- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Pushkar O.A.
- Prosecutor : Vasylenkov B.M., Shchur I.V.
Справа № 991/3346/21
Провадження 1-кс/991/3402/21
У Х В А Л А
Іменем України
21 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,
прокурора Василенкова Б.М., Щур І.В.,
підозрюваної ОСОБА_1 ,
захисників Пушкар О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенкова Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_2 , заступник Голови правління Банку - директор казначейства ОСОБА_1 , Голова Правління ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що ПАТ «КБ «Приватбанк» у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку в вказаними діями вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі.
Так, відповідні службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» достовірно знаючи про розміщення Банком на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank» власних грошових коштів, що використовувалися Банком для здійснення банківської діяльності, протягом грудня 2015 - лютого 2016 років забезпечили укладання Банком ряду договорів гарантії в забезпечення виконання зобов`язань Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» по договорам (угодам) про видачу акредитивів. Відповідно до укладених договорів ПАТ КБ «Приватбанк» взяв на себе кредитні ризики за акредитивами, що були видані компаніям Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., тобто виступив гарантом, а Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., в свою чергу, виступили принципалами.
В ході укладання зазначених договорів Банк здійснив кредитні операції - надав гарантії, проте в порушення законодавства ні службовими особами, ні працівниками Банку не було забезпечено укладення письмових договорів між Quadra Commodities S.A., Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Банком щодо проведення таких кредитних операцій. Одночасно з цим співробітниками банку також не було здійснено і оцінки фінансового стану боржника, чим не дотримано принципів кредитування та знову порушено норми законодавства.
В подальшому службовою особою ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також невстановленими на теперішній час особами, в період часу з 16.12.2016 по 19.12.2016 на адресу AS «Privatbank» скеровано листи стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., на підставі яких AS «Privatbank» погасив усі зобов`язання відповідних компаній за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходилися на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank». Внаслідок чого, відповідні дії призвели до розтрати грошових коштів Банку на користь зазначених компаній на загальну суму 314 901 825, 80 доларів США.
Поряд з цим, вищезазначеними службовими особи ПАТ КБ «Приватбанк» та іншими невстановленими особами, не пізніше грудня 2016 року організовано складання та підписання договорів позики між ПАТ КБ «Приватбанк» та пов`язаною з банком компанією Claresholm Marketing LTD про надання у користування позичальнику грошових коштів у загальній сумі 388 978 904,80 доларів США, при цьому Банком не здійснено необхідні заходи для оцінки кредитоспроможності позичальника, а самі безготівкові кошти на рахунки зазначеної компанії не перераховувалися та відображення заборгованості здійснено лише в бухгалтерському обліку Банку.
В подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, в період часу з 29.12.2016 по 30.12.2016 до протоколу кредитного комітету від 24.12.2016 внесено додатковий, раніше не існуючий пункт щодо погашення заборгованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS «Privatbank» та іншими іноземними банками, за рахунок гарантії ПАТ КБ «Приватбанк».
15.03.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування до дня закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , не представляється можливим через необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: провести огляди документів та додаткові огляди документів щодо руху коштів по банківським рахункам, інформація про які вилучена в ході досудового розслідування; отримати висновок судово-почеркознавчої експертизи; після отримання висновку зазначеної експертизи, призначити та провести ще дві почеркознавчі експертизи; отримати висновки п`яти комп`ютерно-технічних експертиз комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, планшетів, вилучених під час досудового розслідування; отримати висновок хімічної експертизи давності виконання підписів на документах; провести тимчасовий доступ до інформації щодо подальшого руху грошових коштів, які були перераховані у вигляді винагороди внаслідок індексації до ТОВ «СК «Інгострах» (інший епізод злочинної діяльності, що також є предметом доказування у цьому провадженні); допитати у якості свідків ряд осіб, що можуть володіти відомостями з приводу предмету доказування у даному провадженні; отримати відповіді на запити про надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів іноземних держав та у разі необхідності повторно звернутися з відповідними запитами про надання міжнародної правової допомоги, провести інші дії, необхідність у яких виникне під час досудового розслідування.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик можливого незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на ОСОБА_1 обов`язків на два місяці.
