- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/3172/21
Провадження 1-кс/991/3225/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2021 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференцзв`язку із Господарським судом Харківської області клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 52020000000000525, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, 07.07.2021 через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» надіслав до Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені 19.08.2020 до ЄРДР за № 52020000000000525 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставини, на які у клопотанні посилається прокурор.
Детективи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування отримано дані про те, що службові особи Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України (далі ДП «Хлібна база №73») у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 могли вчинити розтрату матеріальних цінностей Державного агентства резерву України (далі Держрезерв), які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці у кількості 10 тисяч тонн, чим завдали збитків Державі в особі Державного агентства резерву України на загальну суму приблизно 60 млн грн за таких обставин.
Наказом Голови Держрезерву ОСОБА_6 від 26.03.2020 № 135-к на посаду виконуючого обов`язки директора ДП «Хлібна база 73» призначено ОСОБА_7 .
Згідно до наказу Голови Держрезерву № 83 від 14.04.2020
ДП «Хлібна база № 73» наказано забезпечити своєчасне виконання розпорядження (наряду) на переміщення зерна з оформленням акта на виконання у встановленому порядку, а ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» - забезпечити своєчасне виконання розпорядження (наряду), забезпечити здійснення переміщення зерна з оформленням приймального акта форми № Р-16 у встановленому порядку. Зазначеним наказом управлінню державних резервів, управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку доручено підготувати та оформити в установленому порядку розпорядження (наряд) на переміщення матеріальних цінностей державного резерву 10 000 тонн зерна пшениці 3 класу 2010 року з ДП «Хлібна база №73» на ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів».
Згідно наявних у органу досудового розслідування відомостей, наряд на переміщення зерна у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» Держрезервом не готувався та не оформлявся, а ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» зерно пшениці з ДП «Хлібна база №73» не переміщувало та не отримувало.
Разом з тим, на початку квітня 2020 року службові особи ДП «Хлібна база №73» повідомили працівників державного підприємства про необхідність переміщення зерна пшениці у кількості 10 тисяч тонн з ДП «Хлібна база № 73» на ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів».
У період з 26.03.2020 по 28.07.2020 працівниками ДП «Хлібна база № 73» з метою виконання вказівки керівництва ДП «Хлібна база №73» щодо переміщення зерна пшениці із зазначеного підприємства до ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» було завантажено зерном пшениці, яка зберігалась на елеваторах державного підприємства, приблизно 200 спеціальних вантажних автомобілів (зерновозів). У подальшому зазначені зерновози після їх завантаження пшеницею виїхали з території ДП «Хлібна база № 73». За вказівкою керівництва ДП «Хлібна база 73», відомості щодо державного номеру вантажного автомобіля, водія, ваги брутто, тари та нетто вносились працівниками державного підприємства в окрему відомість на переміщення зерна та передавались безпосередньо керівництву державного підприємства.
У подальшому, приблизно у другій декаді квітня 2020 року, керівництво ДП «Хлібна база 73» повідомило працівників державного підприємства, що відвантажування зерна пшениці здійснюється на підставі наказу Голови Держрезерву ОСОБА_6 від 14.04.2020 № 83 щодо переміщення пшениці у кількості 10 000 тонн з ДП «Хлібна база №73» до ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів».
28.07.2020 наказом тимчасово виконуючого обов`язки Голови Держрезерву ОСОБА_8 № 233к ОСОБА_7 звільнено з посади в.о. директора ДП «Хлібна база 73».
Новопризначеним керівництвом ДП «Хлібна база 73» будь-яких облікових документів щодо вищевказаного переміщення зерна пшениці на державному підприємстві не виявлено, у електронній системі 1С «Елеватор» інформація про відвантаження або переміщення зерна пшениці також відсутня.
Отримані відомості вказують, що у вищевказаний період з території ДП «Хлібна база № 73» вивезено зерно пшениці у кількості приблизно 10 тисяч тонн. Таке вивезення здійснювалось без належного документального оформлення, передбаченого внутрішніми документами ДП «Хлібна база № 73» та Держрезерву.
