Search

Document No. 97714946

  • Date of the hearing: 11/06/2021
  • Date of the decision: 11/06/2021
  • Case №: 991/3892/21
  • Proceeding №: 52019000000000522
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
  • Secretary : Voloshchenko S.V.
  • Prosecutor : Bronevytskyi S.S.

Справа № 991/3892/21

Провадження 1-кс/991/3953/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судового засідання Волощенко С.В., особи, що звернулась зі скаргою, - ОСОБА_1 , прокурора Броневицького С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених прокурорів Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, поданої у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених прокурорів Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, поданої у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, в якій він просить:

- визнати протиправною бездіяльність уповноважених прокурорів Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповідомленні ОСОБА_1 про факт та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно нього, здійснених та використаних під час досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, об`єднаного з кримінальним провадженням № 22020120000000019 від 17.07.2020, яке, в свою чергу, було виділене з провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014;

- зобов`язати уповноважених прокурорів Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора повідомити про факт та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 , здійснених та використаних під час досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, об`єднаного з кримінальним провадженням № 22020120000000019 від 17.07.2020, яке, в свою чергу, було виділене з провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014, в порядку ст. 253 КПК України.

Скарга мотивована тим, що у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014 щодо адвоката Кравця Р.Ю. проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких були використані у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019, об`єднаного з кримінальним провадженням № 22020120000000019 від 17.07.2020, яке, в свою чергу, було виділене з провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014. Оскільки, строк дії ухвали, якою надано дозвіл на проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій до 28.07.2019, то 12-місячний строк, встановлений ст. 253 КПК України для повідомлення особи про обмеження її конституційних прав, минув. Адвокатські запити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань не дали результату, так як всупереч вимогам ст. 253 КПК України, які потребують неодмінного виконання, ОСОБА_1 так і не отримав повідомлення про факт та результати проведених щодо нього негласних слідчих (розшукових) дій, що стало підставою для звернення із даною скаргою до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , доводи скарги підтримав, просив задовольнити із викладених у ній підстав.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Броневицький С.С. заперечував проти доводів скарги, в судовому засіданні пояснив, що інформація, отримана в результаті проведення щодо ОСОБА_1 негласних слідчих (розшукових) дій не є предметом кримінального провадження № 52019000000000522. Крім того, оскільки прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюють процесуальне керівництво саме у кримінальному провадженні № 52019000000000522, то такі прокурори не є розпорядниками запитуваної ОСОБА_1 інформації, так як не здійснювали процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42014100020000046, коли надавався дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 . Таким чином, у кримінальному провадженні № 52019000000000522 конституційні права ОСОБА_1 не обмежувалися.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи учасників судового засідання, дійшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 52019000000000522 від 21.06.2019, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.

У рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 звернуся до суду із даною скаргою.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 22-26), ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 29.05.2019 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України, подане у рамках кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014, та надано дозвіл на продовження негласних слідчих (розшукових) дій щодо адвоката Кравця Р.Ю.

Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Статтею 253 КПК України встановлено строк, протягом якого особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має бути письмово повідомлена прокурором або за його дорученням слідчим про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії - протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

ОСОБА_1 не був повідомлений про тимчасове обмеження його конституційних прав під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що дозвіл на проведення (продовження проведення) негласних слідчих (розшукових) дій щодо адвоката Кравця Р.Ю. був наданий саме у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 248 КПК України, у клопотанні зазначається найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

За п. 2 ч. 4 ст. 248 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам досудових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про кримінальне правопорушення, у зв`язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала.

Відповідно до положень ст. 249 КПК України, проведення негласної слідчої (розшукової) дії можливо продовжити.

Статтею 253 КПК України встановлено, що особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

З аналізу вказаних норм Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що оскільки дозвіл на проведення (продовження проведення) щодо адвоката Кравця Р.Ю. негласних слідчих (розшукових) дій було надано у межах досудового розслідування кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014, то і тимчасове обмеження його конституційних прав під час їх проведення мало місце у рамках саме цього кримінального провадження.

Подальше виділення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014 (зокрема матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 ) в кримінальне провадження № 22020120000000019 від 17.07.2020 та його об`єднання із матеріалами кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, а також використання таких матеріалів у кримінальному провадженні № 52019000000000522 не є обмеженням конституційних прав ОСОБА_1 у розумінні ст. 253 КПК України у цьому провадженні, оскільки зазначені негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні № 52019000000000522 щодо нього не здійснвалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 звернувся із даною скаргою у рамках кримінального провадження № 52019000000000522, в якому щодо нього вказані негласні слідчі (розшукові) дії не проводилися (не продовжувалися), тобто не обмежувалися його конституційні права, то у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 22, 26, 306- 307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК