- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/4207/21
Провадження 1-кс/991/4270/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22 червня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. дослідив скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Печерського УП ГУ НП у місті Києві від 20 березня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020100060001166 від 12 березня 2020 року та
ВСТАНОВИВ:
1.22 червня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого Печерського УП ГУ НП у місті Києві від 20 березня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020100060001166 від 12 березня 2020 року (далі - Кримінальне провадження)
2.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 22 червня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
3.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності встановлено, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснювалося за фактами імовірного зловживання владою або службовим становищем працівниками Департаменту ДАБІ міста Києва, що заподіяло шкоду в розмірі 300 000 грн.
3.1.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Правила визначення підслідності, що визначені частиною п`ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов`язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п`ятій статті 216 КПК України.
3.2.В ході судового розгляду скарги слідчий суддя встановив, що відсутні ознаки, які необхідні для встановлення наявності критерію, що зазначений у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, адже досудове розслідування здійснювалося за фактом заподіяння шкоди в розмірі 300 000 грн, що істотно менше за п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на час вчинення кримінального правопорушення (відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлений в розмірі 1 921 гривня), а інших критеріїв не встановлено.
3.3.Однією із засад, що є спільною для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
3.4.Крім того, як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року (справа № 487/7605/19): «Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів. … Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.».
4.Враховуючи, що розмір заподіяної шкоди, який визначений ОСОБА_1 самостійно, не досягає встановленої межі для дотримання умов ч. 5 ст. 216 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. Відтак він не може вдаватися до оцінки оскаржуваної постанови, а також дотримання інших правил при поданні скарги. ОСОБА_1 , звертаючись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову слідчого Печерського УП ГУ НП у м. Києві у цьому кримінальному провадженні, неправильно застосувала положення чинного законодавства та визначила не той судовий орган, який має повноваження здійснювати судовий контроль у Кримінальному провадженні.
5.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України; тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 9, 33-1, 216, 303-307, 309, 376 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Печерського УП ГУ НП у місті Києві від 20 березня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020100060001166 від 12 березня 2020 року повернути.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
5. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя М.В. Галабала