За викладених обставин орган досудового розслідування робить висновок про те, що службові особи ДП «Хлібна база № 73», зловживаючи службовим становищем, у період з 26.03.2020 по 28.07.2020, вчинили розтрату зерна пшениці загальною вартістю приблизно 60 млн грн, тобто в особливо великому розмірі, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
06.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 13.04.2021 проведено обшук об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_9, у ході якого виявлено та вилучено, серед іншого: мобільний телефон Samsung Galaxy A9, номер моделі SM-A9100, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 ; IMEI НОМЕР_3 без сім-картки. Зазначений мобільний телефон має механічні пошкодження, що обмежило детективів у доступі до змісту інформації, що зберігається у зазначеному мобільному телефоні. З врахуванням наведеного та необхідністю встановити збережену інформацію, сліди можливого спілкування з іншими абонентами експертним шляхом, що потребує направлення на експертне дослідження оригінального носія інформації, детективами прийнято рішення про вилучення мобільного телефону.
Крім того, у ході проведення обшуку виявлений мобільний телефон Apple Iphone Model A1784FCC IP-BCG-E3092A IC-579C- НОМЕР_4, ІМЕІ НОМЕР_5, захищений системою логічного захисту інформації у вигляді паролю - комбінації з шести цифр. У ході проведення обшуку ОСОБА_9 відмовився надати пароль до зазначеного мобільного телефону, внаслідок чого детективами прийнято рішення про вилучення зазначеного мобільного телефону.
Також у ході обшуку виявлений мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Max номер моделі MGC33ZA/A НОМЕР_6, IMEI НОМЕР_7, ІМЕІ НОМЕР_8 із сім-картками « НОМЕР_9 » та « НОМЕР_10 ». У ході обшуку виявлено, що у зазначеному мобільному телефоні містяться сліди видаленого листування у застосунках «WhatsApp», «Telegram», «Viber». При цьому ОСОБА_9 відмовився надати пароль доступу до вказаного мобільного телефону. Враховуючи викладене, а також необхідність експертним шляхом виявити у мобільному телефоні видалені сліди спілкування та листування з іншими абонентами, що потребує направлення на експертне дослідження оригінального носія інформації, детективами прийнято рішення про вилучення мобільного телефону.
Також прокурор вказав у клопотанні, що ненадання ОСОБА_9 паролю до мобільних телефонів та необхідністю надати мобільні телефони разом з інформацією, що на них міститься, для експертного дослідження, детективами у ході обшуку прийнято правомірне рішення про вилучення зазначених речей. При цьому, з урахуванням виявленої інформації існують обґрунтовані підстави для накладення арешту на зазначені речі.
Окрім того, прокурор у клопотанні вказав, що мобільні телефони, виявлені та вилучені 06.05.2021 у ході обшуку об`єкту нерухомості за місцем проживання ОСОБА_9, є речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме події кримінального правопорушення, кола причетних осіб, обставин, які можуть характеризувати особу обвинуваченого тощо.
