAX s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування. Ухвала слідчого судді мотивована наявністю підстав для його накладення, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучений мобільний телефон містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Потреби даного досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Відхилено заперечення сторони захисту щодо порушення детективами норм КПК України під час проведення обшуку, зокрема надання доступу власником до всієї інформації з можливістю її копіювання та відсутністю підстав для вилучення телефону, так як постановою детектива від 21 квітня 2021 року у кримінальному провадженні призначено судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів.

29 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка В.В. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2021 року, в якій він просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту. Вважає, що судове рішення є незаконним, оскільки слідчий суддя не обґрунтував підставу, мету та необхідність накладення арешту. Судове рішення не містить будь-яких допустимих та належних доказів або розумних підозр на підтвердження відомостей, що вилучене майно є доказом вчинення злочину. Сам факт визнання мобільного телефону речовим доказом у кримінальному провадженні та призначення комп`ютерно-технічної експертизи з метою копіювання повного вмісту його пам`яті, не наділяє об`єкт дослідження ознаками визначеними ст.ст.98, 170 КПК України. Крім того, на думку сторони захисту, під час проведення обшуку, детектив вийшов за межі дозволу, який було надано слідчим суддею, оскільки в ході дослідження вилученого телефону інформація щодо фінансово-господарських відносин між ДЖКГ Миколаївської міської ради та ТОВ «БВК «Пик-Строй» щодо виконання робіт з реконструкції площі Соборної в Центральному районі м.Миколаєва в ньому була відсутня. В ухвалі слідчого судді відсутні в повному обсязі обґрунтовані доводи на підтвердження необхідності накладення арешту на майно, оскільки про підозру у кримінальному провадженні нікому не повідомлено.

Власник майна ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, на електронну пошту суду направив заяву про розгляд справи без його участі та за участі його представника - адвоката Бондаренка В.В.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник власника майна - адвокат Бондаренко В.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з абзацом 1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (абз.2 ч.1, ч.2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).

Як вбачається з матеріалів провадження, НАБ України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12019150000000274 від 07 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Із матеріалів клопотання вбачається, що за версією органу досудового розслідування, службові особи Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради діючи спільно зі службовими особами суб`єктів господарської діяльності приватної форми власності, в ході виконання робіт з реконструкції площі Соборної в Центральному районі м. Миколаєва, в період з 2019 року по теперішній час вчинили дії, що призвели до розтрати бюджетних коштів в особливо великому розмірі.

У ході досудового розслідування встановлено, що особою, яка зі сторони замовника підписувала акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт був директор Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 квітня 2021 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої детективами НАБ України 19 квітня 2021 року проведено обшук за вищевказаною адресою, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple iPhone 12 PRO MAX s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, як встановив слідчий суддя, підтверджується змістом відповідного об`єкту та постановою детектива НАБ України від 19 квітня 2021 року про визнання речовим доказом мобільного телефону Apple iPhone 12 PRO MAX s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 . Підставою для визнання об`єкту речовим доказом є те, що він містить інформацію щодо обставин скоєного злочину та дає змогу визначити рольову участь причетних осіб до його вчинення, в тому числі містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно відповідно до вимог ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку допускається, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Матеріали судового провадження свідчать, що накладення арешту на вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон Apple iPhone 12 PRO MAX s/n НОМЕР_1, є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання настанню негативних наслідків, зокрема, втрати, знищення чи спотворення, що унеможливить дослідження таких речей шляхом залучення спеціаліста та/або проведення експертизи.

Твердження сторони захисту, що судове рішення не містить обґрунтовані доводи на підтвердження необхідності накладення арешту, оскільки про підозру у кримінальному провадженні нікому не повідомлено не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що арешт було накладено з метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), а тому в даному випадку наявність обґрунтованої підозри конкретній особі не враховується.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Вадима Васильовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2021 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.С. Чорненька

судді: І.О. Калугіна

І.В. Панаід