Search

Document No. 97529813

  • Date of the hearing: 04/06/2021
  • Date of the decision: 04/06/2021
  • Case №: 991/3750/21
  • Proceeding №: 52020000000000584
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
  • Secretary : Puzyria V.R.
  • Lawyer : Yavorskoi V.M.
  • Prosecutor : Skybenko O.I.

Справа № 991/3750/21

Провадження 1-кс/991/3811/21

УХВАЛА

Іменем України

04 червня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,

прокурора Скибенко О.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Яворської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 діючи у змові з виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 на протязі червня-вересня 2020 року, вчинював дії направлені на встановлення товариських та довірливих відносин з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - ОСОБА_3 , який відповідно до займаної ним посади є особою, яка займає особливо відповідальне становище, з метою подальшої можливості надання останньому неправомірної вигоди за невчинення ним дій в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб.

Після чого, 06.11.2020 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 - у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 26 900 доларів США, та 09.12.2020 - неправомірну вигоду у сумі 25 000 доларів США, за невчинення останнім в інтересах тих, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої йому влади, а саме: за не скасування ОСОБА_3 , як Головою Держгеокадастру, рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам на території Хмельницької області, виданих ОСОБА_1 .

Таким чином, загальна сума наданої ОСОБА_3 неправомірної вигоди, відповідно до офіційного курсу долара США на день надання такої неправомірної вигоди у гривневому еквіваленті становить 1 464 954 гривні.

09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 02.06.2021 повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру, однак кваліфікація та обсяг інкримінованих діянь залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В результаті внесення застави, 14.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії частини з вказаних обов`язків неодноразово було продовжено. Востаннє обов`язки було продовжено ухвалою слідчого судді від 05.04.2021, та строк їх дії визначено до 05.06.2021.

Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2021.

Разом з цим, 02.06.2021 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 05.06.2021.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а також незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.

Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримав, послався на обґрунтованість підозри і продовження існування вищезгаданих ризиків, що у своїй сукупності вказує на необхідність продовження строку дії процесуальних обов`язків. Обґрунтування наявності ризиків навів аналогічні тексту поданого клопотання. Просив клопотання задовольнити у повному обсязі.

Захисник Яворська В.М. заперечувала проти задоволення клопотання та надала пояснення з приводу того, що стороною обвинувачення не доведено продовження існування кожного із вказаного ними ризику. Так, ризик впливу на свідків, які і є працівниками Держгеокадастру, не існує оскільки ОСОБА_1 звільнений з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; ризику знищення чи приховування речей та документів не існує через визнання прокурором зібраних матеріалів достатніми для складання обвинувального акта та вказані матеріали перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення; ризик переховування не існує, що підтверджується поведінкою ОСОБА_1 за весь час досудового розслідування та його матеріальним становищем, яке свідчить про відсутність будь-яких матеріальних можливостей для існування в умовах розшуку. Посилаючись на відсутність ризиків захисник просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та надав копію наказу про звільнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, в якому 09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 02.06.2021 повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру, однак кваліфікація та обсяг інкримінованого діяння залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В результаті внесення застави, 14.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії вказаних обов`язків неодноразово продовжувався, за виключенням обов`язку не відлучатися за межі Хмельницької області без дозволу уповноваженої особи, який було пом`якшено шляхом розширення відповідної території невиїзду без отримання дозволу до меж території України. Востаннє обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді від 05.04.2021, та строк їх дії визначений до 05.06.2021 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2021.

Разом з цим, 02.06.2021 стороною обвинувачення, на виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020 про призначення ОСОБА_3 Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; (2) розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Держгеокадастру № 405 від 25.09.2020, відповідно до якого Голова Держгеокадастру призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру; (3) наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 149-то від 08.07.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за підписом Голови Держгеокадастру ОСОБА_3 ; (4) протоколом допиту ОСОБА_3 від 16.11.2020, в ході якого останній повідомив, що під час зустрічі із ОСОБА_1 останній надав йому аркуш паперу з відомостями щодо отриманих грошових коштів за видані останнім накази, а також 06.11.2020 частину з отриманих коштів у сумі 26 900 доларів США ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 ; (5) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 16.11.2020, в ході якого у мобільному додатку виявлено листування з абонентом ОСОБА_1 , де від останнього отримано таблиці з відомостями про видані накази та відповідну звітність; (6) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, відповідно до якого 17.11.2020 відбувалася зустріч між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , під час якої обговорювалися питання щодо загальної кількості виданих ОСОБА_1 дозволів; кількості дозволів, виданих за грошову винагороду та суми такої винагороди від різних людей. Також в ході даної зустрічі ОСОБА_3 зазначав, що виконує усі покладені на нього обов`язки щодо відсутності перевірок та не скасування рішень ОСОБА_1 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує мати місце. Ознайомившись з клопотанням та вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя погоджується з твердження сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з того, що інкримінований ОСОБА_1 злочин є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_1 , до останнього буде застосована виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За відповідних обставин слідчий суддя вважає, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду дотепер залишається актуальним, хоча і є меншим від часу повідомлення ОСОБА_8 про підозру та обрання до нього запобіжного заходу. З приводу належної процесуальної поведінки останнього та відсутності нарікань на неї з боку сторони обвинувачення слідчий суддя переконаний, що відповідна поведінка забезпечується застосованим запобіжним заходом до підозрюваного, хоча судом і не виключається свідоме ставлення підозрюваного до покладених на нього обов`язків.

В оцінці ризику можливого впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя бере до уваги ті обставини, що частина свідків у провадженні є працівниками Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які залучалися до розгляду заяв громадян про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян, і хоча, на теперішній час, ОСОБА_1 вже звільнений з посади державного службовця у вказаному органі державної влади, втім за час працевлаштування на різноманітних посадах в ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, в т.ч. і керівних посадах, він міг здобути товариські відносини з відповідними працівниками, які може використати для спонукання свідків щодо зміни свідчень, викривлення існуючих подій або відмови від надання свідчень в майбутньому.

Разом з цим, інша частина свідків у кримінальному провадженні це особи, на кого здійснювалося оформлення земельних ділянок в інтересах третіх осіб. Вони особисто не були зацікавленими в їх отриманні, проте у подальшому, повинні були передавати право власності/користування на такі земельні ділянки на третіх осіб. З огляду на ті обставини, що прийняття рішення про виділення таких земельних ділянок приймалося за участю ОСОБА_1 , останній може бути обізнаний про усіх осіб, на чию користь здійснювалося таке оформлення, а отже може вчинити дії з метою тиску на них задля надання свідками вигідних для підозрюваного свідчень.

Також при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на викладене та разом з встановленими у судовому засіданні обставинами, щодо завершення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та надання стороні захисту доступу до усіх матеріалів досудового розслідування під час здійснення ознайомлення з якими захисту стануть відомі усі особи, які були допитані під час досудового розслідування, на переконання слідчого судді відповідний ризик впливу на свідків залишається актуальним.

Водночас слідчим суддею також береться до уваги і характер стосунків між підозрюваними, що підтверджується рекомендацією ОСОБА_2 , висловленою до ОСОБА_3 , з приводу призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. начальника ГУД у Хмельницькій області. За таких обставин суд вважає, що підозрювані можуть вчинювати дії щодо узгодження власних дій та свідчень, що в свою чергу може зашкодити меті кримінального провадження, а тому вважає підтвердженим наявність існування ризику впливу ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у цьому провадженні.

Враховуючи вищезазначене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Разом з цим, при вирішення питання щодо необхідності продовження кола обов`язків, слідчим суддею береться до уваги та обставина, що на теперішній час на підозрюваного ОСОБА_1 покладено найменш обтяжливі обов`язки, передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством України, що переконує слідчого суддю про можливість продовження усіх обов`язків, які зазначаються прокурором у поданому клопотанні, на завершальній стадії досудового розслідування. Продовження строку їх дії разом із внесеною заставою забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Підсумовуючи наведене та враховуючи стадію виконання вимог ст. 290 КПК України, час виконання яких не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Строк дії ухвали встановити до 04 серпня 2021 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак