- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Yarosha V.Yu.
Справа № 991/3468/21
Провадження 1-кс/991/3525/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., ст. детектива Мартиніва Ю.Я., адвоката Яроша В.Ю., представника ТОВ «Торговий дом «Тісса» Мартинкової О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу директора ТОВ «Торговий дом «Тісса» ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у непроведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 52020000000000695 від 30.10.2020,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга, у якій директор ТОВ «Торговий дом «Тісса» ОСОБА_1 просив:
1. Зобов`язати старшого детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мартиніва Ю.Я. провести слідчі дії у кримінальному провадженні №52020000000000695 - допит у якості свідків:
- ОСОБА_1 - директора ТОВ «Торговий дом «Ticca»;
- ОСОБА_2 - касира ТОВ «Торговий дом «Ticca»;
- ОСОБА_3 - адміністратора ТОВ «Торговий дом «Ticca»;
- ОСОБА_6 - державного реєстратора Хмельницької міської ради;
- ОСОБА_7 - державного реєстратора Хмельницької міської ради;
- невстановлених Товариством осіб, які підготували технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:09:001:0021.
2. Зобов`язати старшого детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мартиніва Ю.Я., провести слідчі дії у кримінальному провадженні №52020000000000695:
- вилучити у Хмельницької міської ради документи, що стали підставою для прийняття рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2020р. №16 "Про розгляд звернення ТОВ «Торговий дом «Ticca»;
- вилучити у Хмельницької міської ради документи, що стали підставою для прийняття пункта 8 та пункта 9 рішення позачерговою сорок п`ятої сесії Хмельницької міської ради від 25 вересня 2020 року №8 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок, втрату чинності пункту рішення сесії міської ради та рішення сесії міської ради, надання земельних ділянок в постійне користування, надання дозволу на поділ земельної ділянки".
- вилучити у Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради, матеріали щодо державної реєстрації: поділу земельної ділянки к.н. 6810100000:09:001:0021 (р/н 983759868101 ); земельної ділянки к.н. 6810100000:09:001:0150 (р/н 2248582968101 від 11.12.2020); земельної ділянки к.н. 6810100000:09:001:0149 (р/н 2248919468101 від 11.12.2020);
3. Зобов`язати старшого детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мартиніва Ю.Я., надати представнику потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Ticca» (ЄДРПОУ: 21320691, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5), матеріали кримінального провадження №52020000000000695 для ознайомлення.
В обґрунтування скарги директор ТОВ «Торговий дом «Тісса» ОСОБА_1 зазначив, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000695 від 30.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, яке полягає у вчиненні ОСОБА_4 та іншими невстановленими посадовими особами Хмельницької міської ради дій, що призвели до протиправного заволодіння майном ТОВ «Торговий дом «Ticca».
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020 по справі № 991/8653/20 (провадження 1-кс/991/8879/20).
15.02.2021 ТОВ «Торговий дом «Ticca» подало до НАБУ заяву про залучення його до кримінального провадження в якості потерпілого, оскільки зазначеним вище злочином товариству було завдано майнову шкоду, остаточний розмір якої наразі не встановлений, але на час подання заяви уже становив 5 723 554,00 грн.
Однак, постановою від 14.03.2021 НАБУ відмовило ТОВ «Торговий дом «Ticca» у визнанні потерпілим.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.04.2021, в свою чергу, скасовано вищезазначену постанову НАБУ від 14.03.2021, з підстав її необґрунтованості (справа № 991/2141/21).
Тож, ТОВ «Торговий дом «Тісса», позиціонуючи себе як потерпілий у цьому кримінальному провадженні, користуючись правами та обов`язками потерпілого, подало клопотання до НАБУ про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та клопотання про проведення слідчих дій.
Таке клопотання було обгрунтоване тим, що у зазначених в клопотанні документах міститься ряд письмових доказів, з яких є змога встановити, що ОСОБА_4 та інші невстановлені службові особи Хмельницької міської ради склали та видали у визначеній законом формі завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчували певні факти, що мають юридичне значення, а також надають певні права третім особам, та позбавили права власності ТОВ «Торговий дом «Тісса». Крім того, у клопотанні було вказано про необхідність допиту слідків, зокрема директора Товариства, працівників, які стали свідками вчинення злочинних дій, а осіб, які проводили протиправні реєстраційні дії відносно земельних ділянок. При цьому ТОВ «Торговий дом «Тісса» повідомило слідчого про те, що остаточний перелік необхідних слідчих дій буде заявлено Товариством після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, адже наразі ТОВ «Торговий дом «Тісса» невідомо, які взагалі слідчі дії були проведені в рамках кримінального провадження № 52020000000000695.
Однак, незважаючи на імперативну норму процесуального кодексу, слідчий не прийняв будь-якого передбаченого процесуальним кодексом рішення з приводу поданого клопотання, а лише надіслав на ім`я ТОВ «Торговий дом «Тісса» повідомлення про те, що Товариство не є потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000695, а тому позбавлене процесуального права подавати відповідні клопотання.
Не погоджуючись з такою позицією детектива НАБУ, директор ТОВ «Торговий дом «Тісса» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді ВАКС з цією скаргою.
Разом з тим, ОСОБА_1 просив здійснювати розгляд скарги у судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Хмельницької області.
Скарга призначена до розгляду в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні адвокат Ярош В.Ю. та представник ТОВ «Торговий дом «Тісса» Мартинкова О.Л. повністю підтримали вимоги заявлені у скарзі.
Старший детектив НАБУ Мартинів Ю.Я. проти скарги заперечив та просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що ТОВ «Торговий дом «Тісса» не являється потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000695, а також юридичною особою, щодо якої здійснюється зазначене кримінальне провадження. Отже у ТОВ «Торговий дім «Тісса» відсутні належні підстави для звернення до органу досудового розслідування з клопотанням у порядку ст. 220 КПК України так само, як і відсутні підстави для надання Товариству чи уповноваженим ним особам матеріалів кримінального провадження №52020000000000695 для ознайомлення та виготовлення копій.
Заслухавши учасників провадження, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Пунктом 7 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КIIК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження.
Статтею 221 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Потерпілий має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, то у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій потерпілий має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
У частині 2 ст. 220 КПК України закріплено, що про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Отже як свідчать вищевикладена правова норма, що про рішення щодо задоволення клопотань учасників процесу немає потреби виносити окрему мотивовану постанову. Слушні та юридично беззаперечні клопотання учасників процесу задовольняються у передбаченій процесуальній формі. За повної або часткової відмови в задоволенні клопотання слідчий повинен скласти мотивовану постанову, де має аргументувати прийняте рішення. Така постанова має бути доведена до відома особи, яка зверталася з клопотанням.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що детективом НАБУ взагалі не приймалось процесуальне рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , постанова про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання відсутня, а відмова, що надійшла до ТОВ «Торговий дом «Тісса» від НАБУ у формі повідомлення через невизнання Товариства потерпілим, не являється процесуальним рішенням, як того вимагає ст. 220 КПК України. А відтак слідчий суддя приходить до висновку, що старшим детективом Мартинівим Ю.Я. до цього часу не розглянуто подане клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та про проведення слідчих дій, тож звернення директора ТОВ «Торговий дом «Тісса» наразі передчасне.
Стосовно ж невизнання старшим детективом НАБУ Мартинівим Ю.Я. ТОВ «Торговий дом «Тісса» потерпілим, слідчим суддею зауважено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.04.2021 скасовано постанову старшого детектива НАБУ Мартиніва Ю.Я. від 15.03.2021 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000695 від 30.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Зі змісту вказаної вище ухвали від 01.04.2021 вбачається наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Тобто, правова природа набуття особою процесуального статусу потерпілого пов`язана з наступними обставинами: вчиненням кримінального правопорушення; завданням фізичній особі моральної, фізичної або майнової шкоди, а юридичній особі відповідно - майнової шкоди; причинно-наслідковим зв`язком між вчиненим кримінальним правопорушенням та завданою шкодою. Відсутність хоча б однієї із вказаних обставин виключає наявність підстав для визнання особи потерпілою.
Частиною 5 ст. 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК України. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Вимоги до структури та змісту постанови слідчого, прокурора визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Так, у ч. 5 ст. 110 КПК України визначається, що постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Пунктом 4 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
З доданих до скарги матеріалів вбачається, що основним аргументом детектива НАБУ Мартиніва Ю.Я. при прийнятті рішення про відмову у визнанні ТОВ «Торговий дом «Тісса» потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000695 від 30.10.2020 є відсутність доведення майнової шкоди, завданої ТОВ «Торговий дом «Тісса», оскільки право власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд вищезазначене Товариство не втратило.
Однак, слід зауважити, що об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель загальною площею 993,5 м2, власником якого є ТОВ «Торговий дом «Тісса», як зазначив у постанові сам детектив, знаходиться на земельній ділянці загальною площею 6280 м2, кадастровий номер 6810100000:09:001:0021, за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 2 , - яка в подальшому була поділена на земельні ділянки № 1 площею 6229 м2 та № 2 площею 51 м2 кадастровими номерами 6810100000:09:001:0149 та 6810100000:09:001:0150.
В ході здійснення досудового розслідування ТОВ «Торговий дім «Тісса» було надано органу досудового розслідування звіт про оцінку майна - комплексу будівель загальною площею 993,5 м2 та висновок про вартість майна від 26.11.2020.
Згідно із звітом про оцінку майна та висновку про вартість майна ринкова вартість об`єкта оцінки - комплексу будівель загальною площею 993,5 м2 становить 5723554 грн без ПДВ. Датою проведення огляду та оцінки є 26.11.2020, а власником майна на зазначену дату - ТОВ «Торговий дом «Тісса».
Проте вказаним обставинам детективом не надано оцінки ні в постанові від 06.01.2021, ні в постанові від 14.03.2021.
Як вже зазначалося в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021 передання земельної ділянки, на якій знаходиться належний ТОВ «Торговий дом «Тісса» об`єкт нерухомості, іншій юридичній особі - КП «ринок «Ранковий» виключає можливість користування та розпорядження Товариством своїм комплексом споруд.
Згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Тобто у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні (ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України).
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.
А відтак, за змістом п. 25 Постанови Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 923/410/16 одностороння безпідставна відмова відповідача від продовження договору оренди землі у даному випадку нівелює правомірні, гарантовані законом та умовами договору сподівання позивача на продовження дії договору та фактично є втручанням у право власності останнього, оскільки відсутність правової підстави користування земельною ділянкою унеможливлює реалізацію позивачем правомочностей мирного володіння та користування розташованим на ній нерухомим майном.
Разом з тим, Верховний Суд при прийнятті зазначеної вище постанови врахував практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном (зокрема, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року), якою напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Проте дії службових осіб Хмельницької міської ради, зокрема ОСОБА_4 , встановленим критеріям не відповідають, більш того, містять ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України. Вказані обставини є предметом перевірки в рамках кримінального провадження №52020000000000695.
Дослідження матеріалів доводить, що вказані заявником обставини призвели до відсутності можливості ТОВ «Торговий дом «Ticca» вчиняти дії із власними об`єктами нерухомого майна, оскільки останні фактично не є предметами цивільного обороту. Тобто дані об`єкти не можна продати, подарувати, обміняти, та навіть просто користуватись, оскільки і прохід чи проїзд, як і сама земельна ділянка, на яких вони розташовані, перебуває в користуванні іншої юридичної особи.
Отже, аналізуючи викладені в ухвалі слідчого судді ВАКС від 01.04.2021 доводи, варто зауважити, що ТОВ «Торговий дом «Ticca» підпадає під статус потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Обов`язковість судового рішення до виконання закріплена у ст. 129-1 Конституції України, за якою держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 5 ст. 532 КПК України встановлено, що ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч. 2 ст. 534 КПК України).
Зрештою, невизнання та невиконання детективом ухвали слідчого судді тягне за собою іншу відповідальність, ніж визначення бездіяльності за ст. 303 КПК України.
Отже, підсумовуючи вищевикладене слідчий суддя зазначає, що встановлений ч. 1 ст. 303 КПК перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Рішення в порядку ст. 110 КПК України детективом за наслідками розгляду клопотання від 12.05.2021 директора ТОВ «Торговий дом «Тісса» про проведення слідчих дій не прийнято, тому скарга є передчасною.
За таких обставин, наразі відсутні правові підстави для задоволення скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги директора ТОВ «Торговий дом «Тісса» ОСОБА_1 від 21.05.2021 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у непроведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 52020000000000695 від 30.10.2020, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько