- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/3706/21
Провадження 1-кс/991/3767/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
02 червня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., дослідивши скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
1.02 червня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02 червня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
3.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами ОСОБА_1 з огляду на таке.
3.1.Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що заявник звернувся до Національного антикорупційного бюро України 18 травня 2021 року із заявою про те, що в діях окремих посадових осіб відділу поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, які виявились у незаконному, на думку заявника, проведенні обшуку за місцем проживання заявника в рамках кримінального провадження № 12021121140000055 від 20 лютого 2021 року, протиправному заволодінні майном останнього, а також погроз на адресу заявника та членів його родини, наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 161, ч. 4 ст. 187 КК України.
3.2.З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
3.3.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
3.4.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п`ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов`язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п`ятій статті 216 КПК України. В ході здійснення підготовчої діяльності до судового розгляду цієї скарги слідчий суддя констатував, що відсутній будь-який критерій, що зазначений у частині п`ятій статті 216 КПК України.
3.5.Дійсно, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, у випадку, якщо їх вчинено військовослужбовцем вищого офіцерського складу Служби безпеки України. В той же час, важливим елементом встановлення підсудності є вказівка на ознаки кримінальних правопорушень, про імовірне вчинення яких веде мову заявник. До підсудності Вищого антикорупційного суду належать, зокрема, кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України. Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 161, ч. 4 ст. 187 КК України до підсудності Вищого антикорупційного суду не належать. Слідчий суддя також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року (справа № 487/7605/19) зазначає: «Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів. … Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.».
4.Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Отже, належним процесуальним реагуванням на вищезгадане порушення буде повернення скарги. Слідчий суддя не вдається до аналізу підстав для відмови у відкритті провадження у справі, адже непідсудність справи Вищому антикорупційному суду виключає можливість будь-якої подальшої процесуальної діяльності щодо її розгляду.
5.Таким чином, зі змісту скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів вбачається, що її було подано до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил предметної підсудності, що визначені у ст. 33-1 КПК України. Такі порушення вимог кримінального процесуального закону мають наслідком повернення скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 33-1, 304 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
5. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя М.В. Галабала