- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
- Judge (HACC): Tanasevych O.V., Sikora K.O.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
Справа № 991/492/19
Провадження 1-р/991/45/21
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гавриленко Т.Г.
суддів Танасевич О.В.
Сікори К.О.
за участі:
секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бровка Б.Л. про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019110000000119 від 01.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
1.1 15.06.2020 вироком Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією частини майна. Цим же вироком суд вирішив долю речових доказів, зокрема ухвалив знищити імітаційні засоби грошових коштів у кількості 48 купюр номіналом по 100 доларів США кожна з серією та номером: КВ 44951844 М.
1.2 Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 вирок Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 змінено в частині призначеного покарання.
1.3 30.04.2021 до Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бровко Б.Л. із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить роз`яснити порядок виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 в частині знищення імітаційних засобів, зокрема, щодо можливості застосування Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, що затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція).
ІІ. Позиція учасників судового провадження
2.1 У заяві про роз`яснення судового рішення старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бровко Б.Л. зазначає про неможливість виконання рішення суду в частині знищення речових доказів через те, що відповідно до ст. 100 КПК України воно здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», якою затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок), не передбачає порядок знищення речових доказів за вироком суду. Натомість, цей порядок передбачений Інструкцією, яка суперечить положенню ст. 100 КПК України та на час її складання не затверджена відповідним наказом НАБ України, а тому зазначає про неможливість самостійного прийняття рішення щодо застосування даної Інструкції у своїй діяльності під час виконання вироку.
У зв`язку з цим у заяві поставлено питання щодо роз`яснення порядку виконання судового рішення в частині знищення речових доказів (імітаційних грошових коштів), зокрема, щодо можливості застосування Інструкції.
2.2 Старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бровко Б.Л., будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання (т. 1, а.с. 6, 23), в судове засідання не з`явився.
2.3 Прокурор у судове засідання не з`явився, надіслав свої пояснення, в яких заперечував проти поданої заяви з огляду на те, що Порядок прямо вказує, що предметом його регулювання є, окрім іншого, знищення речових доказів за вироком суду.
2.4 Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.
2.5 Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1 Проаналізувавши доводи поданої заяви, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів і документів.
Підпунктом 4 ч. 9 ст. 100 КПК України визначено, що майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.
Судом установлено, що вироком Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 вирішено долю речових доказів, зокрема ухвалено знищити імітаційні засоби грошових коштів у кількості 48 купюр номіналом по 100 доларів США кожна з серією та номером: КВ 44951844 М.
3.2 Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Аналіз вищевикладеної норми дає підстави для висновку, що здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому суд не змінює постановлене ним рішення, а лише тлумачить його положення з розумінням яких виникають складності.
Відповідно, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє у роз`ясненні рішення.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що предметом заяви про роз`яснення судового рішення є не зміст вироку Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020, а порядок та спосіб його виконання.
Таким чином, оскільки вирок Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 в частині вирішення долі речових доказів є чітким і зрозумілим, а роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду не відноситься до предмету судового розгляду в порядку, визначеному ст. 380 КПК України, то заява детектива НАБ України Бровка Б.Л. в цій частині не підлягає задоволенню.
3.3 Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов`язок виконати судове рішення (ч. 1, 2 ст. 535 КПК України).
Як вбачається із заяви про роз`яснення, до НАБ України на виконання надійшов вирок Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 в частині прийнятого рішення щодо необхідності знищення 48 купюр імітаційних грошових коштів номіналом по 100 доларів США кожна з серією та номером: КВ 44951844 М.
Відповідно до ч. 8 ст. 100 КПК України знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначає коло питань, на які поширюється його дія, зокрема і щодо знищення речових доказів, які зберігаються у сторони обвинувачення.
Абзацом 2 п. 29 Порядку передбачено, що речові докази у вигляді предметів чи товарів, що належать до вилучених з обігу, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля, на підставі відповідного рішення слідчого судді, суду передаються для їх технологічної переробки або знищуються.
Із аналізу зазначених норм вбачається, що основною підставою для виконання рішення суду в частині знищення речових доказів є наявність у органу, на який покладено обов`язок його виконання, відповідного, чітко сформульованого рішення суду із зазначенням способу його виконання.
У заяві про роз`яснення судового рішення детектив НАБ України Бровко Б.Л. висловлює доводи щодо неможливості виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 посилаючись на те, що Порядком не передбачено процедуру знищення речових доказів за вироком суду.
На думку суду, такі доводи детектива ґрунтуються на хибному трактуванні положень нормативно-правових актів, які регулюють питання зберігання та знищення речових доказів. Зокрема, наявність у відповідного органу рішення суду із визначеним способом його виконання є достатньою підставою для його виконання у спосіб, визначений Порядком, і не потребує додаткових роз`яснень.
3.4 Крім того, згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У заяві про роз`яснення судового рішення детектив Бровко Б.Л. стверджує, що порядок знищення речових доказів за вироком суду передбачений Інструкціє, яка суперечить положенню ст. 100 КПК України та на час її складання не затверджена відповідним наказом НАБ України, а тому вказує про неможливість самостійного прийняття рішення щодо можливості застосування даної Інструкції у своїй діяльності під час виконання вироку. У зв`язку з цим просить суд роз`яснити щодо можливості застосування у своїй діяльності цієї Інструкції під час виконання вироку суду.
Колегія суддів зазначає, що суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функції органу досудового розслідування та надавати вказівки щодо використання органом, який виконує рішення суду, нормативно-правових актів у своїй діяльності.
Таким чином, вирішення питання щодо можливості застосування детективом Бровком Б.Л. у своїй діяльності Інструкції на стадії виконання вироку не є компетенцією суду.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз`яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020, а тому у задоволенні заяви старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бровка Б.Л. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 376, 380 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бровка Б.Л. про роз`яснення порядку виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 в частині знищення несправжніх (імітаційних) засобів, ? відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко
Судді: О.В. Танасевич
К.О. Сікора