- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Stashaka Ya.V.
- Lawyer : Hlushko I.P.
- Prosecutor : Makar O.I., Bronevytskyi S.S.
Справа № 991/3597/21
Провадження1-кс/991/3659/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2021 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21.06.2019,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2021 захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на підставі п. 10 ч.1 ст.303 КПК України, в якій просить скасувати повідомлення про підозру, складене 17.07.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.255, ч.1 ст.369-2, ст. 351-2 КК України у кримінальному провадженні №42014100020000046 від 25.02.2014 (на момент звернення зі скаргою кримінальне провадження розслідується за №52019000000000522 від 21.06.2019).
Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014100020000046від 25.02.2014, в якому 17.07.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 255, ч.1 ст. 369-2, 351-2 КК України.
Захисник вважає повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 незаконним і таким, що підлягає скасуванню через порушення порядку його вручення та невідповідність його змісту вимогам законодавства, посилаючись на таке.
30.09.2020 постановою прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 кримінальне провадження №52019000000000522 в частині повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КК України, у зв`язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
14.12.2020 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020 про відмову в задоволенні скарги сторони захисту, в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.351-2 КК України скасовано.
Незважаючи на встановлення фактів відсутності в діях ОСОБА_6 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ст.351-2 КК України, раніше вручене ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру від 17.07.2020 не було змінено на нове повідомлення про підозру та не було вручене останньому в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України.
У зв`язку із виділенням та об`єднанням матеріалів кримінальних проваджень, номер кримінального провадження, в рамках якого розслідувалися кримінальні правопорушення, інкриміновані ОСОБА_6, змінювався неодноразово. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369-2, ст. 351-2 КК України, було складено в рамках кримінального провадження №42014100020000046. Наразі, розслідування інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч.1 ст.369-2 КК України здійснюється в рамках кримінального провадження №52019000000000522. Такі обставини, відповідно до позиції Вищої Ради Правосуддя, висловленої у рішенні №646/1дп/15-21 від 17.03.2021, є підставою для зміни раніше повідомленої підозри. Однак, незважаючи на зміни номеру кримінального провадження, зміна повідомлення про підозру ОСОБА_6 жодного разу не здійснювалась.
Також захисник посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 складене з порушенням вимог до змісту, встановлених ст. 277 КПК України, зокрема в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч.1 ст. 369-2 КК України.
Так, відповідно до тексту письмового повідомлення про підозру від 17.07.2020, ОСОБА_6 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIІІ), у наданні неправомірної вигоди особі, яка погоджується вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У викладі обставин надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди службовій особі, події кримінального правопорушення за версією слідства відбулися не пізніше 13.02.2019. Закон України від 22.11.2018 №2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» набув чинності 01.07.2020 року. Таким чином, кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_6, мало місце в період дії ст. 369-2 КК України в редакції Закону України від 10.11.2015 №770-VIII.
У клопотанні про продовження строку досудового розслідування від 26.02.2021 року детектив НАБУ зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369-2 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617 №VIII). Надалі в цьому самому клопотанні детективом зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 10.11.2015 №770-VІІІ). В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2021, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000522 зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 10.11.2015 №770-VІІІ).
Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснювалося у вчиненні кримінального правопорушення ч. 1 ст. 369-2 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VІІІ); наразі ж у кримінальному провадженні №52019000000000522 розслідується вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 10.11.2015 №770-VIII), при цьому повідомлення про підозру ОСОБА_6 жодного разу з моменту його складення не змінювалося.
Зважаючи на зазначення у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 невірної кваліфікації кримінального правопорушення, воно є таким, що не відповідає вимогам ст. 277 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру.
Посилаючись натакі обставини,адвокат ОСОБА_5 стверджує пронаявність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.1 ст. 369-2, 351-2 КК України у кримінальному провадженні №42014100020000046 від 25.02.2014.
Позиція учасників провадження у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній підстави.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили проти скарги, просили відмовити у її задоволенні. Пояснили, що сторона захисту вже зверталась до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020 у задоволенні вказаної скарги захисників ОСОБА_6 відмовлено; ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.12.2020 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020 скасовано в частині повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ст.351-2 КК України, в іншій частині ухвалу слідчого судді від 25.11.2020 залишено без змін. Закриття в частині кримінального провадження, не є підставою для зміни підозри або повідомлення про нову підозру. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369-2 КК України, посилання на те, яка редакція Закону України діяла на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, не впливає на зміст повідомлення про підозру, і на даній стадії досудового розслідування такі відомості не мають вирішального значення, оскільки під час досудового розслідування не вирішується питання щодо відповідальності особи. Прокурор може змінити обвинувачення на стадії судового розгляду. Також прокурори послались на те, що рішення Вищої Ради Правосуддя не мають преюдиційного значення для суду.
Встановлені слідчим суддею обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України параграф 1, статті 303308.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст.306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст.307 КПК України.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний,його захисникчи законнийпредставник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
На підставі наданих сторонами окремих матеріалів кримінального провадження №52019000000000522 від 21.06.2019 слідчий суддя встановила такі обставини.
На даний час органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21.06.2019 є Національне антикорупційне бюро України, а процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
17.07.2020 заступник Генерального прокурора ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42014100020000046від 25.02.2014 склав повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 1 ст.369-2 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII), ст.351-2 КК України.
Постановою заступника Генерального прокурора від 17.07.2020 про виділення матеріалів досудового розслідування та об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014100020000046 від 25.02.2014 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ряду осіб, яким в ЄРДР присвоєно №22020120000000019 від 17.07.2020, та за певними фактами, яким присвоєно №22020120000000020 від 17.07.2020. Зокрема в окреме провадження (за №22020120000000019 від 17.07.2020) виділені матеріали досудового розслідування за підозрою Голови ДСА України ОСОБА_6 за фактом участі у злочині, вчиненому злочинною організацією, перешкоджання діяльності ВККС України та її члена, надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ст.351-2, ч. 1 ст.369-2 КК України. Цією ж постановою матеріали досудових розслідувань №22020120000000019 та №22020120000000020 об`єднані в одне провадження за №22020120000000019.
Постановою начальника управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 12.08.2020 матеріали досудових розслідувань за №52019000000000522 від 21.06.2019 та №22020120000000019 від 17.07.2020 були об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер №52019000000000522.
30.09.2020 прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 своєю постановою закрив кримінальне провадження №52019000000000522 від 21.06.2019 в частині повідомленої підозри ОСОБА_6 (повідомлений про підозру 17.07.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження №42014100020000046 від 25.02.2014) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), на підставі п.4 ч.1 ст.284 КК України, у зв`язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
14.12.2020 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (справа №991/8529/20, провадження № 11-сс/991/978/20) скасована ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020 про відмову в задоволенні скарги адвокатів, які діють в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру останньому за ч.1 ст.255, ст.351-2 КК України у кримінальному провадженні №42014100020000046 від 25.02.2014 (на час розгляду №52019000000000522 від 21.06.2019) та в цій частині постановлена нова ухвала, якою провадження за скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255 КК України закрите, оскільки кримінальне провадження в цій частині було закрите постановою прокурора до подання скарги, а повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ст.351-2 КК України скасоване.
Таким чином, на час розгляду цієї скарги захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21.06.2019 ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369-2 КК України, оскільки щодо двох інших кримінальних правопорушень, як зазначено вище, прийняті рішення про закриття кримінального провадження і про скасування повідомлення про підозру. У зв`язку із цим слідчий суддя в цій судовій справі в межах заявлених захисником вимог та обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, розглядає і вирішує питання щодо повідомлення про підозру в частині, яка стосується лише підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369-2 КК України.
Адвокат ОСОБА_5 як захисник підозрюваного ОСОБА_6 на підставінаведеної вищенорми ст.303КПК Українимає правона досудовомупровадженні подати слідчому судді скаргу на повідомлення про підозру від 17.07.2020, так як сплив строк понад два місяці з дня його складення, кримінальне провадження не закрите прокурором і не було звернення до суду із обвинувальним актом.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.
Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру закріплені у статті 277 КПК України. Так, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7)права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені конкретні підстави для скасування повідомлення про підозру.
Аналіз положень частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47, частини 1 статті 94, частини 1 статті 276, статей 277, 278 КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти наявність достатності доказів для підозри особи, дотримання процесуального порядку складення та вручення письмового повідомлення про підозру, відповідність письмового повідомлення про підозру вимогам щодо його змісту.
У судовому засіданні слідчим суддею з`ясовано, що адвокат ОСОБА_5 не оспорює повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 в частині обґрунтованості підозри та дотримання правил складання і вручення вказаного повідомлення, однак оскаржує його в частині невідповідності окремим вимогам статті 277 КПК України щодо змісту. Зважаючи на це слідчий суддя здійснює розгляд скарги захисника в межах тих доводів скарги, що стосуються недоліків змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020.
Аргументи захисника ОСОБА_5 про те, що у кримінальному провадженні №52019000000000522від 21.06.2019 наявні підстави для зміни раніше повідомленої підозри або для вручення нового повідомлення про підозру через те, що підозра за ч.1 ст.255 КПК України втратила актуальність внаслідок закриття кримінального провадження прокурором в цій частині, а підозра за ст.351-2 КК України скасована в судовому порядку, що після 17.07.2020 у зв`язку із виділенням та об`єднанням матеріалів кримінальних проваджень неодноразово змінювався номер кримінального провадження, в рамках якого розслідувалися кримінальні правопорушення, інкриміновані ОСОБА_6, однак сторона обвинувачення жодного разу повідомлення про підозру не змінювала, і це свідчить про невідповідність повідомлення про підозру вимогам статті 277 КПК України слідчий суддя вважає необґрунтованими.
Так, пунктом 3 статті 277 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру має містити найменування (номер)кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення. Повідомлення про підозру від 17.07.2020 щодо ОСОБА_6 містить номер саме того кримінального провадження, в межах якого здійснювалося таке повідомлення, №42014100020000046 від 25.02.2014.
За правилами статті 279 КПК України, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 КПК України (зокрема, вручити письмове повідомлення про підозру в день його складення, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень), у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри. Водночас норми діючого КПК України не визначають того, які конкретно обставини слід розцінювати як такі, що є обов`язковою підставою для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри.
Зі змісту положення ч. 1 ст. 276 КПК України можна зробити висновок, що повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри обов`язково здійснюється у тих випадках, які визначені для повідомлення про підозру, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення нового кримінального правопорушення або того ж діяння за інших фактичних обставин.
Правила об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, передбачені статтею 217 КПК України, або інші норми КПК України не передбачають обов`язку сторони обвинувачення складати нове повідомлення про підозру або про зміну раніше повідомленої підозри у зв`язку із фактом об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження або виділенням таких матеріалів в окреме провадження, що призвів до зміни номеру кримінального провадження, в якому здійснюється досудове розслідування щодо особи, якій раніше повідомили про підозру в кримінальному провадженні під попереднім номером.
Таким чином, внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження та об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне, повідомлення про підозру ОСОБА_9 стало частиною цього кримінального провадження №52019000000000522 від 21.06.2019, та КПК України не передбачає необхідності зміни раніше повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру у разі виділення або об`єднання матеріалів досудових розслідувань, відповідно до ст.217 КПК України, і присвоєння іншого номера кримінальному провадженню ніж того, що зазначений у повідомленні про підозру особі.
На підтвердження наведеного висновку необхідно звернути увагу на те, що не потребує зміни повідомленої раніше підозри або повідомлення про нову підозру зміна відомостей щодо інших реквізитів (змісту) повідомлення про підозру, які зазначені в ч.1 ст.277 КПК України, а саме: заміна прокурора або слідчого у кримінальному провадженні; зміна прізвища у прокурора або слідчого у кримінальному провадженні; зміна найменування посади у прокурора або слідчого у кримінальному провадженні; зміни прізвища підозрюваного; зміни місця проживання або громадянства підозрюваного, тощо; зміна підслідності кримінального провадження.
Також норми Глави 22 КПК України, що регулює інститут повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, або інші норми КПК України не пов`язують необхідність складання прокурором нового повідомлення про підозру або про зміну раніше повідомленої підозри із тим, що слідчий суддя, суд за скаргою сторони захисту скасував повідомлення про підозру або прокурор прийняв рішення про закриття кримінального провадження в частині, що стосується одного з кримінальних правопорушень, про підозру в якому було повідомлено особі.
Щодо посилань захисника ОСОБА_5 на здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 з порушенням вимог щодо змісту, встановлених статтею 277 КПК України, в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст.369-2 КК України, слід зазначити таке.
