Document No. 97529802

Справа №991/9494/20

Номер провадження 1-кп/991/84/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

його захисника адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_2, після зміни запобіжного заходу проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

03 червня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_9 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що в силу частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є неможливим, однак продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме можливість переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду та здійснення впливу на свідків.

2. У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання при зміну обвинуваченому запобіжного заходу, встановивши йому обов`язок не відлучатися з адреси, за якою він буде перебувати, а саме: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_7 зазначив, що за вказаною адресою проживає цивільна дружина ОСОБА_6 та цей будинок він орендує у її матері. Крім того, у місті Лозова ОСОБА_6 зможе працевлаштуватися.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане прокурором ОСОБА_10 клопотання підтримала, просила задовольнити та змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з підстав, зазначених у клопотанні.

Також прокурор ОСОБА_5 уточнила клопотання прокурора ОСОБА_10 про необхідність встановлення обвинуваченому терміну дії обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, не на 60 днів, а на два місяці, як це передбачено вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, прокурор просила у задоволенні клопотання захисника відмовити, оскільки за адресою: АДРЕСА_3, мешкають батьки обвинуваченого, що свідчить про міцні соціальні зв`язки. Разом із тим, прокурор наголосила, що перебування обвинуваченого саме за адресою, про яку зазначає захисник, сприятиме посиленню ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Захисник ОСОБА_7 в цілому проти клопотання прокурора не заперечував, але просив задовольнити його частково, встановивши обвинуваченому обов`язок не відлучатися з адреси: АДРЕСА_1 .

Обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора про зміну йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання, але з урахуванням клопотання захисника, яке просив задовольнити.

ІІІ. Мотиви Суду

3. Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно дочастин першоїта другоїстатті 331Кримінального процесуальногокодексу Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 200 Кримінального процесуального кодексу України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

4. Судом встановлено, що ухвалою суду від 04 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб змінено на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 .

Окрім цього, вказаною ухвалою суду на обвинуваченого ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

У подальшому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та дію вищевказаних обов`язків продовжено ухвалами суду від 03 лютого, 15 березня, 11 травня 2021 року.

5. Відповідно до частини шостої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

На підставі вищевикладеної норми та з огляду на положення частини п`ятої статті 115 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано до 05 червня 2021 року включно.

У зв`язку із закінченням шестимісячного строку та втратою можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор порушує питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

6. Виходячи із системного аналізу глави 18 Кримінального процесуального кодексу України поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює випадки його зміни, коли суд обирає інший захід. У зв`язку з чим, при вирішенні клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу суд керується нормами, які регулюють питання застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частини першої статті 179 Кримінального процесуального кодексу України особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, конструкція якої передбачає дослідження судом таких обставин (фактів):

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слід зазначити, що колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в силу положень частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченого.

Таким чином, при вирішенні клопотання прокурора суду слід перевірити наявність достатніх підстав вважати, що наразі продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, про які зазначає прокурор, тоді як відсутність запобіжного заходу не забезпечить дієвості цього кримінального провадження.

7. Так, у своєму клопотанні прокурор вказує, що на теперішній час продовжують існувати ризики, визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- ризик впливу на свідків.

8. Обґрунтовуючи клопотання в частині ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор посилається на наступне:

(1) ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні, у тому числі, злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років;

(2) інші учасники злочинної організації, знайомі ОСОБА_6, переховуються за межами України, в тому числі на окупованих територіях Луганської та Донецької області, а також Автономної Республіки Крим, тому ОСОБА_6, перебуваючи на волі, матиме можливість узгоджувати з ними свої та їх дії, показання, чим перешкоджатиме встановленню обставин кримінального провадження та приховає вчинені злочинною організацією кримінальні правопорушення, у тому числі шляхом вчинення нових злочинів;

(3) ОСОБА_6, як при наявності паспорту громадянина України, так і за його відсутності, матиме можливість незаконно перетнути кордон України, так як контроль за державним кордоном на сході країни частково відсутній;

(4) інші члени злочинної організації, які на даний час переховуються від слідства та суду, займають вищі ланки у їх структурі, аніж ОСОБА_6, і потенційне бажання ОСОБА_6 співпрацювати зі слідством, а також ймовірність доведення в суді висунутого йому обвинувачення може спонукати інших учасників у сприянні йому у переховуванні від слідства та суду.

В той же час, вказані підстави є абстрактними, оскільки прокурором не надано жодних доказів того, що вони наразі мають місце.

Що стосується ризику втечі, то він має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, місцем проживання, родом занять, майновим станом і сімейними зв`язками.

Міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_6 неодноразово аналізувалася та оцінювалася судом при зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та його продовженні.

Будь-яких нових відомостей про послаблення соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_6 прокурор не надав, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку, що ризик того, що ОСОБА_6 буде переховуватись від слідства та суду є незначним.

9. В обґрунтування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків прокурор посилається на наступне:

(1) на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено причетність низки осіб до участі в злочинній організації та вчинюваних нею злочинах, ці особи знайомі обвинуваченому ОСОБА_6 ;

(2) ОСОБА_6 матиме можливість сприяти цим особам в ухиленні від кримінальної відповідальності, узгоджувати з ними свої та їх дії, показання, чим перешкоджати встановленню обставин кримінального провадження та приховати вчинені злочинною організацією кримінальні правопорушення, у тому числі шляхом вчинення нових злочинів;

(3) на наявність цього ризику вказує і характер вчинених ОСОБА_6 злочинів, а саме вчинення злочинів у складі структурованої злочинної організації із залученням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, тривалість їх вчинення протягом майже п`яти років, схеми вчинення злочинів із чітким розподілом ролей та функцій кожного співучасника, відкритий характер злочинних дій, стійкість сформованих злочинних намірів.

Суд погоджується із позицією прокурора щодо продовження існування наразі ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків як у цьому кримінальному провадженні, так і у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220540000400 від 31 січня 2013 року з огляду на наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України передбачена процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша та друга статті 23, статті 224, 352 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).

Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Так, у зв`язку з ознайомленням в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України з матеріалами кримінального провадження, зокрема, з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_6 знає як їх персональні дані, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Разом із тим, допит свідків на стадії судового розгляду ще не здійснено, а тому вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого та зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Крім того, при вирішенні клопотання про продовження щодо обвинуваченого строку дії запобіжного заходу суд враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання встановленого ризику.

Таким чином, судом встановлено, що наведені прокурором обставини свідчать про наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків.

10. Оскільки шестимісячний термін дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту спливає, відсутність будь-якого іншого застосованого до нього запобіжного заходу може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду і русі кримінального провадження в цілому.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що наявність застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу є необхідним та достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючому ризику, а тому вважає за необхідне клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання задовольнити. Разом із тим, суд наголошує, що такий запобіжний захід є пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, а також не суперечитиме вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

11. Щодо покладення на обвинуваченого обов`язку не відлучатися з адреси: АДРЕСА_1, про яке заявив захисник, колегія суддів зазначає таке.

У судовому засіданні 04 грудня 2020 року стороною захисту надано суду копію договору оренди будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, строком дії 18 місяців з моменту фактичного заселення з правом продовження вказаного строку.

Водночас, адреса: АДРЕСА_3 це місце реєстрації і фактичного проживання батьків обвинуваченого ОСОБА_6, міцність соціального зв`язку з якими підтверджена документально. Разом із тим, будинок за вказаною адресою належить батькам обвинуваченого на праві спільної часткової власності.

Тобто, обвинуваченим підтверджено міцність соціального зв`язку з батьками та не підтверджено такого зв`язку з цивільною дружиною.

Що стосується працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_6, то останній вже у судових засіданнях при вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу повідомляв, що наразі він вже працює дистанційно, а тому потреби у його перебуванні саме у місті Лозова колегія суддів не вбачає.

Таким чином, судом вкотре встановлено, що покладення на обвинуваченого обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, а саме з міста Вознесенськ Миколаївської області, буде більш сприятливим для належного виконання встановлених обвинуваченому при обранні запобіжного заходу обов`язків та дасть можливість забезпечити ефективність здійснення кримінального провадження. Протилежного обвинуваченим та його захисником не доведено, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Колегія суддів також вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити повністю та покласти на обвинуваченого обов`язки, які забезпечать дієвість запобіжного заходу та запобігатимуть існуючому ризику, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, а саме з міста Вознесенськ Миколаївської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю;

6) утримуватися від спілкування з особами, за попередньою змовою з якими, за версією сторони обвинувачення, було вчинено кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6, а також зі свідками у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року і №12013220540000400 від 31 січня 2013 року.

Враховуючи вимоги частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

12. Відповідно до частини третьої статті 179 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517від 17листопада 2016року, контроль за виконанням цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 179, 181, 193, 194, 196, 200, 369, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу задовольнити. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

2. Змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 та застосувати до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

3. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на два місяці, а саме до 05 серпня 2021 року включно такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, а саме з міста Вознесенськ Миколаївської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю;

6) утримуватися від спілкування з особами, за попередньою змовою з якими за версією сторони обвинувачення було вчинено кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6, а також зі свідками у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року і №12013220540000400 від 31 січня 2013 року.

4. Копію ухвали про зміну запобіжного заходу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ).

5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003517 від 17 листопада 2016 року.

6. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7. Направити обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3