- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
Справа № 991/3629/21
Провадження1-кс/991/3689/21
УХВАЛА
31 травня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
перевіривши матеріали скарга адвоката Шкаровського Дениса Олеговича, що діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора, що полягає у незакритті кримінального провадження,
ВСТАНОВИЛА
31 травня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Шкаровського Д. О. (скаржника), що діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого групи прокурорів (процесуального керівника) прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Козачини С. С. у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 року, що полягає у незакритті цього кримінального провадження.
Скаржник зазначає, що 27.01.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України). 19.04.2021 року скаржник, з його слів, звернувся до прокурора САП Козачини С. С. із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
11.05.2021 року старший групи прокурорів Козачина С. С., зі слів скаржника, відмовив йому у задоволенні клопотання захисника Бернацької Н. І. про закриття щодо неї кримінального провадження. Скаржник вважає, що прокурор САП Козачина С. С. вчинив незаконну бездіяльність, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними стороною захисту доказами, а тому він просить зобов`язати уповноважену особу САП прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині підозри ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Скаржник також посилається на постанову колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі № 161/10535/19.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідча суддя доходить такого висновку.
Скаржник зазначає, що скарга подається на бездіяльність прокурора у порядку ст. 303 КПК України. У ч. 1 ст. 303 КПК України міститься вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 303 КПК України). Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності, яка полягає у нездійсненні інших дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Разом з тим, варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням. (Лист ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»)
Зі скарги можливо встановити, що скаржник оскаржує бездіяльність, що полягає у незакритті кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині підозри ОСОБА_1 . Безумовно, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України). Проте, слідча суддя звертає увагу на те, що поняття «найкоротший строк» не свідчить про обов`язок, строк виконання якого чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством, оскільки це поняття є оціночним. Крім цього, кримінальне провадження також здійснюється з метою виконання завдань такого провадження, серед яких є також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ч. 1 ст. 2 КПК України). З урахуванням цього, слідча суддя критично оцінює доводи скаржника щодо прийнятності його скарги.
Слідча суддя звертає увагу на те, що на етапі відкриття провадження необхідно встановити усі можливі підстави для розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, а тому необхідно дослідити усі доводи скаржника у цьому контексті. Якщо врахувати посилання скаржника на практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі 12.12.2019 року по справі № 161/10535/19, то: 1) це рішення стосувалося оскарження про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді, та в ньому оцінювалися підстави для оскарження певних видів ухвал слідчих суддів, а не встановлення належної правової процедури, здійсненої слідчим суддею та 2) це рішення стосувалося низки рішень, зокрема, рішення слідчого судді, яким той зобов`язав прокурора закрити кримінальне провадження, проте підставою для такого закриття було закінчення строків досудового розслідування, передбачених КПК України. Тому, посилання на таку практику є недоречним і нерелевантним.
Разом із тим, обставини щодо звернення із клопотанням до прокурора САП про закриття кримінального провадження та подальша відмова у задоволенні такого клопотання не мають значення для встановлення обставин щодо необхідності відкрити провадження за скаргою, оскільки скаржник не оскаржує конкретне рішення прокурора (цю відмову), а також не пов`язує цей факт звернення із клопотанням та відмову із безпосередньо оскаржуваною бездіяльністю.
Отже, ця скарга на можливу бездіяльність прокурора не може розглядатись слідчою суддею, оскільки така бездіяльність не відноситься до випадків, передбачених у ст. 303 КПК України, та скаржник не наводить достатніх доводів для розгляду такої скарги.
Згідно із ч. 4 ст. 304 КПК України, слідча суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, тобто не входить до переліку за ст. 303 КПК України. Тому, слідча суддя доходить висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись статтями 303-308 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у відкритті провадження за скаргою Шкаровського Д. О., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого групи прокурорів (процесуального керівника) прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С. С. у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 року, що полягає у незакритті цього кримінального провадження..
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддя Широка К. Ю.