Захисник ОСОБА_5 вказує, що в повідомленні про підозру від 17.07.2020 ОСОБА_6 щодо кваліфікації діяння, в якому підозрюється його підзахисний, зазначено редакцію Закону України, яка не діяла на час, коли таке діяння начебто було вчинене.
Відповідно до повідомлення про підозру від 17.07.2020, ОСОБА_6 повідомлено, що він підозрюється, зокрема, у вчиненні такого кримінального правопорушення: надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII). Зазначений злочин, за версією обвинувачення, був вчинений у лютому-березні 2019 року.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII, на який є посилання в повідомленні про підозру від 17.07.2020, набрав чинності із 01.07.2020. Цим Законом були внесені зміни в абзац другий ч.1 ст.369-2 КК України в частині зміни розміру штрафу, який може бути призначений за вчинення передбаченого цією частиною статті злочину. При цьому диспозиція частини 1 статті 369-2 КК України не зазнала змін, а зміни були внесені лише щодо санкції статті (в частині розміру штрафу).
Так,частиною першоюстатті 369-2КК Українияк вредакції ЗаконуУкраїни від22.11.2018№2617-VIII(зазначенау повідомленніпро підозру),так ів редакціїЗакону Українивід 10.11.2015№770-VIII(набралачинності із26.11.2015і діяластаном на2019рік),було передбаченокримінальну відповідальністьза пропозицію,обіцянку абонадання неправомірноївигоди особі,яка пропонуєчи обіцяє(погоджується)за такувигоду абоза наданнятакої вигодитретій особівплинути наприйняття рішенняособою,уповноваженою навиконання функційдержави.Наведене свідчитьпро те,що правовакваліфікація кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.369-2КК України,яка міститьсяв повідомленніпро підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020,відповідає тійдиспозиції частинипершої цієїстатті,що булачинна вперіод,коли,за версієюсторони обвинувачення,було вчиненевідповідне кримінальнеправопорушення.У зв`язкуіз наведенимслідчий суддяне вбачаєпідстав вважати,що зробленепрокурором помилкове посилання у повідомленні про підозру від 17.07.2020 на редакцію Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII безумовно свідчить про невідповідність такого повідомлення вимогам пункту 5 статті 277 КПК України і може бути підставою для його скасування.
Викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №295/12923/19 правова позиція, на яку в судовому засіданні посилався захисник, не підлягає застосуванню в даному випадку через невідповідність фактичних обставин кримінального провадження, в якому така правова позиція була висловлена, та фактичних обставин цього кримінального провадження.
Так, у справі №295/12923/19 мова йде про кримінальне провадження, в якому обвинувальний акт, направлений до суду, не є ідентичним обвинувальному акту, врученому обвинуваченому, та істотно відрізняється від повідомлення про підозру, по суті призвів до ситуації, коли протягом судового розгляду особа була дезінформована в питаннях сутності і характеру обвинувачення, що, у свою чергу, порушує базовий міжнародний стандарт, закріплений у пункті «а» частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено право особи бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення, і ставить під сумнів легітимність висунутого обвинувачення. Верховний Суд зазначив, що в рамках існуючої законодавчої концепції виправлення наведеної ситуації було б можливим лише шляхом зміни прокурором обвинувачення в суді, проте під час судового розгляду прокурором не було дотримано порядку зміни обвинувачення, регламентованого статтями 338, 341 КПК України.
У цьому ж кримінальному провадженні триває стадія досудового розслідування, обвинувальний акт не складався, ОСОБА_6 повідомили про підозру один раз, таке повідомлення, в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, є чітким і однозначним, відповідає диспозиції частини першої статті 369-2 КК України, що діяла станом на період вчинення відповідного діяння. Окрім того, відсутні відомості про те, що встановлені раніше фактичні обставини цього кримінального правопорушення зазнали будь-яких суттєвих змін із дати складання повідомлення про підозру від 17.07.2020, у зв`язку із чим необхідно було б повідомити про зміну раніше повідомленої підозри.
Отже, за наведених вище обставин слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги захисника і скасування повідомлення про підозру від 17.07.2020 щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України.
Керуючись статтями 303, 307, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу захисника ОСОБА_5, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру від 17.07.2020 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1