Прокурор Василенков Б.М. у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково пояснив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є повністю обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами провадження. Разом з цим ризики, що були встановлені під час судового засідання при обранні останній запобіжного заходу дотепер продовжують мати місце і жодним чином не зменшилися. Обґрунтування продовження існування ризикам навів аналогічні з текстом поданого клопотанню. Таким чином, з огляду на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та продовжити строк дії обов`язків на два місяці.
Захисник Пушкар О.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав пояснення з приводу того, що всі дії, які були вчинені ОСОБА_1 не мають складу кримінального правопорушення, оскільки відповідні дії посадових осіб банку є стандартними діями в банківській системі, а тому, на твердження захисника, підозра не може вважатися обґрунтованою. Також захисник вказав на поведінку ОСОБА_1 протягом усього часу проведення досудового розслідування, яка взаємодіяла з органом досудового розслідування, з`являлася на виклики у якості свідка, надала пояснення. З часу початку досудового розслідування ОСОБА_1 не переховувалася від органу досудового розслідування, що є беззаперечним фактом відсутності ризику переховування і в подальшому. Також захисник надав пояснення щодо відсутності і всіх інших ризиків, на які посилається прокурор задля продовження строку дії процесуальних обов`язків. Ризик знищення речей та документів, вплив на свідків та перешкоджання провадженню іншим чином обґрунтовується прокурором виключно наявністю переписки, втім така переписка мала місце у 2016-2017 роках. До подій, що відбуваються на теперішній час не має жодного відношення. Разом з цим, за тривалий час проведення досудового розслідування, сторона обвинувачення не спромоглася відшукати усі необхідні для них документи, водночас які саме документи вони намагаються відшукати, останнім також не відомо, оскільки про їх реквізити у клопотанні не зазначається. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію адвоката та додатково зазначила, що стороною обвинувачення в обґрунтування одного із ризиків зазначається про не відшукання первинних документів укладених між банком та компаніями, втім оригіналів таких документів може і не існувати, оскільки документи можуть перебувати виключно в електронному вигляді. Також ОСОБА_1 послалася на працевлаштування в іншій банківській установі України та через що їй постійно необхідно виїжджати за межі Дніпропетровської області, а покладений обов`язок не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора, суду, створює відповідні незручності та перешкоди у професійній діяльності. Просила відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, в якому 15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Строк дії відповідних обов`язків, визначено до 25.05.2021.
Також під час досудового розслідування, постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 19.04.2021 строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжено до семи місяців, тобто до 22.09.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінуємого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) випискою з наказу № 956 від 2005 року про призначення ОСОБА_1 заступником Голови правління ПАТ КБ «Приватбанк»; (2) повідомленням Національного Банку України про встановлення пов`язаних із Банком осіб від 14.12.2016, з якого вбачається, що компанія Claresholm Marketing LTD визнана пов`язаною особою; (3) повідомленням ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом службової особи Банку - Дубілета О.В. про закриття залишків боргу по балансам компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A.; (4) протоколами кредитного комітету від 24.10.2016 о фінансуванні компаній Бізнеса обслуговування клієнтів Головного офісу, один з яких має 11 пунктів повістки дня, а інший 12, при цьому обидва протоколи мають єдиний номер №10012; (5) висновком комп`ютерно-технічної експертизи від 11.03.2021, згідно з яким розділ «повістка дня» було доповнено пунктом № 12; (6) висновком судово-економічної експертизи від 19.02.2021 відповідно до якого погашення ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. перед AS PrivatBank за рахунок своїх коштів у сумі 314 901 825,80 доларів США документально підтверджується. Разом з цим документально не підтверджується підстави для перерахування грошових коштів на адресу компанії Claresholm Marketing LTD, а також їх списання; (7) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 17.12.2020, в ході якого виявлено листування за минулі роки з приводу предмету доказування у даному кримінальному провадженні та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності; (8) висновком Про результати службового розслідування за фактами активних операцій, проведених Банком 16.12.2016 на значні суми, що викликають сумніви в їх правомірності, затвердженого Головою правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_11 , яким встановлено низку порушень при укладенні кредитних договорів з Claresholm Marketing LTD та ін.
Одночасно з цим слідчий суддя також звертає увагу на заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та зазначає наступне, що вказані заперечення стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваної та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.03.2021, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність існування ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Водночас, беручи до уваги, що згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 191 КК України та інкримінований останній є корупційним, то у разі доведення вини ОСОБА_1 до неї не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того при оцінці даного ризику слідчим суддею береться до уваги майновий стан підозрюваної, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, картками реєстрації транспортних засобів, витягом з Держаного реєстру обтяжень, відповідно до яких ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, транспортних засобів та грошових коштів на банківському рахунку, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що остання має достатній майновий стан, який може використати для ухилення від можливої кримінальної відповідальності у разі прийняття рішення щодо необхідності вчинення дій з метою переховування від органів досудового розслідування або суду. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце і дотепер, хоча і дещо зменшився порівняно із початковими етапами досудового розслідування
В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує ту обставину, що більшість свідків є колишніми або діючими працівниками АТ КБ «Приватбанк», а тому враховуючи, що ОСОБА_12 на протязі тривалого часу працювала у даній банківській установі, в тому числі і на керівних посадах, вона мала реальну можливість здобути власний авторитет та товариські відносини з відповідними особами, що не виключає можливості використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених подій злочину. Так, відповідно до вивченого листування останньої, ОСОБА_1 надавалися рекомендації особам щодо відмови від надання свідчень щодо обставин, які є предметом доказування у цьому провадженні.
Водночас при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.
Поміж іншого, слідчий суддя також вважає, що має місце і можливий вплив підозрюваної на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується самим фактом вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, матеріалами долученими до клопотання, які містять повідомлення з використання месенджерів відносно домовленостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, тому, на переконання суду, ОСОБА_1 може узгоджувати власні дії та свідчення з іншими підозрюваними задля уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу зашкодить кримінальному провадженню в цілому.
З приводу ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим суддею беруться до уваги посилання прокурора щодо не відшукання стороною обвинувачення дотепер оригіналів документів, що стосуються господарської діяльності компанії Claresholm Marketing LTD, а також інших підприємств-нерезидентів, фінансово-господарські операції, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні. За таких обставин та враховуючи пояснення прокурора під час судового засідання щодо продовження проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місцезнаходження усіх документів, які мають значення для кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що отримані за результатами таких слідчих дій матеріали можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. Зважаючи на ті обставини, що збирання доказів здійснюється протягом усього часу досудового розслідування та активна фаза досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не втратила своєї актуальності, вважаю, що відповідний ризик на теперішній час також продовжує існувати, хоча і є мінімальним в порівнянні з датою початку досудового розслідування та повідомленням особам про підозру.
Також слідчим суддею враховується твердження прокурора про наявність ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який ґрунтується на виявленій в телефоні підозрюваної переписці з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - особами, яким також повідомлено про підозру за вищенаведеними епізодами злочинної діяльності. Відповідно до зазначеної переписки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 узгоджувалися дії щодо штучного створення документів, які стали підставою списання грошових коштів. Таким чином встановлені обставини свідчать про можливість створення підозрюваною додаткових або нових документів, поява яких буде перешкоджати проведенню повного та швидкого кримінального провадження.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховуватися підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризику можливого знищення, приховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.
З приводу твердження сторони захисту щодо необхідності скасування обов`язку не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу уповноваженої на те особи, оскільки такий обов`язок перешкоджає професійній діяльності ОСОБА_1 у банківській установі України, вважаю за необхідне зазначити, що надані заперечення жодним чином не підтверджуються захистом, останніми не надано ніяких документів, з яких слідчий суддя міг би вбачати необхідність підозрюваній постійно залишати територію Дніпропетровської області для виконання покладених на неї обов`язків. Разом з тим, захистом також не надано відомостей і щодо того, що уповноважена особа органу досудового розслідування, безпідставно не надає підозрюваній дозволів на виїзд за межі Дніпропетровської області. За таких обставин приходжу до висновку, що покладений на підозрювану обов`язок є допустимим та таким, що не порушує прав останньої, а тому він не може бути змінений або скасований на теперішній час.
Підсумовуючи наведене, оскільки інші покладені на ОСОБА_12 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах максимального строку, встановленого законодавцем. На переконання суду визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, а скасування кожного з них на даній стадії досудового розслідування може завдати шкоди меті кримінального провадження.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенкова Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Строк дії ухвали встановити до 21 липня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак