Document No. 97529816

Справа № 991/3457/21

Провадження №11-сс/991/373/21

Слідчий суддя: Хамзін Т.Р.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

секретар судового засідання - Сердюк Ю.С.,

за участю:

захисника - Теплюка В.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

прокурора - Подгорця С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Теплюка Владислава Сергійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Немирів Вінницької області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021 частково задоволено клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорця С.В. та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 (триста сорок тисяч п`ятсот) гривень із покладенням наступних обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із м. Одеса та Одеського району Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

5) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено на два місяці, до 27 липня 2021 року.

Слідчим суддею було встановлено наступні обставини.

27.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - у заволодінні грошовими коштами ДП «МТП «Южний» в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.

Так, у період з січня по лютий 2017 року у в.о. першого заступника директора ДП «МТП «Южний» виник умисел на заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний» шляхом організації постачання на ДП «МТП «Южний» товарів за завищеними цінами.

Для реалізації цього плану було утворено організовану групу, до якої залучені представники приватних підприємств, співробітників ДП «МТП «Южний», що організувались у стійке об`єднання, мали спільний план злочинних дій та розподілені відповідні функції серед учасників.

Так, у січні-лютому 2017 року було забезпечено призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу матеріального-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а згодом на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний» та члена тендерного комітету ДП «МТП «Южний».

Через призначення на ці посади ОСОБА_1 отримав доступ до інформації ДП «МТП «Южний» щодо потреб у закупівлі товарів, їх вартості та коштів, які для цього могли бути виділені, а також отримав можливість визначати номенклатуру та ціну товарів, які буде закуповувати ДП «МТП «Южний» та впливати на хід тендерних закупівель на всіх етапах їх проведення.

У період з 2017 по 2018 було забезпечено завищення вартості предметів закупівлі UA-2017-05-03-000463-b, UА-2017-04-06-001223-b, UА-2018-03-23-000577-b, UA-2017-05-10-001227-b, UА-2017-05-19-000154-b, UА-2017-05-18-001275-b, UA-2017-05-17-002473-b, UА-2017-06-20-002480-b, UА-2017-07-14-001574-b, UA-2017-05-30-001673-b, UА-2017-07-04-001029-b, UА-2017-07-27-001725-b, UA-2017-09-06-000372-с, UА-2017-08-16-000096-а, UА-2017-10-25-000044-С, UА-2017-09-12-000815-с, UА-2017-09-20-000054-b, UА-2017-10-23-000280-а, UА-2017-11- 08-001558-с, UА-2017-10-31-002308-а, UА-2017-03-20-000554-а, UА-2017-03-24-000415-е, UА-2017-09-01-000880-с, UА-2017-11-01-001063-а, UА-2018-03-03-000301-е, UА-2018-03-19-002236-c, UА-2018-03-15-001035-С, UА-2018-03-21-001196-е, UА-2017-11-08-001478-с та перемогу у вказаних тендерах підконтрольних організованій групі товариств, а саме: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ».

З метою створення штучної націнки на товари, що були предметом поставок в ДП «МТП «Южний», також були використані такі підприємства: ТОВ «Е.Р.А.», ТОВ «Лендінг груп», ТОВ «Стар Ентерпрайс», ТОВ «Енітек компані», ТОВ «Будтрест ВВ», ТОВ «Альбер груп», ТОВ «Крок-М», ТОВ «Ліберті бізнес альянс», ТОВ «Альма трейд», ТОВ «УКР ФЕСТ», на які в подальшому здійснювалося документальне оформлення придбання товару у реальних постачальників.

Після продажу ДП «МТП «Южний» товарів за завищеними на 47 494 620,40 грн. цінами та з моменту перерахування коштів у цій сумі на рахунки підконтрольних організованій групі товариств, учасники організованої групи заволоділи ними та розпорядилися на власний розсуд.

Вказаними діями ДП «МТП «Южний» було завдано збитків на загальну суму 47 494 620,40 грн.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У подальшому, строк дії цього запобіжного заходу продовжувався ухвалою від 24.12.2020 - до 21.02.2021, ухвалою від 19.02.2021 - до 19.04.2021 та ухвалою від 17.04.2021 - до 24.05.2021.

Граничний шестимісячний строк, визначений ч. 6 ст. 181 КПК України для дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , завершився 24.05.2021.

