- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Mukhy O.O., Yanenko O.A.
- Prosecutor : Myrko B.M.
Справа № 991/3765/21
Провадження 1-кс/991/3824/21
УХВАЛА
Іменем України
07 червня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,
прокурора Мирка Б.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Мухи О.О., Лук`яненко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 діючи у змові з виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2 на протязі червня-вересня 2020 року, вчинював дії направлені на встановлення товариських та довірливих відносин з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - ОСОБА_3 , який відповідно до займаної ним посади є особою, яка займає особливо відповідальне становище, з метою подальшої можливості надання останньому неправомірної вигоди за невчинення ним дій в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб.
Після чого, 06.11.2020 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 - у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 26 900 доларів США та 09.12.2020 - неправомірну вигоду у сумі 25 000 доларів США, за невчинення останнім в інтересах тих, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої йому влади, а саме: за не скасування ОСОБА_3 , як Головою Держгеокадастру, рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам на території Хмельницької області, виданих ОСОБА_2 .
Таким чином, загальна сума наданої ОСОБА_3 неправомірної вигоди, відповідно до офіційного курсу долара США на день надання такої неправомірної вигоди у гривневому еквіваленті становить 1 464 954 гривні.
09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 31.05.2021 повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру, однак кваліфікація та обсяг інкримінованих діянь залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 1 681 600 гривень.
В результаті внесення застави, 23.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
6) носити електронний засіб контролю.
29.01.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 змінено один із вищезазначених обов`язків, який викладено у наступній редакції «не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду».
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії частини з вказаних обов`язків неодноразово було продовжено. Востаннє обов`язки було продовжено ухвалою слідчого судді від 13.04.2021, та строк їх дії визначено до 09.06.2021.
Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2021.
Разом з цим, 02.06.2021 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 09.06.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а також незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Мирко Б.М. у судовому засіданні клопотання підтримав, послався на обґрунтованість підозри і продовження існування вищезгаданих ризиків, що у своїй сукупності вказує на необхідність продовження строку дії процесуальних обов`язків. Обґрунтування наявності ризиків навів аналогічні тексту поданого клопотання. Просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Захисник Муха О.О. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є повністю необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення не конкретизовано, а отже не встановлено за що саме ОСОБА_3 надавалися гроші. Так, з тексту підозри не вбачається за не скасування яких саме рішень щодо виділення яких конкретних земельних ділянок надавалася неправомірна винагорода, в інтересах кого було таке виділення земель та які грошові кошти надавалися за кожну окрему земельну ділянку. Разом з цим, відповідно до твердження сторони обвинувачення, неправомірна вигода надавалася саме за не скасування ОСОБА_3 рішень щодо виділення земель третім особам, втім хоча ОСОБА_3 за своїми посадовими обов`язками і наділений такими повноваженнями, але технічно такої процедури не розроблено та останній не міг скасувати жодного рішення щодо виділення земель. Крім того, жодне із прийнятих ОСОБА_2 рішень про виділення земель дотепер не скасовано, а отже всі вони винесені в межах законодавства України, а тому підстав для надання неправомірної винагороди за їх не скасування не має.
Поряд з цим захисник також зазначив, що стороною захисту проведено семантико-текстуальну експертизу та відповідно до висновку експерта у висловах ОСОБА_3 вбачається вимагання грошових коштів, що разом з твердженням самого ОСОБА_3 з приводу його взаємодії з правоохоронними органами з самого початку призначення на посаду вказує на наявність в діях органу державної влади провокації щодо надання неправомірної вигоди їх агенту, а отже відповідно до практики ЄСПЛ надання такої неправомірної вигоди не може розцінюватися, як склад злочину через відсутність пасивності в діях правоохоронців.
З огляду на викладене, наполягаючи на необґрунтованість підозри, а отже відсутність обов`язкової складової для застосування та продовження запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо продовження строку дії процесуальних обов`язків.
Захисник Лук`яненко О.Л. підтримав позицію колеги щодо необґрунтованості підозри та додатково пояснив, що прокурором жодним чином не доведено наявності існування тих ризиків, на які останній посилається для задоволення клопотання. Поведінка ОСОБА_1 за час проведення досудового розслідування вказує на відсутність як ризику переховування, так і ризику впливу на свідків. Таким чином, оскільки прокурором не наводиться конкретних доказів існування ризиків, то вони повинні вважатися такими, що є недоведеними, а тому підстави для продовження строку дії обов`язків відсутні. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, в якому 09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 31.05.2021 повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру, однак кваліфікація та обсяг інкримінованого діяння залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 23.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
6) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії вказаних обов`язків неодноразово продовжувався, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, а також змінено обов`язок не відлучатися за межі населеного пункту, де знаходиться його фактичне місце проживання, який викладений у наступній редакції - «не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду». Востаннє обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді від 13.04.2021, та строк їх дії визначений до 09.06.2021 включно.
Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2020.