У зв`язку з цим, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
У судовому засіданні 13.05.2021 детектив ОСОБА_3 підтримав доводи,викладені уклопотанні проарешт майна,просив йогjзадовольнити.Додатково тана запитанняслідчої суддіпояснив,що уході проведенняобшуку,мобільний телефонSamsungGalaxyA9був знайденийбез сім-карти.Органом досудовогорозслідування здійснювалисьспроби йогоогляду,але сенсортелефону нереагував надотик.Під часпроведення обшукувказаний телефонне дослідженоналежним чином.Наразі,огляд мобільноготелефону розпочато,але незавершено. Мобільний телефон IPhone 7, під час обшуку оглянули візуально, але зі змістом не ознайомились, оскільки пароль до телефону власником не надано. На сьогодні, він не оглянутий, логічний захист мобільного телефону IPhone 7, ще не подолано. Дослідження потребує значного часу, можливо, понад 1 місяць. ОСОБА_9 надав пароль до телефону IPhone 12 Pro Max. У ході огляду мобільного телефону IPhone 12 Pro Max виявлено розбіжності щодо часу початку і закінчення розмов. Тобто, є початок розмови без його логічного завершення, на середині діалогу. Контакти телефону IPhone 12 Pro Max ідентифікуються органом досудового розслідування. Наразі, встановлено, сліди видаленого листування, але відомості не відновлено. Орган досудового розслідування може повернути мобільні телефони лише після повного копіювання інформації, оскільки є необхідність у відновленні видаленої інформації. У ході проведення обшуку, окрім телефонів, також вилучено документ з інформацією про телефони. Орган досудового розслідування поки що не має достатніх доказів у кримінальному провадженні стверджувати, що обставини кримінального правооопрушення стосуються саме заволодіння майна. З огляду на обставини, які будуть встановлені в ході досудового росзлідування, у подальшому кримінальне правопорушення може бути перекваліфіковане. Інформацію, що наявна в месенджерах можна відновити на новому телефоні. Наявні відомості з вилученого телефону стосується спілкування у період вивезення зерна. У судовому засіданні 14.05.2021 детектив надав протокол огляду від 13.05.2021 інформації, яка міститься у телефоні Samsung, надав протокол огляду від 13.05.2021 інформації щодо видалених записів у розділі контакти та дзвінки телефону IPhone НОМЕР_11, додатково на запитання слідчої судді пояснив, що квитанція про купівлю мобільних телефонів під час проведення обшуку не вилучалась, лише документ, який наданий суду для огляду.
У судовому засіданні 13.05.2021, 14.05.2021 представник власника майна ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання про арешт майна, просив відмовити у його задоволенні. Додатково та на запитання слідчої судді пояснив, що два телефони IPhone, окрім Samsung, придбано у грудні 2020 року, а тому не мають відношення до обставин кримінального провадження та не узгоджуються із ухвалою слідчої судді, якою надано дозвіл на відшукання речей та документів за певний період. Вважає, що мобільні телефони IPhone не мають жодного відношення до встановлення обставин вчинення злочину під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, зважаючи на їх придбання у грудні 2020 року. Мобільний телефон Samsung - старий телефон, який не включається. Вважає, що клопотання грунтується на припущеннях. Для відновлення інформації, як на те посилається детектив, необхідно, що телефон викоритовувася із тим же самим номером, що не доведено у ході розгялду клопотання.
У судовому засіданні 13.05.2021 власник майна ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання про арешт, просив відмовити у його задоволенні. На запитання слідчої судді пояснив, що під час проведення обшуку вилучено три телефони. Також вилучена квитанція, в якій вказані IMEI та ідентифікаційні номери IPhone, дата їх придбання. В одній квитанції вказано інформацію про два телефони IPhone, тому що вони придбані одночасно. Сама квитанція у нього відсутня, тому надати її суду не може, вважав за доцільне дослідити відомості, які вилучені в ході обшуку та які свідчать про дату придбання телефонів. Йому не зрозуміла мета вилучення квитанції щодо придбання IPhone. Пароль доступу надав лише до IPhone 12 Pro Max в ході проведення обшуку. Погоджувався надати інші паролі до мобільних телефонів, у разі повернення IPhone 12 Pro Max. Телефон Samsung декілька років не використовувався, у ньому розбитий екран, необхідності ремонтувати не було.
Прокурор (у судовому засіданні 13.05.2021, 14.05.2021) та власник майна (у судовому засіданні 14.05.2021), будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду клопотання відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доводи детектива, власника майна та його представника, перевіривши зміст клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши матеріали, якими обґрунтовані доводи клопотання, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи такі обставини і мотиви.
Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом вчинення службовими особами ДП «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 можливих розтрат матеріальних цінностей Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці у кількості 10 тисяч тонн, чим завдали збитків Державі в особі Державного агентства резерву України на загальну суму приблизно 60 млн грн.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчій судді підстави дійти висновку, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальне правопорушення, про яке зазначено у клопотанні, що може стати підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, віднайденого та вилученого під час обшуку 06.05.2021 за місцезнаходження будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_9 які підтверджується такими доказами: витягом з ЄРДР (а.с.6); копіями наказів Державного агентства резерву України від 26.03.2020 №135-к про призначення ОСОБА_7, яким призначено ОСОБА_7 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Хлібна база №73» Державного агентства резерву України з 27.03.2020 на час проведення позапланового аудиту (а.с.7); від 31.03.2020 №138-к, яким внесено зміни до наказу від 25.03.2020 №135-к та замінено « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 » (а.с.7 зворот); від 15.04.2020 №150-к про призначення ОСОБА_7, яким призначено ОСОБА_7 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Хлібна база №73» Державного агентства резерву України з 16.04.2020 до прийняття до прийняття відповідного рішення уповноваженими органами (а.с.8); копією протоколу допиту свідка від 21.08.2020, в якому зазначено, що на державного підприємства «Хлібна база №73» зберігалось приблизно 32 тис тонн зерна пшениці різних класів та приблизно 4 тис тонн соняшнику. Свідок також вказав на те, що у 2019 році здійснено перевірку за участі представників Держрезерву, в ході якої не виявлено фактів нестачі сільськогосподарської продукції на ДП «Хлібна база №73». Зазначено, що в розмові із колишнім працівником ДП «Хлібна база №73» повідомлено, що 23.04.2020 знаходилось близько 25 порожніх вантажівок на території підприємства, що зафіксовано на відео телефону. Дізнавшись про дані обставини було здійснено дзвінок до головного бухгалтера Держрезерву стосовно наявність нарядів про переміщення зерна, на що повідомлено про відсутність таких. Також зазначено, що після призначення ОСОБА_7 на посаду, працівникам ДП «Хлібна база №73» здійснювались пропозиції здійснити вивіз зерна, а нестачу списати на попереднього директора, оскільки до того часу ОСОБА_7 або інші особи не прийняли товарно-матеріальні цінності ДП «Хлібна база №73»(а.с.8 зворот -12 зворот); копією протоколу допиту свідка від 28.08.2020, у якому зазначено про зустріч ДП «Хлібна база №73» із працівником даного підприємства, який повідомив, що зрозумів про крадіжку зерна пшениці та повідомив працівників Держрезерву, проте зазначив, що через декілька хвилин після цього до нього підійшов «смотрящий» ОСОБА_10 та пригрозив фізичною розправою. Через деякий час працівник надав копію наказу ОСОБА_7 від 14.04.2020 про переміщення зерна в обсязі 10000 тонн до ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів». Також повідомлено, що відбулась зустріч із ще одним працівником ДП «Хлібна база №73», який розповів, що за процесом навантаження слідкував керівник охорони, який приносив працівникам накази на відвантаження згідно яких запускали зерновози на територію ДП «Хлібна база №73», а після навантаження керівник охорони забирав усі документи та відносив ОСОБА_7, при цьому, жодних офіційних записів про рух транспорту не робилось (а.с.13-17); відомостями, які містяться в ухвалі про обшук від 13.04.2021 (а.с. 101-113), якими підтверджуються фактичні дані, наявні в матеріалах справи про арешт щодо зникнення зерна пшениці з ДП «Хлібна база №73», можливу обізнаність про вказані обставини ОСОБА_7, відомості про зміст показань інших свідків - працівників ДП «Хлібна база №73», які також містять дані про те, що невідома особа («смотрящий» на ім`я ОСОБА_10 ) фактично керував діями ОСОБА_7, та які, в свою чергу, виправдовують недослідження анкетних даних свідків у ході розгляду клопотання з огляду на наявність посилань на здійснення погроз таким особам, що загалом може вплинути на зміст наданих ними показів у майбутньому; із протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, свідки впізнали по фотознімках особу, яка схожа на особу на ім`я ОСОБА_10, прикмети якого та обставини зустрічі та спілкування із яким дані свідки вказали у протоколах всього допиту (а.с. 168-175); особу, яку впізнано свідками в ході досудового розслідування за відомостями Державної міграційної служби України ідентифіковано як ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 (а.с.176); копією листа в.о. генерального директора ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» № 278 від 22.09.2020, яким останній повідомляє, що за період з 01.04.2020 по 22.09.2020 на підприємство не надходило зерно з ДП «Хлібна база 73», документи щодо такого переміщення відсутні (а.с. 39); копією протоколу огляду від 18.08.2020 з додатками, зі змісту якого вбачається, що детективом досліджено ціни на основні види сільськогосподарської продукції. Встановлено, що середня закупівельна ціна пшениці 3 класу у Дніпропетровській області станом на квітень 2020 року складала 6120 грн. (а.с. 40-48), а також дослідженою слідчою суддею у судовому засіданні довідкою № 0419/43 ДСК, складена за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Хлібна база №73» Державного агентства резерву України з 01.01.2017 по 30.06.2020, відповідно до даних якої стан збереження матеріальних цінностей Держрезерву операцій проведення з матеріальними цінностями Держрезерву України. Розбіжності з фактичною наявністю зерна та даними бухгалтерського обліку не встановлено. Ручною інвентаризацією станом на 01.12.2019, проведеною директором ОСОБА_11, звільненим 20.01.2020, за участі представника Державного агентства резерву України встановлено наявність зерна пшениці Держрезерву у кількості 32 512,99 тонн розбіжностей з даними бухгалтерського обліку не встановлено. Станом на 12.03.2020 директором ДП «Хлібна база №73» Ревою, звільненою 10.04.2020, проведено інвентаризацією, за результатами якої встановлено наявність зерна пшениці 22 264,96 тонн, в тому числі зерна пшениці 3 класу в кількості 21 716, 84 тонни. Самовільно використано зерна пшениці Держрезерву у загальній кількості 12 149, 191 тонн, з них зерна пшениці 3 класу у кількості 12 149, 034 тонн. Інвентаризацією станом на 06.07.2020, за участі директора ОСОБА_7, звільненого 29.07.2020, проведеною посадовими особами ДП «Хлібна база №73» за участю представників Держрезерву встановлено наявність зерна пшениці в загальній кількості 5 988,23 тонни, в тому числі пшениці 3 класу в кількості - 5 440,11 тонни. Виявлено нестачу зерна пшениці у кількості 26 524,76 тонни, в тому числі пшениці 3 класу у кількості 26 524, 603 тонни. З фактично наявної пшениці 3 класу 2 600, 54 тонни має ознаки зіпсованості. Інвентаризацією станом на 07.09.2020 за директора ОСОБА_12 виявлено наявність зерна пшениці загальною кількістю 3 669, 422 тонни, в тому числі зерна пшениці 3 класу у кількості 3 класу 3 121, 302 тонни, та виявлено нестачу зерна пшениці у загальній кількості 28 843,568 тонни, в тому числі зерна пшениці 3 класу 28 843, 411 тонни. Та зазначено загальний висновок, відповідно до якого нестача зерна пшениці Держрезерву станом на 07.09.2020 становить 28 843,568 тонн, в тому числі зерна пшениці 3 класу в розмірі 28 843,411 тонни, яка виникла протягом періоду з 01.12.2019 по 08.09.2020, а саме: за період з 01.12.2019 по 12.03.2020 в розмірі 10 248,030 тонни, за період з 12.03.2020 по 06.07.2020 в розмірі 16 276,730 тонн, за період з 06.07.2020 по 07.09.2020 в розмірі 2 318,81 тонни. Вартість зерна пшениці, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у ДП «Хлібна база №73», становить 1 499, 14 грн за тонну зерна пшениці 3 класу. Загальна вартість 32 556 591, 16 грн за 21 тонну зерна пшениці. Самовільно використано 1 569,56 грн за тонну зерна пшениці 3 класу на загальну суму 19 141 537,06 грн за 12 000 тонни. Отже, за період з 12.03.2020 по 07.06.2020 завдано матеріальної шкоди Держрезерву на загальну суму 30 448 973,91 грн без урахування самовільно використаного зерна пшениці у кількості 10 000 тонн на загальну суму 16 146 169, 54 грн, в тому числі нестачі зерна пшениці 3 класу 18 592,54 тонни на суму 27 877 317 грн. Матеріально відповідальною за збереження зерна пшениці була особа, після звільнення якої ОСОБА_7 передачу матеріальних цінностей у встановленому порядку не проведено.
Слід зазначити, що на даному етапі слідча суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідча суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних дійшла висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Під час розгляду клопотання встановлено, що 06.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2021 (справа № 991/2520/21, провадження №1-кс/991/2568/21) проведено обшук будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_9, у ході якого виявлено та вилучено речі та документи, перелік який зазначений у протоколі обшуку від 06.05.2021 (а.с. 55-63).
Дозвіл на відшукання зазначених у клопотанні про арешт речей та документів був наданий у зазначеній ухвалі (а.с. 113), однак із прив`язкою до змісту наявної у них інформації та періоду - з 26.03.2020 по 28.07.2020 (щодо створення документів та листування) та з 26.03.2020 по 13.04.2021 (щодо наявних у засобах мобільного зв`язку відомостей про спілкування). З огляду на викладене, вилучені речі не можна однозначно вважати тимчасово вилученим майном відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України.
Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні, вміст вилучених мобільних телефонів станом на час розгляду клопотання у повному обсязі не досліджено, існує потреба у продовженні таких досліджень за участю відповідних спеціалістів.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Наявність підстав для вилучення мобільних телефонів вбачається із відомостей, які містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 06.05.2021 (а.с. 55-63), у зв`язку із чим детективом було прийнято рішення про їх вилучення.
Зокрема, у ході проведення обшуку ОСОБА_9 надано два належних йому мобільних телефони. Під час огляду мобільного телефону Apple Iphone A1784FCC IP-BCG-E3092A IC-579C- НОМЕР_4, IMEI НОМЕР_5 встановлено, що він містить систему логічного захисту у вигляді пароля з 6 цифр. Під час слідчої дії, ОСОБА_9 відмовився надавати пароль від вказаного мобільного телефону і вводити самостійно зазначений пароль, що унеможливлює доступ до електронного вмісту пам`яті телефону без подолання системи логічного захисту, оскільки доступ до внутрішнього вмісту телефону обмежено його власником. У зв`язку цим, від телефону від`єднано слот-тримач для сім-карти оператора мобільного зв`язку «Vodafone». У зв`язку з відмовою ОСОБА_9 розблокувати мобільний телефон і надати пароль доступу, детективом НАБУ прийнято рішення для його експертного дослідження вилучити мобільний телефон.
Надалі проведено огляд мобільного телефону Apple Iphone 12 Pro Max, номер моделі MGC33ZA/A A2412, серійний номер НОМЕР_12, IMEI НОМЕР_7, IMEI НОМЕР_8, в якому знаходились дві картки операторів мобільного зв`язку «Лайфселл» і « ОСОБА_13 » НОМЕР_13, НОМЕР_10 . У ході огляду вказаного мобільного телефону виявлено листування у месенджерах «Whats App», «Telegram», «Viber». Оглядом вказаного листування виявлено спілкування ОСОБА_9 з іншими абонентами-користувачами вищевказаних месенджерів, які не містять логічного і послідовного початку та завершення, що свідчить про вибіркове і часткове видалення зазначеного листування. У зв`язку з цим, виникла необхідність у проведенні експертного дослідження вказаного мобільного телефону із залученням експертів експертних установ з метою відповідного дослідження листування, в тому числі і відновлення видаленого листування і видалених файлів із використання технічних можливостей і програмного забезпечення експертних установ. При цьому, власник телефону ОСОБА_9 відмовився надавати пароль доступу до телефону, що по суті обмежило доступ до телефону його власником без його присутності та в цілому. У зв`язку з даними обставинами детектив прийняв рішення про вилучення вищевказаного мобільного телефону для проведення експертного дослідження інформації, що міститься в телефоні.
Серед іншого, під час проведення обшуку виявлено мобільний телефон Samsung Galaxy A9, без сім-карти. У зв`язку з тим, що вказаний мобільний телефон мав механічні пошкодження екрану, що унеможливило доступ до його вмісту, було прийнято рішення про його вилучення для проведення експертного дослідження внутрішнього вмісту та інформації, що міститься в телефоні.
