- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
Справа № 991/2936/21
Провадження 1-кс/991/3531/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Красовської У.-І. Д., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 (на підставі ордера),
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року,
ВСТАНОВИЛА
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Красовської У.-І. Д. (скаржниці), що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора - виконувача обов`язків керівника САП Грищука М. О. про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків від 09.02.2021 року, оформлене листом № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року здійснює Національне антикорупційне бюро України (НАБУ, Національне бюро), а органом прокуратури, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) Офісу Генерального прокурора.
Обґрунтування скарги
Скаржниця зазначила, що інший захисник Фролова А. С., Дорошенко К. К., подав прокурору вищого рівня скаргу вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у порядку ст. 308 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), на яку в подальшому в. о. керівника САП Грищук М. О. надав відповідь листом, відмовивши у її задоволенні 24.02.2021 року. 12.03.2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду розглянула скаргу адвоката Красовської У.-І. Д., що діяла в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора вищого рівня від 24.02.2021 року, та скасувала його через його недостатню вмотивованість. Вона також зобов`язала в. о. керівника САП Грищука М. О. розглянути цю скаргу від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків повторно. 12.04.2021 року в. о. керівника САП Грищук М. О. розглянув цю скаргу та прийняв рішення про відмову в задоволенні скарги, яке було оформлено листом № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року.
У своїй скарзі до прокурора, захисник ОСОБА_1 Дорошенко К. К. зазначив про те, що: 1) з часу надходження провадження до НАБУ не було здійснено жодних дій, крім направлення запитів про міжнародну правову допомогу, в направленні яких відсутня об`єктивна необхідність через їхню повторність; 2) повторне направлення запитів є необґрунтованим та зводиться лише до того, що отримані в попередніх відповідях відомості не влаштовують сторону обвинувачення; 3) з часу направлення запитів, з жовтня 2020 року, нема інформації щодо результатів їхнього виконання. Він також надав хронологію строків досудового розслідування, у якій зазначено, що деякі процесуальні дії могли бути вчинені після спливу строків досудового розслідування.
Зміст листа-відповіді від 12.04.2021 року, зазначає скаржниця, зводився до трьох підстав для відмови:
1.Обрахунок закінчення строку досудового розслідування є неправильним, а саме прокурор стверджував, що, оскільки обвинувальний акт ще не направлено до суду, то строк досудового розслідування не може вважатися закінченим чи простроченим.
2.Порушення строку досудового розслідування вже перевірялося слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
3.Нема зволікання проведення досудового розслідування у зв`язку із відсутністю інформації щодо виконання запитів про міжнародну-правову допомогу та твердження сторони захисту з цього приводу є необґрунтованими, оскільки це знаходиться за межами повноважень сторони обвинувачення.
Скаржниця не погоджується із прокурором САП, та вважає, що його твердження не відповідають фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження, та той на власний розсуд тлумачить положення КПК України, не вчинив дій щодо перевірки доказів, наведених стороною захисту, а також не вказав, які дії було вчинено з 2019 року, спрямовані на дотримання розумних строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо невірності обрахунків закінчення строку досудового розслідування, скаржниця зазначає, що прокурор не надав оцінки доводам сторони захисту щодо того, що 10.01.2019 року (за 18 днів до закінчення строку досудового розслідування) прокурор, визнавши докази достатніми, повідомив ОСОБА_1 та його захисників про завершення досудового розслідування та, в порядку ст. 290 КПК України, надав стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження. 18.06.2020 року сторона захисту виконала вимоги ст. 290 КПК України, про що підписала відповідний протокол. Оскільки відповідно до КПК України лише період ознайомлення з 10.01.2019 року по 18.06.2019 року не включається в строк досудового розслідування, чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає зупинення чи відновлення строку досудового розслідування у зв`язку із виконанням вимог ст. 290 КПК України. Тому, 18 днів залишку строку досудового розслідування, на думку скаржниці, продовжилися з 19.06.2019 року та спливли 06.07.2019 року, тому всі рішення, прийняті у провадженні після цього, було прийнято після спливу строку досудового розслідування.
Щодо того, що вже здійснювалася перевірка та надання судом оцінки порушенню строку досудового розслідування, зокрема, в ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 05.10.2020 року у справі № 991/7538/20 (предметом оскарження було недодержання розумних строків у кримінальному провадженні), від 17.11.2020 року у справі № 991/8975/20 (предметом оскарження було скасування постанови від 08.10.2020 року про зупинення досудового розслідування) та від 28.01.2021 року у справі № 991/10098/21 (предметом було встановлення строку для прокурора на вчинення однієї із дій, передбачених ст. 283 КПК України) скаржниця зазначає про таке - зазначені судові справи стосувалися зовсім іншого предмету оскарження та вони не містять висновків і рішень щодо закінчення строку досудового розслідування, та, за твердженнями скаржниці, наразі не існує жодного судового рішення, яке б надавало оцінку дотриманню або спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо того, що нема зволікання у досудовому розслідуванні, пов`язаного із відсутністю інформації щодо виконання запитів про міжнародну-правову допомогу та що виконання запитів знаходиться поза межами повноважень сторони обвинувачення, скаржниця зазначає, що ОСОБА_1 вже протягом понад три роки притягується до кримінальної відповідальності, що очевидно порушує його право на розгляд обвинувачення у найкоротші строки та закриття провадження. Механізм міжнародно-правової допомоги, на думку скаржниці, було використано з метою затягування кримінального провадження та продовження необґрунтованого притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності. Прокурор САП не зазначив, чому так невиправдано довго триває досудове розслідування, та не надав відповіді на запитання, яких дій вживала сторона обвинувачення для проведення швидкого досудового розслідування. Попри те, що виконання запитів про міжнародну правову допомогу не належить до компетенції прокурорів САП, скаржниця переконана, що саме прокурор має стежити за оперативністю виконання таких запитів, в тому числі шляхом скерування листів з проханням прискорення надання запитуваної інформації, оскільки особа вже три роки притягується до кримінальної відповідальності. Тільки у разі наявності таких звернень, зазначає скаржниця, можна стверджувати, що сторона обвинувачення вчиняла дії для дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, але таких заходів вона не вживала. Також, скаржниця вважає, що не можна вважати обґрунтованим, у контексті дотримання розумних строків, факт направлення запитів про міжнародну правову допомогу у 2020 році у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, які розслідуються з 2013 року, та де особі було повідомлено про підозру у 2018 році. Відмова прокурора є необґрунтованою і, як і попередня, має виключно формальний характер.
Скаржниця просить скасувати рішення прокурора САП - виконувача обов`язків керівника САП Грищука М. О. про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків від 09.02.2021 року, оформлене листом № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року та зобов`язати його надати прокурорам із числа групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво та детективам НАБУ письмові вказівки на забезпечення дотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року, та на здійснення однієї із дій, передбаченої ч. 2 ст. 283 КПК України.
Доводи сторін
У судовому засіданні скаржниця підтримала вимоги скарги, попросила її задовольнити, повторно зазначила про підстави вважати рішення прокурора вищого рівня необґрунтованим. Вона не вважає, що прийняття рішення слідчим суддею щодо зобов`язання надати письмові вказівки на забезпечення дотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року та на здійснення однієї із дій, передбаченої ч. 3 ст. 283 КПК України, знаходиться за межами його повноважень, оскільки стаття 307 передбачає можливість слідчому судді прийняти рішення про зобов`язання вчинити певні дії - тобто застосувати правовий механізм, передбачений КПК України.
Прокурор САП Грищук М. О. не з`явився у судове засідання, хоча був повідомлений належним чином. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Мотивація суду
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). При цьому, у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається про таке - прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування протягом трьох днів після її подання, і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Це положення, у сукупності з положенням п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, необхідно тлумачити так, що рішення прокурора у цьому випадку необов`язково має прийматись у виді постанови.
Частиною 1 ст. 308 КПК України визначено право, зокрема, підозрюваного оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником (п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
У КПК України не встановлено чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Втім, у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Як зазначалося вище, рішення слідчого, дізнавача, прокурора може прийматися у формі постанови, проте не завжди - лише у випадках, передбачених КПК України, а також коли суб`єкт прийняття рішення визнає це за необхідне (ч. 1, 3 ст. 110 КПК України). Разом із тим, будь-яке процесуальне рішення має містити обґрунтування, яке, по суті, називається мотивувальною частиною. Так, пункт 2 частини 5 статті 110 КПК України висуває вимоги до мотивувальної частини: вона має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Оскільки у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається, що прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу та у разі наявності підстав для її задоволення надати відповідні вказівки, рішення прокурора за результатами розгляду скарги має враховувати обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою.
З наданих матеріалів можливо встановити, що Дорошенко К. К. , захисник Фролова А. С., подав прокурору вищого рівня скаргу від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків. Прокурор вищого рівня, в. о. керівника САП Грищук М. О. здійснив процесуальне реагування на неї 24.02.2021 року, відмовивши у задоволенні скарги. У цьому рішенні прокурор САП зазначив, що досудове розслідування було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України (виконуються процесуальні дії в межах міжнародного співробітництва); слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 17.11.2020 року відмовив у задоволенні скарги сторони захисту щодо скасування постанови прокурора від 08.10.2020 року про зупинення досудового розслідування; обставини, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, продовжують існувати; виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та на забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування - це свідчить про відсутність порушення розумних строків стороною обвинувачення. Таке рішення прокурора вже було предметом розгляду слідчого судді Вищого антикорупційного суду в межах судового розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня від 24.02.2021 року. 12.03.2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою скасувала це рішення через його недостатню вмотивованість. В ухвалі слідча суддя зазначила, що висновок прокурора вищого рівня про відсутність порушення розумних строків зроблено без надання оцінки доводам захисника щодо закінчення у 2019 році строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42018000000001846 та № 42019000000000034 ще до їхнього об`єднання і, в цілому, протиправності на даний час здійснення будь-яких слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні, спрямованих на збирання нових доказів. Фактично прокурор САП не обґрунтував мотиви відмови, посилаючись на відповідні процесуальні рішення та/або дії, норми КПК України, які впливають на перебіг строку досудового розслідування та спростовують позицію сторони захисту щодо підрахунку такого строку. Слідча суддя також зобов`язала прокурора САП повторно розглянути скаргу від 09.02.2021 року.
У листі № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року, в. о. керівника САП Грищук М. О. прийняв рішення про відмову у задоволенні скарги від 09.02.2021 року (оскаржуване рішення). Прокурор САП зазначив, що у межах 12-місячного строку досудового розслідування, визначеного постановою Генерального прокурора України від 10.07.2018 року було прийнято такі рішення:
-10.01.2019 року сторона захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів у порядку ст. 290 КПК України;
-05.05.2020 року було прийнято постанову прокурора Офісу Генерального прокурора про відновлення досудового розслідування;
-06.05.2020 року було прийнято постанову Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження детективам Національного антикорупційного бюро України;
-19.05.2020 року було прийнято постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України;
-26.06.2020 року було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання доступу до його матеріалів у порядку ст. 290 КПК України;
-08.10.2020 року було зупинено досудове розслідування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Прокурор САП зазначив, що твердження сторони захисту про закінчення максимального строку досудового розслідування не ґрунтується на вимогах КПК України, оскільки станом на зараз обвинувальний акт не було складено та скеровано до суду, а тому досудове розслідування не закінчене, а зупинене. Питання порушення строку досудового розслідування вже було предметом розгляду слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду скарг сторони захисту, та слідчі судді не встановили такого порушення. Твердження сторони захисту про безпідставність скерування запитів про міжнародну правову допомогу не відповідає дійсності. 08.10.2020 року у кримінальному провадженні було підготовано запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії, Північної Ірландії, Шотландії, скеровані для виконання. У зазначених запитах містяться вимоги про надання відомостей та документів, що раніше у кримінальному провадженні не витребовувались, а до Шотландії запит взагалі скеровано вперше. Таке скерування запитів було визнане обґрунтованим слідчим суддею під час розгляду скарги сторони захисту на постанову про зупинення досудового розслідування від 08.10.2020 року (справа № 991/8975/20). Виконання запитів знаходиться поза межами повноважень сторони обвинувачення, а тому не є зволіканням.
Фактично, суть скарги захисника підозрюваного до прокурора вищого рівня стосувалася того, що 1) з часу надходження провадження до НАБУ не було здійснено жодних дій, крім направлення запитів про міжнародну правову допомогу, в направленні яких відсутня об`єктивна необхідність через їхню повторність; 2) повторне направлення запитів є необґрунтованим та зводиться лише до того, що отримані в попередніх відповідях відомості не влаштовують сторону обвинувачення; 3) з часу направлення запитів, з жовтня 2020 року, нема інформації щодо результатів їхнього виконання. Він також надав хронологію строків досудового розслідування, у якій зазначено, що деякі процесуальні дії могли бути вчинені після спливу строків досудового розслідування.
Слідча суддя звертає увагу на те, що виконання процесуальних дій у кримінальному провадженні є прерогативою прокурора, слідчого, з урахуванням їхніх дискреційних повноважень, передбачених ст. 36 (щодо прокурора: уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії) та ст. 40 (щодо слідчого (детектива): уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, або ж доручати їхнє проведення) КПК України, а тому обсяг здійснення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні слідча суддя не оцінює. Також, слідча суддя не оцінює саму по собі обґрунтованість/необґрунтованість повторного направлення запитів про міжнародну правову допомогу, оскільки направлення таких запитів стосується процесуальної необхідності у кримінальному провадженні, рішення про яку приймає слідчий, прокурор - доцільно оцінити ці обставини лише у контексті того, що таке направлення запитів може бути спрямованим виключно на затягування. Проте, нема підстав вважати, що це так, оскільки скаржниця не надає підтвердження того, що запити про міжнародну правову допомогу, на підставі направлення яких було зупинено досудове розслідування, є аналогічними надісланим попередньо, не заперечує направлення таких запитів, а також є підстави вважати, що обґрунтованість направлення таких запитів оцінювалася слідчим суддею в судовому засіданні 08.10.2020 року, тобто щодо них було здійснено судовий контроль. Слідча суддя також звертає увагу на те, що направлення запитів про міжнародну правову допомогу може бути пов`язане із необхідністю здійснення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва, що є тривалим процесом. Прокурор САП в оскаржуваному рішенні враховує факт направлення таких запитів, а також зазначає про те, що відсутність відповіді на запит упродовж п`яти місяців не є зволіканням, та вірно зазначає, що виконання запитів знаходиться поза межами повноважень сторони обвинувачення. Отже, прокурор врахував обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою, у цій частині.
Проте, слідча суддя звертає увагу на те, що прокурор САП лише перелічив вчинені процесуальні дії з 10.01.2019 року, та зазначив, що строк досудового розслідування ще не закінчився. У своєму рішенні він не виклав обґрунтовано і вмотивовано яким чином сторона обвинувачення обчислює строки у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням можливого спливу строків у попередніх кримінальних провадження, які було об`єднано в кримінальне провадження № 42018000000001846 від 01.08.2018 року. Він також не пояснив як обчислення строків стороною обвинувачення відрізняється від обчислення стороною захисту, з урахуванням обставин повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів для ознайомлення 10.01.2019 року, подальшого його відновлення 05.05.2020 року, повторного відкриття матеріалів для ознайомлення 26.06.2020 року, та зупинення у зв`язку із направленням зазначених вище запитів про міжнародну правову допомогу. Врахування цих обставин нерозривно пов`язане із доводами захисника, що подав скаргу від 09.02.2021 року, оскільки той прямо зазначав, що, з урахуванням хронології строків досудового розслідування, строк досудового розслідування сплинув ще у 2019 році. Із цих підстав не можна стверджувати, що рішення прокурора є обґрунтованим і вмотивованим, оскільки зазначення порядку обчислення формальних строків у кримінальному провадженні у цьому випадку пов`язане із зазначеними обставинами щодо його руху.
Щодо інших доводів скаржниці, пов`язаних із необґрунтованим затягуванням досудового розслідування, суддя також встановлює, чи є підстави вважати, що відмова у задоволенні скарги на недотримання розумних строків є необґрунтованою через обставини, що вказують на можливе порушення розумних строків у кримінальному провадженні. Строк досудового розслідування, як і будь-який строк у кримінальному процесі, має відповідати вимогам щодо розумності строку. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка учасників кримінального провадження, а також відповідних органів.
Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Необхідно звернути увагу, що попри те, що строки досудового розслідування є чітко визначеними (формальними) у ст. 219 КПК України, строк виконання запиту про міжнародну правову допомогу зазвичай обмежується критерієм розумності. Так, у пункті 26 статті 46 Конвенції ООН проти корупції від 31.10.2003 року, ратифікованої Верховною Радою України Законом України № 251-V від 18.10.2006 року запитувана Держава-учасниця виконує запит про надання взаємної правової допомоги в можливо короткі строки та, наскільки це можливо, цілком враховує будь-які кінцеві строки, які запропоновані запитуючою Державою-учасницею і які мотивовані, бажано в самому проханні.
Необхідно також зазначити, що слідча суддя не уповноважена встановлювати факт дотримання строків у кримінальному провадженні у межах розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня у порядку статті 308 КПК України, оскільки лише перевіряє обґрунтованість та вмотивованість такого рішення. Щодо розподілу повноважень, пов`язаних із забезпеченням розумних строків, варто звернути увагу на ч. 2 ст. 28 КПК України, у якій зазначається, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя забезпечує їх лише у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції, а розумні строки судового провадження забезпечує суд.
Оскільки суть скарги стосувалася визнання рішення прокурора незаконним і необґрунтованим, а слідча суддя встановила, що прокурор не надав належне обґрунтування за результатами розгляду скарги на недотримання розумних строків (зокрема, в частині способу обчислення строків з метою відмови скаржнику на підставі того, що спосіб обчислення ним строків є неналежним, із посиланням на відповідні положення КПК України), слідча суддя доходить висновку, що є підстави для скасування рішення виконувача обов`язків керівника САП Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року та зобов`язати його повторно розглянути скаргу захисника Дорошенка К. К., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року з урахуванням вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості процесуального рішення, беручи до уваги доводи скаржника, викладені у його скарзі.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 110, 303-308 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Скаргу адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року - задовольнити частково.
Скасувати рішення виконувача обов`язків керівника САП Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року про відмову у задоволенні скарги захисника Дорошенка К. К., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року.
Зобов`язати виконувача обов`язків керівника САП Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. розглянути скаргу захисника Дорошенка К. К., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України, з дотриманням вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості процесуального рішення, та, в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
В решті вимог, зазначених у скарзі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.