Разом з цим, 02.06.2021 стороною обвинувачення, на виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020 про призначення ОСОБА_3 Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; (2) розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Держгеокадастру № 405 від 25.09.2020, відповідно до якого Голова Держгеокадастру призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру; (3) наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 149-то від 08.07.2020 про призначення ОСОБА_2 на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; (4) протоколом допиту ОСОБА_3 від 16.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 під час їх сумісної зустрічі разом з ОСОБА_2 , повідомляв останнього, що буде керувати усіма земельними питаннями по Хмельницькій області. Також під час даної зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розповіли свідку, що ними вже отримано грошові кошти у сумі 71 000 доларів США за видачу наказів про розробку проектів землеустрою; (5) протоколом допиту ОСОБА_3 від 16.11.2020, в ході якого останній повідомив, що під час зустрічі із ОСОБА_2 останній надав йому аркуш паперу з відомостями щодо отриманих грошових коштів за видані останнім накази про розробку земель, а також повідомив, що грошові кошти у сумі 26 900 доларів США, передані 06.11.2020 свідкові ОСОБА_1 , є частиною саме від отриманих таким чином грошових коштів; (6) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 16.11.2020, в ході якого у мобільному додатку виявлено листування з абонентом ОСОБА_4 , де від останнього отримано таблиці з відомостями про видані накази та відповідну звітність; (7) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 14.11.2020, під час якого у мобільному додатку виявлено листування з абонентом ОСОБА_1 , де від останнього отримано фотографію з поясненням щодо надходження другою доставки і наданням з цьому приводу звіту ОСОБА_4 ; (8) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, відповідно до якого 17.11.2020 відбувалася зустріч між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , під час якої ОСОБА_3 зазначав про виконання ним своїх зобов`язань - не скасування жодного рішення та відсутність перевірок. Також під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 пояснював ОСОБА_3 про кількість виданих наказів згідно до наданої таблиці та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності; (9) протоколом огляду від 09.12.2020, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно видано сумку з грошовими коштами, що були передані йому ОСОБА_1 ; (10) протоколом допиту ОСОБА_3 від 09.12.2020, в якому свідком зазначено, що видані ним 09.12.2020 грошові кошти є неправомірною вигодою, яка передана йому ОСОБА_1 за не скасування рішень, виданих ОСОБА_2 за видачу земель у Хмельницькій області та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри з огляду на відсутність певних обставин у повідомленій ОСОБА_1 підозрі та провокацію з боку сторони обвинувачення на вчинення останнім кримінального правопорушення та зазначає, що відповідні заперечення стосуються як самої оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх належності та допустимості, так і способу викладення безпосередньо подій, які інкримінуються підозрюваному обвинуваченням. Вказані заперечення у певній межі виходять за повноваження слідчого судді при розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує мати місце. Ознайомившись з клопотанням та вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя погоджується з твердження сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з того, що інкримінований ОСОБА_1 злочин є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_1 , до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За відповідних обставин слідчий суддя вважає, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду дотепер залишається актуальним, хоча і є меншим від часу повідомлення ОСОБА_1 про підозру та обрання до нього запобіжного заходу. З приводу належної процесуальної поведінки останнього та відсутності нарікань на неї з боку сторони обвинувачення слідчий суддя переконаний, що відповідна поведінка забезпечується застосованим запобіжним заходом до підозрюваного.
Поряд з зазначеним слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на ті обставини, що посилання сторони обвинувачення на матеріальний стан ОСОБА_1 , як одну із підтверджуючих обставин наявності ризику можливого переховування підозрюваного, не береться судом до уваги, оскільки надані суду матеріали не містять жодних відомостей, з яких слідчий суддя міг би встановити дійсне матеріальне становище останнього.
В оцінці ризику можливого впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя бере до уваги ті обставини, що частина свідків - це особи, на кого здійснювалося оформлення земельних ділянок в інтересах третіх осіб та які особисто не були зацікавленими в їх отриманні, проте у подальшому, повинні були передати право власності/користування на такі земельні ділянки третім особам. Разом з цим, відповідно до вивчених матеріалів провадження, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зазначалося про особисте керування ним земельними питаннями по Хмельницькій області, а тому, на переконання суду, останній може володіти відомостями, як стосовно тих осіб на кого здійснювалося оформлення землі, так і відносно тих осіб, які були безпосередньо зацікавленими у її виділенні, а отже, підозрюваний може вчинити будь-які дії з метою тиску на відповідних свідків задля ненадання останніми показів або викривлення обставин подій, що будуть узгоджуватися з позицією захисту та водночас суперечити встановленим обставинам справи.
Також при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на викладене та разом з встановленими у судовому засіданні обставинами, щодо завершення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та надання стороні захисту доступу до усіх матеріалів досудового розслідування, під час здійснення ознайомлення з якими захисту стануть відомі усі особи, які були допитані під час досудового розслідування, на переконання слідчого судді відповідний ризик впливу на свідків залишається актуальним.
Враховуючи вищезазначене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.
Разом з цим, в частині продовження кола обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне
У судовому засіданні прокурором не було доведено необхідності продовження процесуального обов`язку не відлучатися підозрюваному ОСОБА_1 за межі Київської області без дозволу уповноважених осіб в тому обсязі, про який прохає сторона обвинувачення та який був визначений попередніми ухвалами слідчих суддів. На час розгляду клопотання прокурором визнано зібрані докази достатніми та у порядку ст. 290 КПК України ОСОБА_1 відкриті матеріали досудового розслідування. Отже ризик знищення, приховування речей і документів, який також був врахований в основу обмеження території вільного пересування при продовженні покладених обов`язків ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 квітня 2021 року на теперішній час відсутній. Враховуючи зазначене та належну процесуальну поведінку підозрюваного за час проведення досудового розслідування, відсутність нарікань на неї з боку сторони обвинувачення, слідчий суддя, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, приходить до висновку про необхідність послаблення запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 шляхом розширення території, за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без отримання відповідного дозволу, до території всієї України.
Підсумовуючи наведене, оскільки інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку, з метою мінімізації доведених у судовому засіданні ризиків та враховуючи стадію виконання вимог ст. 290 КПК України, час виконання яких не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково саме в частині обсягу продовження таких обов`язків.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.
Строк дії ухвали встановити до 07 серпня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак