Document No. 97573928

Справа № 303/1425/18

Провадження 1-кп/991/80/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демченко Л.О.,

прокурора Щербая Т.А.,

захисників Гетика О.М., Пекара І.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гетика О.М. про призначення почеркознавчої експертизи в кримінальному проваджені внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000237 від 03 липня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

1. Історія провадження

На розгляді у Вищому антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

27 травня 2021 року, через відділ діловодства та документообігу суду захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Гетик О.М. подав до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити експертам Державного науково - дослідного інституту МВС України, при цьому на вирішення експертам просив поставити запитання, проте, однією чи різними особами виконані рукописні тексти, розташовані у наступних процесуальних документах:

- вступної, описової, мотивувальної, резолютивної частини ухвали Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року (слідчий суддя Танечник І.І.) про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017070000000237, щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентського номера оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 та аудіо-, відеоконтролю особи;

- вступної, описової, мотивувальної, резолютивної частини ухвали Апеляційного суду Львівської області від 05 вересня 2017 року (слідчий суддя Танечник І.І.) про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017070000000237, щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентського номера оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 та аудіо-, відеоконтролю особи;

- вступної, описової, заключної частини протоколу обшуку службового кабінету НОМЕР_2 Мукачівського ОУ ПВ України від 11 вересня 2017 року, складеного від імені старшого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції Точка І.Й., у кримінальному провадженні № 42017070000000237.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що при дослідженні письмових документів, наданих стороною обвинувачення, зокрема ухвал Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та від 05 вересня 2017 року про надання дозволу на продовження негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017070000000237, щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентського номера оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , та аудіо-, відеоконтролю особи було встановлено, що ухвали виготовлені на аркуші паперу А4 частково друкованим, частково рукописним способом. Під час візуального огляду вбачається, що рукописний текст ухвал та підписи від імені слідчого судді різняться між собою за зовнішнім виглядом та транскрипцією написання. Наведене свідчить про те, що ухвали заповнювались та складались різними особами, що ставить під сумнів автентичність та законність таких ухвал. На думку захисника в наслідок цього не дотримано таємницю нарадчої кімнати суду у кримінальному провадженні, оскільки ухвали складені не суддею, який би мав ухвалювати дане рішення; зазначене свідчить про їх процесуальну недопустимість у даному кримінальному провадженні. На переконання сторони захисту суд буде позбавлений можливості об`єктивно надати оцінку належності та допустимості доказів, які зібрані на підставі ухвал слідчого судді Танечника І.І. про надання дозволу на проведення НСРД не дослідивши їх згідно із вимогами КПК України. Враховуючи наведене, просив клопотання задовольнити та призначити у справі почеркознавчу експертизу.

2. Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні 07 червня 2021 року захисник Гетик О.М. клопотання про призначення криміналістичної почеркознавчої експертизи підтримав та просив його задовольнити, з підстав, викладених у письмовій заяві.

Захисник Пекар І.М., обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника Гетика О.М. про призначення почеркознавчої експертизи та просили його задовольнити.

Прокурор проти клопотання про призначення почеркознавчої експертизи заперечував надавши в судовому засіданні 07 червня 2021 року письмові заперечення, в яких зазначив, що підстави для призначення експертизи відсутні, оскільки експертиза призначається за клопотанням сторони кримінального провадження для з`ясування обставин, що маються значення для кримінального провадження, де чітко має бути зазначено які саме обставини зможе підтвердити чи спростувати експертиза. Питання, які ставить сторона захисту для проведення експертизи, щодо того, чи різними особами здійснені тексти та підписи, не матиме значення та жодних правових наслідків. Також сторона обвинувачення вважає безпідставним посилання сторони захисту на висновок спеціаліста від 10 березня 2020 року ПП «Агенція 007», оскільки захисниками під час судового засідання такий документ як доказ судом не долучався та згідно з положеннями ст. 358 КПК України в судовому засіданні не оголошувався та стороні обвинувачення представлений не був; сторона обвинувачення своїх міркувань та доводів з приводу можливості долучення чи дослідження такого документу не висловлювала; судом рішення про долучення такого документу в судовому засіданні не приймалось; висновок ПП «Агенція 007» стороні обвинувачення, у порядку статті 290 КПК України, не відкривався, та підтвердити автентичність та достовірність висновків спеціаліста ПП «Агенція 007» неможливо, оскільки оригінал такого документу, а також документи з приводу наявності спеціальних знань у відповідного спеціаліста в суді не досліджувались.

3. Релевантне законодавство

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

В свою чергу ч. 1 ст. 242 КПК України визначає, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ст. 243 КПК України експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Згідно ч. 7 ст. 244 КПК України до ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені експертові особою, яка звернулася з відповідним клопотанням.

4. Висновки

Суд зазначає, що стороною захисту заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи ухвал слідчого судді Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та від 05 вересня 2017 року про надання дозволу на продовження негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017070000000237 щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентського номера оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 та аудіо-, відеоконтролю особи.

Разом з тим процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння.

В ухвалах слідчого судді про проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні, оскільки ухвали за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів, та самі докази вона не підміняє і у доказ не трансформується. Ухвала слідчого судді про проведення НСРД повинна досліджуватися судом лише з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД (постанова Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 711/7900/17).

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим для виконання.

Згідно відповіді Львівського апеляційного суду № 42нт/2021 від 05 лютого 2021 року (т. 12, а.п. 8), слідчим суддею Апеляційного суду Львівської області Танечником І.І. були постановлені ухвали про надання дозволу на проведення несласних слідчих (розшукових) дій № 02422т від 05 липня 2017 року та № 03330т від 05 вересня 2017 року в кримінальному провадженні № 42017070000000237 від 03 липня 2017 року з дотриманням вимог глави 21 КПК України, зокрема, ст. 248 КПК України. Тобто з наведеного вбачається, що Апеляційним судом Львівської області, дійсно, видавались вищезазначені ухвали, які підписані суддею та завірені печаткою, а відтак у суду немає законних підстав ставити під сумнів їх дійсність та чинність.

У матеріалах справи відсутні докази того, що слідчим суддею Апеляційного суду Львівської області при розгляді клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оформленні відповідних ухвал було порушено вимоги ст. 246-248 КПК України або положення «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Режим секретності, в рамках його забезпечення, при виготовленні ухвали про надання дозволу на проведення НРСД передбачає, окрім слідчого судді, також можливість доступу інших осіб, які мають право працювати з документами з грифом «таємно» та «цілком таємно».

Зі змісту ч.1 ст. 242 КПК України вбачається, що підставою для призначення експертизи є з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При цьому питання, які сторона захисту пропонує поставити перед експертом, зокрема, однією чи різними особами виконані фрагменти рукописного тексту, відображені в ухвалах слідчого судді, не мають значення для кримінального провадження № 42017070000000237 та не мають відношення до предмету доказування.

Враховуючи вищенаведене та системний аналіз норм КПК України, за наведених обставин, ухвали слідчого судді не можуть бути предметом проведення почеркознавчої експертизи. Такі ухвали повинні досліджуватись судом в силу вимог ч. 1 ст. 89 КПК України виключно з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД та лише в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Таким чином, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гетика О.М. про призначення почеркознавчої експертизи від 27 травня 2021 року є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 242-244, 332, 372, 375, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гетика О.М. про призначення почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.