Document No. 97529800

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/9083/19

Провадження № 1-кп/4910/21/19

У Х В А Л А

28 травня 2021 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

здійснивши у відкритому судовому в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.2ст.364КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27,ч.2ст.364КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження (справа №760/9083/19) за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.2ст.364КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27,ч.2ст.364КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_13 адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні№52016000000000460 у зв`язку з його невідповідністю вимогам чинного кримінального процесуального законодавства (т.17а.с.79).

Захисник ОСОБА_7 звертає увагу на те, що відповідно до фактичних обставин, викладених у вищевказаному обвинувальному акті, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні зловживання своїм службовим становищем, а саме використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи ТОВ«ВогАероДжет». Виходячи зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 діяли як співвиконавці багатоепізодних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364КК України. Втім, на думку захисника, дивлячись на вказані твердження сторони обвинувачення, оцінка фактичних обставин, а також юридична кваліфікація злочину, що викладені в обвинувальному акті, дозволяє зробити висновок про те, що дії осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності в даному кримінальному провадженні, в ракурсі ст.364КК України, не можна кваліфікувати як «попередня змова групою осіб» без вказівки на відповідну частину ст.28КК України, а також визначення хоча б у загальних рисах ролі кожного із співучасників в безпосередньому вчиненні злочину.

Крім того, адвокат зазначає, що в обвинувальний акт в кримінальному провадженні №52016000000000460 не містить посилання на норму кримінального закону, яка визначає поняття та форми вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією, а саме на ст.28КК України. Відсутність у формулі обвинувачення, викладеній в обвинувальному акті відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12, посилання на ст.28КК України унеможливлює вживання словосполучення «вчинений за попередньою змовою групою осіб» при кваліфікації злочину за відповідною статтею Особливої частини КК України.

Юридична кваліфікація злочину та її фактичний виклад в обвинувальному акті відносно ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, за твердженням адвоката, дозволяє зробити висновок про те, що саме особа матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження є організатором вчинення злочину, передбаченого ч.2ст.364КК України. Проте оцінка ж фактичних обставин, викладених відносно обвинувачених, на думку захисника, не дозволяє зробити жодних висновків про те, за допомогою яких конкретних факторів ОСОБА_15 міг прямо або опосередковано впливати на ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Адвокат ОСОБА_7 зазначає, що відповідно до фактичних обставин організатором та співвиконавцем вчинення злочину, передбаченого ч.2ст.364КК України, є ОСОБА_15 та ОСОБА_11 в інтересах ТОВ«ВогАероДжет».За змістомобвинувального актау кримінальномупровадженні №52016000000000460 посилання на ОСОБА_15 робиться 17 разів, а на ТОВ«ВогАероДжет»-211 разів.

З огляду на викладене, захисник вважає, що наявність вироку, який констатує вину особи, котрій фактично підозра (обвинувачення) в рамках вищевказаного кримінального провадження не оголошувалась, грубим чином порушує суть презумпції невинуватості.

Крім того, адвокат ОСОБА_7 звертає увагу на те, що формулювання обвинувачення в згаданому кримінальному провадженні викладено таким чином, що в разі визнання ОСОБА_11 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, будуть встановлені обставини, які безпосередньо пов`язані з іншими особами, а саме ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . А тому, на думку адвоката, вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291КПК України та підлягає поверненню прокурору.

Іншою підставою повернення обвинувального акта, на думку захисника, є те, що відповідно до останнього ОСОБА_15 не є службовою особою та не може бути суб`єктом вчинення злочину, передбаченого ст.364КК України, а тому дії ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не мають в собі кваліфікаційних ознак, передбачених ст.364КК України.

Адвокат ОСОБА_7 зазначає, що вчинення злочину, передбаченого ст.364КК України, можливе тільки з прямим умислом. Втім, обвинувальний акт містить лише посилання про те, що ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 були об`єднані спільним злочинним умислом на одержання неправомірної вигоди для ТОВ«ВогАероДжет». За твердженням захисника, незрозумілим є мета та мотив вчинення злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки вказані особи будьякого відношення до діяльності та функціонування зазначеного товариства не мали.

На підставі викладеного, захисник вважає, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також відносно ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 відсутнє точне формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Більше того, адвокат зазначає, що в згаданому обвинувальному акті фактично вказується на вчинення злочину іншими особами, яким обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні фактично не висувалось. Зазначені порушення визначеної нормами КПК України процедури унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Захисники ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 з підстав, викладених в клопотанні останньої.

Обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 думку своїх захисників підтримали у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти заявленого захисником ОСОБА_7 клопотання, оскільки вважає, що всі обставини вчинення інкримінованого обвинуваченими злочину встановлені та викладені в тому об`ємі, який сторона обвинувачення вважає необхідним та достатнім. Прокурор звернув увагу на те, що сторона захисту вже неодноразово заявляла клопотання про повернення обвинувальних актів у кримінальнихпровадженнях №52016000000000330,№52016000000000460та №52018000000000810,за результатамирозгляду яких судом постановлені відповідні ухвали про відмову в задоволенні клопотань. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувальні акти в даній об`єднаній справі відповідають вимогам ст.291КПК України, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_15,будучи належноповідомленим продату,час імісце судовогозасідання, до суду не з`явився.

Представник потерпілого АТ«Укрзалізниця», будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, проте 11.09.2020 направив до суду клопотання про проведення судових засідань за його відсутності (т.2 а.с.60).

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальні акти, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, а саме ст.291КПК України. Частиною другою згаданої статті (в редакції на момент складання обвинувальних актів) передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4)прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6)обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71)підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8)розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9)дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч.3ст.291КПК України)

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою суду від 26.01.2021 матеріали кримінального провадження за №52016000000000330 від 20.09.2016 об`єднано в одному провадженні з матеріалами кримінальним провадженням №52016000000000460 від 05.12.2016 (т.8а.с.167).

Ухвалою від 18.02.2021 матеріали кримінального провадження №52018000000000810 від 21.08.2018 об`єднано в одному провадженні з матеріалами об`єднаних кримінальних проваджень №52016000000000330 та №52016000000000460 (т.16а.с.34).

Таким чином, в даному провадженні судом об`єднано кримінальні провадження №52016000000000460, №52016000000000330 та №52018000000000810. Разом із цим, останні два кримінальні провадження, за версією сторони обвинувачення, стосуються одного кримінального правопорушення, інкримінованого групі осіб у складі: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . За твердженням прокурора, на стадії досудового розслідування кримінальне провадження №52018000000000810 було виділено з матеріалів кримінального провадження №52016000000000330 у зв`язку із міжнародним розшуком ОСОБА_15 .

Кримінальне провадження №52016000000000460 стосується іншого кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

З наведеного вбачаються, що у даній судовій справі прокурор підтримує обвинувачення за двома епізодами злочинної діяльності, а саме 1)за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та 2)за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12 .

До об`єднання зазначених кримінальних проваджень в одному судом вже розглядалися клопотання сторони захисту про повернення обвинувальних актів.

Так, ухвалою від 27.11.2019 захисникам ОСОБА_9, ОСОБА_16 та ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000460 (т.7 а.с.169).

Ухвалами суду від 12.11.2020 та від 04.12.2020 захисникам ОСОБА_8 та ОСОБА_17 відмовлено у задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52018000000000810 (т.12 а.с.107,129).

Ухвалою від 26.01.2021 захисникам ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні їх клопотань про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000330 (т.6а.с.142).

Окрім того, варто зазначити, що вже після об`єднання кримінальних проваджень в одному ухвалою суду від 21.05.2021 відмовлено у задоволенні повторного клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення прокурору обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №52016000000000330, №52016000000000460 та №52018000000000810 (т.17а.с. 105).

Крім того, ухвалами суду від 25.05.2021 відмовлено у задоволенні повторних клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про повернення прокурору тих же обвинувальних актів (т.17а.с.159,165).

Зі змісту клопотання, оголошеного в судовому засіданні 25.05.2021, вбачається, що захисник ОСОБА_7 прохає про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, №52016000000000460 з підстав, що є аналогічними тим, які вже перевірялися судом під час постановлення зазначених вище ухвал.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_7 по суті, суд звертає увагу на те, що у відповідності до положеньст.291КПК України однією з вимог до обвинувального акта є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Заявляючи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, захисник ОСОБА_7 зазначає, що прокурором не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема в обвинувальному акті виклад фактичних обставин є неконкретним та має наведені у клопотанні суперечності, зміст висунутого ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 обвинувачення не підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Суд вважає, що такі висновки захисника на стадії підготовчого судового засідання є передчасними з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки ці питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 ПостановиВС від 24.11.2016 у справі №5-328кс16).

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Між тим, доводи захисника на обґрунтування необхідності повернення обвинувального акта №52016000000000460 зводяться саме до такої оцінки фактичних обставин справи та доказів сторони обвинувачення, що є неприпустимим у підготовчому судовому засіданні.

Як вбачається з обвинувального акта, в ньому викладено правову кваліфікацію дій обвинувачених за ч.2ст.364ККУкраїни із викладенням юридичної формули обвинувачення, що свідчить про дотримання прокурором вимог п.5ч.2ст.291КПК України.

Суд наголошує, що конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються в ході судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Разом із цим, у відповідності до ст.373КПК України, зазначені в клопотання обставини можуть бути підставою для ухвалення виправданого вироку.

Доводи захисника ОСОБА_7 про відсутність посилання на ст.28КК України при кваліфікації дій обвинувачених не є підставою для повернення обвинувального акта у розумінні ст.291, п.3ч.3ст.314КПК України.

Суд наголошує, що конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.ст.36,40КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тому, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора викладення обвинувачення так, як, на їх думку, це має бути.

На переконання суду, викладені прокурором в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння обвинуваченими суті висунутого проти них обвинувачення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52016000000000460 в цілому відповідає вимогам ст.291КПК України, тому відсутні підстави для його повернення прокурору.

Крім того, суд, виконуючи вимоги ст.314 КПК України, що регламентує порядок проведення судом підготовчого судового засідання за пред`явленим обвинуваченням на даній стадії судового розгляду, вирішує питання про відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а саме змісту та формі, і не наділений повноваженнями давати будьяку оцінку щодо законності здійснення процесуальних дій під час завершення кримінального провадження. У зв`язку із цим, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Доводи адвоката ОСОБА_7 з приводу того, що в згаданому обвинувальному акті фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені таким чином, що, на його переконання, ОСОБА_13 має статус обвинуваченого, є хибними.

Відповідно до обвинувального акта в кримінальному провадженні №52016000000000460 у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачуються лише ОСОБА_11 та ОСОБА_12, захисником якого ОСОБА_7 не являється.

Також, суд звертає увагу на те, що об`єднання декількох кримінальних проваджень в одному жодним чином не змінює форму та зміст відповідних обвинувальних актів, тому є очевидним безпідставність звернення до суду із клопотання про повернення обвинувального акта з підстав, які вже були предметом судового розгляду. Окрім того, суд вкотре зазначає, що відповідно до чинного процесуального закону зазначені в клопотанні обставини можуть бути підставою для закриття кримінального провадженні або постановлення виправдувального вироку, але у жодному разі не можуть бути обґрунтуванням необхідності повернення обвинувального акта прокурору. На переконання суду, за певних умов, дії сторін кримінального провадження, які полягають у заявлені повторних завідомо безпідставних клопотань, можуть бути визнані таким, що мають ознаки зловживання правом на звернення до суду із відповідним клопотанням з метою затягування кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у наведеному вище клопотанні, на обґрунтування необхідності повернення прокурору обвинувального акта, захисник посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), цитує їх.

Суд звертає увагу на те, що загальний підхід, який використовує ЄСПЛ через методологічне застосування класичного прецеденту, вимагає застосування практики ЄСПЛ через схожість фактів, скарг або юридичних висновків, і «ідеальна релевантність» може бути побудована саме на цих трьох підстава. Проте, у своєму клопотанні захисник застосовує довільне тлумачення цих рішень та цитат, які не відображають саму правову позицію ЄСПЛ, закріплену у конкретній справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання на зазначені рішення ЄСПЛ є недоречними і тому не приймаються до уваги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 290, 291, 314 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту у кримінальних провадженнях №52016000000000460 від 05.12.2016 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті392КПК України.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_19 ОСОБА_3