Document No. 97016316

справа № 757/19474/21-к

провадження №11-сс/991/331/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

19 травня 2021 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р., -

ВСТАНОВИЛА:

14 травня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 17 травня 2021 року передано для розгляду судді-доповідачу.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р. скаргу захисника Бойка П.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора задоволено частково та зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката Бойка П.А. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21.04.2021 р. щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., та за результатами розгляду зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародний розшук.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою провадження у справі за скаргою закрити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею постановлено ухвалу, не передбачену КПК України, а дії, про які просив адвокат Бойко П.А. у своєму клопотанні, не охоплюються статтею 220 КПК України та є позапроцесуальними. Відтак, нерозгляд такого клопотання не може бути предметои оскарження за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Крім того, при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва грубо порушено вимоги ст. 33-1 КПК України щодо підсудності, оскільки за предметною підсудністю провадження підсудне виключно Вищому антикорупційному суду. На думку прокурора, навіть якщо керуватися логікою слідчого судді, яким застосовано територіальну, а не предметну підсудність, справа все одно не підлягає розгляду Печерським районним судом м. Києва, оскільки орган досудового розслідування - НАБУ - знаходиться у Солом`янському районі м. Києва. Вищенаведене є істотним порушенням вимог КПК України та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України - підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 422 КПК України, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Водночас, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет можливості призначення її до апеляційного розгляду, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Зокрема, таким статусом наділений Вищий антикорупційний суд, що встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, абз. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд як суд першої та апеляційної інстанції.

Як встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

Відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р. за ч. 4 ст. 369 КК України щодо можливого надання неправомірної вигоди в сумі 5 млн. дол. США заступнику Генерального прокурора, а також наявні умови, визначені п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому відповідно до ст. 33-1 КПК України це кримінальне провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідує, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до цієї норми, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Отже, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо невиконання процесуальних дій або неприйняття процесуальних рішень, обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Однак, Генеральний прокурор не здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., а рішення про покладення на Генерального прокурора обов`язку зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук не є процесуальною дією, на здійснення якої Генеральний прокурор уповноважений за клопотанням, поданим у порядку ст. 220 КПК України.

Отже, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, постановляючи ухвалу від 23.04.2021 р. про зобов`язання Генерального прокурора розглянути у відповідності до вимог ст. 220 КПК України клопотання захисника Бойка П.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21.04.2021 р. та за результатами розгляду зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук, подане в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., прийняв рішення, не передбачене КПК України.

Крім того, всупереч положенням ст. 33-1 КПК України слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, розглянувши скаргу захисника у вказаному провадженні, фактично здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Окремо звертає увагу і те, що оскаржувану ухвалу постановлено 23 квітня 2021 року, при цьому визнано бездіяльність Генерального прокурора, що полягає у нерозгляді клопотання захисника Бойка П.А. від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21 квітня 2021 р., тобто, поданими за день до прийняття слідчим суддею рішення про наявність такої бездіяльності.

Однак, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції, Верховний Суд в ухвалі від 26.03.2021 р. у справі № 757/50347/20 зазначив, що оскільки скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати таке рішення в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на обов`язковість висновків Верховного Суду, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не наділена повноваженнями для перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р., натомість, такий перегляд має здійснити Київський апеляційний суд.

За викладених обставин, апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р. підлягає поверненню з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р., - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя В.В. Чорна