- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Lawyer : Borymskoi I.O.
Справа № 991/3850/21
Провадження № 1-кс/991/3911/21
УХВАЛА
9 червня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В. перевірив матеріали скарги адвоката Боримської І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України.
07.06.2021 Вищим антикорупційним судом отримано вказану скаргу.
Відповідно до її змісту 13.05.2021 Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000238. Воно здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
21.05.2021 ОСОБА_1 подав клопотання про залучення його до кримінального провадження в якості потерпілого. Воно було отримано НАБУ 25.05.2021.
У той же час, як зазначає адвокат, станом на дату подання скарги жодне процесуальне рішення про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого чи відмову у визнанні потерпілим не прийнято, чим вчиняється протиправна бездіяльність.
На думку скаржника, вказане клопотання було подане ОСОБА_1 в порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що зобов`язує детективів впродовж трьох днів з моменту його отримання надати заявнику відповідь.
Таких дій детективи НАБУ не вчинили, чим, на думку скаржника, допустили бездіяльність, яка оскаржується в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Таким чином, адвокат Боримська І.О. у скарзі просить, серед іншого, зобов`язати детектива НАБУ, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000238 розглянути вказане клопотання про залучення до провадження в якості потерпілого.
Дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя робить наступні висновки щодо можливості відкриття провадження за нею.
Окремою формою судової діяльності відповідно до закону є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, прокуратури, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
В свою чергу, глава 26 КПК гарантує особі можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді. На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Із аналізу вказаної норми вбачається, що зазначений вид бездіяльності передбачає три обов`язкові ознаки: слідчий наділений обов`язком вчинити певну процесуальну дію (1), така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк (2), відповідна процесуальна дія слідчим у встановлений строк не вчинена (3).
Стаття 220 КПК визначає порядок розгляду клопотань слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Відповідно до частини першої вказаної статті клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 220 КПК про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000238.
У межах цього провадження, 21.03.2021 ОСОБА_1 направив поштою на адресу НАБУ клопотання про визнання його потерпілим. У клопотанні заявник також просив надати йому пам`ятку про права та обов`язки потерпілого. Відповідно до відомостей з веб-сайту Укрпошти щодо трекінгу поштових відправлень вказане клопотання НАБУ отримано 25.05.2021.
Скаржник зазначає, що таке клопотання подане в порядку ст. 220 КПК, а тому детективи НАБУ не виконали обов`язку щодо розгляду клопотання, а саме повідомлення заявника у випадку його задоволення, або ж - винесення вмотивованої постанови.
Проте, на переконання слідчого судді, клопотання про залучення особи у якості потерпілого не вважається клопотанням, поданим у порядку ст. 220 КПК, що вважає за необхідне аргументувати наступним.
Сама суть такого клопотання (заяви), в розумінні ст. 55 КПК, передбачає заявлення (декларування) особою того, що кримінальним правопорушенням їй було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК). Тобто набуття статусу потерпілого не залежить від того, чи слідчим, прокурором надано відповідь на таку заяву (клопотання) чи ні, а набуваються автоматично з часу отримання її уповноваженим суб`єктом.
Законодавцем у діючому процесуальному законі виписано норми таким чином, що особа автоматично набуває статусу потерпілої, якщо: а) щодо неї вчинено кримінальне правопорушення яким їй заподіяна фізична, майнова або моральна шкода (для юридичної особи - тільки майнова); б) особою подано заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або про залучення її до провадження як потерпілого. За таких обставин, вона не залежить від волевиявлення органу слідства.
В той же час, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим (ч. 5 ст. 55 КПК).
Тобто, у разі, якщо слідчий на якомусь етапі слідства, вважає, що особі не завдано ніякої шкоди, або ж взагалі не було вчинено кримінального правопорушення, або ще не здобуто доказів цьому, він вправі винести постанову про відому у визнанні особи потерпілою.
Цим процесуальним рішенням слідчого припиняється статус потерпілого в особи, яка подала клопотання (заяву) про визнання потерпілою.
Отже, при поданні клопотання про визнання потерпілим прийняття детективом процесуального рішення вимагається лише у разі відмови у визнанні/залученні особи в якості потерпілого. Закон не визначає обов`язку детектива приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, ні строку, протягом якого детектив повинен прийняти постанову про відмову у визнанні потерпілим. Тобто якщо прокурором чи слідчим рішення про відмову у визнанні потерпілим не прийнято, а заяву відповідним органом отримано - особа носить статус потерпілого та здатна використовувати надані їй процесуальним законом права та обов`язки.
Слід також зазначити, що КПК не передбачає, що у випадку надіслання заяви про визнання потерпілим детективи повинні у будь-якому випадку надіслати заявнику повідомлення за результатами розгляду заяви.
Таким чином, ОСОБА_1 подав клопотання про залучення його до кримінального провадження як потерпілого. З огляду на положення ст.ст. 55, 220 КПК, у детектива Національного антикорупційного бюро України не виник обов`язок розглянути його у триденний строк, визначений ст. 220 КПК, тому слідчий суддя робить висновок, що у даному випадку скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню відповідно до ст. 303 КПК.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Слідчий суддя також звертає увагу, що відмова у відкритті провадження за скаргою не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини згадував, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката Боримської І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України;
- копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський