Document No. 97583032

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Крикливий В.В.Справа № 991/3564/21

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/386/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Павлишина О. Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника Вилкова С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Вилкова Сергія Валентиновича , подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2021 року, постановлену за результатами розгляду скарги на невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 01.06.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу.

1.1. Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою ОСОБА_1 від 21.05.2021.

1.2. Ухвала мотивована тим, що: (1) п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; (2) реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення; (3) у заяві ОСОБА_1 не навів конкретних, відомих йому, як заявнику, відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), та навів доводи, які базуються виключно на його суб`єктивних міркуваннях щодо вчинення злочинів суддею Київського районного суду міста Харкова; (4) з матеріалів скарги вбачається, що доводи заяви ОСОБА_1 щодо вчинення суддею Київського районного суду міста Харкова кримінального правопорушення ґрунтуються виключно на його незгоді із судовим рішенням у справі №953/21522/20, ухваленим таким суддею 03.02.2021, відповідно до якого було змінено місце зберігання автомобіля заявника; (5) виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством, а оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком не допускається.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2. Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, Вилков С. В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив його до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата).

2.1. В апеляційній скарзі у редакції із доповненнями до неї він просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2021 і постановити нову, якою: (1) зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за його заявою від 21.05.2021 про вчинення кримінального правопорушення; (2) розпочати досудове розслідування і надати йому витяг з ЄРДР і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки.

2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) слідчим суддею проігноровано вимоги ст. 214 КПК, відповідно до якої уповноважені особи НАБУ на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення в будь-якому випадку зобов`язані внести відомості до ЄРДР; (2) в оскарженій ухвалі відсутні мотиви прийнятого рішення, чим порушено приписи ч. 4 ст. 370 КПК; (3) даючи оцінку змісту заяви та визначаючи наявність чи відсутність складу злочину в діях особи, про яку йдеться у заяві, слідчий суддя вийшов за межі її розгляду та вирішив ті питання, які з`ясовуються органом досудового розслідування в ході здійснення досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР; (4) у своїй заяві ОСОБА_1 чітко та недвозначно вказав у чому саме полягають суспільно-небезпечні наслідки вчиненого злочину, а слідчий суддя не врахував, що вид та розмір заподіяних збитків підлягають доказуванню під час досудового розслідування.

ІII. Позиції учасників.

3. Учасники судового провадження висловили свої доводи.

3.1. Представник Вилков С. В. і заявник ОСОБА_1 , присутні у судовому засіданні, просили задовольнити апеляційну скаргу Вилкова С. В. з мотивів, наведених у ній.

3.2. Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. Із клопотаннями про відкладення судового розгляду чи їх обов`язкову участь у ньому не зверталися.

IV. Межі перегляду оскаржуваної ухвали.

4. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

4.1. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).

4.2. Так, вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів виходить з того, що здійснює перегляд оскаржуваної ухвали виключно у межах доводів апеляційної скарги.

5. Із огляду на наведене, у ході апеляційного перегляду колегією суддів перевіряється правильність застосування слідчим суддею ст. 214 КПК у частині її розуміння як такої, згідно із якою слідчий, дізнавач, прокурор перш ніж внести за заявою особи відомості до ЄРДР повинен оцінити отримані з неї дані на предмет наявності у них інформації, котра може свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

5.1. Якщо апеляційний суд вважатиме, що слідчий суддя неправильно застосував ст. 214 КПК, про що стверджує представник Вилков С. В. , оскаржувана ухвала підлягатиме скасуванню.

5.2. Натомість у випадку, коли апеляційний суд дійде висновку щодо правильності наданого слідчим суддею тлумачення положенням ст. 214 КПК, колегії суддів належить з`ясувати чи відповідає фактичним обставинам кримінального провадження висновок слідчого судді щодо відсутності у заяві ОСОБА_1 відомостей про вчинення суддею Київського районного суду міста Харкова кримінального правопорушення.

V. Обставини, установлені слідчим суддею та судом апеляційної інстанції.

6. Як було встановлено слідчим суддею в ухвалі від 01.06.2021:

6.1. 21.05.2021 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до НАБУ заяву про вчинення суддею Київського районного суду міста Харкова кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. Заявник стверджує, що станом на день подання скарги відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато (а. с. 4-11).

6.2. Зі змісту заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 21.05.2021 вбачається, що в межах кримінального провадження №42020221080000367 від 23.12.2020 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом (ч. 3 ст. 289 КК) ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 24.12.2020 накладено арешт на автомобіль марки Toyota Land Cruiser 150, 2018 року випуску, який придбано на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2020 (а. с. 12-13) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 17.12.2020) (а. с. 18). На підставі цієї ухвали місцем зберігання згаданого транспортного засобу визначено територію майданчику УЛМТЗ ГУ НП в Харківській області. Згодом заявнику із Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.02.2021 задоволено клопотання невідомої йому особи та змінено місце зберігання згаданого транспортного засобу шляхом його передачі цій особі на відповідальне зберігання (а. с. 14-17), вважає ухвалу слідчого судді від 03.02.2021 завідомо неправосудною, тому в заяві від 21.05.2021 прохає притягнути суддю до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК.

6.3. 27.05.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (а. с. 1-3, 32, 33, 34).

6.4. У своїх письмових поясненнях вих. №111-256/16908 від 31.05.2021 представник НАБУ зазначив, що до НАБУ надійшла заява ОСОБА_1 від 21.05.2021, зареєстрована 21.05.2021 за №П-6447, щодо можливих протиправних дій судді Київського районного суду міста Харкова за обставин, наведених у заяві. Повідомив, що заяви ОСОБА_1 з аналогічних питань, які вже надходили до НАБУ та зареєстровані 30.04.2021 за №П-5732 та 05.05.2021 за №П-5849, вже були предметом розгляду (а. с. 42-45).

7. Заслухавши доповідь судді, думку представника Вилкова С. В. і заявника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне:

7.1. 01.06.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 21.05.2021 (а. с. 52, 55-58).

7.2. 08.06.2021 до Апеляційної палати надійшла, надіслана поштою 06.06.2021, апеляційна скарга Вилкова С. В. , подана в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді від 01.06.2021, а 10.06.2021 - судом отримані доповнення до неї (а. с. 61-67, 71-73, 90-94).

7.3. Як убачається із оскаржуваної ухвали, у ній слідчий суддя допустив описку, а саме, у встановлених фактах помилково зазначив прізвище заявника ОСОБА_1 замість правильного ОСОБА_1 .

VI. Мотиви і висновки колегії суддів.

8. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги Вилкова С. В. , а також зробленим слідчим суддею висновкам, колегія суддів керується нижченаведеним.

9. Перевіряючи в апеляційному порядку законність, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із того, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

9.1. Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).

9.2. При цьому відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).

9.3. Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК 2012 року зобов`язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

9.4. Крім того, як вважає колегія суддів, за вимогами ч. 1 ст. 214 КПК та п. 1 глави 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, саме особа, яка вносить відповідні відомості, самостійно визначає попередню правову кваліфікацію, яку й зазначає під час внесення відомостей до ЄРДР.

9.5. Водночас, якщо обставини, повідомлені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Й оцінюючи обставини, повідомлені в заяві, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення КК, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.

9.6. Разом з тим, зазначена у підп. 7.3. п. 7 цієї ухвали описка, яку допустив слідчий суддя, в цілому не вплинула на правильність зроблених висновків та прийняття ним законного й обґрунтованого рішення. За потреби її може бути виправлено у порядку, передбаченому ст. 379 КПК, за заявою заінтересованих осіб.

9.7. Тому, на думку колегії суддів, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_1 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.

10. Перевіривши ухвалу слідчого судді, яку оскаржує представник Вилков С. В. , з урахуванням змісту поданої ОСОБА_1 заяви про злочин від 21.05.2021, колегія суддів вважає, що у такій заяві не наведено жодних обставин та доказів, які б могли свідчити про вчинення суддею Київського районного суду міста Харкова кримінального правопорушення, а твердження заявника ґрунтуються на незгоді з прийнятими судом рішеннями.

11. Тобто вказані в заяві обставини свідчать про здійснення суддею судочинства та не містять даних про вчинення суддею корупційного кримінального правопорушення.

11.1. Проте виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається (висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 ).

11.2. Отже, висновок слідчого судді з приводу відсутності у заяві ОСОБА_1 до НАБУ від 21.05.2021 відомостей про вчинення кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Слідчий суддя правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що оцінка судових рішень, прийнятих суддею, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального перегляду.

12. Тому, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що незгода особи із ухваленими суддями рішеннями у конкретній судовій справі самі по собі не можуть бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.

13. Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону.

14. Також апеляційний суд зауважує, що, на думку колегії суддів, заявник і його представник не позбавлені можливості вирішити питання, яких стосувалася заява про злочин, в іншому процесуальному порядку, зокрема, шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали про зміну місця зберігання арештованого майна як такої, постановлення якої не передбачено КПК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №237/1459/17), а отже їх не було позбавлено права на доступ до правосуддя.

15. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

15.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

15.2. Із огляду на законність, обгрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 26, 33-1, 216, 303, 304, 306, 404, 405, 407, 419, 422, 532, п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. ч. 1 і 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Вилкова Сергія Валентиновича , подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

О. Ф. Павлишин