Також, у ході проведення обшуку, виявлено аркуш паперу, формату А4 із комбінованими, друкованими та рукописними записами із зазначенням інформації про Apple Iphone. У ході проведення обшуку ОСОБА_9, після прийняття рішення про вилучення, надано пароль від мобільного телефону Apple Iphone 12 Pro Max.
Підписувати протокол про обшук 06.05.2021 ОСОБА_9 відмовився у присутності понятих. (а.с. 62).
Постановою детектива від 12.05.2021 мобільний телефон Samsung Galaxy A9, номер моделі SM- НОМЕР_14, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3 ; мобільний телефон Apple Iphone Model A1784FCC IP-BCG-E3092A IC-579C-E3092A, IMEI НОМЕР_5 ; мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Max, номер моделі НОМЕР_15, IMEI НОМЕР_7, IMEI НОМЕР_8 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52020000000000525 від 19.08.2020 (а.с.114-116).
Прокурор у клопотанні зазначив, що під час проведення обшуку доступ до телефону Apple Iphone А1784FCC ОСОБА_9 надавати відмовився, а доступ до телефону Samsung Galaxy A9 був обмежений у зв`язку із наявними на ньому механічними пошкодженнями, у телефоні Apple Iphone 12 Pro Max містяться сліди видалення інформації, з огляду на що мобільні телефони було вилучено, відповідно до норм ч. 2 ст. 168 КПК України (а.с. 3-4).
У клопотанні прокурор просить накласти арешт на вказані мобільні телефони, вилучені під час проведення обшуку будинку, розташованогоза адресою:АДРЕСА_1,замісцемпроживання ОСОБА_9, з метою забезпечення збереження речових доказів. Належність майна останньому підтверджується тим, що вони перебували у його житлі на момент проведення обшуку 06.05.2021, також ці обставини підтвердив детектив, безпосередньо ОСОБА_9 та його представник у судовому засіданні.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК України). З клопотанням про арешт майна звернувся прокурор з групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 5-6).
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Правилами ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На підтвердження того, що вилучені під час обшуку речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, детектив надав протокол огляду від 13.05.2021, в якому відображено дослідження спеціалістом даних вмісту мобільного телефону Samsung Galaxy A9, номер моделі SM-A9100 (а.с. 137-164). Так, з додатків до проколу огляду вбачається, що на вказаному мобільному телефоні містяться документи, пов`язані зі збереженням, зберіганням зерна пшениці на ДП «Хлібна база №73» Державного агентства резерву України, в тому числі за 2020-2021 роки, коротку оглядову інформацію про діяльність підприємства, а також документ коротку біографічну довідку ОСОБА_7, іншу інформацію щодо діяльності ДП«Хлібна база №73», яка становить інтерес для досудового розслідування.
На підтвердження необхідності накладення арешту на мобільного телефону Apple Iphone A1784FCC IP-BCG-E3092A IC-579C- НОМЕР_4, IMEI НОМЕР_5, детектив послався на відомості, які викладені у протоколі обшуку від 06.05.2021 (а.с. 55-63), які стали підставою для прийняття рішення про його вилучення, обмеження власником доступу до телефону, який пов"язаний із подоланням системи логічного захисту та неможливість у строки, передбачені КПК для подання клопотання про арешт майна подолати такий захіст та провести огляд вмісту телефону.
У протоколі огляду від 13.05.2021 міститься огляд даних, наявних на мобільному телефоні Apple Iphone 12, серійний номер НОМЕР_12 (а.с. 164, зворот - 167). Зокрема, у розділі «Contacts», «Calls» виявлено сліди видалення окремих записів, які зберігались в мобільному телефоні, в тому числі в застосунку Viber. Детектив зазначив, що відновити повністю або частково видалену інформацію не можливо без застосування спеціальних знань. Також вбачається, що у даному телефоні використовувались картки операторів мобільного зв`язку за номерами НОМЕР_13, НОМЕР_10 .
Слідча суддя відхиляє доводи власника майна та представника власника майна про те, що телефони IPhone не мають жодного відношення до встановлення обставин вчинення злочину під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, зважаючи на їх придбання у грудні 2020 року, з огляду на їх неаргументованість. Так, надана слідчій судді у судовому засіданні для огляду інформація магазина «Эпл Мания» про мобільні телефони Apple Iphone 12 Pro Max та Apple Iphone 7 НОМЕР_16 не містить відомості про дату придбання телефонів у грудні 2020 року та додаткових ідентифікаційний даних телефонів (серійні номери, IMEI). Разом з тим, у розділі контрольних питань щодо Apple ID телефону Apple Iphone 12 Pro Max зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_10 . Вказаний номер телефону як актуальний зазначено також в особовій картці ОСОБА_9 . Державної міграційної служби України станом на 28.12.2017 (а.с. 176), а сім-картку із вказаним номером виявлено у зазначеному телефоні під час обшуку (а.с. 58). З огляду на особливості збереження даних у облікових записах, які використовується для доступу до службApple, можливість їх збереження в хмарних сховищах, відновлення попередньо збережених даних, у сукупності із наданими доказами використання ОСОБА_9 у телефоні Apple Iphone 12 Pro Max сім-картки з номером телефона НОМЕР_10, який останній використовує останні чотири роки, а також виявлені в ході обшуку у ОСОБА_9 електронні документи щодо діяльності ДП «Хлібна база №73», з огляду на те, що останній не є працівником підприємства та офіційно ніякого відношення до його діяльності не має, слідча суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення доцільності проведення експертних досліджень вказаного телефону з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка на ньому була видалена, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження.
Необхідність накладення арешту на вказане майно обумовлена тим, що відомості, які містяться на вказаних речах нададуть можливість провести належне розслідування кримінального провадження, забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Слідча суддя дійшла висновку, що вилучені мобільні телефони в ході проведеного 06.05.2021 обшуку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,за місцемпроживання ОСОБА_9, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме розтрата службовими особами ДП «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 матеріальних цінностей Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці у кількості 10 тисяч тонн, чим завдали збитків Державі в особі Державного агентства резерву України на загальну суму приблизно 60 млн грн, за версією органу досудового розслідування.
Окрім цього, слідча суддя, враховуючи досліджений в судовому засіданні аудиторський звіт та зазначені в ньому дані щодо вартості тонни зерна пшениці, інші матеріали кримінального провадження, дійшла висновку, що розмір завданої шкоди в будь-якому випадку є більшим за встановлену законом мінімальну межу, яка застосовується під час обрахування особливо великого розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (розмір, який в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та у даному кримінальному провадженні у 2020 році становив 1261200 грн і більше).
Накладення арешту на таке майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, однак такий захід є тимчасовим. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії(Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільні телефони відповідають критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що існує сукупність розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься на них, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання слідчою суддею не встановлено підстав, що призведуть до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи наведене, слідча суддя вважає, що внаслідок накладення арешту на мобільні телефони не буде порушено "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу. Оскільки на час розгляду клопотання вбачається існування необхідності в утриманні речей, щодо яких встановлено сукупність розумнихпідозрвважати їх речовими доказами, які вилучені у володільця стороною обвинувачення з заявленою метою - проведення слідчих (розшукових) дій, слідча суддя прийшла до висновку про відповідність дій сторони обвинувачення вимогам КПК України щодо звернення із клопотанням про арешт майна до суду.
На підставі наведеного вище, на час судового розгляду слідча суддя дійшла висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора шляхом накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, вилучене 06.05.2021 під час обшуку.
Відповідно до чинної норми ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись статтями 98, 167-173, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, володільцем якого є ОСОБА_9, вилучене 06.05.2021 під час обшуку житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy A9, номер моделі SM- НОМЕР_14, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3 без сім-картки;
- мобільний телефон Apple Iphone Model A1784FCC IP-BCG-E3092A IC-579C-E3092A, IMEI НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Max, номер моделі НОМЕР_15, IMEI НОМЕР_7, IMEI НОМЕР_8 .
Майно, на яке накладено арешт, залишити на зберіганні в органі досудового розслідування Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала підлягає негайному виконанню детективом із письмовим інформуванням заінтересованих осіб.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати відсутнім під час оголошення ухвали прокурору, власнику майна та його представнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1