- Presiding judge (HACC) : Bilous I.O.
- Judge (HACC) : Kravchuk O.O., Kruk Ye.V.
- Secretary : Manokhina O.Ye.
- Prosecutor : Krychun V.V.
Справа № 991/476/19
Провадження 1-кп/991/82/19
УХВАЛА
Іменем України
10 червня 2021 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді Білоус І.О.,
суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,
секретаря судового засідання Манохіної О.Є.
за участі:
прокурора Кричуна В.В.
представників потерпілого Аврахова Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого - Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» - Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту майна на об`єкти нерухомості у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживає на АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Тернополя, проживає на АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Гопчиця Київської області, проживає на АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження.
18 травня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника потерпілого - Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі - ДП «УСТФ «Укртелефільм») - Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту майна на об`єкти нерухомості, за адресою АДРЕСА_4 , а саме: квартири (11 шт.) - № 1, 25, 29, 65, 162, 172, 235, 237, 249, 281, 299; нежитлові приміщення (6 шт.) - № 643, 644, 645, 651, 652, 653; гаражі (30 шт.) - № 131, 132, 134, 136, 138, 139, 157, 158, 165, 166, 167, 201, 202, 203, 204, 205, 220, 222, 223, 230, 234, 237, 239, 240, 241, 242, 254, 256, 258, 260 шляхом скасування заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за ДП «УСТФ «Укртелефільм» на вказані об`єкти, у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року накладено арешт на перелічені вище об`єкти нерухомості під час досудового розслідування кримінального провадження №52018000000000098 від 12 лютого 2018 року та заборонено відчужувати, розпоряджатись таким майном юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ними дії, що пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.
Правовою підставою для скасування арешту представник потерпілого Аврахов Т.Г. зазначає абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, а саме, відсутність потреби в застосуванні арешту майна в частині, що визначена в клопотанні.
Обґрунтовуючи вказані доводи представник потерпілого перелічив у клопотанні судові рішення у господарській та адміністративній справах, якими з-поміж іншого, скасовано реєстрацію прав власності третіх осіб на нерухоме майно, яке є речовим доказом у цьому провадженні та визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс». На підставі цього, представник потерпілого Аврахов Т.Г. зазначив, що особи, які протиправно заволоділи майном ДП «УСТФ «Укртелефільм», більше не є його власниками, а тому не можуть володіти, котируватись та розпоряджатись об`єктами нерухомого майна. З цих підстав представник потерпілого вважав, що відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Окрім того, щодо ряду об`єктів, станом на дату звернення з клопотанням до суду ДП «УСТФ «Укртелефільм» ведеться робота щодо їх витребування з чужого незаконного володіння, а тому, встановлена ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, заборона вчиняти дії, що пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно перешкоджає у реєстрації законного права за ДП «УСТФ «Укртелефільм».
У судовому засіданні представник потерпілого Аврахов Т.Г. підтримав заявлене ним клопотання та просив частково скасування арешту майна на об`єкти нерухомості, за адресою АДРЕСА_4 , а саме: квартири (11 шт.) - № 1, 25, 29, 65, 162, 172, 235, 237, 249, 281, 299; нежитлові приміщення (6 шт.) - № 643, 644, 645, 651, 652, 653; гаражі (30 шт.) - № 131, 132, 134, 136, 138, 139, 157, 158, 165, 166, 167, 201, 202, 203, 204, 205, 220, 222, 223, 230, 234, 237, 239, 240, 241, 242, 254, 256, 258, 260 шляхом скасування заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за ДП «УСТФ «Укртелефільм» на вказані об`єкти.
Прокурор Кричун В.В. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення цього клопотання та просив суд з вказаних у ньому підстав скасувати арешт майна на зазначені вище об`єкти нерухомості та дозволити державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за ДП «УСТФ «Укртелефільм» на перелічені вище об`єкти.
1.Оцінки та мотиви суду.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд уважає, що клопотання представника потерпілого Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту нерухомого майна не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перш за все суд звертає увагу на те, що предметом його розгляду раніше вже було аналогічне за змістом клопотання (з певними не значними відмінностями в прохальній частині) представника потерпілого - ДП «УСТФ «Укртелефільм» - адвоката Большакова Д.В. про часткове скасування ухвали Солом`янського районного суду м. Києва, справа № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року в частині накладеного арешту майна на ті ж самі об`єкти нерухомості, розташовані за адресою АДРЕСА_4 .
За результатом розгляду, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2021 року відмовлено у його задоволенні. Під час ухвалення вказаного рішення участь в судовому засіданні разом із заявником брав представник потерпілого Аврахов Т.Г. , який був обізнаний про зміст доводів та результат розгляду.
Не дивлячись на те, що з часу винесення ухвали від 16 лютого 2021 року пройшло незначний проміжок часу (менше чотирьох місяців), та за відсутності нових обставин при дослідженні доказів у кримінальному провадженні № 52019000000000355, які б могли вплинути на прийняття судом іншого рішення, представник потерпілого Аврахов Т.Г. подав клопотання, яке за своїм змістом є аналогічним розглянутому раніше клопотанню Большакова Д.В .
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає права суду визнавати зловживанням права факт повторного подання клопотання про скасування арешту майна після вирішення судом клопотання того самого змісту.
Водночас, положення норми ч. 5 ст. 9 КПК України надають право суду у своїй діяльності використовувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішенні від 01 липня 2014 року у справі «S.A.S. проти Франції», де у п. 66, визначено, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.
У цьому аспекті суд звертає увагу, що подача представником потерпілого Авраховим Т.Г. клопотання про часткове скасування арешту майна, яке є аналогічним за змістом раніше розглянутому клопотанню адвоката Большакова Д.В. призвело до того, що суд, витрачаючи процесуальний час, мав повторно розглядати ті самі доводи, які вже були предметом його розгляду. Очевидно, що вказані обставини негативно вплинули на розгляд кримінального провадження у розумні строки, оскільки вказаний час суд міг використати на дослідження доказів у справі.
По суті заявленого клопотання представника потерпілого Аврахова Т.Г. , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, аналіз кримінального процесуального закону дозволяє виокремити дві підстави для скасування арешту - відсутність потреби в його подальшому застосуванні та накладення арешту необґрунтовано.
Як слідує з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, метою накладення арешту на майно визначено запобігання можливості передачі майна, забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Метою застосування арешту, згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що вони у листопаді-грудні 2017 року разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами на підставі підроблених документів переоформили на ТОВ «Лодокс» за заниженою ціною майнові права ДП «УСТФ «Укртелефільм» на 24 квартири, АДРЕСА_5 , чим завдали матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме недоотриманого доходу на загальну суму 68 720 460,00 грн.
Таким чином, об`єкти, на які накладено арешт ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, є предметом злочину, їх визнано речовими доказами, а тому суд вважає, що арешт накладено обґрунтовано, а потреба у збереженні такого арешту майна залишається.
Окрім цього, зміст ч. 1 ст. 170 КПК України передбачає тимчасове позбавлення за ухвалою суду права на 1) відчуження, 2) розпорядження та/або 3) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. У зв`язку з наведеним, суд на виконання вимог ч. 1 ст. 2 КПК України, дотримуючись належної правової процедури, уповноважений вирішувати питання про скасування/часткове скасування заборони 1) відчуження та/або 2) розпорядження та/або 3) користування майном. У зв`язку з наведеним, суд не вбачає можливим вирішити питання про скасування арешту в частині і у спосіб, у який просить заявник, з огляду на вичерпний перелік складових такого права, перелічених у ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Крім цього, суд звертає увагу, що арешт на нерухоме майно, зазначене у клопотанні Аврахова Т.Г. , накладено в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000098 від 12 лютого 2018 року.
Судом встановлено, що із кримінального провадження № 52018000000000098 від 12 лютого 2018 року під час досудового розслідування виділено матеріали в окреме провадження та присвоєно № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року. По закінченню досудового розслідування провадження № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.
На даний час в ході судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судом досліджено постанови детектива Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання речовими доказами 71 об`єкт нерухомого майна.
Рішення щодо речових доказів відповідно до пп. 1, 2 ч. 4 ст. 374 КПК України зазначається у вироку суду, яке приймається у нарадчій кімнаті.
У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 нині триває. Долю речових вказаних вище речових доказів судом буде вирішено в нарадчій кімнаті при винесенні остаточного рішення у справі, яке після набрання чинності буде виконано, у тому числі, в частині арешту, накладеного на об`єкти нерухомості.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що представником потерпілого Авраховим Т.Г. у заявленому клопотанні не наведено достатніх підстав уважати, що на цей час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту речових доказів (предмету злочину), на які ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року накладено арешт, а тому підстави для задоволення його клопотання відсутні.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. При вирішенні питання про накладення арешту майна суд також може встановити заборону або обмеження користування, розпорядження майном, у випадку, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
При накладенні арешту ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року на нерухоме майно судом встановлено заборону відчужувати, розпоряджатись таким майном юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ним дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.
Отже, заборона вчиняти з дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо) права власності на нерухоме майно, визначене в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, є забезпечувальним елементом, похідним від арешту майна.
Кримінальний процесуальний закон не передбачає такої можливості, як скасування заборони вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) нерухомого майна. Вирішення питання про скасування вказаної заборони нерозривно пов`язане із вирішенням судом питання про скасування арешту майна, як похідне від нього.
Обґрунтовуючи це рішення, суд також ураховує також і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка регулює втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, в п. 195 рішення у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, зробив висновок, що, для того, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: 1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, 2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, 3) має забезпечувати справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами. Крім того, в п. 203 цього рішення, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Вищевказане свідчить про те, що потреби на стадії досудового розслідування виправдовували такий ступінь втручання у права відчуження та розпорядження майном, про яке йдеться у поданому клопотанні.
За вказаних обставин, певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
З урахуванням викладеного, суд на цій стадії розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для часткового скасування арешту на перелічені у клопотанні представника потерпілого об`єкти, розташовані за адресою АДРЕСА_4 .
Керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника потерпілого - Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» - Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту майна на об`єкти нерухомості, за адресою АДРЕСА_4 , а саме: квартири (11 шт.) - № 1, 25, 29, 65, 162, 172, 235, 237, 249, 281, 299; нежитлові приміщення (6 шт.) - № 643, 644, 645, 651, 652, 653; гаражі (30 шт.) - № 131, 132, 134, 136, 138, 139, 157, 158, 165, 166, 167, 201, 202, 203, 204, 205, 220, 222, 223, 230, 234, 237, 239, 240, 241, 242, 254, 256, 258, 260 шляхом скасування заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за Державним підприємством «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на вказані об`єкти, у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: Білоус І.О.
Судді: Кравчук О.О.
Крук Є.В.