Матеріали провадження та обставини у справі сформували у слідчого судді переконання про існування обґрунтованої підозри відносно ймовірного вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, за переконанням слідчого судді, існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду (з огляду на суворість покарання, яке передбачене за вчинення злочину, у якому підозрюють ОСОБА_1 ; суму шкоди, завданої злочином; наявність закордонного паспорту та досвіду поїздок за кордон; наявність відповідної суми готівкових коштів); ризик незаконного впливу на свідків (через наявність сталих соціальних зв`язків між свідками у кримінальному провадженні, отриманих під час спільної праці, які випливають із почуття поваги та авторитету).

При цьому, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, прокурором не було доведено.

Задовольняючи частково клопотання прокурора, слідчим суддею було враховано сімейний стан ОСОБА_1 , його майновий стан, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного, належну процесуальну поведінку під час здійснюваного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000592.

За переконанням слідчого судді, із врахуванням встановлених під час розгляду клопотання обставин, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 грн., є достатнім та необхідним заходом забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, слідчий суддя не знайшов підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю.

З метою створення умов для безперешкодного спілкування із дитиною, слідчий суддя вважав за можливе до переліку місць, звідки ОСОБА_1 може відлучатися без дозволу слідчого (прокурора) або суду, додати Одеський район Одеської області.

Крім того, із особової картки ОСОБА_1 з Державної міграційної служби вбачалось, що паспорт НОМЕР_2 є недійсним, а отже - вимоги про покладення обов`язку здати цей документ детективам Національного антикорупційного бюро України, були безпідставними, тому слідчий суддя не вбачав підстав для їх задоволення.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021, захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатом Теплюком В.С. 02.06.2021 було подано апеляційну скаргу, у якій ставиться вимога щодо скасування ухвали слідчого судді від 28.05.2021 та постановлення нової, якою слід застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у кримінальному провадженні № 5201700000000592.

Захисник вважає визначений слідчим суддею розмір застави необґрунтованим та несправедливим, а оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині визначеного розміру застави такою, що підлягає зміні.

Слідчим суддею не було взято до уваги, що з 24.11.2020 по 27.05.2021 підозрюваний ОСОБА_1 знаходився під домашнім арештом із забороною спочатку цілодобово залишати місце проживання, а згодом - із 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. та не мав змоги працювати і утримувати свою родину та батьків. Син ОСОБА_1 потребує медикаментозного лікування, а також діагностичного дослідження. Тому, запобіжний захід у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, застосований відносно ОСОБА_1 , є непомірним.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат Теплюк В.С. свою апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні. Вважав, що застосована відносно його підзахисного застава є непомірною з огляду на відсутність у останнього доходів для її внесення. Зазначив, що підозрюваний понад року не працює, в той час як має на утриманні малолітнього сина, який потребує тривалого лікування. За час здійснення досудового розслідування, через відсутність постійної роботи, у ОСОБА_1 значно погіршився майновий стан, що відображено у поданій ним 01.06.2021 декларації.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подану захисником апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні. Додав, що він жодного разу не порушив процесуальних обов`язків, не впливав на свідків, не перешкоджав кримінальному провадженню, тощо. Застосований запобіжний захід у вигляді застави саме у такому розмірі для нього є непомірним.

Прокурор Подгорець С.В. вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а обраний розмір застави таким, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона захисту оскаржує ухвалу слідчого судді виключно із мотивів незгоди із розміром застосованої до ОСОБА_13 застави у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Одночасно із цим, колегія суддів при здійсненні апеляційного перегляду ухвали про застосування запобіжного заходу вважає за необхідне надати оцінку висновкам слідчого судді вцілому, в тому числі щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття обґрунтованої підозри, тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).

Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000592, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 05.09.2017, у межах якого 27.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке вразилось у заволодінні грошовими коштами ДП «Морський торговельний порт «Южний» в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.

Про обґрунтованість повідомленої підозри свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які містять дані та факти про те, що підозрюваний ОСОБА_1 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а підозра про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. До таких висновків прийшов і слідчий суддя Вищого антикорупційного суду при постановленні оскаржуваної ухвали, спираючись на надані стороною обвинувачення матеріали клопотання (том 2 а.с. 16-45, 53-113, 130-216; том 2 а.с. 117-128; том 3 а.с. 1-5, 34-64, 159-182).

Щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду цілком обґрунтовано встановлено доведеність лише двох із трьох ризиків, про які стверджував прокурор у клопотанні.

Оцінюючи ж наявні ризики, колегія суддів зауважує, що зі спливом часу здійснення досудового розслідування встановлені ризики вперше (під час застосування запобіжного заходу) - зменшуються, що є цілком обґрунтованим та обумовлюється як належною поведінкою самого підозрюваного, так і обсягом зібраних слідством доказів. У даному випадку з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру пройшло понад 6 місяців, за цей час стороною обвинувачення не було нарікань на порушення покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків чи зловживання останнім своїми правами. Втім, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є нагальним протягом усього часу здійснення кримінального провадження (як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження), враховуючи тяжкість інкримінованого злочину та суворість можливого покарання. В той же час, колегія суддів враховує особу підозрюваного, його сімейний стан, наявний у нього досвід перетину кордонів, хоча, як вже зазначалось вище, своєю належною поведінкою ОСОБА_1 довів, що переховування не є в пріоритеті для нього. Оскільки метою застосування запобіжного заходу є, окрім іншого, і запобігання спробам переховування у майбутньому, Суд вважає, що такий ризик не зник та не зменшився на день розгляду справи.

Щодо ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків, колегія суддів вважає його наразі мінімізованим через те, що з 26 травня 2021 року ОСОБА_1 звільнився із ДП «Морський торговельний порт «Южний». А тому спілкування із колишніми колегами для нього саме з метою здійснення тиску на них є малоймовірним у порівнянні із періодом, коли ОСОБА_1 працював на підприємстві. Втім, враховуючи визначений законодавцем принцип безпосередності сприйняття судом показів свідків у судовому засіданні, передбачений ч. 4 ст. 95 КПК України, ризик незаконного впливу на них з боку підозрюваного є актуальним протягом усього часу здійснення кримінального провадження.

Одночасно із наведеним вище, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо недоведеності прокурором ризику можливого знищення, сховання або спотворення речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання щодо обраного розміру застави, який оспорюється стороною захисту, Суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за наслідком розгляду клопотання прокурора та дослідження майнового стану підозрюваного та його родини, використовуючи надані йому дискреційні повноваження, обґрунтовано, на думку Суду, встановив, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах є цілком помірною для підозрюваного та здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, та визначив її у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 гривень (тобто у двічі менший від того, про який прохав прокурор у клопотанні).

Так, матеріали клопотання прокурора містять копію декларації ОСОБА_1 , подану ним за 2019 рік, де у розділі «Грошові активи» задекларовано у власності підозрюваного 920000 гривень, а у власності його дружини ОСОБА_14 - 20000 доларів США (том 1 а.с. 88-109).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею прокурор, посилаючись на Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наводив відомості із декларації підозрюваного за 2020 рік, відповідно до яких станом на 31.12.2020 у володінні ОСОБА_1 перебували готівкові кошти у сумі 700000 гривень, у його дружини - 15000 доларів США.

Стороною захисту у судовому засіданні надано для дослідження колегіє суддів декларацію підозрюваного ОСОБА_1 , що була подана ним 01.06.2021 перед звільненням із ДП «Морський торговельний порт «Южний». Згідно зазначеної декларації, у володінні підозрюваного та його дружини відсутні грошові активи, а дохід родини за звітній період - з 01.01.2021 по 01.06.2021 склав 8559 гривень, де джерелом доходу є заробітна плата підозрюваного.

Із аналізу наданих декларацій можна вбачити певну динаміку витрат родини підозрюваного. Зокрема, у 2020 році було витрачено 220000 гривень та 5000 доларів США. А за шість місяців 2021 року родиною підозрюваного витрачені усі наявні готівкові кошти як у гривні (700000), так і доларах США (15000), хоча доказів про здійснення видатків в розмірі наявних коштів, у період з 01.01.2020 по 01.06.2021 декларації не містять, відомості про укладення правочинів на відповідні суми стороною захисту не надані.

Тому колегія суддів достатньо критично ставиться до пояснень сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 фінансової можливості внести визначену слідчим суддею заставу та відхиляє доводи апеляційної скарги про її непомірність майновому стану родини підозрюваного. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Висновки суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, перебування на його утриманні малолітньої дитини та батьків похилого віку, стадію здійснення досудового розслідування, наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, а також його належну процесуальну поведінку, та приходить до висновку про обґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України за вчинення особливо тяжкого злочину, - у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 гривень, і саме такий запобіжний захід зможе забезпечити подальшу належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Доводи апеляційної скарги адвоката Теплюка В.С. не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 132, 176, 177, 182, 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Теплюка Владислава Сергійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна